Постанова № 124655080, 22.01.2025, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2283/24

Провадження № 3/382/42/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 834627 від 17.12.2024 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 17.12.2024 року о 18 год. 07 хв. в м. Яготин, по вул. Вокзальна громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Mercedes-Benz GL 350 CDI" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Захисник в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсуність та відсутність ОСОБА_1 . Подала письмові пояснення, відповідно до яких просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 . В обґрунтування зазначила, що матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі. Зокрема, з наявного у справі відеозапису достеменно вбачається, що категоричної відмови від проходження огляду ОСОБА_2 не висловлював. Час відеозапису 00:38 відображає, що ОСОБА_1 зайшов до заправки БРСМ взяти каву, після виходу з приміщення працівник поліції повідомив "будемо складати протоком, так як Ви відмовилися", натомість ОСОБА_1 нічого працівнику поліції не говорив. В той же час, від якого саме огляду ОСОБА_1 відмовився працівником поліції конкретизовано не будо. Натомість з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду. Однак, з наявного у справі відеозапису, достеменно вбачається, що інспектором поліції, не було належним чином запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння у закладі охорони здоров?я, що свідчить про порушення працівниками поліції положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. При цьому, відеозаписом з місця подій не зафіксовано також обставин складання письмового направлення на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров?я, яке міститься в матеріалах справи, як доказ (а.с. 3), та пред?явлення вказаного документа ОСОБА_1 . Та більше, відеозапис не містить даних про роз?яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності процедури огляду на стан алкогольного сп?яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, зокрема, можливого огляду на стан алкогольного сп?яніння у найближчому закладі охорони здоров?я в разі відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з результатом такого огляду. Тобто, на місці події ОСОБА_1 не був ознайомлений ні з направленням на проходження медичного огляду, ні зі змістом самого протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, наявні у матеріалах справи документи не доводять поза розумним сумнівом, той факт, що ОСОБА_1 відмовився від проходження "медичного огляду". До того ж, слід звернути увагу суду на те, що наявний у матеріалах справи відеозапис з місця подій (місця зупинки транспортного засобу) не відображає будь-яких ознак алкогольного сп?яніння ОСОБА_1 .. Так, відеозапис відображає стійку ходу ОСОБА_1 не порушену його рухову сферу та мовну здатність, стан свідомості - орієнтований, поведінка врівноважена. Також зазначила, що направлення на проходження медичного огляду, а також протокол про адміністративне виписані на ОСОБА_1 , в той час коли відповідальна особа по протоколу про адміністративне правопорушення є ОСОБА_1 .

Про надходження на розгляд суду вказаної справи, враховуючи судову практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Під час розгляду справи встановлено, що 06.04.2024 року о 00 год. 01 хв. в Київська область, м. Яготин, вул. Щорса, 3, було зупинено т.з. "SKODA FELICIA" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 який керував т.з. з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи сторони захисту суд відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі, зокрема, шляхом вочевидь явного триваючого у часі ігнорування неодноразових вимог працівника поліції пройти такий огляд.

Суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом "Mercedes-Benz GL 350 CDI", д.н.з. НОМЕР_1 , що в тому числі підтверджується відеозаписами, долученими на ДВД-диску.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія тощо) - ПДР не містять.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного чи іншого сп`яніння. Огляд водія на стан наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а також вказано, що огляд на стан алкогольного сп`яніння він пройти відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується у своїй сукупності: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 834627 від 17.12.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.12.2024 року; письмовою розпискою ОСОБА_2 від 17.12.2024 року; копією постанови серії ББА №703181 від 17.12.2024 року; довідкою про належність транспортного засобу марки "Mercedes-Benz GL 350 CDI", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 ; повідомлення про те, що у громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, посвідчення водія відсутнє. При складанні адміністративного протоколу відносно громадянина ОСОБА_1 останній пред`явив паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , на своє ім`я; довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП; відеозаписом події долученого поліцейськими на ДВД-диску.

Як вбачається з відеофайлу "exsport-770ev", під час розмови з ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено та озвучено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки на приладі драгер. На що ОСОБА_1 чіткої відповіді не надає (проміжок часу 0:06:04-0:06:20). Далі на проміжку часу 0:08:33-0:08:50 поліцейський знов запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки або в лікарні, або може відмовитись від проходження огляду, разом із тим за відмову буде складено протокол. ОСОБА_1 знову не дає чіткої відповіді, просить відпустити його, тобто залишити місце події.

Як вбачається із цього ж відеозапису, на проміжку часу 0:11:01-0:11:08 поліцейський знов пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній відповідає "я випив, я признаюсь". Далі на проміжку часу 0:27:08-0:27:12 поліцейський вкотре пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 чіткої відповіді (згоден, не згоден) не надає. Далі на відрізку часу 0:39:20-0:39:40 поліцейський повідомляє ОСОБА_1 що відносно будуть складені матері за відмову від проходження огляду, на що останній жодних заперечень не висловив, не наполягав на проходженні огляду як на місці зупинки та і в медичному закладі. Також із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що того дня він вживав спиртні напої.

Як вбачається з цього відеозапису, протягом значного часу з моменту зупинки транспортного засобу до моменту складення протоколу, на неодноразові повторені працівником поліції вимоги/пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ухиляється від відповіді "так" чи "ні" на питання чи буде він проходити огляд, потім фактично ігнорує вимогу щодо його проходження, не дає стверджувальної відповіді, називаючи певні умови для подальших дій, тож у суду відсутні будь-які підстави вважати, що він не відмовився пройти відповідний огляд, а погодився.

Вищевказані докази отримані органом поліції з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.

Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставини, які зазначені в протоколі, повністю узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 17.12.2024 року за участю ОСОБА_1 .

Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксована подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу на досліджені в судовому засіданні відеозаписи події, долучені поліцейськими на ДВД-диску, на яких зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем "Mercedes-Benz GL 350 CDI", д.н.з. НОМЕР_1 , встановлення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, їх неодноразова пропозиція/вимога до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі та пасивну відмову від проходження огляду.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину встановлення працівниками поліції наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 із дотриманням відповідної процедури; відповідні ознаки, озвучені поліцейським водію відповідно до відеозапису події, повністю тотожні ознакам, які зазначені у протоколі, та відповідають п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

Доводи сторони захисту про те, що направлення на проходження огляду не видавалося і не вручалося ОСОБА_1 не може бути взяте до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи воно долучено до матеріалів, тобто, наведене не спростовує самого факту ініціювання проходження огляду на стан сп`яніння саме в закладі охорони здоров`я (Яготинській ЦРЛ). При цьому, пропозиція/вимога пройти відповідний огляд неодноразово працівником поліції висувалася ОСОБА_1 , однак останній відмовився пройти огляд.

Доводи сторони захисту що ОСОБА_1 не було належним чином запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я судом не приймаються, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в лікарні (проміжок часу 0:08:33-0:08:50). Крім цього, ОСОБА_1 жодного разу не наполягав на проходженні огляду в медичному закладі.

Також судом не приймаються доводи сторони захисту, що відеозапис не відображає будь-яких ознак алкогольного сп?яніння ОСОБА_1 , оскільки з дослідженого відеозапису вбачається, що працівниками поліції було виявлено та озвучено ознаки алкогольного сп`яніння (проміжок часу 0:06:04-0:06:20), жодних зауважень чи заперечень ОСОБА_1 не висловив, натомість визнав факт вживання спиртних напоїв.

Щодо доводів сторони захисту, що матеріали справи складені відносно ОСОБА_5 " ОСОБА_6 " (а не " ОСОБА_7 "), разом із тим правильне по батькові особи відносно якої складено протокол " ОСОБА_7 ", суд зазначає, що дійсно в матеріалах справи міститься наявна описка, яка полягає в помилковому зазначені однієї єдиної літери у по батькові особи і є явною та очевидною. При цьому, сторона захисту не стверджує, що матеріали справи складено відносно іншої особи і на відеозаписах перебувала також інша особа. Крім цього, на відеозаписі поліцейський уточнював ОСОБА_1 правильність його по батькові, на що останній підтвердив " ОСОБА_7 " (0:05:41-0:05:42). Таким чином суд вважає зазначене опискою, яка носить очивидний характер та не може бути підставою для звільнення особи від відповідальності.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Переконливих доводів, які б безумовно були підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, при розгляді справи судом не встановлено.

Даючи оцінку іншим доводам, викладеним стороною захисту, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах "Серявін та інші проти України", "Трофимчук проти України", "Проніна проти України"). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Наведені стороною захисту аргументи не спростовують наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП саме за порушення п. 2.5 ПДР України. Зокрема, вони не спростовують дані, в тому числі й відеозапис, що підтверджує поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеними факти керування особою транспортним засобом, встановлення ознак алкогольного сп`яніння, неодноразових пропозицій/вимог пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, що є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

Тож суд відхиляє клопотання сторони захисну про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, дане правопорушення є порушенням Правил дорожнього руху та потенційно небезпечним для суспільства, а також становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 30, 40-1, ч. 1 ст. 130, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стягнути з нього 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови підписано 24.01.2025.

Суддя М. М. Нарольський