Ухвала суду № 12459213, 17.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА 17 листопада 2010 року           м. Черкаси                              Справа №17/2096

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2096

за позовом приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»

домалого приватного підприємства «Каріна»

простягнення 4093,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий Дім Поляков»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з малого приватного підприємства «Каріна»(далі-відповідач) 4093,68 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки № 509-у від 18 грудня 2007 року.

10.11.2010 року на адресу суду від позивача надійшла заява № 398 від 03.11.2010 року (а.с.21) про припинення провадження у справі у зв’язку з повною оплатою відповідачем суми заборгованості.

В судове засідання 17.11.2010 року представники сторін не з’явились.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви № 398 від 03.11.2010 року, припиняє провадження у справі № 17/2096 з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 509-у від 18 грудня 2007 року, за умовами пунктів 1.1.-1.2. якого позивач (постачальник) зобов’язується передати у власність відповідача (Покупця) продукти харчування та інші товари, а відповідач зобов’язується прийняти й оплатити їх на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних; загальна сума товару, що передається відповідачу, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід’ємною частиною даного Договору. Доставка товару здійснюється за рахунок позивача у зазначені у заявці терміни.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, згідно з яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору поставки № 509-у від 18 грудня 2007 року поставив відповідачу товар на загальну суму 4093,68 грн., що підтверджується видатковими накладними: № УФ-0559219 від 03.09.2010 року на суму 413,04 грн., № УФ-0561454 від 10.09.2010 року на суму 553,86 грн., № УФ-0562622 від 14.09.2010 року на суму 232,06 грн., № УФ-0563894 від 16.09.2010 року на суму 1144,16 грн., № **УФ-0553168 від 19.08.2010 року на суму 443,04 грн., № **УФ-0568608 від 28.09.2010 року на суму 1307,52 грн. (а.с.7-12).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.2. договору встановили, що відповідач здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок позивача на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу позивача на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковим накладним по кожній окремо, а саме: № УФ-0559219 від 03.09.2010 року – до 10.09.2010 року, № УФ-0561454 від 10.09.2010 року –до 17.09.2010 року, № УФ-0562622 від 14.09.2010 року –до 21.09.2010 року, № УФ-0563894 від 16.09.2010 року –до 23.09.2010 року, № **УФ-0553168 від 19.08.2010 року –до 26.08.2010 року, № **УФ-0568608 від 28.09.2010 - до 05.10.2010 року.

Проте, станом на момент подання позову –20.10.2010 року відповідач вказану суму заборгованості позивачу не сплатив.

10.11.2010 року на адресу суду від позивача надійшла заява № 398 від 03.11.2010 року (а.с.21) про припинення провадження у справі у зв’язку з повною оплатою відповідачем суми заборгованості, що підтверджується надісланими доказами на адресу суду, а саме: банківською випискою на суму 645,10 грн. (а.с.22), копіями фіскальних чеків на суму 1144,16 грн. (а.с.23-24), прибутковими касовими ордерами на суму 2304,42 грн. (а.с.25-30).

З урахуванням викладеного, суд припиняє провадження у справі № 17/2096 на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Оскільки спір виник з вини відповідача, який повністю розрахувався з позивачем вже після порушення провадження у даній справі, суд на підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягує понесені позивачем судові витрати - державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтею 49, пунктом 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: 1. Провадження у справі № 17/2096 за позовом приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»до малого приватного підприємства «Каріна»про стягнення 4093,68 грн. - припинити. 2. Стягнути з малого приватного підприємства «Каріна»(Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Жовтнева, буд. 4/39, п/р 26001301885542 в БВ № 3 МБ м. Умань, МФО 354381, код ЄДРПОУ 21376063) на користь приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»(м. Черкаси, вул. Берегова, буд. 4А, п/р 2600811032 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 3354411, код ЄДРПОУ 32268131) –в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом п’яти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст ухвали оформлений та підписаний 17.11.2010 року.