Рішення № 124641058, 22.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Київ № 320/23454/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку і невиплати пенсії з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення, згідно виготовленої уповноваженим органом фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки про розмір грошового забезпечення станом на 04 січня 2021 року ОСОБА_1 від 15 січня 2021 року за №1 та не проведення щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн. передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 та в не здійсненні виплати Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII та вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704-2017-п із обов`язковим врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, для осіб, що втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення (пенсії) ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром пенсії відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у адміністративній справі №320/5648/23 та з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення відповідно до Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у адміністративній справі №320/5648/23, згідно довідки Фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 04 січня 2021 року ОСОБА_1 від 15 січня 2021 року за №1 відповідно до Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у адміністративній справі №320/5648/23, котре набрало законної сили 25 жовтня 2023 року та проводити щомісячну доплату в розмірі 2 000.00 грн передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 з обов`язковим врахуванням до виплати Індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, з 01 березня 2023 року з врахуванням до виплати Індексації пенсії без обмеження її максимальним розміром відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, з 01 березня 2024 року з врахуванням до виплати індексації пенсії без обмеження її максимальним розміром відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII та провести повну виплату недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 березня 2022 року з врахуванням проведених раніше виплат за вказаний період.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII. Позивач вважає, що при перерахунку його пенсії на виконання Рішення Київського окружного адміністративного суду №320/5648/23 від 25 вересня 2023 року відповідач обмежив пенсію позивача максимальним розміром протиправно та нараховану індексацію за 2022 рік, за 2023 рік та 2024 рік не виплачує, оскільки такі обмеження не можуть застосовуватись до його пенсії, про що зазначено у рішенні суду. Крім того, Відповідач виплачує пенсію позивачу без врахування, щорічної індексації та щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII. Розмір пенсії Позивачу було призначено виходячи з 83% від суми грошового забезпечення на підставі вислуги років, що складає 31 рік.

Як встановлено судом, Рішенням Київського окружного адміністративного суду №320/5648/23 від 25 вересня 2023 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що виявились у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 липня 2020 року №11/419 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, а також виявились у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 04 січня 2021 року Фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 січня 2021 року №1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2021 року, з урахуванням виплачених сум.

Зазначеним вище рішенням суду було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року Фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 липня 2020 року №11/419 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, а також зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 04 січня 2021 року Фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 січня 2021 року №1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2021 року, з урахуванням виплачених сум.

Як встановлено судом, на виконання Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року №320/5648/23 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 83% від суми грошового забезпечення, однак її розмір подальшому обмежено максимальним розміром пенсії та не проводиться виплата нарахованої йому Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік. Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач оскаржив їх до суду.

Крім того, Позивачу не нараховується та не виплачується щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2 000,00 гривень згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713.

Представник позивача звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01 березня 2022 року позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення та обов`язковим врахуванням щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн згідно Постанові Кабінету міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 та проводити виплату пенсійного забезпечення позивача з врахуванням Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік.

Листом від 29 березня 2024 року №11957-9942/П-02/8-2600/24 відповідач в прохані здійснення перерахунку та виплати пенсії з врахуванням Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік з огляду на те, що при виконанні рішення суду, яким зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації та інших доплат до пенсії встановлюються станом на дату з якої судом зобов`язано провести перерахунок та її розмір не переглядаються до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії відповідно до законодавства.

А також відповідним листом Відповідач відмовив в нарахуванні та виплаті щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень передбаченої пунктом 1 Постанови №713 з огляду на те, що на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії Позивача та основний розмір пенсії після перерахунку збільшився більше ніж на 2000 гривень, тому виплата щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень непередбачена.

Не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи права порушеними у зв`язку із обмеженням розміру пенсії представник позивача звернувся з даним позовом до суду.

Після повторного зменшення виплати позивачу нарахованої його пенсії за допомогою запровадження відповідних знижувальних коефіцієнтів на суми, які перевищують поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність представник позивача звернувся додатково до суду з заявою про уточнення позовних вимог та надав відповідні документи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких іншихосіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим(спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, зякого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262 встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII встановлено, що цей Закон України визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, якімають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, якімають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожитковогомінімуму, визначеного Законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XIIвстановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначених у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено вдію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.

Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, Законом №3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43Закону №2262,виходив із того, що норми-принципи частини п`ятоїстатті 17 Конституції Українищодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятої статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в Постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі №591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі №343/870/17.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

При цьому, положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

При цьому, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для Позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 Рішення суду від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 06 листопада 2018 року у судовій справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У Постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону№3668-VI.

Тому, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахованої пенсії Позивача максимальним розміром пенсії, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Правова позиція з цього питання викладена Верховним Судом у Постанові від 16 грудня 2021 року у судовій справі №400/2085/19, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом.

Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Крім того, застосування Відповідачем відповідних знижувальних коефіцієнтів на суми, яка перевищує поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність до обрахунку та виплати пенсії Позивача з 03 січня 2025 року призвело до зменшення розміру його пенсії, тобто відбулося звуження змісту та обсягу прав і свобод Позивача, що порушує його права і свободи визначені Конституцією України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у Відповідача правових підстав для проведення виплати нарахованої пенсії Позивачу з обмеженням максимальним розміром та з обмеженням пенсії відповідними знижувальними коефіцієнтами на суму, яка перевищує поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність.

Відтак, при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії Позивачу на виконання рішення суду у даній справі повинно здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром та без обмеження пенсії відповідними знижувальними коефіцієнтами на суму, яка перевищує поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність.

Щодо позовної вимоги про здійснення виплати нарахованої щорічної Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік без обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Порядок проведення індексацій пенсій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі Постанова №118) та Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання індексації пенсій» №727 від 24 червня 2022 року (далі Постанова №727).

Пунктом 2 Постанови №118 установлено, що з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом(крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї Постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713.

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї Постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XІI, та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XІI, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.

Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XІI.

Пунктом 2 Постанови №727 установлено, що індексація пенсій згідно з Порядком проведення щорічної індексації пенсій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року № 124 з урахуванням змін, затверджених цією Постановою (далі Порядок), проводиться починаючи з 01 березня 2023 року, крім пенсій, зазначених в абзаці четвертому підпункту 2 пункту 3 Порядку, якщо до розміру таких пенсій, що відповідає розміру частини пенсії із солідарної системи, що призначається відповідного Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та до яких передбачалося застосування на 01 березня 2022 року коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначеного абзацом другим пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, перерахунок яких проводиться з 01 березня 2022 року.

Також порядок проведення індексацій пенсій доповнений Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї Постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

А також порядок проведення індексацій пенсій доповнений Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 (далі Постанова №185).

Пунктом 1 Постанови кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 установлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 р. №124 (Офіційний вісник України, 2019р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Пунктом 2 Постанови №185 установлено, що з 01 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (Офіційний вісник України, 2022р., №18, ст. 968) та пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (Офіційний вісник України, 2023р., №26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Згідно визначення судом протиправної дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення нарахування та виплати пенсійного забезпечення військового пенсіонера з урахуванням обмеження пенсії максимальним її розміром є порушенням суті конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відтак, обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві максимального розміру пенсії, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним, атому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень встановленої Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713, суд зазначає наступне.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону №2262 цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом надасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим ізслужби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (далі Постанова №713).

Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000,00 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000,00 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.

Пунктом 3 Постанови №713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї Постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» від 28 липня 2010 року №656 для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.

Так, у Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у судовій справі №420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

« 44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття Постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2 000.00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2 000.00 2 700.00 грн.

45. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000.00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.

46. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

47. У зв`язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі № 420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі №826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.

48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України 06 січня 2022 року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000.00 грн. відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.»

Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії Позивача, проведений Відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, тобто не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень, відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом й у Постанові від 02 березня2023року у судовій справі№600/870/22-а.

Що стосується вимоги Позивача про зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити з 01 березня 2022 року щомісячну доплату в сумі 2 000,00 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 і Індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 та про зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити з 01 березня 2023 року Індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, також про зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити з 01 березня 2024 року Індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185, та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 04 січня 2025 року без обмеження максимальним розміром пенсії і без обмеження пенсії запровадженими відповідними знижувальними коефіцієнтами на суму, яка перевищує поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Водночас, згідно з вимогами п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права Позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З огляду на те, що судом задоволено позовну вимогу про визнання протиправною відмову Відповідача у нарахуванні та виплаті Позивачеві з 01 березня 2022 року щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000,00 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 та не проведення виплати Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік без обмеження пенсії максимальним розміром і без обмеження пенсії запровадженими відповідними знижувальними коефіцієнтами на суму, яка перевищує поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, відповідно позовна вимога про зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити Позивачеві з 01 березня 2022 року щомісячну доплату в сумі 2 000,00 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 та проведення виплати Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік без обмеження пенсії максимальним розміром і без обмеження пенсії запровадженими відповідними знижувальними коефіцієнтами на суму, яка перевищує поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатністьтакож підлягає задоволенню, як похідна.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Під час судового розгляду Відповідач не довів правомірність відмови щодо виплати щомісячної доплати до пенсії Позивача в сумі 2 000,00 гривень передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 та не проведення виплат Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік без обмеження пенсії максимальним розміром.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Позивачем та його представником під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано Відповідачем. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено Судовий збір на загальну суму 1 211,20 гривень.

Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені Позивачем судові витрати у вигляді сплаченого Судового збору насуму 1 211,20 гривеньпідлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку і виплати пенсії з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення згідно довідки Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення позивача станом на 04 січня 2021 року від 15 січня 2021 року за №1 з врахуванням щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 гривень передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 та в не здійсненні виплати нарахованої Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік без обмеження максимальним розміром пенсії відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII та вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704-2017-п для осіб, що втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити перерахунок та виплату 100% пенсійного забезпечення (пенсії) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) починаючи з 01 березня 2022 без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 04 січня 2021 року від 15 січня 2021 року за №1 та проводити нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 з врахуванням до виплати суми Індексації пенсії без обмеження її максимальним розміром відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, з 01 березня 2023 року з врахуванням до виплати суми Індексації пенсії без обмеження її максимальним розміром відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, з 01 березня 2024 року з врахуванням до виплати суми Індексації пенсії без обмеження її максимальним розміром відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII та здійснити перерахунок і виплату пенсії для осіб, що втратили працездатність (без зменшення нарахованої пенсії) з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 83% грошового забезпечення і провести виплату недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 березня 2022 року, з врахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.