Рішення № 124636462, 21.01.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 761/29507/24

пр. № 2/759/825/25

21 січня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Олійникової Н.О.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

третьої особи- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому у засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

13.09.2024 р. до Святошинського районного суду м.Києва на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15.08.2024 р. надійшла вказана справа до суду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 . Після смерті матері позивача відкрилась спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1 , та 1/3 квартири АДРЕСА_2 . Як зазначив позивач, окрім нього, спадкоємцем є його брат ОСОБА_6

01.08.2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Возбранної Т.Г. із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, після чого нотаріусом було заведено спадкову справу. Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Возбранної Т.Г. від 01.08.2024 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 та 1/3 квартиру АДРЕСА_2 у зв`язку із тим, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини.

Як зазначив позивач він у встановлений сток не звернувся до нотаріуса, оскільки керувався Пунктом 3 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Лише після відмови, йому стало відомо, що він пропустив строк дл прийняття спадщини.

Ухвалою від 25.09.2024 р. справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання; витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Возбранної Т.Г. належним чином завірену копію спадкової справи відносно майна померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.10.2024 р. до суду надійшли витребуванні докази.

10.12.2024 р до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме: ОСОБА_3 , який теж є спадкоємцем майна померлого.

Ухвалою від 19.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10.12.2024 року, залучено в якості якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме: ОСОБА_3 .

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач та/або його представник в судове засідання не з`явилися, причини неявки не відомі, клопотань про відкладень не надходило. Відзиву на позов до суду не надходило.

В судовому засіданні третя особа проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Розглянувши справу, вислухавши доводи та пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 ,актовий запис про смерть №116 (а.с. 7).

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , та 1/3 частини квартира АДРЕСА_2 .

Окрім позивача, спадкоємцем після померлої ОСОБА_5 є його брат ОСОБА_6 , який залучений до участі у справі в якості третьої особи.

01.08.2024 року позивач звернуся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Возбранної Т.Г. із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, після чого нотаріусом було заведено спадкову справу.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Возбранної Т.Г. від 01.08.2024 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 та 1/3 квартиру АДРЕСА_2 у зв`язку із тим, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. (ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таку позицію висловив Верховний Суд України при розгляді справи № 6-1486цс15 у постанові від 04.11.2015 року та при розгляді 26.09.2012 року справи № 6-85цс12.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Так зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 13.03.2020 р. у постанові у справі № 314/2550/17.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Однак, 23 травня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», якою було віднослено довоєнний строк для прийняття спадщини, а саме 6 (шість) місяців з моменту настання смерті спадкодавця з 19 червня 2023 року.

За обставин встановлених під час розгляду справи суд приходить до висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщин.

Верховний Суд у Постанові від 17.02.2022 року у справі N 953/15603/20 зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, має стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Предметом позову у цій справі є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, тому з урахуванням звернення позивача до приватного нотаріуса 01.08.2024 р., та враховуючи, що останній не знав, що 23 травня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», якою було віднослено довоєнний строк для прийняття спадщини, а саме 6 (шість) місяців з моменту настання смерті спадкодавця з 19 червня 2023 року, та враховуючи термін пропуску два місяці, визнається судом поважною причиною для поновлення пропущеного строку.

Аналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивачем є поважними.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-5, 11-13, 133-141, 258, 259, 263, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 15, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,- - задовольнити.

Визначити ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додатковий строк для прийняття спадщини за законом, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 для подання заяви про прийняття спадщини за законом до органів нотаріату України один місяць з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 січня 2025 року.

Суддя Н.Д. Бабич