Постанова № 12461465, 24.11.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2010 року Справа № 40/68-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Бірсан Є.М., довіреність № б/н від 24.06.10, представник;

представник відповідача у судове засідання не з’явився

зглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ч.А.С.”, в особі Дніпропетровської філії “ТОН”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року у справі №40/68-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ч.А.С.”, в особі Дніпропетровської філії “ТОН”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Тако-Будторг”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 19 004 грн. 13 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року (суддя Красота О.І.) в позові товариства з обмеженою відповідальністю “Ч.А.С.”, в особі Дніпропетровської філії “ТОН” до товариства з обмеженою відповідальністю “Тако-Будторг” про стягнення заборгованості за договором поставки № Б24-Р14/09 від 10 серпня 2009 року, 3% річних, інфляційні втрати, пені - в розмірі 19 004 грн. 13 коп. відмовлено.

Рішення господарського суду вмотивовано тим, що оскільки відсутні докази реалізації товару відповідачем, строк виконання зобов’язань по сплаті поставленого товару відповідно до п.4.3 договору поставки № Б24-Р14/09 від 10 серпня 2009 року не настав, тому відсутні порушення виконання зобов’язань по вказаному договору з боку відповідача.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач його оскаржує на предмет неповного дослідженні обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Стверджує, що судом першої інстанції в порушення ст.ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України не було витребувано від відповідача звіт з реалізації продукції та інші первинні документи.

Вважає, що ненадання відповідачем звіту з реалізації продукції третім особам ні суду першої інстанції, ні позивачу посприяло продовженню ухиленню відповідачем від оплати товару.

Скаржник наголошує на тому, що для встановлення факту прострочення відповідачем строку виконання ним зобов’язань щодо оплати товару, необхідно з’ясувати дату реалізації відповідачем третім особам товару. Між тим, доказів реалізації відповідачем товару матеріали справи не містять, і судом не витребувалися. Натомість відповідач, не оплачуючи вартість поставленого товару, виходить за межі будь –яких розумних строків.

На думку позивача неповне дослідження судом юридичних та доказових фактів, передбачених нормою матеріального права призвело до неповного з’ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати рішення суду законним та правомірним.

Позивач просить скасувати рішення господарського суду від 30 вересня 2010 року.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, вимогу апеляційного господарського суду щодо звірки розрахунків згідно ухвали апеляційної інстанції від 08 листопада 2010 року не виконав, акт звірки суду не надав.

08 листопада 2010 року розгляд справи було відкладено до 24 листопада 2010 року.

В судовому засіданні 24 листопада 2010 року о 13:00 год. оголошувалась перерва до 24 листопада 2010 року о 14:15 год.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

10 серпня 2009 року між сторонами укладено договір поставки №Б24-Р14/09, згідно якого позивач зобов’язався поставити відповідачу товар згідно специфікації, останній зобов’язаний прийняти товар і оплатити.

Поставка здійснюється на підставі замовлення покупця.

Згідно п.4.3 договору покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період –1 (один) календарний тиждень на протязі 14 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

Отже, умовами договору передбачена отстрочка платежу –до моменту реалізації товару.

Відповідно до п.5.3.1 договору по першій вимозі однієї із сторін, на протязі 3 робочих днів постачальник та покупець зобов’язуються надати акт звірки в бухгалтерію даної сторони. Звірка проводиться не рідше одного разу на місяць.

Матеріали справи свідчать, що на протязі 2009 року позивач поставляв відповідачу будівельні матеріали оплата за які здійснювалась відповідачем поетапно по мірі реалізації товару, що підтверджується копіями платіжних документів (а.с.26-63).

Судова колегія не погоджується з висновком господарського суду, що строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару у відповідача не настав.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 17 297 грн. 38 коп. підтверджується актами звірки розрахунків станом на 10 лютого 2010 року (а.с.64-65).

Вказані акти відповідачем не оспорені, акт звірки на вимогу апеляційної інстанції відповідач не надав.

В порушення ст.ст.32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України відповідач належними доказами не довів, що поставлений на протязі 2009 року товар не реалізований. Між тим, ці докази може надати лише покупець, тобто відповідач.

Отже відсутні підстави вважати, що строк оплати за поставлений позивачем товар не настав.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 17 297 грн. 38 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Пунктом 6.6 договору поставки передбачена відповідальність покупця за несвоєчасне і неповне перерахування грошових коштів у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочки.

Позивачем за період прострочки з 10 лютого 2010 року по 07 липня 2010 року нарахована пеня в сумі 1 322, 21 грн.

Оскільки прострочка у виконанні грошового зобов’язання доведена матеріалами справи, вказана сума підлягає стягненню.

Позивачем також пред’явлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 175,55 грн., 3% річних в сумі 208 грн. 99 коп.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 6 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати пов’язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі договору №5-ю/о від 02 серпня 2010 року позивач перерахував адвокату Шевчук О.М. платіжним дорученням №236 від 02 серпня 2010 року 6 000 грн. за ведення судової справи щодо стягнення боргу з товариства з обмеженою відповідальністю “Тако-Будторг”.

Відтак з відповідача слід стягнути витрати в сумі 6 000 грн. на оплату послуг адвоката.

Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року, як прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню (ч.1 п.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ч.А.С.”, в особі Дніпропетровської філії “ТОН”, м.Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року у справі №40/68-10 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тако-Будторг”, м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 35738402 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ч.А.С.”, в особі Дніпропетровської філії “ТОН”, м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 31487217 –17 297,38 грн. основного боргу, 208 грн. 99 коп. 3% річних, 175,55 грн. інфляційних втрат, 1 322 грн. 31 коп. пені, 190 грн. 04 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат з і формаційно –технічного забезпечення судового процесу, 6 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 95 грн. 02 коп. витрат на оплату державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 26.11.10р.)