Вирок № 124597259, 22.01.2025, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 163/962/24

провадження № 1-кп/166/14/25

категорія: 315

ВИРОК

іменем України

22 січня 2025 року смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023035560000257, відомості про яке внесено до ЄРДР 28 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

установив:

ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, будучи особою призовного віку, яка підлягає мобілізації та не має права перетинати державний кордон України під час дії воєнного стану, переслідуючи мету виїзду за межі території України, усупереч вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, діючи за попередньою змовою групою осіб, невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою невстановленим досудовим слідством шляхом, домовився про виготовлення останнім документа для безперешкодного перетину державного кордону України, зокрема тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, форма якого встановлена наказом Міністерства оборони України № 610 від 21.11.2017, довідки військово-лікарської комісії, форма якої встановлена наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008.

У подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розуміючи, що вказані документи будуть підробленими, діючи за попередньою змовою в групі осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, вчинив пособництво у вчиненні злочину, а саме невстановленим шляхом надав невстановленій досудовим розслідуванням особі свої персональні дані для подальшого використання під час виготовлення підроблених документів.

Згодом невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , використовуючи анкетні дані останнього, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за допомогою комп`ютерної техніки, умисно виготовила тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 21.01.2023, форма якого встановлена наказом Міністерства оборони України № 610 від 21.11.2017, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в яке вклеїла фотокартку останнього та внесла недостовірні відомості про те, що він не придатний до військової служби та яке завірила відтисками печатки « ІНФОРМАЦІЯ_3 Код НОМЕР_2 », підробивши підпис керівника вказаної установи.

Крім цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа виготовила підроблену довідку військово-лікарської комісії №936 від 21.01.2023, форма якої встановлена наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008), на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в яку внесла недостовірні відомості про те, що він непридатний до військової служби та яку завірила відтиском печатки « ІНФОРМАЦІЯ_3 Код 26616454», печатки «ЛІКАР ОСОБА_7 Prikhodko Volodimir», підробивши підпис голови та секретаря військово-лікарської комісії.

Згодом вищевказані підроблені документи ОСОБА_4 невстановленим досудовим розслідуванням шляхом отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи.

Вищевказані дії надали ОСОБА_4 можливість використання таких документів як офіційних, тобто таких, що мають усі необхідні реквізити та юридично значущий характер, як особі, котра відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» є особою призовного віку, яка не має права перетину державного кордону України у військовий час, незаконно перетнути державний кордон України в Республіку Польща.

Крім цього, 28 грудня 2023 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_4 під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного залізничного сполучення «Ягодин», що за адресою: вул. Привокзальна, 13 в селі Римачі Ковельського району Волинської області, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, будучи особою призовного віку, яка не має права перетину державного кордону України під час дії запровадженого воєнного стану, з метою незаконного перетину державного кордону України, всупереч Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, як підставу для перетину, надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи, а саме тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 21.01.2023, форма якого встановлена наказом Міністерства оборони України № 610 від 21.11.2017, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із вклеєною фотокарткою останнього та недостовірними відомостями про те, що він непридатний до військової служби, яке завірене відтисками печатки « ІНФОРМАЦІЯ_3 Код НОМЕР_2 » із підробленим підписом керівника вказаної установи, та довідку військово-лікарської комісії № 936 від 21.01.2023, форма якої встановлена наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008), на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із недостовірними відомостями про те, що він непридатний до військової служби, завірену відтиском печатки « ІНФОРМАЦІЯ_3 Код НОМЕР_2 », печатки «ЛІКАР ОСОБА_7 Prikhodko Volodimir», із підробленим підписом голови та секретаря військово-лікарської комісії, які ІНФОРМАЦІЯ_4 не видавались та не посвідчувались, чим використав завідомо підроблені документи.

Обвинувачений винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, дав показання про те, що він у грудні 2023 року в мережі «Інстаграм» знайшов групу «Допомога чоловікам». За указаними в групі контактами він вийшов на зв`язок із особою, яка згодилася допомогти йому виготовити документи для виїзду за кордон довідку про виключення із військового обліку та довідку лікаря. Вартість такої послуги вони обумовили у три тисячі доларів США, які він зобов`язувався сплатити після перетину кордону шляхом безготівкового переказу. Указані документи він отримав у м. Києві в Бесарабському районі від таксиста, який їх привіз. Факт підробки документів він усвідомлював, наміру на тривалий час покидати територію України він не мав, хотів відвідати сестру в Німеччині упродовж тижня. Однак перетнути кордон на підставі цих документів не зміг, був затриманий прикордонниками при спробі виїзду за межі України. Указав, що на даний час він поновив свої особисті дані в базі військового обліку, відстрочки від мобілізації не має. У скоєному розкаявся, висловив жаль з приводу вчинених діянь, запевнив про неприпустимість повторення протиправних дій у майбутньому.

Суд установив, що ніхто з учасників судового провадження не оспорює фактичні обставини справи, учасники правильно розуміють їх зміст, їм роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи, що у суду не має жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, суд за їх згодою відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд уважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні пособництва, тобто наданні засобів вчинення іншими співучасниками кримінального правопорушення, а саме підроблення офіційного документа, посвідчення, що надає права та звільняє від обов`язків, і видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, з метою використання його пособником,вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358КК України,а також у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Суд за нормами кримінального закону вправі вибирати у визначених законом межах заходи примусу певного виду і розміру. Така дискреційна функція суду потребує взяття до уваги й оцінки усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Справедливість покараннямає визначатисяз урахуваннямінтересів усіхсуб`єктівкримінально-правовихвідносин,а такожінших осібз поглядупідвищення рівняїх безпекишляхом запобіганнявчиненню новихзлочинів інадання підставправомірно очікувативідповідну протиправномудіянню реакціюдержави,що єважливим чинником юридичної захищеності людини.

При призначенні виду покарання, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України враховуєхарактер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що є, відповідно, закінченими нетяжким злочином і проступком, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи і навчання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого. Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.

З огляду на установлені відомості суд доходить переконання про призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі за кожне правопорушення та за їх сукупністю шляхом часткового складання покарань.

Вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, як про це клопоче сторона захисту, суд ураховує таке.

За приписами ч. 1ст. 75 КК Україниякщо суд,крім випадківпередбачених цієюстаттею, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відтак, обов`язковою умовою застосування цієї норми є сукупність обставин, які б із достатньою переконливістю свідчили про можливість виправлення особи без відбування покарання. При цьому, на думку суду, каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами та свободами особи і захистом інтересів держави й суспільства. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Таким чином, притягнення до відповідальності вперше, визнання вини, поновлення на військовому обліку, зайняття суспільно-корисною працею є обставинами, які дають можливість на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком у два роки.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до ст.100 КПК України, зокрема підроблене посвідчення водія знищити, інші речові докази залишити в матеріалах провадження.

Накладений слідчим суддею Ратнівського районного суду Волинської області від 13.03.24 арешт на посвідчення водія як предмет злочину слід скасувати. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Витрати на залучення експертів для проведення технічної експертизи документів у розмірі 5679,60 грн (3029,12 грн згідно з висновком експерта № CE-19/103-24/40-ДД від 03.01.2024 та 2650, 48 грн згідно з висновком експерта № CE-19/103-24/1173-ДД від 29.01.2024) слід стягнути із обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначити покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Напідставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк2 (два) роки 2 (два) місяці.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави 5679 (п`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень 60 коп процесуальних витрат на залучення експерта.

Речові докази: - тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 21 січня 2023 року та довідку ВЛК № 936 від 21 квітня 2023 року, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12023035560000257, - залишити у матеріалах цього провадження, скасувавши накладений ухвалою Любомльського районного суду від 01 лютого 2024 року арешт.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом.

Вирок може бути оскарженийдо Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадженнякопію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Ратнівського

районного суду ОСОБА_1