Рішення № 124606354, 20.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32028/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті йому сум пенсії, що були нараховані і підлягали виплаті ОСОБА_2 після здійсненого їй перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 420/582/24 в розмірі 225733,65 грн, і залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 сум пенсії, що були нараховані і підлягали виплаті ОСОБА_2 після здійсненого їй перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі №420/582/24 в розмірі 225733,65 грн, і залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає що його дружина - ОСОБА_2 перебувала на пенсійному обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Одеській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі №420/582/24 відповідачем було проведено перерахунок пенсії, за результатами якого ОСОБА_2 була нарахована пенсія за період з 01.04.2019 по 31.05.2024 в розмірі 225733,65 грн., що підтверджується листом ГУПФУ від 29.05.2024 №1500-0308-8/81476. Виплата пенсії мала бути здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, заборгованість із пенсії залишилася не виплаченою.

Позивач посилаючись на ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зазначає, що зі смертю фізичної особи виплата пенсії припиняється, але суми пенсії, що були нараховані та мали бути виплачені внаслідок перерахунку на підставі рішення суду, що набрало законної сили, за життя пенсіонера, але за життя ним не одержані, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Позивач вважає, що він як чоловік померлого пенсіонера має право на отримання суми пенсії, яка залишилася недоодержаною у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , в розмірі 225733,65 гривень, а відмова відповідача у виплаті позивачу вказаних коштів є протиправною.

Ухвалою суду від 18.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову зазначаючи про те, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Також відповідач зазначає, що виплата пенсії припинена у зв`язку з її смертю. Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено, тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 3 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Станом на 22.10.2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. Виплата нарахованої доплати пенсії по справі №420/582/24 підлягала виплаті ОСОБА_2 після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Станом на дату смерті ОСОБА_2 , зазначена заборгованість пенсії не виплачена.

Відповідач вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, та право на отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду, він матиме у разі зміни сторони виконавчого провадження в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України. Також відповідач зазначає, що будь-яких доказів того, що саме позивач є правонаступником померлої ОСОБА_2 щодо отримання невиплачених за життя коштів, останнім не надано.

Всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

11.03.2024 Одеським окружним адміністративним судом постановлено рішення у справі №420/582/24, яким, зокрема, було зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах, визначених в довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 19.05.2023 №9/3-971, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до листа Головного управління ПФУ в Одеській області №1500-0308-8/81476 від 29.05.2024, наданого на адвокатський запит №311 від 22.05.2024, Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №420/582/24 ОСОБА_2 21.05.2024 проведено перерахунок пенсії. У листі також зазначено, що виплата нарахованої доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2024 в сумі 225733,65 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості із пенсійних виплат за рішенням суду із Державного бюджету України.

Згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №N/A6420 ОСОБА_2 сума виплати внаслідок перерахунку пенсії за рішенням суду складає 225733,65 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим 30.07.2024 відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Як зазначив позивач та підтвердив у відзиві відповідач, нараховані за рішенням суду кошти у розмірі 225733,65 грн за життя ОСОБА_2 виплачені не були.

Як вбачається із свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 11.08.2004 позивач - ОСОБА_1 є чоловіком померлої ОСОБА_2 .

З 2016 року і до дня смерті ОСОБА_2 позивач був зареєстрований і проживав із дружиною за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру №1049871 та №1049895 від 21.01.2025.

Після смерті ОСОБА_2 , 12.09.2024 позивач, через свого представника, звернувся із заявою до відповідача у якій просив здійснити виплату нарахованих та неодержаних за життя ОСОБА_2 сум пенсії в розмірі 225733,65 грн на картковий рахунок, на який позивачу здійснюється виплата пенсії. До листа були додані копії свідоцтва про смерть та свідоцтва про одруження.

Проте, листом №27949-25419/O-02/8-1500/24 від 10.10.2024 Головне управління ПФУ в Одеській області відмовило у виплаті вищевказаних сум, зазначивши, що оскільки ОСОБА_1 не є стягувачем по справі №420/582/24, тому для виплати недоотриманої пенсії за рішенням суду правові підстави відсутні.

Не погодившись із відмовою відповідача, вважаючи її протиправною позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв?язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі Закон № 2262).

Таким чином, спірні правовідносини регулюються саме вищевказаним Законом №2262.

Статтею 61 Закону №2262 визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до п.п. 3,4 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок №3-1), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Згідно з п.9 розділу II. Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог Порядку №3-1, до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Відтак, з аналізу наведених положень вбачається, що недоотримані у зв`язку із смертю пенсіонера суми пенсії не включаються до складу спадщини і виплачуються членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. В той же час, чоловік який проживав разом із пенсіонером - дружиною на день її смерті, має право на одержання цих сум і в тому разі, якщо він не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Вказані особи набувають права на отримання сум недоотриманої пенсії у разі звернення за ними до пенсійного органу не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

У цій справі судом встановлено, що нарахована в наслідок перерахунку пенсії за рішенням суду у справі 3420/582/24, доплата у розмірі 225733,65 грн, пенсіонером - ОСОБА_2 за життя отримана не була і позивач - ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області для отримання відповідних сум пенсії протягом 6 місяців після смерті дружини.

Отже, в силу ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, сума пенсії, що належала ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку з її смертю, не входить до складу спадщини, та орган Пенсійного фонду зобов?язаний здійснити виплату неодержаної пенсії у порядку ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ позивачу, який є членом сім`ї померлого пенсіонера, проживав з померлою дружиною на момент смерті та звернувся у передбачений законом строк, а відтак і набув право на отримання вказаних сум.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, встановлених судом обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, практики Верховного Суду, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими.

З приводу твердження відповідача про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, та право на отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду, він матиме лише у разі зміни сторони виконавчого провадження в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

В той же час, як було зазначено вище, частиною першою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим, права позивача не можуть бути відновлені в порядку ст.379 КАС України шляхом зміни сторони виконавчого провадження.

Підстави для відмови у виплаті позивачу нарахованих його дружині - ОСОБА_2 за результатами перерахунку її пенсії на виконання рішення суду сум пенсії в розмірі 225733,65 грн, що зазначені у листі №27949-25419/O-02/8-1500/24 від 10.10.2024, а саме те, що ОСОБА_1 не є стягувачем по справі №420/582/24, також спростовується вищевикладеним.

На переконання суду, позивачем вірно обраний спосіб захисту порушеного права, зокрема, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити йому виплату сум пенсії, що були нараховані і підлягали виплаті його дружині ОСОБА_2 , проте, залишилися недоодержаними у зв`язку зі її смертю. Саме такий спосіб захисту здатен забезпечити ефективне відновлення порушеного права на отримання нарахованих але не одержаних за життя дружиною пенсійних виплат.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування на погашення заборгованості із пенсійних виплат суд вважає хибними, та зауважує, що право особи, на здійснення виплати заборгованості по пенсії (в тому числі і недоотриманої внаслідок смерті пенсіонера) не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних праовідносинах, що полягали у відмові позивачу у виплаті сум пенсії, що були нараховані і підлягали виплаті його дружині - ОСОБА_2 після здійсненого перерахунку пенсії на виконання рішення суду в розмірі 225733,65 грн, і залишилися недоодержаними у зв`язку зі її смертю.

Підсумовуючи викладене, дослідивши у сукупності матеріали справи, встановлені спірні обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, практики Верховного Суду, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.2 та ч.3 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу у виплаті сум пенсії, що були нараховані і підлягали виплаті його дружині - ОСОБА_2 в розмірі 225733,65 грн, і залишилися недоодержаними у зв`язку з її смертю, та зобов`язати відповідача здійснити виплату вказаних сум позивачу.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті йому сум пенсії, що були нараховані і підлягали виплаті ОСОБА_2 після здійсненого їй перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 420/582/24 в розмірі 225733,65 грн, і залишилися недоодержаними у зв`язку з її смертю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 сум пенсії, що були нараховані і підлягали виплаті ОСОБА_2 після здійсненого їй перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі №420/582/24 в розмірі 225733,65 грн, і залишилися недоодержаними у зв`язку з її смертю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА