Рішення № 124629516, 15.01.2025, Господарський суд Харківської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025м. ХарківСправа № 922/3318/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 44; код ЄДРПОУ:42795490) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, б. 19; код ЄДРПОУ: 39369133) до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська,1; код ЄДРПОУ: 03359500) про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська,1; код ЄДРПОУ: 03359500) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 44; код ЄДРПОУ:42795490) про зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Оніщука В.М., довіреність №992 від 18.12.2024;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Батракової О.Ю., довіреність №ДР-1-0125 від 01.01.2025;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

18.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" суму основної заборгованості у розмірі 532 554 029,98 грн., пеню у розмірі 21 795 602,18 грн., 3% річних у розмірі4 403 400,13 грн., інфляційні витрати у розмірі 10 409 035,53 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 794 500,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору транспортування природного газу №2002000118 від 04.02.2020 та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N2493, Позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів Відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за лютий, березень 2021 року (складених, зокрема, на підставі інформації, поданої Відповідачем до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9, які додаються до позовної заяви разом з реєстрами) виявив наявність у Відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу Відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

-за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 10604,03446 тис.куб.м. (109751757 кВтхгод) всього на загальну суму 124 059 615,54 гри, з ПДВ;

-за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 15788,89853 тис.куб.м. (163415100 кВтхгод) всього на загальну суму 114 090 265,00 грн, з ПДВ;

-за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 44643,15053 тис.куб.м. (462056608 кВтхгод) всього на загальну суму 322 887 300,53 грн, з ПДВ.

З розрахунку суми основного боргу за добовий небаланс природного газу (лютий-березень 2021 року) AT «Харківгаз» перед ТОВ «Оператор ГТС України» станом на 11.08.2021 (розрахунок додається) вбачається, що Відповідачем на користь Позивача (поза межами строків оплати визначених умовами Договору) було проведено оплату за негативний щодобовий небаланс за лютий 2021 року в загальній сумі 42 226 050,13 грн.

Таким чином, станом на 11.08.2021 Відповідачем в повному обсязі не виконано свої зобов`язання з оплати за негативні щодобові небаланси за лютий-березень 2021 року на загальну суму 518 811 130,94 грн., чим порушено умови п.п.2.5, 9.3 Договору та п.19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України, а також порушено права та інтереси Позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

Також згідно п.8.3 Договору Позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач Відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

-за січень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 18 490,46832 тис.куб.м./добу всього на загальну суму 2 754 931,86 гривень;

-за лютий 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 29 105,55530 тис.куб.м./добу всього на загальну суму 4 336 494,90 гривень;

-за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 44 643,15053 тис.куб.м, всього на загальну суму 6 651 472,28 гривень.

Відповідачем до цього часу не здійснено оплати своїх зобов`язань вказаних рахунків на оплату за перевищення замовленої потужності за період січень-березень 2021 року на загальну суму 13 742 899,04 грн, чим порушив умови п.2.5, 8.3 Договору, а також порушив права та інтереси Позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2021 прийнято позовну заяву (вх.№3318/21 від 18.08.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3318/21. Визначено, справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 22.09.2021.

14.09.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№21437 від 14.09.2021), в якому зазначено, що додатки 1 та 2 до Договору транспортування природного газу №2002000118 від 04.02.2020 ані в момент підписання Договору, ані в подальшому сторонами не укладені. Оскільки обов`язковість та невід`ємність Додатків 1 та 2 до Договору визначена Договором, і тому обставина їх не підписання/неузгодження/відсутності між сторонами спорів, в т.ч. і судових, з приводу їх укладення, свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, у т.ч. щодо плати за послуги договірної потужності та плати за небаланси.

Також відповідач у відзиві зазначив, що оскільки Оператором ГТС послуги балансування та договірної потужності не надавалися для АТ Харківгаз у спірний період, із урахуванням змісту п.п.8.4 та 9.6 Договору, вимога ТОВ Оператор ГТС про оплату заборгованості за послуги балансування та перевищення замовленої (договірної) потужності є неправомірною та не підлягає оплаті. В зв`язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного замовником з оператором газотранспортної системи, при цьому вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу. При наданні послуг виконанням вважається і оплатно передається не результат, а саме дія, яка до нього призвела.

А тому, доводи ТОВ «Оператора ГТС України», що вчинення дій з врегулювання небалансів є по суті правочином із купівлі-продажу (на підтвердження чого Позивачем надаються укладені з AT HAK «Нафтогаз України» та ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ договори купівлі-продажу природного газу), який не є складовою послуги з транспортування газу, суперечать правовій природі правовідносин, що виникають з договору транспортування природного газу.

Позивачем не подано жодних первинних документів та інших доказів, які б підтвердили існування загрози цілісності газотранспортної системи та відхилення у функціонуванні газотранспортної системи позивача у січні, лютому, березні 2021 року від технічних параметрів звичайного рівня, власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється балансуюча дія у січні, лютому, березні 2021 року, інформацію про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, тиск природного газу в газотранспортній системі, тобто докази, які дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу XIII та розділу XIV Кодексу ГТС.

Також, Оператор ГТС не надав документів, в яких було б розписано процедуру алокації, по якій можна визначити обсяг небалансу, та з яких вбачалося б підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між усіма замовниками послуги транспортування.

Складання довідок №1, №2, №3, які на думку Позивача, є належними доказами підтвердження щодобових небалансів, не передбачено умовами спірного договору та положеннями Кодексу ГТС.

Зазначене дає підстави вважати, що оскільки загрози цілісності газотранспортної системи в спірний період не було і в газотранспортній системі було достатньо природного газу, то у позивача була відсутня потреба у закупівлі природного газу для балансування, зокрема й тому, що відповідач не замовляв жодних обсягів газу на січень, лютий, березень 2021 року у позивача. Отже, відповідно у позивача були відсутні підстави для вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Складені Позивачем односторонні акти та рахунки не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості добових небалансів за січень, лютий, березень 2021 року. Оскільки на підтвердження позовних вимог Позивач не надав жодних первинних документів, які б свідчили про врегулювання Оператором ГТС добового небалансу за січень, лютий, березень 2021 року, відсутній факт реальності вчинення балансуючих дій Оператором ГТС відповідно до вимог газового законодавства. Що ставить під сумнів законність складання за твердженнями Позивача Актів врегулювання щодобових небалансів, які мали б складатися лише при фактичному вчиненні балансуючих дій, та, як наслідок, виставлення рахунку за врегулювання щодобових небалансів за січень, лютий, березень 2021 року на оплату АТ «Харківгаз».

Враховуючи, наведені вище обставини, Позивач виявив намір стягнути заборгованість за послугу, яку фактично не надавав, з огляду на те, що Відповідач ввірений для транспортування природний газ Позивачу не подавав, номінацій не підтверджував.

За своєю правовою природою послуга замовленої потужності - це право замовника послуги транспортування подавати та отримувати природний газ з газотранспортної системи в необхідних для нього обсягах.

Таке право не може бути реалізоване без подачі Відповідачем природного газу, який знаходиться в нього на праві власності, в точки входу газотранспортної системи з метою подальшого транспортування цього газу газотранспортною системою.

В матеріалах справи відсутні докази подачі Відповідачем природного газу у точку входу в газотранспортну систему Позивача.

Відповідач в точках виходу з газотранспортної системи отримував газ замовників послуг транспортування (постачальників природного газу), який призначений для задоволення потреб їх кінцевих споживачів.

Разом з цим АТ "Харківгаз" у відзиві зазначив про застосування строків позовної давності, обґрунтував заяву наступним.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору на транспортування природного газу №2002000118 від 04.02.2020 є господарськими зобов`язаннями, тому згідно положень ст.ст.4,173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, як договір на транспортування природного газу №2002000118 від 04.02.2020, є договором на транспортування продукції трубопроводами, внаслідок якого здійснюється переміщення продукції виробничо-технічного призначення трубопроводами, то з огляду на об`єктивні ознаки цієї діяльності, вона підпадає під визначення перевезення вантажів, закріплене в статті 306 Господарського кодексу України, а отже до правовідносин, що виникають з даного договору разом з нормами Цивільного кодексу України, Законів України "Про транспорт", "Про трубопровідний транспорт", Про ринок природного газу та інших законодавчих актів, поширюються й норми Господарського кодексу України, зокрема в частині правового регулювання перевезення вантажів, а укладеному договору притаманні риси, у тому числі договору перевезення.

Частиною 1 ст.258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, частиною п`ятою статті 315 Господарського кодексу України встановлено, що пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Між сторонами укладений договір транспортування природного газу №2002000118 від 04.02.2020 року. При цьому, АТ «Укртрансгаз» у справі є саме перевізником в розумінні вищевказаних положень чинного законодавства.

За таких обставин, до спірних правовідносин мають бути застосовані положення частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України.

За змістом статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи зазначене вище, п.8.4 Договору, строк здійснення оплати ї Відповідачем нібито наданих послуг перевищення договірної потужності, у період з січня 2021 року по березень 2021 року, настав з 13.02.2021.

Відповідно, шестимісячний строк позовної давності для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення сум основної заборгованості за нібито надані послуги перевищення договірної потужності, у період з січня 2021 року по березень 2021 року, сплив 13.07.2021.

Таким чином Відповідач просить у задоволенні позовних вимог ТОВ Оператор газорозподільної системи України до АТ Харківгаз про стягнення заборгованості відмовити повністю.

14.09.2021 представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" через канцелярію Господарського суду Харківської області звернувся із зустрічною позовною заявою (вх.№21438 від 14.09.2021), в якій просить суд зобов`язати ТОВ «Оператор ГТС України» привести свої дії у відповідність до п.п.9.1., 9.2., 9.3. Договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000118 та положень розділу XIII Кодексу ГТС, розділу XIV Кодексу ГТС шляхом:

- здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за лютий-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений п.7, п.8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС,

- вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування;

а також судові витрати за подання зустрічного позову покласти на ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що застосувавши положення постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021 року "Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам", Позивач за первісним позовом склав односторонні документи: два окремі акти врегулювання щодобових небалансів за лютий 2021 року, два окремі рахунки за їх оплату, акт врегулювання щодобових небалансів за березень 2021 року, рахунок за їх оплату, а також в підтвердження понесених витрат на врегулювання небалансів надав до суду договори на купівлю-продаж природного газу із постачальниками природного газу, за умовами яких, період передачі газу Оператору ГТС становив із жовтня 2020 року по квітень 2021 року.

АТ «Харківгаз» вважає, що Оператор ГТС, неправильно застосував положення постанови №235, зокрема, щодо обов`язку Оператора ГТС здійснювати балансування газотранспортної системи в період лютий-березень 2021 року з урахуванням особливостей вчиняти балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів газорозподільних систем за рахунок закупівлі природного газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу, укладеного(-их) у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та відборів власного природного газу із газосховищ, чим порушив положення діючого Договору (що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2497) та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 року.

Згідно постанови НКРЕКП №235 балансуючі дії Оператор ГТС вчиняє на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу, укладеного(-их) у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" та відборів власного природного газу із газосховищ, а згідно положень Кодексу ГТС (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваної постанови) - шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Станом на лютий-березень 2021 року господарські відносини між сторонами були врегульовані Договором транспортування природного газу №2002000118 від 04.02.2020, який відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015, положеннями п.7 гл.3.1. розділу III якого сторонами було погоджено, що Оператором ГТС зобов`язаний повідомляти Замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами Сторін (п.17.2. розділу XVII Договору).

При цьому, жодного повідомлення Відповідачем за зустрічним позовом про застосування іншого механізму вчинення балансуючих дій до AT «Харківгаз» не надходило, як і жодних додаткових угод між ТОВ «Оператор ОГТСУ» та AT «Харківгаз» щодо врегулювання спірного питання укладено не було.

Вказане є свідченням того, що протягом спірного періоду між сторонами були відсутні будь-які договірні відносини, які б врегульовували вчинення балансуючих дій Оператором ГТС з врахуванням особливостей, визначених постановою №235 та правомірності виставлення за результатами таких дій рахунків на оплату AT "Харківгаз".

А тому, застосування Оператором ГТС при вчиненні балансуючих дій та визначенні вартості щодобових небалансів положень постанови №235, свідчить про виконання Відповідачем за зустрічним позовом умов п.п.9.1, 9.2. Договору та розділу ХІV Кодексу ГТС.

Кодексом ГТС передбачені різні методи розрахунку Оператором ГТС маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу. Від обраного способу визначення маржинальної ціни залежить ціна, яка вказана в актах та рахунку на оплату.

Жодної інформації та/або повідомлення про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до пунктів 8-11 глави 6 розділу XIV

Кодексу ГТС ТОВ "Оператор ОГТСУ" до АТ "Харківгаз" не надав.

Також Оператор ГТС не розмістив на власному вебсайті остаточні ціни газової доби, чим порушив п. 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Дії Оператора ГТС по балансуванню системи у лютому-березні 2021 року свідчать про непрозорість обрахунку та розрахунку плати за добовий небаланс, та не підтверджені жодними доказами понесених ним витрат.

Відсутність таких доказів у Відповідача за зустрічним позовом свідчить, що у газотранспортній системі Оператора ГТС в загальному був позитивний небаланс природного газу, що свідчить про відсутність потреби у використанні додаткових обсягів природного газу для балансування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2021 прийнято зустрічну позовну заяву (вх.№21438 від 14.09.2021)Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

21.09.2021 від представника 3-ї особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, надійшли пояснення (вх.№22144 від 21.09.2021), в яких зазначено, що ТОВ "Оператор ГТС України" у зв`язку з неповним та простроченим виконанням АТ "Харківгаз" зобов`язань з оплати за щодобові небаланси за лютий-березень 2021 року, застосував відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством. Положеннями діючих нормативно-правових актів передбачена чітка процедура визначення вартості та порядку розрахунку за договірну потужність для Операторів ГРМ, у тому числі вартості перевищення замовленої потужності без застосування штрафних коефіцієнтів, визначення вартості щодобових небалансів та порядку розрахунків за них. Враховуючи вищевикладене, представник 3-ї особи просить розглядати справу без участі представника НКРЕКП з урахуванням інформації, викладеної у поясненнях.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2021 відкладено підготовче засідання на 13.10.2021.

23.09.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника Первісного позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№22367 від 23.09.2021), в якому зазначено, що як вбачається з п.2.7 Договору №2002000118 від 04.02.2020 Додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.

Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та /або протягом доби

Таким чином укладання зазначених додатків є обов`язковим лише у вищевказаних випадках.

Норми Кодексу ГТС свідчать про те, що саме замовник послуг зобов`язаний вчинити відповідні дії по замовленню гарантованої та/або переривчатої потужності та/або потужності з обмеженнями, за результатами яких сторони Договору підписують Додаток 1 чи Додаток 2. Натомість, АТ «Харківгаз» такі дії вчинені не були.

До позовної заяви було надано докази здійснення оплат Відповідачем за Договором (довідка про надходження грошових коштів на поточні рахунки Позивача від Відповідача), зокрема, з призначенням «за добовий небаланс». Зазначена обставина жодним чином не заперечується та не спростовується Відповідачем та свідчить про виконання Договору Відповідачем та визнання його статусу як укладеного.

Наведене свідчить про те, що відсутність додатків 1, 2 до Договору жодним чином не впливає на його виконання та на обов`язок Відповідача по оплаті щодобових негативних небалансів.

Також Позивач зазначає, що сам зміст Кодексу ГТС свідчить про те, що Оператор ГТС здійснює балансування всієї газотранспортної системи, а не відносно окремих замовників послуг транспортування природного газу у відповідні газові періоди. Відповідно, і обсяги природного газу для забезпечення збалансованості газотранспортної системи закуповуються Оператором ГТС не в розрізі одного замовника, а враховуючи всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування.

Ні норми Кодексу ГТС, ні умови договору транспортування природного газу між Оператором ГТС та AT «Харківгаз» від 04.02.2020 №2002000118, не передбачають обов`язку для Оператора ГТС закуповувати обсяги природного газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг окремо, як і повідомляти кожного замовника послуг про те, яким чином та на підставі яких первинних документів Оператором ГТС було забезпечено здійснення балансуючих дій в тому чи іншому звітному періоді.

Врегулювання оператором газотранспортної системи небалансів не є видом господарської діяльності, метою якої є отримання прибутку, а є передбаченим законодавством наслідком для замовників послуг транспортування, які в порушення пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу, не збалансували свої портфоліо відборів та подач протягом газової доби.

Згідно з п.2 розділу XIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на момент звернення з позовом до суду) оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовником послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Поряд з цим, Відповідач вчиняє беззаперечні дії, які свідчать про відібрання ним газотранспортної системи Позивача природного газу в зазначених обсягах, а саме систематично оплачує свою заборгованість по негативному небалансу за газові місяці лютий-березень 2021 року.

Таким чином, твердження Відповідача, що оскільки Позивачем не здійснювалась купівля та продаж короткострокових стандартизованих продуктів, то відповідно не здійснювалося і балансування газотранспортної системи є нерелевантними з огляду те, що Оператор має можливість здійснювати таке балансування як купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів, так і шляхом використання послуг балансування, тобто Кодекс ГТС не зобов`язує Позивача здійснювати балансуючі дії виключно у спосіб, який зазначає Відповідач.

Щодо необґрунтованих тверджень Відповідача про неотримання актів врегулювання щодобових негативних небалансів та рахунків на оплату, що свідчить про відсутність обов`язку для оплати, Позивач зазначає, що згідно з п.19.3 Договору повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у п.19.2 цього розділу (у тому числі шляхом надсилання засобами електронного обігу), вважаються отриманими адресатом на дату її отримання.

Поряд з цим, пунктами 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи встановлено, що інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом.

Веб-додаток інформаційної платформи доступний у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.

При визначенні Оператором ГТС обсягу та вартості щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року, які були допущені AT «Харківгаз», були дотримані та виконані і умови Договору, і положення Кодексу ГТС, в тому числі, відносно належного повідомлення та направлення AT «Харківгаз» документів, що підтверджують наявність такого небалансу та вартість щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року для подальшого здійснення оплати, що частково і здійснювалось Відповідачем без жодних заперечень та зауважень.

Щодо безпідставності тверджень Відповідача про те, що оскільки акти врегулювання щодобових небалансів є односторонніми та підписаними тільки Позивачем, то вони не можуть бути належними доказами у даній справі, представник Позивача за первісним позовом зазначає наступне.

Пунктом п.11.4 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №1383/27828, встановлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби). Тобто на законодавчому рівні закріплений обов`язок Оператора врегулювати щодобові небаланси на підставі одностороннього акту.

Щодо застосування строків позовної давності представник Позивача за первісним позовом зазначає, що Позивач надаючи Відповідачу послугу з транспортування природного газу не є перевізником, а є Оператором газотранспортної системи, здійснюючи свою діяльність виключно на підставі Ліцензії на транспортування природного газу магістральними газопроводами, а не будь-якої іншої діяльності. Відповідач не є вантажовідправником чи вантажоодержувачем в класичному розумінні них норм, а також не ввіряє природний газ ввірений йому другою стороною.

30.09.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника АТ "Харківгаз" надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх.№22943 від 30.09.2021), в якій представник Відповідача за первісним позовом посилається на ті ж обґрунтування, що були зазначені у відзиві на позовну заяву.

30.09.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернувся із клопотанням (вх.№22942 від 30.09.2021) про зупинення провадження у справі.

08.10.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника АТ "Харківгаз" надійшла відповідь на заяву в порядку ст.90 ГПК України (вх.№23732 від 08.10.2021).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2021 відкладено підготовче засідання на 03.11.2021.

18.10.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника ТОВ "Оператор ГТС України" надійшло заперечення до заяви про застосування строків позовної давності (вх.№24308 від 18.10.2021), в якій виклали позицію аналогічно викладеній у відповіді на відзив.

Також 18.10.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника ТОВ "Оператор ГТС України" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№24337 від 18.10.2021), в якому зазначено, що з системного співставлення приписів постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» та приписів постанови НКРЕКП від 17.02.2021 №235 «Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам» вбачається, в період з 17.02.2021 по 31.03.2021 ТОВ «Оператор ГТС України» зобов`язане було по відношенню до операторів газорозподільних систем здійснювати балансування газотранспортної системи в окремий спосіб, ніж це передбачено умовами Кодексу газотранспортної системи, з метою безперебійного розподілу останніми природного газу споживачам (населенню). Постанова НКРЕКП за №235 від 17.02.2021 «Про заходи спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам» є актом індивідуальної дії, оскільки вказана постанова містить індивідуалізовані владні приписи конкретизовані як ТОВ «Оператор ГТС України», так і операторам газорозподільних систем, встановлює для них як права так і обов`язки, а її дія має конкретно визначений строк, а саме лютий - березень 2021 року. Таким чином, твердження AT «Харківгаз» стосовно того, що «положення постанови №235, містять вказівки виключно для Оператора ГТС» є безпідставними.

Оскільки прийняття постанови НКРЕКП від 17.02.2021 "235 була спрямована на безперебійний розподіл природного газу споживачам (населенню), а постанови Регулятора є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу України, то ТОВ "Оператор ГТС України" обґрунтовано та правомірно застосувала її положення у відповідний період по відношенню до операторів газорозподільних систем з метою забезпечення останніми безперебійного розподілу природного газу споживачам (населенню).

Крім того, ТОВ "Оператор ГТС України" звертає увагу суду на те, що у разі здійснення балансування газотранспортної системи у період з 17.02.2021 31.03.2021, по відношенню до операторів газорозподільних систем, із застосуванням положень Кодексу газотранспортної системи то, по-перше, маржинальна ціна придбання газу при визначенні щодобових негативних небалансів становила б, без застосування величини коригування, орієнтовно на 30% більше, ніж фактично застосовано, по-друге, застосовувалася б величина коригування, визначена пунктом 13 глави 6 розділу ХIV Кодексу газотранспортної системи на рівні 20%.

Щодо безпідставних, на думку відповідача за зустрічним позовом, тверджень АТ «Харківгаз» про те, що «... Оператору ГТС необхідно було ініціювати внесення змін до договору транспортування природного газу в частині конкретизації його положень при обранні способу здійснення балансуючих дій у лютому-березні 2021 року з врахуванням особливостей постанови №235», представник Відповідача за зустрічним позовом заявляє, що Договір транспортування природного газу №2002000118 від 04.02.2020 не містить положень щодо способу здійснення Оператором ГТС балансуючих дій. При цьому, зміни до умов типового договору, про які зазначає AT «Харківгаз», є не конкретизацією умов типового договору в розумінні абз.4 ч.4 ст.179 ГК України, а за своєю суттю доповненням умов типового договору новим положенням, що може бути здійснено виключно НКРЕКП шляхом внесення до Типового договору транспортування природного газу змін і доповнень та затвердження їх відповідною постановою НКРЕКП.

Заявляючи зустрічні позовні вимоги до Господарського суду Харківської області щодо зобов`язання Оператора ГТС здійснити розрахунок маржинальної ціни природного газу за лютий-березень 2021 року та вчинити балансуючи дії за лютий-березень 2021 року, шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування, AT «Харківгаз» залишає поза увагою той факт, що відповідно до розділу III Політики власності ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №829 від 30.12.2020, заборонене втручання органів державної влади, їх посадових осіб у господарську діяльність Оператора ГТС.

Натомість, заявляючи вимоги вказаного змісту, AT «Харківгаз» через орган судової влади втручається в господарську діяльність Оператора ГТС, вказуючи які саме договори і яким чином має укласти Оператор ГТС, із зазначенням необхідності здійснення розрахунку маржинальної ціни природного газу, що не може бути предметом розгляду в господарському процесі.

03.11.2021 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника АТ "ОГС "Харківгаз" надійшли пояснення щодо відзиву на зустрічну позовну заяву (вх.№25846 від 03.11.2021), в якому представник Позивача за зустрічним позовом зазначив, що Оператор ГТС під час надання відзиву на зустрічний позов не навів змістовних, заслуговуючих на увагу аргументів щодо підставності поділу звітного газового місяця - лютий 2021 на дві частини та здійснення розрахунку вартості врегулювання щодобових небалансів і складення акту врегулювання щодобових небалансів на кожну окрему частину газового місяця.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2021 клопотання представника АТ «ОГС "Харківгаз» про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у справі №922/3318/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/25928/21 за позовом АТ «Дніпрогаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови від 17.02.2021 №235. Зобов`язано представника АТ «Харківгаз» повідомити суд про результати розгляду справи №640/25928/21.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.11.2021 у справі №922/3318/21 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.11.2021 у справі №922/3318/21 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.12.2024 провадження у справі №922/3318/21 поновлено. Призначити підготовче засідання на 18 грудня 2024 року о 10:00.

В підготовчому засіданні 18.12.2024 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) зазначили, що ними повідомлено про всі обставини справи, які їм відомі, та надали докази, на які вони посилаються у первісному позові, у зустрічному позові та заявах по суті до них.

За результатами підготовчого засідання суд протокольною ухвалою від 18.12.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду у судовому засіданні по суті на 25.12.2024.

23.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Оператор ГТС України" надійшли письмові пояснення (вх.№32218 від 23.12.2024), в якому зазначив, що у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 по справі №640/25928/21 встановлено наступне: «Таким чином, НКРЕКП, зокрема здійснює свою діяльність з метою захисту прав споживачів з дотриманням балансу інтересів споживачів та суб`єктів ринку природного газу.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення захисту прав споживачів, створення умов для безперебійного надання послуг розподілу природного газу операторами газорозподільних систем споживачам та у зв`язку із протокольним рішенням Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 22, на відкритому засіданні НКРЕКП було прийнято Постанову №235, якою встановлено, що ТОВ «Оператор ГТС України» мав здійснювати балансування газотранспортної системи в період лютий - березень 2021 року з урахуванням таких особливостей:

вчиняти балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів газорозподільних систем за рахунок закупівлі природного газу па підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу, укладеного(-их) у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та відборів власного природного газу із газосховищ;

для цілей розрахунку плати за добовий небаланс операторів газорозподільних систем застосовувати маржинальну ціну придбання/продажу природного газу, яка визначається шляхом збільшення/зменшення на величину коригування 5% середньозваженого значення за звітний газовий місяць ціни придбання газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу та ціни власного природного газу, відібраного із газосховищ з урахуванням витрат на зберігання (закачування, відбір) природного газу;

визначити для операторів газорозподільних систем строк оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги транспортування природного газу;

не включати до розрахунку плати за нейтральність балансування будь-які витрати та доходи, сформовані внаслідок виконання цієї постанови.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що Постанова №235 набрала чинності 17.02.2021, то ТОВ «Оператор ГТС» правомірно здійснював розрахунок плати за добовий небаланс з урахуванням вимог Постанови №235 починаючи з 17.02.2021.»

23.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника АТ "ОГС "Харківгаз" надійшли додаткові пояснення (вх.№32139 від 23.12.2024), з яких вбачається, що під час вирішення спору, пов`язаного зі стягненням оператором ГТС заборгованості з оператора ГРС за надані послуги за договором транспортування природного газу, необхідно з`ясувати, чи підпадає така заборгованість оператора ГРС під дію Закону №1639-IX від 14.07.2021. За наявності такої обставини така кредиторська заборгованість підлягає погашенню на підставі спеціальних норм Закону №1639-IX від 14.07.2021, а не на підставі Кодексу ГТС. Незастосування Закону №1639-IX від 14.07.2021 до спірних правовідносин може стати наслідком подвійного стягнення оператором ГТС оплати по суті за той самій газ з оператора ГРС:

1) як оплату договором транспортування природного газу відповідно до приписів Кодексу ГТС;

2) як кредиторську заборгованість за газ згідно за приписами Закону №1639-IX від 14.07.2021.

АТ «Харківгаз» звертає увагу суду, що заявлені оператором ГТС у позовній заяві суми коштів за період січень-березень 2021 року, компенсуються у порядку, передбаченому Законом №1639-IX від 14.07.2021.

З огляду на зазначене, АТ «Харківгаз» вважає, що підстави для задоволення позову ТОВ «Оператор ГТС України» наразі відсутні, оскільки заявлені суми заборгованості компенсуються у порядку, передбаченому Законом №1639-IX від 14.07.2021, а задоволення позовних вимог призведе до подвійного стягнення ТОВ «Оператор ГТС України» одних і тих самих сум заборгованості.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.12.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 15.01.2025.

В судовому засіданні 15.01.2025 представник позивача за первісним позовом просив задовольнити позов в повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.2025 проти задоволення первісного позову заперечував та просив задовольнити зустрічний позов.

Представник 3-ї особи в судове засідання 15.01.2025 не з`явився, у поясненнях (вх.№22144 від 21.09.2021) просив розглядати справу без участі представника НКРЕКП з урахуванням інформації, викладеної у поясненнях.

Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.01.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Згідно ліцензійного реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» є діюча ліцензія з розподілу природного газу.

Відповідно до п.1 постанови НКРЕКП від 24.12.2019 №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України») та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - AT «Харківгаз») було укладено Договір транспортування природного газу №2002000118 (далі - Договір), що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497 (а.с.235-241 т.1).

Відповідно п.2.1 Договору Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Згідно п.п.2.2, 2.3. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Додатковою угодою №2 від 15.12.2020 до Договору викладено п.2.3. Договору в такій редакції:

"2.3. Обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби).".

Відповідно до п.2.6. Договору Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Пунктом 2.7 Договору передбачено, що додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток 3 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

Додатковою угодою №1 до Договору сторони виклали абзац 1 та 2 пункту 2.7. Договору в такій редакції:

"2.7. Додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.

Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби."

Відповідно до п.17.1. Договору цей договір набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між Сторонами з 01 січня 2020 року.

Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно п.2.8. Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Додатковою угодою №2 від 15.12.2020 до Договору п.2.8. Договору викладено в такій редакції:

"2.8. взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюється сторонами через інформаційну платформу Оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності та міждержавних з`єднаннях) відповідн од вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або аукціонної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом."

Сторони підписали Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу, що є Додатком 3 до Договору.

На виконання умов Договору та Кодексу газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N2493, ТОВ «Оператор ГТС України» за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів AT «Харківгаз» природного газу до/з газотранспортної системи за лютий, березень 2021 року (складених, зокрема, на підставі інформації, поданої AT «Харківгаз» до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) виявив наявність у AT «Харківгаз» негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу AT «Харківгаз» за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 10604,03446 тис.куб.м. (109751757 кВтхгод) всього на загальну суму 124 059 615,54 гри, з ПДВ;

- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 15788,89853 тис.куб.м. (163415100 кВтхгод) всього на загальну суму 114 090 265,00 грн, з ПДВ;

- за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 44643,15053 тис.куб.м. (462056608 кВт*год) всього на загальну суму 322 887 300,53 грн, з ПДВ.

Вказані негативні щодобові небаланси AT «Харківгаз» виникли внаслідок:

- безпідставного відбору AT «Харківгаз» у лютому-березні 2021 року з газотранспортної системи природного газу без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи у зазначені періоди (Довідка 1 та 3);

- несанкціонованих відборів з газорозподільної системи AT «Харківгаз» у лютому 2021 року природного газу споживачами, у яких в зазначені періоди не було жодного постачальника природного газу (Довідка 2).

Відповідно до п.11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

У відповідності до п.2.8 Договору транспортування природного газу №2002000118 від 04.02.2020ТОВ «Оператор ГТС України» через інформаційну платформу направлено AT «Харківгаз» акти врегулювання щодобових небалансів:

№02-2021-№2002000118 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021 (а.с.23 т.1),

№02-2021-№2002000118 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021 (а.с.24 т.1),

№03-2021-№2002000118 від 31.03.2021 за березень 2021 року (а.с.25 т.1).

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за щодобовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).

На виконання п.9.3 Договору ТОВ «Оператор ГТС України» через інформаційну платформу направлено AT «Харківгаз» рахунки (а.с.26-29 т.1):

№02-2021-№2002000118 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) на загальну суму 124 059 615,54 грн, з ПДВ;

№02-2021-№2002000118 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) на загальну суму 114 090 265,00 грн, з ПДВ;

№03-2021-№2002000118 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 322 887 300,53 грн, ПДВ.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що AT «Харківгаз» має оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що Замовник має оплатити рахунок на оплату за щодобовий небаланс у термін до 5 робочих днів.

Проте, у строки встановлені п.9.3 Договору AT «Харківгаз» не оплатив на користь ТОВ «Оператор ГТС України» щодобові негативні небаланси за лютий-березень 2021 року в загальній сумі 561 037 181,07 грн.

З розрахунку суми основного боргу за добовий небаланс природного газу (лютий-березень 2021 року) AT «Харківгаз» перед ТОВ «Оператор ГТС України» станом на 11.08.2021 вбачається, що AT «Харківгаз» на користь ТОВ «Оператор ГТС України» (поза межами строків оплати визначених умовами Договору) було проведено оплату за негативний щодобовий небаланс за лютий 2021 року в загальній сумі 42 226 050,13 грн.

На виконання п.11.5 Договору ТОВ «Оператор ГТС України» сформовано два автентичних примірника актів звірки, підписаних з боку ТОВ «Оператор ГТС України», з метою звіряння взаємних розрахунків за щодобовий небаланс та перевищення замовленої потужності за період з 01.01.2021 по 31.03.2021.

Таким чином, як вважає представник ТОВ «Оператор ГТС України», AT «Харківгаз» в повному обсязі не виконано свої зобов`язання з оплати за негативні щодобові небаланси за лютий-березень 2021 року на загальну суму 518 811 130,94 грн., чим порушено умови п.п.2.5, 9.3 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України (далі - Кодекс ГТС), а також порушено права та інтереси ТОВ «Оператор ГТС України» як кредитора у спірних правовідносинах.

Також згідно з п.4.1. Договору замовник зобов`язаний:

не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі;

здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень).

Відповідно до п.3.2 Договору Оператор (ТОВ «Оператор ГТС України») має право стягувати із Замовника (AT «Харківгаз») додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності.

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною в п.8.4 Договору.

Згідно п.8.3 Договору ТОВ «Оператор ГТС України» за результатами остаточної алокації відборів та подач AT «Харківгаз» здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

-за січень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 18 490,46832 тис.куб.м./добу всього на загальну суму 2 754 931,86 гривень;

-за лютий 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 29 105,55530 тис.куб.м./добу всього на загальну суму 4 336 494,90 гривень;

-за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 44 643,15053 тис.куб.м, всього на загальну суму 6 651 472,28 гривень.

Відповідно до п.8.3. Договору підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються Замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.

У відповідності до п.8.3 Договору ТОВ «Оператор ГТС України» було направлено в інформаційній платформі AT «Харківгаз» (а.с.30-38 т.1):

- рахунок №01-2021-2002000118/1000121 від 31.01.2021 на оплату за перевищення договірної потужності січень 2021 року на загальну суму 2 754 931,86 грн;

- рахунок №02-2021-2002000118/1000221 від 29.02.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за лютий 2021 року на загальну суму 4 336 494,90 грн;

- рахунок №03-2021-2002000118/1000321 від 31.03.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за березень 2021 року на загальну суму 6 651 472,28 грн;

- звіти про використання замовленої потужності АТ «Харківгаз» за газові місяці січень-березень 2021.

ТОВ «Оператор ГТС України» направлено АТ «Харківгаз» акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності). Акти підписані АТ «Харківгаз» без зауважень (а.с.39-42 т.1).

Згідно п.8.4 Договору у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником, визначений Оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, Замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Всупереч цьому АТ «Харківгаз», як зазначає представник ТОВ «Оператор ГТС України», до цього часу не здійснено оплати своїх зобов`язань вказаних рахунків на оплату за перевищення замовленої потужності за період січень-березень 2021 року на загальну суму 13 742 899,04 грн., чим порушив умови п.2.5, 8.3 Договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як було встановлено судом, 04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» було укладено Договір транспортування природного газу №2002000118, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497, відповідно до п.2.1 якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу (постанова ОП КГС Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21).

Згідно з п.п. 17, 19, 45 ч. 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Транспортування природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу".

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Можливість здійснення відповідачем, як оператором ГРМ діяльності з розподілу природного газу нерозривно пов`язана із транспортуванням природного газу.

Тобто, здійснення господарської діяльності оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права, які відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України мають враховувати суди при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, від 03.11.2023 у справі №918/686/21 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 911/3195/21.

Кодекс газотранспортної системи (надалі Кодекс ГТС) є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Відповідно до п. 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи вебдодатка. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб`єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб`єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.

Зазначене додатково підтверджує, що здійснення відповідачем господарської діяльності з розподілу природного газу у відповідності до вимог чинного законодавства нерозривно пов`язане із укладенням договору транспортування природного газу.

Згідно з п. 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу (затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2497).

У пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС зазначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Згідно із пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги). Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Таким чином, договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.08.2022 у справі №921/184/21, у постановах колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022 у справі №906/252/21, від 18.04.2023 у справі №911/3195/21, від 15.06.2023 у справі №922/3304/21, та інших. Формуючи вказану правову позицію та вказуючи на те, що надання послуг за договором, може включати в себе ту чи іншу з перелічених вище послуг, Верховний Суд імперативно вказав на те, що послуга надання доступу до потужності та/або послуга транспортування та/або послуга балансування (врегулювання позитивного/негативного небалансів), не є взаємопов`язаними, а відтак надання Оператором ГТС тієї чи іншої послуги безумовно не залежать одна від одної.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС потужність це максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування.

Розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Відповідно до пункту 5 глави 3 розділу I Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає доступ до газотранспортної системи в межах технічної та вільної потужності газотранспортної системи.

Замовник послуг транспортування користується потужністю газотранспортної системи на засадах, визначених Законом України «Про ринок природного газу», цим Кодексом, а також договором транспортування природного газу. Як зазначено вище, відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497 (пункт 9 глави 3 розділу I Кодексу ГТС).

Одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (пункт 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п. 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 5 розділу 1 глави ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.

У главі 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за нього. Так, плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс (пункт 6 зазначеної норми).

Відповідно до пунктів 17, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати Оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Як було встановлено судом, на виконання умов Договору та Кодексу газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N2493, ТОВ «Оператор ГТС України» за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів AT «Харківгаз» природного газу до/з газотранспортної системи за лютий, березень 2021 року (складених, зокрема, на підставі інформації, поданої AT «Харківгаз» до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) виявив наявність у AT «Харківгаз» негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу AT «Харківгаз» за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 10604,03446 тис.куб.м. (109751757 кВтхгод) всього на загальну суму 124 059 615,54 гри, з ПДВ;

- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 15788,89853 тис.куб.м. (163415100 кВтхгод) всього на загальну суму 114 090 265,00 грн, з ПДВ;

- за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 44643,15053 тис.куб.м. (462056608 кВт*год) всього на загальну суму 322 887 300,53 грн, з ПДВ.

Вказані негативні щодобові небаланси AT «Харківгаз» виникли внаслідок:

- безпідставного відбору AT «Харківгаз» у лютому-березні 2021 року з газотранспортної системи природного газу без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи у зазначені періоди (Довідка 1 та 3);

- несанкціонованих відборів з газорозподільної системи AT «Харківгаз» у лютому 2021 року природного газу споживачами, у яких в зазначені періоди не було жодного постачальника природного газу (Довідка 2).

У відповідності до п.2.8 Договору транспортування природного газу №2002000118 від 04.02.2020ТОВ «Оператор ГТС України» через інформаційну платформу направлено AT «Харківгаз» акти врегулювання щодобових небалансів: №02-2021-№2002000118 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021, №02-2021-№2002000118 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021, №03-2021-№2002000118 від 31.03.2021 за березень 2021 року.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за щодобовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).

На виконання п.9.3 Договору ТОВ «Оператор ГТС України» через інформаційну платформу направлено AT «Харківгаз» рахунки (а.с.26-29 т.1): №02-2021-№2002000118 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) на загальну суму 124 059 615,54 грн., з ПДВ; №02-2021-№2002000118 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) на загальну суму 114 090 265,00 грн., з ПДВ; №03-2021-№2002000118 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 322 887 300,53 грн., ПДВ.

Згідно з п.п.2.2, 2.3. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах заявлена до стягнення плата за перевищення договірної потужності на період однієї газової доби за договором транспортування природного газу, оскільки, між сторонами не укладались Додатки № 1, № 2.

У відповідності до вимог пункту 3 розділу 2 глави XI Кодексу ГТС у випадку якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що AT «Харківгаз» має оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що Замовник має оплатити рахунок на оплату за щодобовий небаланс у термін до 5 робочих днів.

Матеріали справи не містять доказів того, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" у спірний період надавало номінації оператору ГТС.

З огляду на зазначене, оскільки АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" у спірний період не надано номінацій Оператору ГТС, відповідно підтвердженими для АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" є номінації з обсягами, які дорівнюють нулю, однак фактичний обсяг використаної відповідачем потужності перевищив таке значення (тобто таке значення більше нуля), що, зокрема, підтверджується Звітами ТОВ "Оператора ГТС України" про використання замовленої потужності АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", а тому у відповідача наявне перевищення обсягу потужності та обов`язок сплатити вартість такого перевищення.

Проте, у строки встановлені п.9.3 Договору AT «Харківгаз» не оплатив на користь ТОВ «Оператор ГТС України» щодобові негативні небаланси за лютий-березень 2021 року в загальній сумі 561 037 181,07 грн.

З розрахунку суми основного боргу за добовий небаланс природного газу (лютий-березень 2021 року) AT «Харківгаз» перед ТОВ «Оператор ГТС України» станом на 11.08.2021 вбачається, що AT «Харківгаз» на користь ТОВ «Оператор ГТС України» (поза межами строків оплати визначених умовами Договору) було проведено оплату за негативний щодобовий небаланс за лютий 2021 року в загальній сумі 42 226 050,13 грн.

На виконання п.11.5 Договору ТОВ «Оператор ГТС України» сформовано два автентичних примірника актів звірки, підписаних з боку ТОВ «Оператор ГТС України», з метою звіряння взаємних розрахунків за щодобовий небаланс та перевищення замовленої потужності за період з 01.01.2021 по 31.03.2021.

Таким чином, AT «Харківгаз» в повному обсязі не виконано свої зобов`язання з оплати за негативні щодобові небаланси за лютий-березень 2021 року на загальну суму 518 811 130,94 грн.

Разом з цим, згідно з п.4.1. Договору замовник зобов`язаний:

не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі;

здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень).

Відповідно до п.3.2 Договору Оператор (ТОВ «Оператор ГТС України») має право стягувати із Замовника (AT «Харківгаз») додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності.

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною в п.8.4 Договору.

Згідно п.8.3 Договору ТОВ «Оператор ГТС України» за результатами остаточної алокації відборів та подач AT «Харківгаз» здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- за січень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 18 490,46832 тис.куб.м./добу всього на загальну суму 2 754 931,86 гривень;

- за лютий 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 29 105,55530 тис.куб.м./добу всього на загальну суму 4 336 494,90 гривень;

- за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 44 643,15053 тис.куб.м, всього на загальну суму 6 651 472,28 гривень.

Відповідно до п.8.3. Договору підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються Замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов п.8.3 Договору було направлено в інформаційній платформі AT «Харківгаз» рахунок №01-2021-2002000118/1000121 від 31.01.2021 на оплату за перевищення договірної потужності січень 2021 року на загальну суму 2 754 931,86 грн., рахунок №02-2021-2002000118/1000221 від 29.02.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за лютий 2021 року на загальну суму 4 336 494,90 грн., рахунок №03-2021-2002000118/1000321 від 31.03.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за березень 2021 року на загальну суму 6 651 472,28 грн. та звіти про використання замовленої потужності АТ «Харківгаз» за газові місяці січень-березень 2021.

ТОВ «Оператор ГТС України» направлено АТ «Харківгаз» акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності).

В свою чергу відповідач отримав та підписав без зауважень вказані акти наданих послуг.

Згідно п.8.4 Договору у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником, визначений Оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, Замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Однак, у строки, встановлені п. 8.4. Договору, відповідач не оплатив вказані рахунки за перевищення замовленої потужності за період січень-березень 2021 року на загальну суму 13 742 899,04 грн. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Приймаючи до уваги те, що відповідач за первісним позовом не надав суду доказів, які б спростовували наявність перед позивачем заборгованості за Договором в загальному розмірі 532 554 029,98 грн., керуючись приписами ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом обґрунтовано пред`явлено позов про стягнення суми боргу з відповідача за первісним позовом у розмірі 532 554 029,98 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно твердження відповідача за первісним позовом про ненадання позивачем за первісним позовом послуг за договором транспортування природного газу та не укладення додатків 1, 2, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідач за первісним позовом посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, від 04.08.2019 у справі №903/973/19, від 23.06.2021 у справі №904/2611/18, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 18.06.2019 у справі №922/1580/18 щодо неможливості належного виконання умов договору при неукладених додатках до договору транспортування природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, додатки 1 та 2 до Договору сторонами не укладались.

Так, відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов`язковими, а, отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мали б свідчити про неукладеність договору.

До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

При цьому суд зазначає, що позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом в Договорі погоджено всі істотні умови надання послуг транспортування природного газу, а відсутність укладеного додатку 1 та додатку 2 до цього Договору не може свідчити про неукладеність Договору та відсутність погодження між сторонами істотних умов Договору.

В свою чергу надання послуг балансування, у випадку виявлення небалансів у відповідача за первісним позовом, Договір взагалі не передбачає укладання жодного додатку до нього та передбачає лише одну умову, а саме: виникнення негативного небалансу та його самостійного неврегулювання відповідачем за первісним позовом до 20 числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Сторони в Договорі не ставили в залежність надання послуг балансування від наявності/відсутності загрози цілістності газотранспортної системи, резервування частини діючої ємності газосховищ, потужності закачування та відбору газосховища, як і не ставить в залежність від цих факторів надання послуг балансування і Кодекс ГТС.

Зазначене вище повністю узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 та від 03.11.2023 у справі №918/686/21.

Крім того, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Проте, пунктом 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГТС встановлено, що у випадку якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.

Відповідно до пункту 8 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС якщо замовник послуг транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

При цьому, подання замовником номінацій, в тому числі на невеликі обсяги потужності чи «нульових», або неподання їх взагалі не впливає на фактичний обсяг використаної потужності замовником.

Згідно пункту 6.1 Договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Таким чином, підписання додатку 1 та/або 2 є невід`ємною частиною Договору лише у випадку, якщо замовник бажає отримати додатково до основних послуг ще й право використання саме гарантованої/переривчастої/ з обмеженням потужності.

При цьому норми Кодексу ГТС свідчать про те, що саме замовник послуг зобов`язаний вчинити відповідні дії по замовленню гарантованої та/або переривчастої потужності та/або потужності з обмеженнями. У разі якщо замовник не виявляє бажання отримати право використання зазначеного виду потужності, то отримує доступ до потужності точок входу/ виходу на добу наперед/протягом доби.

Виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до Договору не укладаються. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21, постановах Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 15.02.2023 у справі №904/7654/21.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що твердження відповідача за первісним позовом про непідписання додатків 1, 2 до Договору транспортування не свідчить про непогодження сторонами надання послуг з розподілу потужності в розрізі однієї доби.

Разом з цим, за твердженнями відповідача за первісним позовом файли та документи завантажені до інформаційної платформи є односторонніми та підписані самим позивачем за первісним позовом, акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на їх оплату на поштову адресу відповідача за первісним позовом не надходили, а інших належних первинних документів на підтвердження наявності перевищення потужності суду не надано.

Суд не погоджується з вказаними твердженнями відповідача за первісним позовом, виходячи з наступного.

У відповідності до п.2.8. Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС встановлено, що інформаційна платформа це електронна платформа у вигляді вебдодатка в мережі інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» було підписано договір транспортування природного газу без будь-яких зауважень, що свідчить про ознайомлення відповідача за первісним позовом, як замовника, із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та про надання ним згоди на їх застосування і дотримання.

Відповідно до розділу ІІІ Правил надання доступу до Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи, розміщених на веб-сайті оператора за загальнодоступним посиланням: https://tsoua.com/wp-content/uploads/2021/07/Rulesfor-the-granting-access-EN.pdf, робота на Інформаційній платформі можлива в результаті, в тому числі, реєстрації права підпису документів електронним/ кваліфікованим електронним підписом (далі ЕП/КЕП), що подаються через Інформаційну платформу.

Користувач інформаційної платформи зобов`язаний, серед іншого: використовувати функціональність Інформаційної платформи виключно у відповідності до діючого Кодексу ГТС та відповідно до статусу.

У даному випадку, АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на виконання умов Договору для отримання доступу до інформаційної платформи було самостійно надано позивачу, як оператору ГТС повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи разом із довіреностями на таких осіб, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно із пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС алокація - це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу (пункт 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС).

Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема:

- Форма №1 Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи;

- Форма №2 Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби);

- Форма №3 Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу;

- Форма №4 Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об`єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу;

- Форма №5 Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи; Форма №8 Інформація про об`єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.

- Форма №8 Інформація про об`єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.

Згідно із пунктом 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави.

При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.

Таким чином, оператори газорозподільних систем зобов`язані подавати ТОВ «Оператор ГТС України» через інформаційну платформу відповідну інформацію, за результатами опрацювання якої у відповідності до пункту 15 розділу IX Кодексу ГТС визначається величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу.

За Законом та Договором достатньою підставою для оплати послуг є алокації (звітами), складеними оператором ГТС на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №918/450/20.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові по справі №918/450/20 та Верховним Судом у постанові від 31.05.2022 по справі №903/775/20 чітко висловлено позицію про те, що оператор ГТС виконує процедуру алокації виключно на підставі інформації про обсяги подачі та/або відбору природного газу, яка надається самим оператором ГРМ.

У постанові ВС у складі ОП КГС від 03.11.2023 у справі №918/686/21 викладено правовий висновок, згідно з яким оператор ГТС здійснює співставлення остаточних алокацій на підставі інформації, яка була подана до інформаційної платформи самим оператором ГРМ.

Отже, оператор ГТС фактично здійснює алокацію (процес розподілу певної інформації/даних, їх систематизація та аналіз) на підставі інформації та показників, які були надані самим замовником послуг.

При зверненні з позовною заявою позивачем за первісним позовом до суду було надано, серед іншого, файли за формами №№2,3,4,9, а також реєстри файлів, які були завантажені безпосередньо відповідачем за первісним позовом до Інформаційної платформи та в яких останній самостійно зазначив відповідні показники у спірний період.

Отже, фактично величина використаних відповідачем за первісним позовом обсягів потужності точок входу/виходу була визначена за результатами алокації на підставі інформації та показників, які були надані самим відповідачем.

Водночас, відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів в спростування доводів позивача за первісним позовом та підтверджених матеріалами справи обставин.

З урахуванням наведеного, не надіслання позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом засобами поштового зв`язку актів та рахунків не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператор газотранспортної системи та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №924/1135/20.

Щодо не доведення позивачем за первісним позовом факту вчинення стосовно відповідача за первісним позовом балансуючих дій, а також, відсутність доказів на підтвердження існування загрози цілісності ГТС, або інших відхилень у функціонуванні системи, які вимагали вчинення позивачем балансуючих дій, слід зауважити, що за визначенням глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи, як діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, складається з двох видів балансування - фізичного та комерційного.

Фізичне балансування, про відсутність доказів здійснення якого стверджує відповідач, є заходом, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. При цьому, потреба в здійсненні комерційного балансування, яке полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, може виникати незалежно від необхідності вчинення фізичних балансуючих дій, зокрема, у випадку коли одні замовники послуги транспортування мають негативні добові небаланси, обсяги яких дорівнюють позитивним добовим небалансам інших замовників, при цьому, загальний добовий небаланс системи відсутній. У такому випадку, Оператор ГТС має здійснити лише комерційне балансування, а саме, визначення обсягів позитивних та негативних небалансів у розмірі замовників та здійснення відповідних розрахунків виплат на користь замовників із позитивним небалансом, стягнення із замовників із негативним небалансом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що достатньою підставою для оплати послуг балансування, є наявність небалансу в звітному місяці, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому, факт здійснення чи не здійснення Оператором ГТС заходів фізичного балансування, жодним чином не впливає на обов`язок замовника щодо оплати таких послуг.

Інші доводи відповідача за первісним позовом судом відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у цій справі.

Відхиляючи доводи відповідача за первісним позовом, суд враховує висновки, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі4 403 400,13 грн. та інфляційні витрати у розмірі 10 409 035,53 грн.

У відповідності до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 7статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Верховний Суд України підкреслив, що платежі, встановлені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем за первісним позовом розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що дані розрахунки здійснено у відповідності вимог чинного законодавства і є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у розмірі 21 795 602,18 грн.

Частина 1 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частина 2 зазначеної статті визначає такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Застосування штрафних санкцій, спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 Цивільного кодексу України).

Згідно зі частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до п.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 №10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.13.5. Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем за первісним позовом до позовної заяви розрахунки пені судом встановлено, що дані розрахунки здійснено у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства і є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування строків позовної давності відповідач за первісним позовом стверджує, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч.5. ст.315 Господарського кодексу України.

В свою чергу позивач за первісним позовом, заперечуючи проти клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, зазначив, що застосовувати до правовідносин за Договором на транспортування природного газу норми ч.5 ст.315 Господарського кодексу України є безпідставними та незаконними, а відтак і застосування ст.267 Цивільного кодексу України не має жодних правових підстав, оскільки позовна давність за Договором відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України є загальною та становить 3 роки.

Так, позовна давність у відповідності до ст.256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас у відповідності до ч.5. ст.315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Натомість відповідно до частини першої статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як уже було зазначено вище, згідно із пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС договір транспортування це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги). Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Таким чином, договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.08.2022 у справі № 921/184/21, у постановах колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 906/252/21, від 18.04.2023 у справі № 911/3195/21, від 15.06.2023 у справі № 922/3304/21, та інших

Зокрема, у постанові 15 липня 2022 року у справі №921/184/21 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є не договором перевезення, а договором, який передбачає надання трьох видів послуг, його істотні умови визначені спеціальним законодавством Законом України «Про ринок природного газу». Отже, скорочена позовна давність (6 місяців), передбачена ч.5 ст.315 ГК України, щодо спорів, що випливають із договору транспортування природного газу, не підлягає застосуванню.

З огляду на зазначене, до правовідносин, що виникли у цій справі, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що у даній справі позовна давність позивачем за первісним позовом пропущена за заявленими вимогами, оскільки останній звернувся до суду з цим позовом в межах строку позовної давності.

Стосовно зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою про зобов`язання вчинити певні дії, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" просить суд зобов`язати ТОВ «Оператор ГТС України» привести свої дії у відповідність до п.п.9.1, 9.2, 9.3 Договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000118 та положень розділу XIII Кодексу ГТС, розділу XIV Кодексу ГТС шляхом: здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за лютий-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений п.7, п.8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС; вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що застосування при вчиненні балансуючих дій та здійсненні розрахунку плати за добові небаланси особливостей, встановлених постановою НКРЕКП №235 від 17.02.2021, суперечить положенням діючого Договору та Кодексу газотранспортної системи.

Здійснивши оцінку доводів зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про їх безпідставність, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Статтею 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» встановлено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" є оператором ГТС, який відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ринок природного газу» на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію ГТС з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Отже, постанови НКРЕКП є обов`язковими до виконання для відповідача за зустрічним позовом.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу.

17.02.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ухвалено постанову №235 «Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам», якою визначено для ТОВ «Оператор ГСТ України» особливий порядок здійснення балансування газотранспортної системи в період лютий-березень 2021 року з урахуванням наступних особливостей:

- вчиняти балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів газорозподільних систем за рахунок закупівлі природного газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу, укладеного(-их) у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та відборів власного природного газу із газосховищ;

- для цілей розрахунку плати за добовий небаланс операторів газорозподільних систем застосовувати маржинальну ціну придбання/продажу природного газу, яка визначається шляхом збільшення/зменшення на величину коригування 5 % середньозваженого значення за звітний газовий місяць ціни придбання газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу та ціни власного природного газу, відібраного із газосховищ з урахуванням витрат на зберігання (закачування, відбір) природного газу;

- визначити для операторів газорозподільних систем строк оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги транспортування природного газу;

- не включати до розрахунку плати за нейтральність балансування будь-які витрати та доходи, сформовані внаслідок виконання цієї постанови.

Водночас, як вбачається з рішень, розмішених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови від 17.02.2021 № 235 в частині (справа № 640/25928/21).

Рішенням Київський окружний адміністративний суд від 19.09.2024 у справі №640/25928/21 у задоволенні адміністративного позову акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування в частині постанови відмовлено. Рішення набрало законної сили 30.10.2024.

Таким чином, НКРЕКП в межах наданих законом повноважень шляхом ухвалення відповідної постанови, яка прийнята пізніше ніж постанова від 30.09.2015 №2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" та є обов`язковою для виконання відповідачем за зустрічним позовом, змінено порядок вчинення балансуючих дій, розрахунку плати за добові небаланси операторів газорозподільних систем та строки їх оплати.

За таких обставин, застосування відповідачем за зустрічним позовом в лютому-березні 2021 року відповідних особливостей, встановлених постановою НКРЕКП №235 від 17.02.2021, є цілком обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Оцінку іншим доводам позивача за зустрічним позовом, викладеним в зустрічній позовній заяві, судом було надано при розгляді первісного позову, що наведено вище.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача за зустрічним позовом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату судового збору, понесені позивачем за первісним позовом, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача за первісним позовом у повному обсязі.

Водночас, беручи до уваги, що судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за подання зустрічного позову покладається на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська,1; код ЄДРПОУ: 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 44; код ЄДРПОУ:42795490) суму основної заборгованості у розмірі 532 554029 (п`ятсот тридцять два мільйони п`ятсот п`ятдесят чотири тисячі двадцять дев`ять) грн. 98 коп., пеню у розмірі 21 795602 (двадцять один мільйон сімсот дев`яносто п`ять тисяч шістсот дві) грн. 18 коп., 3% річних у розмірі 4 403400 (чотири мільйони чотириста три тисячі чотириста) грн. 13 коп., інфляційні витрати у розмірі 10 409035 (десять мільйонів чотириста три тисячі тридцять п`ять) грн. 53 коп., а такожвитрати по сплаті судового збору у розмірі 794 500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічної позовної заяви (вх.№21438 від 14.09.2021) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "22" січня 2025 р.

СуддяТ.О. Пономаренко