Постанова № 124660525, 20.01.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/70/25

20 січня 2025 року селище Богородчани

Cуддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за ч.2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом привласнення, при цьому вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила 3000 грн.

Адміністративне правопорушення вчинив за таких обставин.

17 грудня 2024 року близько 19 год. 20 хв., перебуваючи у маршрутному автобусі "Івано-Франківськ - Гута" на АС-3 у м. Івано-Франківську неповнолітній ОСОБА_1 знайшов банківську картку «Приват Банк», яка належала неповнолітньому ОСОБА_2 . Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з корисливих спонукань, з метою привласнення чужого майна шляхом використання платіжної картки при безготівкових розрахунках через банківські термінали, скориставшись тим, що можливість використання карткового рахунку не була обмежена будь-якими засобами ідентифікації, став розплачуватись у торговій мережі за придбання товарів, тим самим здійснив привласнення грошових коштів на суму 3000 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_2 .

В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, фактичних обставин справи не заперечував. Пояснив, що часто допомагає водію маршрутного автобуса рейсу "Гута -Івано-Франківськ" у ремонті та обслуговуванні транспортного засобу, а тому часом супроводжує водія під час поїздок до м.Івано-Франківськ. 17 грудня 2024 року, по приїзді на автостанцію №3 в м.Івано-Франківську, оглянув салон автобуса і на одному із сидінь виявив платіжну банківську картку. Водієві про це нічого не сказав. Того ж дня спробував розрахуватись знайденою карткою при придбанні товарів у магазині, що біля автостанції. Це йому вдалось. Після того періодично при придбанні товарів розраховувався цією карткою в м.Івано-Франківську, в селищі Богородчани та в с.Пороги. Через деякий час у січні 2025 року виявив, що розрахуватись карткою більше не може, тому викинув її. Працівникам поліції, які вивили даний факт щиросердечно розповів про всі обставини даної події. У вчиненому розкаявся. Вказав, що мимоволі спокусився на чуже.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, які подані у розпорядження суду, суд прийшов до таких висновків.

Частиною 2 статті 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент вчинення правопорушення був неповнолітнім (17 років).

Згідно з ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 даного Кодексу, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Крім визнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні правопорушення доведена також матеріалами справи, зокрема:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №251900 від 20 січня 2025 року, відповідно до якого неповнолітній ОСОБА_1 17 грудня 2024 року, перебуваючи у маршрутному автобусі в м. Івано-Франківськ знайшов банківську картку «Приват Банк», яка належала ОСОБА_2 , після чого розпорядився грошовими коштами в сумі 3000 гривень для власних потреб;

-Копією постанови про закриття кримінального провадження від 14 січня 2025 року відповідно до якої старший дізнавач сектору дізнання Івано-Франківського районнного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Мельник О.М., у межах кримінального провадження №12025095010000024, що було внесено до ЄРДР за ч.1 ст.357 КК України, після встановлення обставини, прийнято рішення про закриття кримінального провадження та направлення матеріалів для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП.

-Даними витягу з ЄРДР від 10 січня 2025 року;

-Даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07 січня 2025 року; даними протоколу допиту потерпілого від 10 січня 2025 року, ротоколу допиту свідка від 10 січня 2025 року, протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10 січня 2025 року.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дії неповнолітнього ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 51 КУпАП, оскільки він вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом привласнення вартістю у межах від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Докази вини неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, є достатніми, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.

Накладаючи стягнення на неповнолітнього ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, оскільки обставин, що пом`якшують чи обтяжують його відповідальність, не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, заслухавши думку законного представника неповнолітнього, суд вважає, що на неповнолітнього ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке відповідатиме характеру вчиненого ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обравши стягнення у виді громадських робіт.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. ст. 12,13,24-1,40-1,283 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Копію постанови вручити ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М. Битківський