Ухвала суду № 124606684, 22.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/330/25

УХВАЛА

22 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:

Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 )

до: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_5 )

про: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

- Стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі 369469,91 гривень (триста шістдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень дев`яносто одна копійка) в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Ухвалою судді від 10.01.2025 року залишено позовну заяву без руху у зв`язку з ненаданням доказів направлення претензії з вимогою відшкодувати шкоду завдану державі та докази вручення її відповідачу.

20.01.2025 року до суду за вхід. №ЕС/5696/25 надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що як вбачається з доданого до позовної заяви листа № 1907 від 29.07.2024 року, у п. 8 ставилось питання про добровільне відшкодування ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди.

Таким чином, зазначений лист хоча і не має назви «Претензія», однак по своїй суті є претензією, яку позивач пред`явив відповідачу.

Зазначений лист був отриманий, однак відповіді на цей лист ОСОБА_1 не надав, майно не повернув. Вподальшому відповідач перестав отримувати поштові відправлення від позивача.

Також до заяви додана копія претензії №63 від 13.01.2025 року та докази її направлення.

З наданих до суду матеріалів, вбачається наступне.

На підставі рапорту командира 3 радіолокаційної роти військової частини НОМЕР_1 , командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ №203 від 17.07.2024 року «Про призначення службового розслідування за фактом втрати військового майна».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №214 від 29.07.2024 року «Про результати службового розслідування за фактом втрати військового майна старшим солдатом ОСОБА_1 , оператором 1 радіолокаційного взводу 3 радіолокаційної роти військової частини НОМЕР_1 » встановлена вина військовослужбовця у завданні матеріальної шкоди державі.

На підставі наказу №214, командиром військової частини НОМЕР_1 складена претензія №63 від 13.01.2025 року, яка направлена 1.01.2025 року засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 , що підтверджується копією опису вкладеного Ф.107 та копією накладної №6757100117652. Відповідно до відомостей з сайту ПАТ «Укрпошта» станом на 22.01.2025 року, поштове відправлення прибуло у відділення 15.01.2025 року та відповідачем не отримано.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

Відшкодування шкоди, завданої військовозобов`язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов`язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.

Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.

Разом з тим, доказів вручення відповідачу претензії з вимогою відшкодувати шкоду завдану державі до позову не надано, як і доказів відмови його від добровільного відшкодування шкоди.

Разом з тим, суддя відхиляє доводи Позивача, що лист №1907 від 29.07.2024 року хоча і не має назви «Претензія», однак по своїй суті є претензією, оскільки у п. 8 ставилось питання про добровільне відшкодування ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди.

Вказаний лист направлений в рамках проведеного службового розслідування до встановлення наказом про результати службового розслідування вини військовослужбовця та визначення розміру нанесеної шкоди. Зокрема врахувавши вказані обставини, 13.01.2025 року складена та направлена відповідна претензія №63.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору, вона повертається позивачеві.

З огляду на вказане, суддя дійшла висновку, що у відповідача, станом на дату звернення до суду, строк для добровільного відшкодування шкоди, відповідно до претензії від 13.01.2025 року, не сплинув, що підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ «Укрпошта» та наданих Позивачем доказів направлення претензії.

При цьому, звертаю увагу на те, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Таким чином, враховуючи встановлені недоліки позовної заяви, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно положень ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256, 293-297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми шкоди, завданої державі - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА