Рішення № 12464251, 09.11.2010, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1514/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Слюсар Л.П.

при секретарі Карпенко І.Ю..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Нєфтек Оіл» про зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2010 року позивач звернувся до Індустріального районного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю « Нєфтек Оіл» про зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди .

В позовній заяві позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що позивач влітку 2008 року на одній із АЗС ТОВ « Нєфтек Оіл» у м. Дніпропетровську, придбав бензин марки А95 загальним об’ємом 920 літрів у вигляді паливних талонів у кількості 46 штук а саме: № 27175, 08403, 64934, 55106, 33914, 62413, 62971, 65890, 64649, 19221, 56465, 18331, 59817, 17197, 54731, 65408, 41526, 60530, 09100, 07935, 18856, 41387,08291, 65176, 56994, 65385, 21637, 62582, 26690, 57387, 62380, 27616, 27164, 64239, 22945, 21588, 56615, 57140, 42060, 33074, 09237, 56966, 17808, 57828, 07544, 27741. Враховуючи факт постійних коливань цін на нафтопродукти, позивач не використав придбані талони, залишивши їх для використання, зокрема в 2010 році. В лютому 2010 року на АЗС ТОВ « Нєфтек Оіл», позивачу було відмовлено у прийнятті талонів на бензин зразка 2008 року, пояснивши що вони є недійсними. Недійсність талонів була аргументована тим, що кінцевим строком їх використання було 31 січня 2010 року. Вважають, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки останній не повідомляв позивача про обмеження дії талонів у часі при їх придбанні, позивач не бачив повідомлень в засобах масової інформації про ці обтяження. Більше того, при укладанні публічного договору з придбання паливних талонів, жодних умов щодо обтяження строку їх дії відповідач не повідомив. Намагаючись здійснити заміну прострочених талонів, позивач 23.02.2010 року звернувся на ім’я директора ТОВ « Нєфтек Оіл» з письмовою заявою щодо заміни топливних талонів зразка 2010 року, на що отримав ніякої відповіді. Вказав, що згідно до ч.ч.2,5 ст.709 ЦК України, вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, за кожний день прострочення відповідач повинен сплатити неустойку в розмірі одного відсотка від вартості товару, а в даному випадку на день звернення з позовом до суду один літр бензину марки А-95 становить 7 грн. 95 коп., тобто загальна вартість бензину становить 7,95 х 920 літрів = 7314 грн., звідси неустойка на день звернення до суду становить 1609 грн. 08 коп., яку просив стягнути із відповідача. Вважає, що своїми діями відповідач завдав йому і моральну шкоду, яка оцінена ним в розмірі 4000 грн. Просив: зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю « Нєфтек Оіл» код ЄДОПОУ 30997048 р/р 2600730213901 а АБ « Кредит-Дніпро» Дніпропетровськ МФО 305749 ІПН 309970404636, № св-ва 04224824 здійснити обмін придбаних талонів на бензин марки А-95 № 27175, 08403, 64934, 55106, 33914, 62413, 62971, 65890, 64649, 19221, 56465, 18331, 59817, 17197, 54731, 65408, 41526, 60530, 09100, 07935, 18856, 41387,08291, 65176, 56994, 65385, 21637, 62582, 26690, 57387, 62380, 27616, 27164, 64239, 22945, 21588, 56615, 57140, 42060, 33074, 09237, 56966, 17808, 57828, 07544, 27741 на талони зразка 2010 року; стягнути з ТОВ « Нєфтек Оіл» код ЄДОПОУ 30997048 р/р 2600730213901 а АБ « Кредит-Дніпро» Дніпропетровськ МФО 305749 ІПН 309970404636, № св-ва 04224824 на його користь 1609 грн. 08 коп. неустойки за кожен день відмови в обміні талонів; стягнути з ТОВ « Нєфтек Оіл» код ЄДОПОУ 30997048 р/р 2600730213901 а АБ « Кредит-Дніпро» Дніпропетровськ МФО 305749 ІПН 309970404636, № св-ва 04224824 на його користь моральну шкоду, нанесену в зв’язку з порушенням його права в розмірі 4000 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Вказав, що позовні вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані. Вказав, що з 01 грудня 2009 року по 31 січня 2010 року в офісі відповідача проводився обмін талонів старого зразка на талони нового зразка. Усі зацікавлені особи сповіщалися про проведення обміну шляхом розміщення оголошень на кожній АЗС, що належить мережі ТОВ « Нєфтек Оіл», розміщенням повідомлення в мережі Інтернет, та оголошення в засобах масової інформації. Усім, хто звернувся у цей час з вимогою про заміну талонів, обмін був проведений. З 01 лютого 2010 року компанією розпочата емісія талонів старого зразку шляхом переведення грошових коштів на електронні старт-картки за умови надання документів, що підтверджують факт придбання талонів у відповідача, про що було інформовано невизначене коло осіб на сайті компанії за адресою: www/ neftek. ua. В період з 01 грудня 2009 року по 31 січня 2010 року позивач не звертався до відповідача з вимогами про обмін талонів, і вимога про обмін талонів надійшла 23.02.2010 року. У відповідь на таку вимогу позивачеві було запропоновано надати до офісу талони та документи, що підтверджують факт придбання талонів у відповідача. Більше позивач до відповідача не звертався. Вказав, що талони на придбання нафтопродуктів ніколи не продавалися на АЗС відповідача, а виключно в офісі підприємства, за адресою: вул. Запорізьке шосе,23. Позивачем не надано належних доказів відносно того, що талони на бензин марки А95 в кількості 46 штук були придбані саме у відповідача, ним особисто, також доказів щодо дати їх придбання та вартості, а отже доказів укладання між ним та відповідачем угоди про відпуск бензину по талонам. Щодо вимог позивача про обмін талонів на тій підставі, що талони, які є в нього неналежної якості, то позивач не зазначив, які саме якісні показники талонів порушені, які саме істотні недоліки талонів є підставою вимог про їх заміну, та нічим не довів твердження про недоліки талонів. Щодо вимог про сплату неустойки, то вважають, що позивачем невірно застосовані норми ч.5 ст.709 ЦК України, адже позивач скаржиться на якість талонів, а не якість бензину марки А-95. Щодо заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди то вважають їх безпідставними. Просив в задоволені позову відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно торгового патенту на торгівлю талонами в офісі ТОВ « Нєфтек Оіл», Картки обліку дрібно роздрібного об’єкта торгівлі пластиковими талонами в офісі підприємства ТОВ « Нєфтек Оіл», Узгодження територіально санітарно - епідеміологічної станції на торгівлю талонами в офісі ТОВ «Нєфтек Оіл», торгового патенту на роздрібну торгівлю нафтопродуктами на автозаправній станції ТОВ « Нєфтек Оіл», наказами №45 від 01.09.2005 року та №155 від 12.07.2007 року талони на придбання нафтопродуктів продавалися виключно в офісі підприємства ТОВ « Нєфтек Оіл», за адресою вул. Запорізьке шосе,23 ( а.с. 36-40).

Через набрання чинності Наказу Міністерства палива та енергетики України №281/171/578/155 від 20.05.2008 року, неодиничними випадками фальсифікації та інших шахрайських дій щодо талоні, емітованих відповідачем, з 01.12.2009 року був розпочатий обмін пластикових карток (талонів) на відпуск нафтопродуктів на автозаправних станціях «NEFTEK», випущених до 01.12.2009 року на талони нового зразка. Інформація щодо строків та обміну талонів з 15.11.2009 року була розміщена в куточках споживача на кожній автозаправній станції відповідача, на сайті www.neftek. ua. та засобі масової інформації – « Вісті Придніпров’я» від 17.11.2009 року № 85/1 ( 1079) ( а.с.30-35).

Отже всі контрагенти підприємства, місцезнаходження яких було відомо відповідачу, з якими були укладені письмові договори, були сповіщені про заміну талонів, порядок та строки такої заміни.

Як вказав представник відповідача з 01 грудня 2009 року по 31 січня 2010 року в офісі відповідача проводився обмін талонів строго зразка на талони нового зразка, і всім, хто звертався обмін був проведений. з 01 лютого 2010 року компанією розпочата елімінація талонів старого зразку шляхом переведення грошових коштів на електронні сматч-картки за умови надання документів, що підтверджують факт придбання талонів у відповідача, про що було інформовано на сайті компанії за адресою www.neftek. ua.( а.с.35).

В позовній заяві позивач вказав на те, що придбані ним талони на бензин марки А-95 № 27175, 08403, 64934, 55106, 33914, 62413, 62971, 65890, 64649, 19221, 56465, 18331, 59817, 17197, 54731, 65408, 41526, 60530, 09100, 07935, 18856, 41387,08291, 65176, 56994, 65385, 21637, 62582, 26690, 57387, 62380, 27616, 27164, 64239, 22945, 21588, 56615, 57140, 42060, 33074, 09237, 56966, 17808, 57828, 07544, 27741 зразка 2008 року на загальний об’єм 920 літрів ( а.с.9-13) були придбані на одній із АЗС ТОВ « Нєфтек Оіл» .

Однак в судовому засіданні представником позивача було вказано на те, що талони були придбані в офісі ТОВ « Нєфтек Оіл», та вказав, на те, що враховуючи факт постійних коливань цін на нафтопродукти, позивач не використав придбані талони, залишивши їх для використання в 2010 році, однак в лютому 2010 року на АЗС ТОВ « Нєфтек Оіл» ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті талонів, відмова була аргументована тим, що кінцевий строк їх використання був 31.01.2010 року.

Згідно до заяви ОСОБА_1 від 23.02.2010 року поданої генеральному директору ТОВ « Нєфтек Оіл» він просив здійснити їх заміну на діючі талони зразка 2010 року ( а.с.7).

Відповідно до листа ТОВ « Нєфтек Оіл» від 09.03.2010 року ОСОБА_1 для вирішення питання запропоновано надати документи: пластикові талони старого зразку; касовий чек, який посвідчує оплату за отримання талонів; видаткову накладну, яка посвідчує оплату талонів; акт-прийому передачі талонів; паспорт громадянина України; довіреність від юридичної особи.

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечували сторони такі документи ОСОБА_1 підприємству ТОВ « Нєфтек Оіл» надані не були і більше ОСОБА_1 до підприємства не звертався.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини визнані сторонами або іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України « Про захист прав споживачів», договір – це усний або письмовий правочин між споживачем та продавцем ( виконавець) про якість, строк, ціну та інші умови, при яких реалізується продукція; підтвердження оформлення усної угоди оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, білетом, талоном чи іншими документами (розрахунковий документ).

Відповідно до ст.2 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР зі змінами, п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року, розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту ( касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу ( повернення) товарів, надання послуг, отримання ( повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п.15 ст.3 вищевказаного Закону передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі ( з застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажу ( наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані надати покупцю товарів ( послуг ) чек, накладну або інший письмовий документ, що посвідчує передачу права власності на них від продавця покупцю з метою виконання вимог Закону України « про захист прав споживачів».

Як вказав в судовому засіданні представник позивача, у ОСОБА_1 відсутні будь які документи, які б підтверджували факт придбання талонів, отже позивачем не надано суду належних доказів, відносно того, що талони на бензин марки А95 в кількості 46 штук були придбані саме у відповідача, а отже відсутні будь які докази укладання договору між сторонами.

Позивач в позовній заяві та представник позивача в судовому засіданні наполягали на обмін талонів на тій підставі, що талони є неналежної якості.

Відповідно до ст.678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару ( виявлення недоліків, які можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними виплатами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після усунення) покупець має право вимагати заміни товару.

Однак позивачем не зазначено, які саме якісні показники талонів порушені, які саме істотні недоліки талонів є підставою вимог про їх заміну.

Виходячи із вищевикладеного суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити обмін талонів на талони зразка 2010 року.

Щодо вимог позивача про сплату неустойки, то із заявлених вимог вбачається що позивач зазначає на неналежну якість талонів, що є в нього та заявив вимогу про їх заміну, а розрахунок неустойки здійснює із вартості бензину, вказавши правову підставу ч.5 ст.709 ЦК України, однак застосування цієї норми є безпідставним та не ґрунтується на законі.

Щодо заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000 грн., то оскільки відповідачу відмовлено в задоволені основного позову, то суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України оскільки позивачем при подачі позову не оплачувався судовий збір, а в задоволені позову йому відмовлено то підлягає стягненню із позивача на користь держави судовий збір в сумі 68 грн.

Керуючись:ст.ст.16,526,610,633,665,678,709,1167 ЦК України, ст.ст. 1,4,8,15,21,23, Закону України « Про захист прав споживачів» ст.ст. 3,7,10, 11,30,61,88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 68 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: Л.П. Слюсар