Рішення № 124654494, 23.01.2025, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6603/24

Провадження № 2/345/159/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

23.01.2025 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Гапоненка Р.В., секретаря судового засідання Баран В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Карпатнафтохім» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути із відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 38454,00 грн. із наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів по день ухвалення судового рішення, а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано, ти що ОСОБА_1 працювала на ТзОВ «Карпатнафтохім». Згідно наказу №471-К від 28.08.2024 року її звільнено за власним бажанням, у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю (ч.3 ст.38 КЗпП України). Проте остаточного розрахунку з позивачем при звільненні відповідач не здійснив. З приводу розміру суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, позивач зазначає, що оскільки відповідачем при звільненні позивача не проведено розрахунку по заробітній платі, то відповідач порушив своє зобов`язання щодо здійснення розрахунку та виплати позивачу нарахованої заробітної плати в день звільнення і допустив затримку такого розрахунку, що є підставою для стягнення середньої заробітної плати за весь час затримки.

Враховуючи, що її було звільнено з роботи 28.08.2024 року. Нарахована позивачу заробітна плата за за червень 2024 року та липень 2024 року становить 19 720,02 грн. Кількість робочих днів: червень 2024 року - 6; липень 2024 року 14 всього - 20. Таким чином, середньоденний заробіток без відрахування обов`язкових платежів та внесків становить 986,00 грн. Розрахунковим періодом, за який я обчислюю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, є період з 02 вересня 2024 року (тобто, наступний робочий день після звільнення) по 27 листопада 2024 року (день подання позовної заяви) 39 робочих днів. (986,00 грн. х 39 (робочі дні, на які затримано розрахунок) одержимо 37 468,00 грн.) Отже, розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні позивача з роботи становить 38 454,00 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.12.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до витягу з наказу №471-К від 28.08.2024 року ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням, у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю (ч.3 ст.38 КЗпП України). Даний факт також підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 .

Згідно судових наказів, виданих Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 20.03.2024 у справі №345/1738/24, від 02.08.2024 у справі №345/4437/24, від 10.10.2024 у справі №345/5799/24 стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з вересня 2023 року по серпень 2024 року в сумі 145 102,79 грн.

Згідно з розрахункових листків за за червень 2024 року та липень 2024 року ОСОБА_1 належать до виплати грошові кошти у розмірі 19 720,02 грн..

Згідно ізст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).

Із змістуст.117 КЗпП Українивбачається, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч. 1 ст.117 КЗпПУкраїни в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені уст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченоїст. 117 КЗпП України.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року, справа № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21, середній заробіток застаттею 117 КЗпП Україниза своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

При стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставіст. 117 КЗпП України, суд керуєтьсяпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995року нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 розд. ІV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньо годинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Як встановлено, станом на день ухвалення рішення у справі фактичний розрахунок відповідачем з позивачем не проведено.

Нарахована позивачу заробітна плата за за червень 2024 року та липень 2024 року становить 19 720,02 грн. Кількість робочих днів: червень 2024 року - 6; липень 2024 року - 14;Всього 20. Таким чином, середньоденний заробіток позивача без відрахування обов`язкових платежів та внесків становить 986,00 грн.

Розрахунковим періодом, за який я обчислюю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, є період з 02 вересня 2024 року (тобто, наступний робочий день після звільнення) по 27 листопада 2024 року (день подання позовної заяви) 39 робочих днів. (986,00 грн. х 39 (робочі дні, на які затримано розрахунок). Отже, розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні позивача з роботи становить 38 454,00 грн.

Оскільки відповідно до вимог ст.117 КЗпП з вини відповідача не було виплачено належних позивачу сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, суд вважає, що вимога про стягнення середнього заробітку за період з 02.09.2024 по 27.11.2024 є підставною.

Середній заробіток за вказаний період, що підлягає стягненню, становить 38 454,00 грн.

Окрім того позивач просить відповідно до вимог ст.117 КЗпП з вини власника не було виплачено належних звільненому позивачу сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, здійснити стягнення середнього заробітку за період провадження справи в суді з 27.11.2024 по день ухвалення рішення суду23.01.2025, кількість робочих днів становить41.

Отже, середній заробіток за вказаний період, становить 78880,00 грн. (986,00 грн. х 80 робочі дні), без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Разом з тим суд, надаючи оцінку сумі середнього заробітку за час затримки розрахунку, яку просить стягнути позивач, приходить до висновку про непропорційнійсть і неспівмірність вказаної суми, що має надкомпенсаційний характер відповідальності роботодавця, в порівнянні із орієнтовним розміром майнових втрат позивача, в призмі недоотриманої ним при звільненні заробітної плати.

Як наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц: встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця (п.п. 71-72).

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач (п.п. 81, 86). Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (п.п. 91, 91.1-91.4). Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком у тому, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (п. 89).

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати по даній справі суд бере до уваги, що сума заробітної плати, яка має бути оплачена позивачу, становить всього 54684,87 грн., що підтверджується судовим наказом виданим Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 10.10.2024.

Тому з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, процесуальною поведінкою позивача та відповідача, причин тривалості розгляду справи, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним виплати належної позивачу зарплати у загальному розмірі 43454 грн. без відрахування обов`язкових платежів та внесків з нарахованої заробітної плати.

Суд звертає увагу, що зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити.

Виведена сума, на переконання суду, відповідатиме меті відшкодування, передбаченій ст.117 КЗпП України, яка полягає у компенсації працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, і які розумно можна було б передбачити, та ґрунтуватися на задекларованих п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальних засадах цивільного законодавства, як от справедливість, добросовісність та розумність.

Аналіз норм ст. ст.47,116 КЗпП України,Закону України «Про оплату праці»свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, тощо) належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбаченастаттею 117 КЗпП Українивідповідальність. Така правова позиція викладена в поставах Верховного Суду України № 6-1395цс16 від 26.10.2016 року, № 6-788цс16 від 14.12.2016 року, № 6-2912цс16.

Відповідно доч.2ст.141ЦПКУкраїниінші судовівитрати,пов`язанізрозглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн., що підтверджується наданою квитанцією (а.с.5), а тому із відповідача на користь позивача слід стягнути вказану суму судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

На підставі викладено, керуючисьст. 43 Конституції України,ст. 23 ЦК України, ст.ст.94,115,116,117,237-1 КЗпП України, ст.ст.1,21Закону України «Про оплату праці», Порядку обчислення середньої заробітної плати,затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, керуючись ст.ст.258,259,264,265,268,280-282,289,430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» (адреса: вул. Промислова, 4 м. Калуш Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 33129683) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , середній заробіток за час затримки розрахунку з 28.08.2024 по по 23.01.2025 включно в сумі 43 454,00 грн. з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» на користь ОСОБА_1 1211.20 грн. судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішенняможе бутипереглянуто Калуськимміськрайоннимсудом Івано-Франківськоїобласті записьмовою заявоювідповідача,поданою протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Головуючий: