Ухвала суду № 124649721, 23.01.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12719/24 1-кп/335/446/2025

23 січня 2025 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082050000667 від 02.04.2024,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082050000667 від 02.04.2024.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 листопада 2024 року у вищезазначеному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Так, в обґрунтування клопотання прокурор зазначила про те, що 27.09.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 05.12.2024 ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.02.2025 включно.

У клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про продовження запобіжного заходу прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, які обумовлюють необхідність продовження обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушеннях, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому, побоюючись покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, останній може переховуватись від суду, що є ризиком передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КК України.

Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на тих, з якими обвинувачений знайомий особисто, та, перебуваючи на свободі, може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на таких свідків з метою зміни їх показань, що є ризиком передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, оскільки він є особою, раніше судимою за вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, на шлях виправлення не став, для себе відповідних висновків не зробив, обвинувачується у вчиненні ряду нових кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин та, враховуючи викладене, в подальшому може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, оскільки, в ході досудового розслідування було встановлено, що останній є раніше судимою особою, не має достатнього законного джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя обвинуваченого, що вказує про те, що перебуваючи на свободі, останній, з метою отримання коштів для існування та забезпечення життя, вже вчинив кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин для власного існування, а тому існує велика вірогідність, що ОСОБА_4 буде продовжувати вчиняти інші злочини, оскільки припинення його протиправної діяльності стало можливим лише за втручання правоохоронних органів, що є ризиком передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КК України.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе унеможливити реалізацію вищенаведених ризиків та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , у зв`язку з чим, прокурор просить суд його клопотання задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на теперішній час не актуальні та недоведені. Так, у сторони обвинувачення немає законних підстав вважати, що ОСОБА_4 буде переховуватися від суду. Він має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та місце роботи: представник постачальника компанії «Агробуд холдінг». Є волонтером Запорізького обласного громадського об`єднання «ПОРА». Є суспільно-корисною людиною. Тому ризик про переховування від правосуддя стороною обвинувачення вказаний необґрунтовано. Також, захисник посилається на те, що є необґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що обвинувачений ОСОБА_4 буде незаконно впливати на свідків. Ці твердження не можуть братися судом, як обґрунтований ризик для продовження найсуворішого запобіжного заходу. Тим паче, що майже всі свідки допитані на досудовому слідстві. Тому незаконний вплив не доведений і ґрунтується лише на декларативних заявах прокурора щодо можливості такої поведінки обвинуваченого та не зазначено у який спосіб можливий вплив та який результат може бути при цьому. Також, захисник зазначає про те, що необґрунтовані доводи прокурора про те, що існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки це не може бути підтверджено жодним доказом.

З урахуванням зазначеного, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просить суд задовольнити її клопотання та змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив суд його задовольнити, а у задоволені клопотання прокурора відмовити.

Розглянувши заявлені клопотання суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 05 грудня 2024 року у справі ЄУН 334/7449/24, провадження 1-кс/334/3118/24 ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 лютого 2025 року включно із одночасним визначенням розміру застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положеньст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, та за яке законом передбачена можливість призначення покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Судом встановлено наявність обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання та продовження на досудовому розслідуванні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, вплив на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, не змінилися та продовжують існувати і на цей час.

Крім того, суд відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішені питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який є особою працездатного віку, разом з цим у суду відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 до затримання офіційно був працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні не має, раніше судимий та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення під час перебування на іспитовому строку.

Також, у суду відсутні відомості про те, що обвинувачений за станом свого здоров`я не може перебувати у місці тримання під вартою, а міцність його соціальних зв`язків, про які зазначає обвинувачений, та наявність постійного місця проживання не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим, на даний час, тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, наявне обґрунтоване обвинувачення відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.187 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, існуюча практика Європейського суду з прав людини, якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також мета забезпечення належної поведінки обвинуваченого, свідчать про неможливість запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При визначенні виду можливого запобіжного заходу, суд враховує існування встановлених в підготовчому судовому засіданні ризиків та вважає необхідним продовжити ОСОБА_4 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м`який запобіжний захід, на даний час, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с)ст. 5 Європейської конвенції з прав людиниі основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що на даний час, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, з огляду на що клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» підлягає задоволенню, а у клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки, на переконання суду, внесення застави в такому розмірі зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 197, 315, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 23 березня 2025 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Одночасно встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, номер розрахунку (IBAN) UA: 378201720355249002000001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись із м.Запоріжжя без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка визнана свідком у кримінальному провадженні №12024082050000667.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю відмінному від обвинуваченого, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволені клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 23 січня 2025 року.

Повний текст ухвали виготовлено 24 січня 2025 року.

Суддя: ОСОБА_1