Постанова № 12463795, 01.11.2010, Київський районний суд м. Донецька

П О С Т А Н О В А

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3-4567/10

01 листопада 2010 року суддя Київського районного суду м. Донецька Попревич В.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора ТОВ «Агротрейд», який проживає за адресою: АДРЕСА_1, за ст. 163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2010 року на розгляд Київському районному суду м. Донецька надійшов адміністративний матеріал відносно притягнення директора ТОВ «Агротрейд» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складений 14.10.2010 року Державної податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька.

01 листопада 2010 року через канцелярію суду надійшов відзив ОСОБА_1, у відповідності до якого дана особа вважає протокол незаконним і необґрунтованим, а тому просить відмовити у притягненні його до відповідальності.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13 липня 2010 року Державної податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька (далі за текстом ДПІ у Київському районі, відповідач) проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Агротрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Айдіас» за період: січень листопад 2009 року, за результатами якої складений акт № 4793/23-3/33340543.

В наведеному акті зокрема зазначено, що до податкового кредиту декларацій по ПДВ платником податків (позивачем) у 2009 року віднесено суми за отриману від TOB «Айдіас» на підставі договору від 01.01.2009 р. б/н молочну продукцію.

З урахуванням наведеного, виходячи із висновків акту слідує, що ТОВ «Агротрейд» порушені приписи п. 1.4 ст.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР, оскільки ТОВ «Донбасагротрейд» не доведено факту придбання продукції за вказаним вище договором із ТОВ «Айдіас», і цей договір є нікчемним.

14.10.2010 року ДПІ у Київському районі, в особі головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Держаної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено порушення порядку ведення податкового обліку в результаті чого було порушено п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

01.01.2009 року між ТОВ «Донбасагротрейд» (покупець за договором) та ТОВ «Айдіас» (продавець) укладений договір № б/н, за умовами якого ТОВ «Донбасагротрейд», як покупець, прийняв на себе зобовязання щодо поставки молока-сировини, а продавець щодо її прийняття та оплати (п.п. 1.1, 2.1, 2.2 договору).

Факт виконання умов договору зокрема підтверджується: актами приймання-передачі, видатковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за цей період часу, податковими накладними. Оплата отриманої продукції за наведеним вище договором здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 3101.5 від 31.01.09. на суму 388050,18 грн.; № 2802.5 від 28.02.2009 на суму 258731,27 грн., № 3103.10.5 від 31.03.09 на суму 551246,44 грн. № 3004,4 від 30.04.2009 на суму 339298,35 грн., № 3105.1 від 31.05.2009 на суму 515131,05 грн., № 3006.17 від 30.06.2009 на суму 274297,73 грн., № 3107.1 від 31.07.2009 на суму 675073,62 грн., № 3108.14 від 31.08.2009 на суму 872397,09 грн., № 3009.12 від 30.09.2009 на суму 194984,18 грн., № 31101 від 31.10.2009 на суму 331587,42 грн., № 301118 від 30.11.2009 на суму 477875,05 грн., а також випискою з системи «Клієнт-банк» за відповідний період часу.

Дані документи у розумінні до п.2.1. Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 є первинними документи, оскільки первинними документами за даною нормою є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. При цьому за нормами п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У відповідності до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Так, згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом Закон про ПДВ) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3, п. 7.1, 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування цим податком є поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України. Особа - продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

За пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно підпункту 7.5.1 підпункту 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається в тому числі дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

За приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ).

Відповідно до пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» (надалі Порядок заповнення податкової накладної), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

За пунктом 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Виходячи із податкових накладних, виданих ТОВ «Айдіас» ТОВ «Донбасагротрейд» слідує, що наведені накладні містять всі необхідні реквізити, встановлені Законом про ПДВ та Порядку заповнення податкової накладної, при цьому відповідачем не надано жодних доказів їх недійсності, а тому суд виходить із їх дійсності та вважає їх належним та допустимим доказом виникнення права на податковий кредит.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що:

1) відповідачем не надано жодних доказів нікчемності укладених між ТОВ «Донбасагротрейд» та ТОВ «Айдіас» правочинів, оскільки ДПІ у Київському районі у акті перевірки ніяким чином не пояснило та не обґрунтувало чим саме укладені договори порушують публічний порядок: які саме права і кого порушені, яким майном та хто заволодів (знищив) у результаті їх вчинення, та не довів наявності складу господарського правопорушення у діях сторін в частині наявності вини (умислу на заволодіння чужим майном).

2) із наявних документів (актів приймання-передачі продукції) слідує, що виконання укладених правочинів з поставки молочної продукції між ТОВ «Донбасагротрейд» та ТОВ «Айдіас», було реальним,

3) факт оплати підтверджений відповідними банківськими документами,

4) податкові накладні, видані вказаним ТОВ «Айдіас» ТОВ «Донбасагротрейд», відповідають вимогам Закону України «Про податок на додаток на додану вартість».

Отже, з урахуванням наведених вище доводів та правової позиції Верховного суду України (постанова від 12.02.2008 року № 08/28) згідно якої факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення які допускали його контрагенти, ДПІ у Київському районі не доведено, що під час укладення договорів ТОВ «Донбасагротрейд» діяв без належної обачності та обережності; при цьому право ТОВ «Донбасагротрейд» на податковий кредит за результатами господарських операцій із ТОВ «Айдіас» підтвердженим належними та допустимими доказами.

У відповідності до ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КуПАП) завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУПАП).

Згідно ст. 163-1 цього ж Кодексу відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі, визначеному цією нормою.

З урахуванням наведених норм та доводів, суд дійшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення прийнятий відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства, не відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права, оскільки в діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, так як укладений між ТОВ «Донбасагротрейд» та ТОВ «Айдіас» договір не є нікчемним, поставка продукція була реальною, а отже позивачем правомірно відображені у податковому обліку результати господарської операції із придбання молочної продукції за цим договором, а тому відсутні порушення встановленого порядку ведення податкового обліку.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП, дотримуючись вимог ст. ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: