Рішення № 124596339, 20.01.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2-а/741/13/25

Єдиний унікальний номер 741/1505/24

РІШЕННЯ

іменем України

20 січня 2025 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

секретарів судового засідання Багмута О.С.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Носівка за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Департаменту патрульної поліції в м. Києві, Мініної Єлизавети Валеріївни інспектора Департаменту патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з цим адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 отримав повідомлення у додаток «Дія» про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Однак 30 червня 2024 року він транспортним засобом «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , не керував, натомість за кермом знаходився ОСОБА_2 , який прямував у м. Чернігів з його дружиною у лікарню.

Оплатити адміністративне правопорушення в 10-тиденний термін не міг, оскільки письмову постанову отримав 18 липня 2024 року.

Просив суд поновити строк для подання адміністративного позову про скасування постанови серії 4АВ № 06494847 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 30 червня 2024 року; скасувати постанову серії 4АВ № № 06494847 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 30 червня 2024 року, винесену старшим інспектором ДПП Мініною Єлизаветою Валеріївною про притягнення його ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн, а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 25 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в м. Києві, інспектора Департаменту патрульної поліції в м. Києві Мініної Єлизавети Валеріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі було залишено без руху (а. с. 8).

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 31 липня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в м. Києві, інспектора Департаменту патрульної поліції в м. Києві Мініної Є.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відкрито позовне провадження у даній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 13).

Одночасно визначено відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, який обраховувати з дня вручення копії указаної ухвали.

22 серпня 2024 року на адресу суду від представника відповідача Департаменту патрульної поліції в м. Києві Люблінського Р.М. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , за змістом якого відповідач просив суд долучити до матеріалів справи в якості доказу та дослідити у судовому засіданні фото та відеозапис на диску DVD, громадянину ОСОБА_1 відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, а постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № № 06494847 від 30 червня 2024 року залишити без змін. Відзив мотивований тим, що позивач не оспорює самого факту перевищення швидкісного режиму транспортним засобом марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , не заперечує, що є власником зазначеного автомобіля, однак стверджує, що того дня транспортним засобом керувала інша особа, а саме гр. ОСОБА_2 . Указує, що оскаржувана постанова 4АВ № № 06494847 від 30 червня 2024 року сплачена 22 липня 2024 року. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 137-1120, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні, має свідоцтво про повірку № 22-01/28237 від 14 серпня 2023 року, терміном дії до 14 серпня 2024 року. Інформація про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є безоплатною та розміщена в мережі Інтернет. Результатами автоматичної фіксації перевищення обмеження швидкості автомобілем «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , є фотокартки із зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення, які додані до цього відзиву. На фотокартках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення. Уважав, що аналіз усіх наявних у справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості доведений в повній мірі та позивачем в позовній заяві не оскаржується. Подані стороною відповідача докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є достовірними та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач станом на 30 червня 2024 року був власником транспортного засобу «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , який не вибував поза волі останнього, та доведений факт перевищення встановлених обмежень швидкості на 37 км/год, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити. До відзиву додано DVD-диск з фото та відеодоказами.

Правом на подачу відзиву на позов відповідач Мініна Є.В. - інспектор Департаменту патрульної поліції в м. Києві не скористалась.

Допитаний у судовому засіданні 28 листопада 2024 року свідок ОСОБА_2 дав показання, за якими того дня (30 червня 2024 року, бл. 10:00 год) він перебував за кермом автомобіля марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , та рухався разом з дружиною останнього автодорогою Кіпті-Чернігів у напрямку міста Чернігова до лікарні. Він, як водій, бачив дорожній знак «Автоматична відеофіксація порушень ПДР». Пізніше він дізнався, що стосовно ОСОБА_1 винесена постанова та накладено штраф за перевищення швидкості руху на 37 км, наразі штраф сплачено.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні 28 листопада 2024 року показала, що 30 червня 2024 року вранці вона разом з ОСОБА_2 , який був за кермом, на автомобілі «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , який належить її чоловікові ОСОБА_1 їхали до міста Чернігова до лікувального закладу. Того, що автомобіль перевищував встановлену швидкість руху, вона не помітила. Після чого, як ОСОБА_1 надійшло у додаток «Дія» повідомлення про накладений штраф, вона дізналась про порушення Правил дорожнього руху, яке мало місце того дня.

У судових засіданнях 28 листопада 2024 року та 20 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю з підстав, зазначених у ньому. Пояснив, що того дня вранці (30 червня 2024 року) його автомобілем «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , керував ОСОБА_2 , котрий на прохання позивача віз дружину позивача ОСОБА_4 до міста Чернігова. Отже, він адміністративного правопорушення не вчиняв, дозволеної швидкості під час руху указаним транспортним засобом не перевищував, а сплата ним штрафу не свідчить про згоду з накладенням адміністративного стягнення.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Люблінський Р.М. та відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд уважає, що неявка представника відповідача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, оскільки не позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Разом з тим, для забезпечення прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представник відповідача Департаменту патрульної поліції Люблінського Р.М. та відповідача Мініної Є.В.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до постанови серії 4АВ № 06494847 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 30 червня 2024 року, на підставі даних, зафіксованих в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад 137-1120, винесеної інспектором ДПП Мініною Єлизаветою Валеріївною, Федченка Юрія Олександровича притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Зі змісту вказаної постанови встановлено, що 30 червня 2024 року о 9 год 49 хв за адресою: М01 Київ Чернігів Нові Яриловичі, зафіксовано транспортний засіб «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 37 км/год, чим порушила пункт 12.9 «Б» Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 4, 34).

Сторони у справі не заперечували, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу автомобіля «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , та того, що 22 липня 2024 року власником ТЗ було сплачено указану суму штрафу (а. с. 35).

Переглянутим у судовому засіданні фото та відеозаписом з технічного засобу Каскад, 137-1120, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, стверджуються обставини, зазначені в оскаржуваній постанові серії 4АВ № № 06494847 (а. с. 44).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст. 122 КУпАП)

Положеннями ч. 2 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

14 липня 2015 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

За змістом ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2-цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Пункт 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1145 від 08 жовтня 2022 року, із змінами, (надалі Порядок 1145) визначає: належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Як встановлено судом за результатами вивчення матеріалів справи, 30 червня 2024 року о 9 год 49 хв особа, яка керувала транспортним засобом «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 37 км/год, чим порушила п. 12.9 «Б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивачем не надано належних доказів, що ним, як заявником та власником транспортного засобу «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , в установленому Порядком 1145, станом на 30 червня 2024 року до Реєстру відомостей про належного користувача були внесені відомості про ОСОБА_2 як фізичну особу, яка на законних підставах користується указаним вище транспортним засобом, що їй не належить.

За таких обставин, за дане правопорушення на ОСОБА_1 як власника транспортного засобу правомірно накладено адміністративне стягнення за порушення правил дорожнього руху у вигляді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві як на підставу для скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач наполягає на тому, що він не вчиняв адміністративного правопорушення та за кермом перебував ОСОБА_2 . Указаний факт підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Щодо зазначеного, суд привертає увагу на те, що нормами ст. 279-3 КУпАП передбачені правила звільнення від адміністративної відповідальності саме у випадках коли особа, яку притягнуто до відповідальності, дійсно не вчиняла інкримінованого їй адміністративного правопорушення, яке відбувається шляхом заміни суб`єкта адміністративного правопорушення з метою індивідуалізації покарання.

Згідно з п. 4 Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833, із змінами, (далі - Порядок 833), заявник подає заяву особисто в письмовому вигляді українською мовою (заповнюється машинодруком або від руки розбірливо без виправлень) за умови його ідентифікації та незалежно від місця реєстрації безоплатно до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції. Типовий зразок заяви розміщується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції.

Заява також може бути подана через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, законодавством передбачено лише два можливих способи звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції: особисто до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції або через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Суд звертає увагу на те, що звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності повинно було здійснюватись відповідно до визначеного порядку, встановленого ст. 279-3 КУпАП України, яка передбачає особисте звернення або через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також надання особою, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, документу (квитанції) про сплату штрафу протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили.

Матеріли справи не містять доказів своєчасного звернення особисто або через офіційний веб-сайт МВС особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

У матеріалах справи відсутня відповідна заява особи, яка керувала 30 червня 2024 року транспортним засобом про визнання адміністративного правопорушення, вчиненого 30 червня 2024 року о 09 год 49 хв, що свідчить поро те, що указана особа до уповноваженого органу у належний спосіб не зверталась.

Згідно з даними сайту «Безпека Дорожнього руху» суму штрафу 340 грн за постановою № 4АВ06494847, дата порушення: 30 червня 2024 року, 09:49, сплачено 22 липня 2024 року (а. с. 35).

Суд наголошує, що неотримання позивачем копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 4АВ06494847 від 30 червня 2024 року не є поважною причиною пропуску строку, встановленого ст. 279-3 КУпАП, для звернення із заявою про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до абзацу 2 пункту 9 наказу МВС від 13 січня 2020 року №13 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі», із змінами, обов`язок надсилання постанови власнику або належному користувачу т/з виникає у суб`єкта владних повноважень, коли винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова, не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів із дня її винесення. Постанова, яка не була виконана, друкується з використанням засобів системи та протягом п`ятнадцяти днів із дня її винесення передається національному оператору поштового зв`язку для доставлення за адресою місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, як вже зазначалось вище, штраф згідно з постановою № 4АВ06494847 від 30 червня 2024 року на суму 340 грн 00 коп. було сплачено 22 липня 2024 року.

Вчинення адміністративного правопорушення зафіксоване технічним засобом «Каскад, 137-1120, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги».

Технічний засіб «Каскад 3» 137-1120 має сертифікат відповідності, виданий ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», дата видачі 14 серпня 2023 року, чинний до 14 серпня 2024 року (а. с. 36, 37).

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваної постанови.

03 жовтня 2024 року позивачем до суду подано письмову заяву про повернення йому надміру сплаченого суму судового збору у цій справі (а. с. 47).

Вирішуючи указану заяву, суд виходить з такого:

Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп., який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 3).

З огляду на приписи підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, за подання цього позову ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (3028,00 грн х 0,2).

У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Повернення помилково сплаченого судового збору здійснюється відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року №1650/24182 зі змінами (далі - Порядок №787).

Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Таким чином, надмірно сплачений за подання позовної заяви у цій справі судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. належить повернути позивачу з Державного бюджету України.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати у відповідності до приписів ст. 134, 139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись статтями 7, 122, 251, 283 КУпАП, статтями 2, 5, 42, 43, 77, 139, 242-246, 286, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в м. Києві, інспектора Департаменту патрульної поліції в м. Києві Мініної Єлизавети Валеріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. на підставі квитанції на переказ готівки № 114, дата здійснення платіжної операції: 22 липня 2024 року, 11:07:31, ТВБВ 10024/0260.

Відомості про сторони у справі:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачі:

Департамент патрульної поліції код згідно ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 03048, вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ;

ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 20 січня 2025 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА