Рішення № 12459251, 26.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

26.11.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

23 листопада 2010р. справа №14/136

За позовом: Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул.Шолуденка,1, м. Київ, 04116

До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», м.Чернігів, вул.Любецька,68

Про стягнення 4130грн. 25коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Фокін Р.В. головний юрисконсульт довіреність №271П від 20.08.10р.

Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №1842 від 03.11.2010р.

Від третьої особи: Корнєва О.В. в.о.начальника юридичного відділу, довіреність №18/2315 від 24.12.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3737,59грн. за поставлений природний газ у лютому-березні 2010 р. згідно договору №Чг-192 від 01.02.10р., 332,73грн. пені за період з 06.04.10р. по 05.10.10р., 59,93грн. три проценти річних за період з 11.03.10р. по 05.10.10р.

Представником відповідача в судовому засіданні 11.11.10р. подано заперечення на позов від 28.10.10р., в якому зазначив, що вимоги позивача базуються на неіснуючих документальних доказах, що акти приймання-передачі газу №ОУ-322 за лютий 2010р. на суму 2234,17грн. і №ОУ-667 за березень 2010р. на суму 1503,42грн. відповідачем не підписувалися і не можуть вважатися підставою виникнення основного боргу на загальну суму 3737,59грн., та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю. Окрім того, у запереченнях проти позову, відповідач посилається на укладення договору на постачання природного газу з ВАТ «Чернігівгаз», на отримання обсягу газу від ВАТ «Чернігівгаз», що підтверджується рахунком №СФгаз-00253 від 01.03.10р., платіжними дорученнями на його сплату №182 від 03.03.10р., №184 від 05.03.10р.

В судовому засіданні 11.11.10р. представник позивача стверджує про поставку природного газу у лютому та березні 2010р. відповідачу саме позивачем, посилаючись на Зведені реєстри фактично реалізованих обсягів природного газу по газорозподільним мережам ВАТ «Чернігівгаз»у лютому та березні 2010р., які складені між ВАТ «Чернігівгаз»та ДП «Нафтогазмережі».

Ухвалою від 11.11.10р. суд відповідно до ст.27 ГПК України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»(м.Чернігів, вул.Любецька,68).

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення №18/1764 від 23.11.10р., в якому зазначив, що 04.01.10р. між ВАТ «Чернігівгаз»та СПД ОСОБА_1 було укладено договір поставки природного газу №16В-б, та оскільки в перших числах лютого місяця 2010р. СПД ОСОБА_1 попередню оплату за лютий не провів ВАТ «Чернігівгаз»не завів ліміти для потреб вказаного покупця, крім того, через Обєднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»підтверджено ресурс природного газу для потреб СПД ОСОБА_1 саме ДП «Нафтогазмережі»в лютому та березні 2010р., а тому в лютому 2010р. поставка природного газу для потреб СПД ОСОБА_1 фактично здійснювалася ДП «Нафтогазмережі». Третя особа повідомляє, що кошти в сумі 1000грн., які були оплачені покупцем 03.03.10р. зараховані товариством як передплата за природний газ згідно умов договору, а в квітні місяці 2010р. СПД ОСОБА_1 отримав поставлений природний газ вже від ВАТ «Чернігівгаз»згідно договору.

Представник відповідача в судовому засіданні просить взяти до уваги, що був порушений закон про ведення бухгалтерського обліку, а це вводить підприємців в оману, виникають питання про проплату та боргова кабала відносно газових компаній. Боргова кабала заборонена міжнародними конвенціями.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Семенівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 28.04.99р. номер запису НОМЕР_3.

Відповідно до Положення про Чернігівську філію Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»остання є відокремленим підрозділом ДП «Нафтогазмережі»та не є юридичною особою. За зобовязаннями філії відповідальність несе ДП «Нафтогазмережі». Філія має право укладати договори та додаткові угоди до них на постачання, розподіл, реалізацію, транспортування природного газу, реалізовувати іншу продукцію та товари.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

01.02.10 року між Чернігівською філією ДП «Нафтогазмережі»та відповідачем було укладено договір поставки природного газу №Чг-192, відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник (позивач по справі) зобовязується передати у власність покупцю (відповідачу по справі), а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст.2 договору.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що постачальник передає покупцеві в період з 01.02.10р. по 31.03.10р. газ в обсязі до 2,0тис.куб.м.

У п. 5.1. договору сторони обумовили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 2020,25грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ за ставкою 2% - 40,41грн.; податок на додану вартість за ставкою 20% - 412,13грн., тариф на послуги з транспортування 1000куб.м природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 122,00грн., крім того ПДВ 20% - 24,4грн. До сплати за 1000куб.м природного газу 2619,19грн., в т.ч. ПДВ 436,53грн.

Відповідно до п. 11.1. договору сторони встановили, що він набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і скріплення печатками сторін та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.02.10р. і діє в частині поставки газу до 31.03.10р. включно, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

За умовами п.4.4 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.06р. №605, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 28.01.09р. №36) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірника акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення п.4.4 договору не надав позивачу підписані та скріплені печаткою відповідача акти приймання-передачі газу за лютий, березень 2010р. із погодженням з газотранспортним підприємством, копії технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

У запереченнях на позов відповідач стверджує про отримання природного газу від постачальника ВАТ «Чернігівгаз».

Третя особа Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»у письмовому поясненні від 23.11.10р. за №18/1764 повідомляє про не проведення поставки природного газу у лютому місяці 2010р. відповідачу у звязку з не заведенням лімітів для його потреб, так як останній не здійснив попередньої оплати у перших числах лютого місяця 2010р. на користь ВАТ «Чернігівгаз». Окрім того, третя особа повідомляє, що через Обєднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»підтверджено ресурс природного газу для потреб СПД ОСОБА_1 саме ДП «Нафтогазмережі»у лютому та березні 2010р.

На підтвердження факту погодження з НАК «Нафтогаз України»поставки природного газу відповідачу у лютому 2010р. постачальником Дочірнім підприємством «Нафтогазмережі» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», останнім до матеріалів справи подані копії листа НАК «Нафтогаз України» від 25.02.10р. за №6/1-315 «Про баланс природного газу на лютий 2010 року»та додатків до нього: Додаток №1 (Форма №1) «Ресурсний баланс №11 від 25.02.2010р. природного газу ДП «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на лютий 2010 року», Додаток №2 «Скориговане планове споживання природного газу промисловими підприємствами по прямих договорах філій ДП «Нафтогазмережі»(планові обсяги газу на лютий 2010 року станом на 25.02.2010р.)», в якому на сторінці 24 вказано споживач ОСОБА_1, маг.«Мрія».

На підтвердження факту погодження з НАК «Нафтогаз України»поставки природного газу відповідачу у березні 2010р. постачальником Дочірнім підприємством «Нафтогазмережі»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», останнім до матеріалів справи подані копії листа НАК «Нафтогаз України»від 02.03.10р. за №6/1-348 «Про баланс природного газу на березень 2010 року»та додатків до нього: Додаток №1 (Форма №1) «Ресурсний баланс №2 від 02.03.2010р. природного газу ДП «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на березень 2010 року», Додаток №2 «Скориговане планове споживання природного газу промисловими підприємствами по прямих договорах філій ДП «Нафтогазмережі»(планові обсяги газу на березень 2010 року станом на 02.03.2010р.)», в якому на сторінці 68 вказано споживач ОСОБА_1,маг. «Мрія».

Оригінали вказаних документів оглянуті в судовому засіданні 11.11.2010р., про що вказано в протоколі судового засідання по даній справі.

Відповідно до п.4.5 договору у разі відмови покупця від підписання акта приймання-передачі газу у разі підтвердження постачальником планового обсягу поставки згідно п.3.3 договору, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі обсягів реалізації газу.

Наданий позивачем зведений Реєстр фактично реалізованих обсягів природного газу комунально-побутовим та промисловим споживачам у лютому 2010 року по Чернігівській філії ДП «Нафтогазмережі»(з ресурсу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») по газорозподільним мережам ВАТ «Чернігівгаз»(пункт 266), наданий третьою особою Реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Чернігівгаз»підприємствам, що уклали договори з Чернігівською філією ДП «Нафтогазмережі»з ресурсу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»у лютому 2010 року (пункт 237), копії яких додані до матеріалів справи, підтверджують факт поставки позивачем, як постачальником, відповідачу природного газу по договору №Чг-192 від 01.02.10р. у кількості 0.853тис.м.куб. у лютому 2010р.

Наданий позивачем зведений Реєстр фактично реалізованих обсягів природного газу по газорозподільним мережам ВАТ «Чернігівгаз»у березні 2010 року (пункт 22), наданий третьою особою Реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Чернігівгаз»підприємствам, що уклали договори з Чернігівською філією ДП «Нафтогазмережі»з ресурсу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»у березні 2010 року (пункт 258), копії яких додані до матеріалів справи, підтверджують факт поставки позивачем, як постачальником, відповідачу природного газу по договору №Чг-192 від 01.02.10р. у кількості 0.574тис.м.куб. у березні 2010р.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем на виконання умов договору №Чг-192 від 01.02.10р. здійснена поставка природного газу відповідачу у лютому 2010 року у кількості 0,853тис.м.куб на суму 2234,17грн., у березні 2010 року у кількості 0,574тис.м.куб. на суму 1503,42грн., а всього на суму 3737,59грн.

Поданий відповідачем до матеріалів справи акт приймання-передачі протранспортованого природного газу №16 за лютий 2010р., який підписаний та скріплений печатками третьої особи та відповідача, свідчить тільки про факт транспортування Відкритим акціонерним товариством «Чернігівгаз»відповідачу природного газу у кількості 0,853тис.куб.м, при цьому в графі «Постачальник»вказано - Чернігівська філія НГМ, а не ВАТ «Чернігівгаз».

Поданий третьою особою до матеріалів справи акт приймання-передачі протранспортованого природного газу №16 за березень 2010р., який підписаний та скріплений печатками третьої особи та відповідача, свідчить тільки про факт транспортування Відкритим акціонерним товариством «Чернігівгаз»відповідачу природного газу у кількості 0,574тис.куб.м, при цьому в графі «Постачальник»вказано - Чернігівська філія НГМ, а не ВАТ «Чернігівгаз».

Дослідивши подані акти приймання-передачі протранспортованого природного газу №16 за лютий 2010р. та №16 за березень 2010р., які підписані та скріплені печаткою відповідача, суд доходить висновку, що приватному підприємцю ОСОБА_1, як споживачу природного газу, було відомо, що постачальником природного газу для нього у лютому та березні 2010р. є Чернігівська філія НГМ (філія позивача).

З огляду на вище викладене, є безпідставними твердження відповідача, що обсяг отриманого у лютому 2010р. від ВАТ «Чернігівгаз» природного газу підтверджується рахунком №СФгаз-00253 від 01.03.10р. і платіжними дорученнями на його оплату №182 від 03.03.10р. та №184 від 05.03.10р.

Як свідчать письмові пояснення третьої особи від 23.11.10р. за №18/1764, оскільки між ВАТ «Чернігівгаз»(постачальником) та СПД ОСОБА_1 (покупцем) існував договір поставки природного газу, то кошти у сумі 1000,00грн., які були оплачені покупцем 03.03.10р., ВАТ «Чернігівгаз»зарахувало, як передоплату за природний газ згідно умов договору.

Враховуючи вище викладене та дослідивши матеріали справи, суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки вони є безпідставними, та спростовуються матеріалами справи.

Згідно п.6.1 договору оплата за природний газ та послуги з його транспортування проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Оскільки матеріалами справи у відповідності до п.4.5 договору підтверджується факт отримання відповідачем від позивача природного газу у лютому 2010р. та у березні 2010р., а відповідач безпідставно не оформив та не передав позивачу акти приймання-передачі газу відповідно до п.4.4. договору, суд доходить висновку, що відповідач зобовязаний здійснити оплату за отриманий природний газ у лютому 2010р. у кількості 0,853тис.м.куб на суму 2234,17грн. у строк до 10.03.2010р. та за отриманий природний газ у березні 2010р. у кількості 0,574тис.м.куб на суму 1503,42грн. у строк до 10.04.2010р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманого від позивача природного газу своєчасно, у встановлений строк та в повному обсязі не виконав.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що борг за отриманий від позивача природний газ у сумі 3737,59грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 59,93грн. три проценти річних за період з 11.03.10р. по 05.10.10р.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати отриманого у лютому-березні 2010р. природного газу, суд, дослідивши наведений позивачем розрахунок, доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 59,93грн.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

У відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Згідно п.9.3 договору строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Позивач просить стягнути з відповідача 332,73грн. пені за період з 06.04.10р. по 05.10.10р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд встановив, що позивач звернувся до суду за захистом порушених відповідачем прав 08.10.2010р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті про направлення позову до суду, а тому з огляду на приписи ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та умови договору п.9.3, суд доходить висновку, що пеня за порушення відповідачем строків оплати отриманого природного газу підлягає стягненню за період з 08.04.10р. по 05.10.10р. у сумі 329,70грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання своєчасно не виконав, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 3737,59грн., в частині стягнення пені в сумі 329,70грн., в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 59,93грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у звязку з несвоєчасним виконанням договірних зобовязань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102,00грн. та 235грн.83коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 27, 33, 34, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в ВАТ «Ощадбанк»МФО 343176, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(вул. Шолуденка,1, м. Київ, р/р 260093011122 в Філії ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, ідентифікаційний код 34821777) 3737грн.59коп. боргу, 329грн.70коп. пені, 59грн.93коп. три відсотки річних, 102грн. 00коп. державного мита та 235грн.83коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення підписано 26.11.2010р.