Ухвала суду № 124656088, 24.01.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/75/25

провадження №2/624/125/25

УХВАЛА

іменем України

селище Кегичівка 24 січня 2025 року

Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення та включення відомостей про батька дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Кегичівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства, в якій просить: - виключити відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з актового запису № 22 від 11 січня 2022 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - вказані відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України. Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Відповідно до ч.8ст.187 ЦПК Українисуддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу(ч.9ст.187 ЦПК України).

Згідно відповіді №1062369 від 24 січня 2025 року, отриманої судом в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді № 1062387 на запит від 24 січня 2025 року, отриманої судом в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, відомості про особу не знайдено. Проте в позовній заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_10 зареєстрований за адресою: « АДРЕСА_2 ».

Згідно з вимогами ч. 1ст. 27 ЦПК Україниза загальним правилом позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 15ст. 28 ЦПК Українивизначено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

В обґрунтування підсудності даної справи Кегичівського районного суду Харківської області, позивач зазначає, що позов подається за зареєстрованим (фактичним) місцем проживання відповідача ОСОБА_3 як ВПО.

Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки № 6315-7001963222 від 16 лютого 2024 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, адреса проживання відповідача ОСОБА_3 як ВПО зазначена: АДРЕСА_3 , Зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 - АДРЕСА_4 .

Крім того, згідно із довідкою про внесення відомостей до єдиного демографічного реєстру № 774292-2021 місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 з 28 січня 2012 року.

22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01 жовтня 2014 року № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (в редакції, яка була чинна до 15 серпня 2017 року включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 579 внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала з чинності 16 серпня 2017 року.

Отже, з 16 серпня 2017 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

При цьому, згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.

Відповідно до абз.3 п.3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 646, якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка), згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, то в ній зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.

Таким чином, в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства, вищевказана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує місце реєстрації відповідача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , що виключає можливість розгляду позовної заяви Кегичівським районним судом Харківської області, виходячи з положень загальних правил підсудності визначених нормами ч. 1 ст. 27, ч. 15 ст. 28 ЦПК України.

Крім того, Верховний Судв постанові від 24 червня 2024 рокуу справі № 554/7669/21прийшов до висновку, зокрема, що в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання фізичної особи, а фактичне місце проживання не має правового значення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що адресою зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 , а отже дана справа підсудна Київському районному суду м. Донецька.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.1 ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Київському районному суду м. Донецька здійснюється Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин справа не підсудна Кегичівському районному суду та її розгляд належить до територіальної юрисдикції до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, оскільки позивачем обрано звернутисьдо суду з позовною за явою за місцем проживання ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, позовна заява підлягає направленню для розгляду за підсудністю до до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 28, 31, 187 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення та включення відомостей про батька дитини передати на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. п. 15.5 п. п. 15 п. 1 Розділу ХІІ І Перехідних положень ЦПК України від 03 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Н.М. Куст