Рішення № 124627543, 20.01.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/493/2025 Справа № 490/5540/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А. при секретарі Вознюк Д.І., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини-

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вщодо неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини від заробітку,але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позову посилається на те, що з лютого 2022 року відповідач зник та його місце знаходження не відомое позивачу, в зв`язку з чим позивач звернувся до ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області з відповідною заявою. Відповідач самоусунувся від виховання дитини, не виконує батьківських обов`язків з утримання та виховання дитини, покинувши все на позивачку.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 08.07.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Зобов`язано орган опіки і піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради надати висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,відносно дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24.09.2024 року від Служби у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради надійшов висновок про недоцільність позбавлення батьківських ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 10.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначе до розгляду по суті.

14 січня 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дитини : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без розгляду, та продовжити розгляд позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання дитини. Також,просить суд повернути позивачу сплачений судовий збір за подачу позову про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.01.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав - залишино без розгляду.

Продовжено розгляд позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про стягнення аліментів.

Позивач звернувся до суду через свого представника та просив суд справу розглядати у його відсутність, заявлені позовні вимоги в частині про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 задовольнити .

Відповідач надав суду заяву , в якій просить розглядати справу за його відсутності , в частині позовних вимог про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , згоден.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 01.10.2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №2081

Судом установлено, що дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні, тому не має достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат по задоволенню потреб дитини.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Так, відповідно достатті 182 СК Українипередбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованоїПостановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованоїПостановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

За положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітнього сина, суд враховує вік, стан здоров`я дитини , та виходить з того, що відповідач за своїм станом здоров`я та матеріальним становищем спроможний надавати матеріальну допомогу. Перебування на утриманні відповідача, крім спільної дитини із позивачкою, інших неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб - судом не встановлено.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211, 20 грн, оскільки позивачка при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від його сплати.

Керуючись ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. 110, 112, 141, 182-184, 191 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Доустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Суддя О.А. Гуденко