Рішення № 124607249, 21.01.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 січня 2025 року справа № 520/29714/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 0/22199/2420 від 24.04.2024р.

В обгрунтування заявленого позовну зазначав, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 04.11.2024р. відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач позов не визнав, надавши до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням доводів позовної заяви.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС як фізична особа підприємець, основним видом діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно технічним обладнанням (КВЕД: 46.73).

Відповідно до Реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 зареєстрований платником єдиного податку 2 групи з 01.12.2021 р. (ставка 20 %).

З 30.01.2023р. по 31.07.2023р. позивач був платником єдиного податку 3 групи з особливостями оподаткування на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (ставка 2 %); з 01.08.2023р. по 31.12.2023р. - платником єдиного податку 2 групи (ставка 20 %); з 01.01.2024р. по 31.03.2024р. здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, обліку та звітності.

З 01.04.2024р. позивач час здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, є платником єдиного податку 2 групи (ставка 20 %).

10.01.2024р. позивачем було подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2023 рік № 9367721555 з позначкою «звітна», в якій задекларовано обсяг доходу платника єдиного податку другої групи (рядок 03, 08) у розмірі 5 393 500,00 грн.

25.03.2024 р. контролюючим органом було проведено камеральну перевірку показників поданої податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, в ході якої встановлено перевищення ФОП ОСОБА_1 обсягу доходу, визначеного у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України для платників єдиного податку 2 групи та не зазначення в податковій декларації податкового зобов`язання по єдиному податку за ставкою 15 відсотків (рядок 04, 09, 12, 14.1, 14) із суми перевищення обсягу доходу, визначеного п.п. 9-1.4.3 п. 9-1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

При цьому контролюючий орган виходив з того, що відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України платниками єдиного податку другої групи є фізичні особи підприємці, обсяг доходу яких не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2023 році ця сума складала 5 587 800,00 грн (834 розміри * 6700 грн - мінімальна заробітна плата, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) 2023 року); до суми перевищення обсягу доходу, встановленого пунктом 291.4 статті 291 ПК України застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків (підпункт 2 пункту 293.8 статті 293 ПК України).

Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі Закон № 3219-ІХ) внесені доповнення до підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Відповідно до підпункту 9-1.4.3 пункту 9-1 цього підрозділу у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Контролюючий орган також виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 в 2023 році перебував на особливих умовах 7 місяців (cічень липень). Так, в 2023 році ФОП ОСОБА_1 було подано: 06.02.2023 податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за січень 2023 року задекларований обсяг доходу за ставкою 2% - 0,00 грн, сума податкового зобов`язання 0,00 грн.; 06.03.2023 податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за лютий 2023 року задекларований обсяг доходу за ставкою 2% - 6 771 500,00 грн, сума податкового зобов`язання 135 430,00 грн.; 03.04.2023 податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за березень 2023 року задекларований обсяг доходу за ставкою 2% - 14 436 667,78 грн, сума податкового зобов`язання 288 733,36 грн.; - 03.05.2023 податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за квітень 2023 року задекларований обсяг доходу за ставкою 2% - 2 573 032,00 грн, сума податкового зобов`язання 51 460,64 грн.; - 02.06.2023 податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за травень 2023 року задекларований обсяг доходу за ставкою 2% - 0,00 грн, сума податкового зобов`язання 0,00 грн; - 02.07.2023 податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за червень 2023 року задекларований обсяг доходу за ставкою 2% - 0,00 грн, сума податкового зобов`язання 0,00 грн; - 01.08.2023 податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за липень 2023 року задекларований обсяг доходу за ставкою 2% - 0,00 грн, сума податкового зобов`язання 0,00 грн. В 2024 році позивачем було подано 10.01.2024р. податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи- підприємця за звітний 2023 рік - задекларована загальна сума доходу за звітний (податковий) період - 5 393 500,00 грн.

Враховуючи положення п.п. 9-1.4.1 п. 9-1 підрозд. 8 розд. XX ПК України, які встановлюють, що платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПК України, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 01 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПК України, з 01.08.2023 ФОП ОСОБА_1 був автоматично переведений на другу групу єдиного податку та оскільки позивач у 2023 році протягом 5 місяців (серпень-грудень) не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (3 група 2%) та з 01.08.2023р. був переведений на сплату єдиного податку другої групи, то граничний обсяг доходу для такого платника на 5 місяців 2023 року становитиме 2 328 250,00 грн (5 587 800,00 грн : 12 місяців календарного року * 5 місяців (з серпня по грудень), протягом яких позивач не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та перебував платником єдиного податку другої групи).

Таким чином, у цій справі проведеною податковою перевіркою було встановлено, що сума єдиного податку, зазначена позивачем в податковій декларації за 2023 рік є меншою ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що призвело до заниження суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету.

Внаслідок цього контролюючий орган за висновками перевірки показників податкової декларації ФОП ОСОБА_1 встановив порушення вимог підпункту 1 пункту 293.4, підпункту 2 пункту 293.8 статті 293, пункту 295.7 статті 295, підпункту 296.5.2 пункту 296.5, статті 296 розділу XIV ПК України, а саме: не декларування податкового зобов`язання по єдиному податку за ставкою 15 відсотків із суми перевищення обсягу доходу, визначеного підпунктом 9-1.4.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу XX Перехідні положення ПК України для платників, які протягом 2023 звітного року застосовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 цього підрозділу ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по єдиному податку на суму 459 787,50 грн. (3 065 250,00 грн. * 15%), де 3 065 250,00 грн обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 15%. Розрахунок суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету (грн): задекларована сума доходу (рядок 03 декларації) - 5 393 500,00 грн; сума перевищення обсягу доходу - 3 065 250,00грн; податкове зобов`язання (15 % суми перевищення) за даними платника (рядок 09) - 0 грн; податкове зобов`язання (15 % суми перевищення) за даними перевірки - 459 787,50 грн; сума відхилення, +/- + 459 787,50 грн.

Вказане відображено в акті перевірки від 25.03.2024р. №11603/20-40-24- 20-06, на підставі розгляду якого контролюючим органом було прийнято оскаржуване у цій справі податкове повідомлення - рішення від 24.04.2024р. №0/22199/2420.

Згідно вказаного податкового повідомлення-рішення, з посиланням на пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 ПК України, було збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем «Єдиний податок з фізичних осіб» на загальну суму 505766,25 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням 459787,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 45978,75 грн (10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання).

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Пунктом.61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України,податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом20.1.4 пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Абзацом 1 п.75.1.ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Відповідно до п. п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (п.15.1 ст. 15 ПК України).

За п. п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.36.5. ст. 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Запідп.291.4.3. п. 291.4. ст. 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: зокрема, третя група:

фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 293.8 ПК України визначено, що ставки, встановлені пунктами 293.3-293.5 цієї статті, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов`язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті, а також зобов`язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, у пункті 9 абзац перший викласти в такій редакції:

"9. Установити, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей";

абзаци перший і другий підпункту 9.9 замінити одним абзацом такого змісту:

"9.9. Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів".

Також підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктам 9-1 "Особливості переходу суб`єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу".

Відповідно до підпункту 9-1.4. Справляння єдиного податку платників, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

9-1.4.1. Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених пунктом 9 цього підрозділу.

Дохід, отриманий у період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, встановленого пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу.

9-1.4.3. Встановити, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Отже, відповідно до вказаних норм, при перевищенні обсягу доходу платник єдиного податку третьої групи зобов`язаний:

- застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;

- у порядку, встановленому главою 1 розділу XIV ПК України не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (у даному випадку до 20.01.2024) подати заяву та перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПК України.

Посилання позивача, що він протягом 2023 року використовував пільгову ставку єдиного податку 2% , виходячи з вищенаведеного є безпідставними.

Застосування 2% від доходувикористовувались позивачем до набрання01.08.2023 чинностіЗакону від 30.06.2023№ 3219-IX, якимскасовано 2% єдиного податку.

Річний ліміт доходу для перебування на третій групі єдиного податку на 2023рік встановлений законодавством України в розмірі 7818900,00 грн.

7818900,00 грн./12 місяців=651575,00+5 місяців (з 01.08.2023 по 31.12.2023)= 3257875 грн.

3257875 грн.обсягдоходу для платників третьої групи, який не повинен був перевищувати позивач за 5 місяців (з 01.08.2023р. по 31.12.2023р.) після припиненнявикористання особливостей оподаткування платника єдиного податкутретьої групи з обсягом доходу 2%.

Позивачне застосовувавособливостіоподаткування 5 місяців.

Виходячи з п.п. 9-1.4.3підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в цей період обсяг доходу визначається пропорційно до кількості календарних місяців 2023 року, протягомяких він застосовував особливості оподаткування, встановленіп. 9 цього підрозділу. Платники податку, що перебувають на 3 групі з 5% доходу декларують щоквартально з нарастаючим підсумком.

Відповідно до поданої декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2023 рік загальний обсяг доходу (код рядка 03,08) становить - 5 393 500,00 грн., отже сума перевищення обсягу доходу становить 3 065 250,00 грн (5 393 500,00 грн. - 2 328 250,00 грн).

З огляду на визначене податковою перевіркою було обгрунтовано встановлено, що сума єдиного податку, зазначена позивачем в податковій декларації за 2023 рік є меншою ніж визначено за результатами камеральної перевірки (3 065 250,00 грн * 15%), де 3 065 250,00 грн. обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 15%.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даній справі відповідачем належними та достатніми доказами доведено законність та обгрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням викладеного суд доходить про необгрунтованість позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A.303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров