Ухвала суду № 124627583, 23.01.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/11091/24 23.01.2025

н\п 1-кп/490/961/2025

Центральний районний суд міста Миколаєва

Справа № 490/11091/24

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

23 січня 2025 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024152020001271 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаєва, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_6 ,

встановив:

У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України; підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає. Зазначає, що справа має слухатись у відкритому судовому засіданні.

Учасники судового провадження не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Суд роз`яснив обвинуваченому приписи п. 1 ч. 2 ст. 31 КПК України, а саме: право на розгляд справи колегіально судом у складі трьох суддів, оскільки йому інкриміновано злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.

Обвинувачений зазначив, що розуміє про наявність такого права, наміру заявити клопотання про розгляд справи колегіально судом у складі трьох суддів не має. Захисник підтримав позицію обвинуваченого.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5 - 8, 10 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України, не встановлено. Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України. Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмежень щодо цього, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, немає.

Прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, застосованого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.09.2024. Прокурор зазначив, що підставою для продовження строку запобіжного заходу є наяність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було встановлено під час обрання та продовження запобіжного заходу, і які наразі не перестали існувати та не зменшились; застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.

Прокурор клопотання підтримав; просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений зазначив, що цілком розуміє зміст клопотання прокурора, фактично не заперечує проти задоволення такого клопотання, разом з тим вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешта забезпечить йому пройти лікування, якого він потребує.

Захисник зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого і буде достатнім для запобігання встановленим ризикам.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи в межах клопотання, суд прийшов до таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.09.2024 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.09.2024 включно без визначення розміру застави; ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.11.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 26.12.2024 включно без визначення розміру застави. Застосування до обвинуваченого такого виду запобіжного заходу та його продовження було обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою суду від 18.12.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.02.2025 включно.

Під час продовження судом запобіжного заходу було враховано наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконний вплив на свідків та потерпілу; наявність інших ризиків встановлено не було.

Наразі, такі ризики як переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконний вплив на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, не перестали існувати та не зменшились.

Зазначені ризики підтверджено тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а саме - умисне вбивство, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років; вину у вчинені вказаного кримінального правопорушення не визнає; не працює, тобто не має легальних джерел доходу, не судимий в силу ст. 89 КК України; не має міцних соціальних зв`язків; обвинувачений підтвердив, що перебуває зі свідками у дружніх стосунках, йому відомі анкетні дані свідків, потерпілої та їхні контактні дані.

Зазначене зумовлює високу ймовірність того, що обвинувачений вдасться до дій з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконний вплив на свідків та потерпілу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За сукупності таких обставин, зокрема наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити на шістдесят днів стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки немає підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ст.194 КПК України.

Доводи сторони захисту про наявність підстав, у тому числі за станом здоров`я обвинуваченого, для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не є переконливими, доведеними та такими, що спростовують наведені вище висновки суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення із застосуванням насильства та яке спричинило загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.

Інших клопотаньвід учасниківсудового провадженнядо судуне надходило.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 315, 372 КПК України, суд

постановив:

призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024152020001271 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на 04.03.2025 о 10:00 в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12;

проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово у відкритому судовому засіданні;

у судове засідання викликати учасників судового провадження;

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 задовольнити;

продовжити строк тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на шістдесят днів - до 23.03.2025 включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1