Ухвала суду № 124593963, 22.01.2025, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/37/25

Провадження №2-а/148/11/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 січня 2025 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

06.01.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою судді від 08.01.2025 дана позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення її недоліків, а саме: для сплати судового збору за подання позовної заяви за вказаними в ухвалі реквізитами та надання суду підтверджуючого документу про це. Залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив із того, що копія квитанції не є доказом сплати судового збору за подання позовної заяви, з якою ОСОБА_1 звернувся в Тульчинський районний суд Вінницької області, оскільки з неї вбачається, що кошти сплачено на інший рахунок.

На виконаннявимог вказаноївище ухвалипро залишенняпозовної заявибез руху позивачем 21.01.2025 до судуподано заяву про усунення недоліків, а також оригінал квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.4105919950.1 від 02.01.2025.

У данійзаяві позивачзазначив,що квитанціюна сплатусудового зборувін згенерувавна офіційномувеб-сайтіТульчинського районногосуду Вінницькоїобласті врозділі «Громадянам»-«Судовий збір»-«5.Уразі ухваленнясудом постановипро накладенняадміністративного стягнення».Судовий збірбуло розрахованоавтоматично,як ізгенерована самаквитанція.Тому в нього не виникло жодних сумнівів у коректності реквізитів, за якими ним сплачено судовий збір. Вважає, що навіть якщо судовий збір сплачено за іншими (некоректними) реквізитами, він не повинен нести негативні наслідки (у вигляді необхідності повторної сплати судового збору) за помилку в реквізитах для сплати судового збору, допущену розробниками та/або адміністраторами сайту Тульчинського районного суду Вінницької області. Сплачена ним сума судового збору, в будь якому випадку, надійшла до державного бюджету, а тому дія щодо сплати ним судового збору за розгляд його позовної заяви відбулась. А навіть, якщо припустити, що судовий збір було сплачено за неправильними реквізитами, сам лише цей факт не дає права стверджувати, що судовий збір не було сплачено.

У звязку з викладеним просить відкрити провадження у даній справі.

Вивчивши доводи заяви про усунення недоліків позовної заяви, дослідивши додані до деї документи, виходячи із підстав, за якими позовну заяву було залишено без руху, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до системи, при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Станом на 22.01.2025 підтвердження сплати позивачем ОСОБА_1 судового збору згідно долученої ним квитанції # 0.0.4105919950.1 від 02.01.2025. про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн., при перевірці в автоматичному та ручному режимах в автоматизованій системі документообігу Тульчинського районного суду Вінницької області, відсутнє.

Як вбачається із наданої позивачем квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.4105919950.1 від 02.01.2025 на суму 605,60 грн. судовий збір ним сплачено за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України; рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; призначення платежу: судовий збір, ОСОБА_1 , постанова № 24/2336 від 17.09.2024.

Дані реквізити є платіжними реквізитами для добровільної сплати боржниками судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, що відповідає пункту 5 Таблиці для розрахунку судового збору та формування квитанції для його сплати згідно з Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI на веб-сайті Тульчинського районного суду Вінницької області.

Саме зацими реквізитами позивачем сплачено судовий збір, що підтверджено ним у заяві про усунення недоліків.

Разом з тим, позивач звернувся в суд в порядку КАС України з адміністративним позовом, а тому йому необхідно було сплатити судовий збір на реківізити для сплати судового збору «За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою», що передбачені п. 3 Таблиці для розрахунку судового збору та формування квитанції для його сплати згідно з Законом України «Про судовий збір» на веб-сайті Тульчинського районного суду Вінницької області, або ж за вказаними в ухвалі про усунення недоліків позовної заяви реквізитами.

Однак недоліки, зазначені в ухвалі суду від 08.01.2025, позивачем не усунуті.

А квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.4105919950.1 від 02.01.2025 не може бути розцінена як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви, з якою ОСОБА_1 звернувся в Тульчинський районний суд Вінницької області, з огляду на викладене вище.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

За правилами передбаченими частинами 5 та 6 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене і беручи до уваги те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме не сплатив судовий збір за подання позовної заяви та не надав суду підтверджуючого документу про це, позовна заява підлягає поверненню.

За змістом п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

А тому суд вважає можливим повернути позивачеві судовий збір, сплачений ним згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.4105919950.1 від 02.01.2025 на суму 605,60 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 256, 295 КАС України, суддя -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - повернути позивачеві.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України в Тульчинському районі Вінницької області повернути ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 605,50 грн. (шістсот п`ять гривень п`ятдесят копійок) згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.4105919950.1 від 02.01.2025, банк платника АТ КБ «ПриватБанк» (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України; рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001).

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.А.Штифурко