Рішення № 124620960, 23.01.2025, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1227/24

номер провадження 2/546/114/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

установив:

27 листопада 2024 року до Решетилівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 10 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 10.07.2024-100001772 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору, ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 8000,00 грн строком на 98 днів зі сплатою відсотків за ставкою 1,35% за день користування кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Договору. Однак ОСОБА_1 не виконував належним чином умови Договору, у зв`язку з чим станом на 15 жовтня 2024 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 23784,00 грн, яка складається з заборгованості за: тілом кредиту 8000,00 грн, процентами 10584,00 грн, комісією 1200,00 грн, та неустойкою 4000,00 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконав.

Ухвалою судді від 03 грудня 2024 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначене судове засідання на 23 грудня 2024 року та постановлено здійснювати виклик відповідача шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. 23 грудня 2024 року судове засідання було відкладене на 23 січня 2025 року у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 2-5).

Відповідач у судове засідання 23 грудня 2024 року та 23 січня 2025 року не з`явився, виклик здійснювався шляхом розміщенняоголошення наофіційному веб-порталісудової владиУкраїни(а.с. 26, 34).

Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справ.

Таким чином відповідач про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, і давши їм належну оцінку, доходить висновку, що позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Фактичні обставини справи, установлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_1 було підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (а.с. 10-13). Відповідно до умов зазначеної Пропозиції, кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови, зокрема: відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Крім того, 10 липня 2024 року о 15 год. 39 хв. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (далі Договір) № 10.07.2024-100001772, шляхом підписання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (а.с. 14-15).

Відповідно до умов Договору, ОСОБА_1 10 липня 2024 року надано кредит в розмірі 8000,00 грн строком на 98 днів до 15 жовтня 2024 року. У договорі зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5168-74хх-хххх-0035.

Також Договором передбачено, що фіксована незмінна процентна ставка 1,35% за 1 день користування кредитом, застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Крім того, Договором передбачена комісія, пов`язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 1200,00 грн. Зокрема, умовами Договору була узгоджена сплата неустойки у розмірі 80,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Вказаний Договір було підписано одноразовим ідентифікатором кодом з смс Е635.

Згідно квитанції№ 449043164,10липня 2024року о15год.39хв.було здійсненопереказ задоговором на картку НОМЕР_1 в сумі8000,00грн (а.с. 9).

Відповідно до Довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 10.07.2024-100001772 від 10 липня 2024 року, у відповідача ОСОБА_1 за договором № 10.07.2024-100001772 від 10 липня 2024 року виникла заборгованість в сумі23784,00грн,яка складаєтьсяз заборгованостіза:тілом кредиту 8000,00грн,процентами 10584,00грн,комісією 1200,00грн,та неустойкою 4000,00грн (а.с. 8).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

У порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1ст. 641 ЦК України,пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).

Згідност. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України«Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи(вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінетуі пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числіЗакону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Таким чином судом установлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10 липня 2024 року укладено договір № 10.07.2024-100001772 у формі електронного документу, із запропонованими умовами ОСОБА_1 ознайомився та погодився з ними, йому були перераховані кредитні кошти в сумі 8000,00 грн.

Також, сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема: процентна ставка та одноразова комісія за видачу кредитних коштів.

Отже, внаслідок невиконання своїх зобов`язань у відповідача утворилась заборгованість за договором № 10.07.2024-100001772 від 10 липня 2024 року в сумі 19784,00 грн, з яких: 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 10584 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок - заборгованість по процентам, та 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок заборгованість за комісією.

Тому, враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо стягнення неустойки суд зазначає наступне.

Положеннями ст.549ЦК Українипередбачено,що неустойкою(штрафом,пенею)є грошовасума абоінше майно,які боржникповинен передатикредиторові уразі порушенняборжником зобов`язання. Штрафомє неустойка,що обчислюєтьсяу відсоткахвід суминевиконаного абоненалежно виконаногозобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що вимога позовної заяви про стягнення з відповідача неустойки в сумі 4000,00 грн, не підлягає до задоволення, оскільки її нарахування здійснювалося під час дії воєнного стану в Україні.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції про сплату судового збору № СЦ00021131 від 22 листопада 2024 року установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 21).

Оскільки позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 19784,00грн, тобто 83,18% від суми позову, то з відповідача у відповідності до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2014,95 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 526, 611, 615, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 10.07.2024-100001772 від 10 липня 2024 року в сумі 19784 (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійки, з яких: 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 10584 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок - заборгованість по процентам та 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок заборгованість за комісією.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по справі (судовий збір) у розмірі 2014(двітисячі чотирнадцять) гривень 95 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833.

Представниця позивача Шабатин Наталія Анатоліївна, адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032.

Відповідач ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Ю.В. Зіненко