Постанова № 124654995, 23.01.2025, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1955/24

Провадження №3/375/16/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції у Київській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 ,

за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2024 року близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на АДРЕСА_1 висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції. погрожував фізичною розправою, замагався затіяти бійку.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене статтею 173КУпАП.

Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відкладався у зв`язку з неявкою останнього в судове засідання. ОСОБА_1 був належним чином повідомленний, що підтверджується довідками про доставку повідомлення у додатку «Viber» від 14.11.2024, 13.12.2024 та 03.01.2025.

До ОСОБА_1 постановою суду від 03.01.2025 було застосовано привід, який не виконано, причини невідомі.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандрес проти Іспанії».

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейского суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Враховуючи вказані обставини, зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, належним чином повідомлявся про розгляд справи, на переконання суду зловживає своїми правами, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 у тому числі шляхом приводу, однак останній в судове засідання не з`явився, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі, оскільки ухилення особи від суду не може бути підставою звільнення від відповідальності.

Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №19 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Громадський порядок - це урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров`я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №073856 від 28.10.2024; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №073857 від 28.10.2024; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №217252 від 28.10.2024; протокол АП318 №004057 про адміністративне затримання від 28.10.2024; доручення для наданян безоплатної вторинної правничої допомоги від 28.10.2024; рапорт поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП рядового поліції О. Баришполя від 28.10.2024; відеозаписи зафіксованими на нагрудні відеокамери працівників поліції 477924, 476042 від 28.10.2024.

Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - дрібне хуліганство.

При цьому, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 073525 від 22.09.2024, суду не надано та матеріали справи не містять.

З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена повністю.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно із ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ст.173 КУпАП у виді громадських робіт.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст. 7, 9, 40-1, 173, 251, 252, 283, 284, 285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 37993783) в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605(шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Копію постанови направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ч. 1 ст.285 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Суддя Олена БАНАХ-КОКУС

Постанова набуває законної сили ___

Постанова може бути пред`явлена до виконання до ____