Ухвала суду № 124606611, 22.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37724/24

УХВАЛА

22 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:

Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 )

до: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_5 )

про: стягнення суми шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди під час дії воєнного стану, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

- Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) кошти в розмірі 270587,25 гривень ( двісті сімдесят тисяч п`ятсот вісімдесят сім гривень двадцять п`ять копійок ) в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Ухвалою судді від 12.12.2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та ненадання всіх доказів.

В мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддею, зокрема, зазначено:

«Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Представник позивача вважає, що відповідно до статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Тобто в/ч НОМЕР_1 заявляє, що відповідач не відшкодував добровільно матеріальні збитки за скерованою на його адресу претензію від 06.09.2024 року №5257, яка скерована на адресу відповідача 09.09.2024 року.

Згідно з трекінгом поштового відправлення №59001217458077 зберігання заяви від 06.09.2024 року №5257 станом на 23.10.2024 року призупинено, посилка відправлена на утилізацію.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази відмови добровільної відмови ОСОБА_1 від відшкодування завданої шкоди, що є передумовою звернення до суду з позовом про стягнення шкоди.».

23.12.2024 року до суду за вхід. №ЕС/77058/24 надійшла заява з доказами сплати судового збору. Щодо необхідно надати докази відмови добровільної відмови ОСОБА_1 від відшкодування завданої шкоди, слід зазначити, що на https://novaposhta.ua/zberigannia в розділі додаткова інформація зазначено:

Якщо впродовж 30 (тридцяти) календарних днів відправлення не було витребуване Одержувачем або Відправником, то таке відправлення вважається невитрибуваним, а відповідальність компанії перед Відправником та Одержувачем за збереження відправлення припиняється. Компанія «Нова пошта» має право розпорядитися таким відправленням на власний розсуд.

З наданих до суду матеріалів, вбачається, що Позивачем направлення поштової кореспонденції (зокрема і претензії про повернення коштів) здійснювалося за адресою, яка вказана в позовній заяві: АДРЕСА_3 .

З метою з`ясування адреси реєстрації місця проживання Відповідача, 06.01.2025 року суддею направлений запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області.

17.01.2025 року до суду надійшла відповідь від відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, якою не підтверджена адреса відповідача вказана у позовній заяві. Відповідно до відомостей з Реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований з 06.11.2000 року за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на вказане, суддя дійшла висновку, що претензія про повернення коштів, направлена Відповідачем за неналежною адресою, не може вважатися належним доказом на підтвердження вжитих заходів досудового врегулювання спору.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору, вона повертається позивачеві.

При цьому, звертаю увагу на те, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Таким чином, враховуючи встановлені недоліки позовної заяви, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно положень ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256, 293-297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди під час дії воєнного стану - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА