Ухвала суду № 124622692, 26.12.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61180/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №62024000000001043 від 21.11.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №62024000000001043 від 21.11.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001043 від 21.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.12.2024 вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), є зібрані в ході досудового розслідування докази.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначили, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисники в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, вказавши, що відповідне клопотання про застосування запобіжного заходу внесене за відсутності обґрунтованої підозри, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Просили врахувати стан здоров`я підозрюваного, наявність міцних соціальних зв`язків, підозрюваний одружений, має на утриманні двох дітей, постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується по місцю роботи та місцю проживання. Також зазначили, що вказаний розмір застави у клопотанні слідчого є непомірним для підозрюваного та не відповідає його реальному матеріальному становищу, зокрема, заробітна плата підозрюваного використовувалась для покриття базових потреб його родини. При цьому, наявність на праві власності об`єктів нерухомого майна не свідчить про можливість використання їх в якості застави та внесення його на рахунок держави на виконання рішення суду, адже нерухомість не є платіжним засобом.

Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001043 від 21.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.12.2024 вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 .

Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик переховування від слідства та суду слідчий суддя вважає доведеним, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_7 тривалий час мешкає на території прикордонного регіону, де має стійкі зв`язки серед співробітників правоохоронних органів, разом з якими вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, а тому є достатні підстави вважати, що за сприяння співробітників правоохоронних органів ОСОБА_7 може незаконно перетнути державний кордон з метою переховування від органів досудового розслідування та суду і в такий спосіб ухилитись від кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), наявний з огляду на те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінальних правопорушень, ОСОБА_7 може знищити або сховати вказані матеріальні об`єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків, потерпілого інших співучасників інкримінованих йому кримінальних правопорушень) наявний з огляду на те, що ОСОБА_7 , використовуючи свої знайомства та маючи можливих спільників з числа посадових осіб правоохоронних органів Львівської області має значні організаційні можливості для незаконного тиску на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, в тому числі на тих, які на даний час не допитані, шляхом їх підкупу або примушування до давання вигідних йому показань чи вчинення інших дій.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Зазначені вище обставини також свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).

Крім того, зважаючи на численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, бізнес-структур, суб`єктами уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, зокрема шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності..

З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , даних про його особу, зокрема останній має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох дітей, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, ймовірного розміру завданого збитку внаслідок події кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним визначити заставу у розмірі 908 400 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів вважаю, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №62024000000001043 від 21.11.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22.02.2025, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000001043 від 21.11.2024.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 908 400 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із підозрюваними, потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні, окрім випадків спільної участі в проведенні слідчих та процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю..

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1