Ухвала суду № 124616739, 23.01.2025, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/3147/24

Провадження № 2-а/306/15/25

У Х В А Л А

23 січня 2025 року м. Свалява

Суддя Свалявськогорайонного судуЗакарпатської областіВінер Е.А.,розглянувши адміністративнийпозов ОСОБА_1 до відділенняполіції №1м.Перечин Ужгородськогорайонного управлінняполіції ГУНП вЗакарпатській областіпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №3575542від 30листопада 2024року,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відділення поліції №1 м.Перечин Ужгородськогорайонного управлінняполіції ГУНП вЗакарпатській областіпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №3575542від 30листопада 2024року.

Суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Позивач при зверненні до суду з позовом зазначив відповідачем відділення поліції № 1 м.Перечин Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області.

Згідно з ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ (Національною поліцією). При чому, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ даної категорії у судовому процесі.

Таким чином, вбачається, що належним відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення повинен бути відповідний орган Національної поліції.

Крім того, позивачем не сплачено судовий збір. Частина 3 статті 161 КАС України передбачає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

В порушення вказаних правових вимог, позивачем не долучено до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (наявність пільг).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року у справі 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн..

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 484,48 грн.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 169Кодексу адміністративногосудочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 довідділення поліції№ 1м.Перечин Ужгородськогорайонного управлінняполіції ГУНП вЗакарпатській областіпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №3575542від 30листопада 2024рокузалишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня одержання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

СУДДЯ СВАЛЯВСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ Е.А.Вінер