Рішення № 124597694, 21.01.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 274/4534/24

Провадження №2/291/58/25

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

21 січня 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Гарбарук І.М.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Р.Ю.,

розглянувши впорядку загальногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданнів залісуду вселищі Ружинцивільну справу№274/4534/24 за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),

ВСТАНОВИВ:

03.09.2024 на адресу суду надійшов позов до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу). В обґрунтування позову вказано, що 26.07.2018 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №AM/7495336), згідно якого була забезпечена цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Opel Vivaro н.з. НОМЕР_1 . 08.04.2019 о 00:02 год в смт Ружин по вул. Київській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю указаного транспортного засобу під керуванням відповідача, в результаті чого стався наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка загинула. За фактом ДТП відкрито кримінальне провадження за №12019060000000117 від 08.04.2019.

Позивач зазначає, що за вказаним страховим випадком ним було здійснено виплати страхового відшкодування потерпілим у зв?язку із дорожньо-транспортною пригодою, в розмірі - 200000,00 грн (6-ма платежами). Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 21.05.2019 справі №291/638/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Починаючи з 07.06.2023, позивачем неодноразово вживалися усі необхідні заходи аби вирішити вказаний спір в добровільному порядку, однак вони виявилися безуспішними та відповідач виплату страхового відшкодування в порядку регресу за даним страховим випадком не здійснив, що стало причиною звернення з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.

Ухвалою суду від 03.09.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовчому провадженні.

Ухвалою суду від 27.11.2024 закрито підготовче провадженні та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у заяві від 03.01.2025 просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач до суду не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, відзиву напозовну заявудо суду не надав, клопотань провідкладення розглядусправи нимне подавалось.

В свою чергу, судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для інформування відповідача про розгляд справи. Згідно електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом ухвалено провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, 26.07.2018 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №AM/7495336 (надалі - договір), відповідно до умов якого була забезпечена цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Opel Vivaro н.з. НОМЕР_1 (а.с. 8).

08.04.2019 о 00:02 год в смт Ружин по вул. Київській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Opel Vivaro н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача, в результаті якого стався наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка загинула (свідоцтво про смерть від 10.04.2019, серії НОМЕР_2 , а.с. 19).

Відповідно до постанови Ружинського районного суду Житомирської області від 21.05.2019 у справі №291/638/19 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с. 18).

У постанові вказано, що 08 квітня 2019 року о 00:02 год в смт Ружин по вулиці Київській, Ружинського району, Житомирської області, ОСОБА_4 порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху, керував автомобілем OPEL VIVARO, н.з. НОМЕР_1 ,в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 18).

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12019060000000117 від 08.04.2019, за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди, внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України (а.с. 11).

У витязі вказано, що 08.04.2019 близько 00:10 год на 267 км+50 м автодороги «Кременець-Біла Церква-Ржищів-Софіївка-Канів» по вул.. Київській смт Ружин Житомирської області стався наїзд автомобіля Opel Vivaro р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в напрямку м. Козятин Вінницької області, на пішохода ОСОБА_2 , яка перебувала на проїзній частині. Внаслідок даної ДТП ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження та померла у кареті швидкої допомоги під час надання їй медичної допомоги.

13.07.2019 прокурором у кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019060000000117 щодо ОСОБА_1 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, та передано до Ружинського районного суду Житомирської області, де здійснюється розгляд кримінального провадження, справа № 291/1008/19 (а.с. 12-16).

Відповідно до повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду від 24.04.2023, 20.12.2019, заяв про виплату страхового відшкодування від 26.07.2019, 13.12.2019, 29.06.2021 до ПАТ «НАСК "Оранта" звернулися родичі загиблої ОСОБА_2 за даним страховим випадком, а саме батьки мати ОСОБА_5 , батько ОСОБА_6 та в інтересах малолітнього сина загиблої ОСОБА_7 звернувся законний представник ОСОБА_8 з приводу виплати страхового відшкодування в зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору (а.с. 20, 21, 22, 25).

ПАТ «НАСК «Оранта» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплатило страхове відшкодування в розмірі - 200000,00 грн родичам загиблої ОСОБА_2 за даним страховим випадком: її батькам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та сину ОСОБА_7 , що підтверджується копіями таких документів: угодою про припинення зобов`язання переданням відступного від 30.06.2021; страховим актом №ОЦВ3-М-С-19-06-5472/1 та розрахунком страхового відшкодування до нього; платіжним дорученням №35509 від 13.07.2021 та витягом з реєстру одержувачів до нього; мировою угодою від 12.09.2022; страховим актом №ОЦВ3-М-С-19-06-5672/2 та розрахунку страхового відшкодування до нього; платіжним дорученням №43183 від 21.09.2022; страховим актом №ОЦВ3-М-С-19-06-5672/3 та розрахунком страхового відшкодування до нього; платіжним дорученням №50416 та страхового акту №ОЦВ3-М-С-19-06-5472/4 та розрахунком страхового відшкодування до нього; платіжним дорученням №50396 та витягом з реєстру одержувачів до нього; страховим актом №ОЦВ3-М-С-19-06-5672/5 та розрахунком страхового відшкодування до нього; платіжним дорученням N? 5238; страховим актом №ОЦВ3-М-С-19-06-5672/6 та розрахунку страхового відшкодування до нього; платіжним дорученням 21896 від 01.05.2023 (а.с. 27-50).

Позивачем на адресу відповідача були надіслані регресна вимога № 08-03-14/1-04/4160 від 07.06.2023; досудове попередження № 08-03-14/1-04/7253 від 25.09.2023 (а.с. 51, 52); повторного регресна вимога №08-03-14/1-04/4160 від 07.06.2023 (а.с. 57, 58), повторно досудове попередження №08-03-14/1776 від 15.02.2024 (а.с. 59, 60), які залишено без відповіді та належного реагування, що стало причиною звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальнимта регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, в силу презумпції завдавача шкоди відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправність поведінки, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду,якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду Україниз розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тимшкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Верховний Суд України 03.12.2014 при розгляді цивільної справи №6-183цс14 зробив правовий висновок, відповідно до якогозакономне покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Крім цього, відповідно до ухвали Верховного Суду України від 19 жовтня 2011 року у справі №6- 208св10 під справою, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства мається на увазі справа, порушена у встановленомузакономпорядку, що розглядається відповідним судом. Порушення кримінальної справи органами досудового слідства не є підставою для зупинення провадження у справі.

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплатило страхове відшкодування в розмірі - 200000,00 грн родичам загиблої ОСОБА_2 за даним страховим випадком: її батькам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та сину ОСОБА_7 .

Таким чином, ПАТ «НАСК «Оранта» має право зворотної вимоги у порядку частини першої статті 1191 ЦК України.

Так, за змістом ч. 1ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(чинного, на момент виникнення спірних правовідносин)страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У постанові Ружинського районного суду Житомирської області від 21.05.2019 у справі № 291/638/19 вказано, що 08.04.2019 о 00:02 год у смт Ружин по вул.. Київська Ружинського району Житомирської області Міськов ЄМ. Порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху: керував автомобілем OPEL VIVARO, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього штраф з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постанова суду набрала законної сили 31.05.2019.

Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини щодо, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), підтверджені матеріалами справи, суд дійшов висновку, що з відповідача, як з водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та цивільно-правова відповідальність якого при цьому була застрахована, на користь позивача підлягає стягненню сума витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 200000,00 грн.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК Українисудові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн. 00 коп., що підтверджено платіжним дорученням, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «ОРАНТА» страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, місце реєстрації: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д.

Відповідач: ОСОБА_1 ,ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук