Постанова № 124592, 12.09.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2006 р.

Справа № 13/113-06-3638А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді :Л.І.Бандури

Суддів :Л.І.Бойко, Т.А.Величко

при секретарі судового засідання: Г..В.Селіховій

за участю представників сторін:

від позивача: В.В. Хантадзе, Н.І. Винокур, В.М. Косарєв, С.М. Хребтов

від відповідача: О.В. Ульянова, І.М. Стойков

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ВАТ "Одеський судноремонтний завод № 2"

на постанову господарського суду Одеської області від 06.06.2006р.

у справі № 13/113-06-3638А

за позовом ВАТ "Одеський судноремонтний завод № 2"

до ДПІ у Приморському районі м. Одеси

про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення та рішення

В судовому засіданні оголошувалась перерва згідно зі ст. 150 КАС України до 12.09.06р.

встановив:

СДПІ у Приморському районі м. Одеси, правонаступником якої є ДПІ у Приморському районі м. Одеси, проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ВАТ “Одеський судноремонтний завод № 2” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р. по 01.07.2005р., про що складено акт від 17.11.2005р. № 8342/23-20/01124945.

Перевіркою, зокрема, встановлено, що підприємством, в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, до складу валових витрат неправомірно віднесено суму безнадійної заборгованості в розмірі 1 271189,48 грн., у тому числі непідтверджену заборгованість ДСК ЧМП в сумі 1 127 083,5 грн., непідтверджену заборгованість ДП „Укрводшлях” в сумі 136 913,72 грн., інші суми, що непідтверджені документально –7192,98 грн. У зв’язку з тим, що за висновками ДПІ замовником послуг з ремонту т/х „Композитор Рахманінов” є компанія –нерезидент „УКЛайн” (Ліберія), до якої позивач не звертався з вимогами щодо погашення заборгованості, зазначена сума - 1 127 083,5 грн. була виключена зі складу валових витрат.

За результатами перевірки позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 143 600 грн. та застосовані фінансові санкції з цього податку в сумі 36 650 грн., про що прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.11.2005р. № 0010732301/0.

Крім того, перевіркою було встановлено порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - за контрактами №UKL–153/220197/01 від 22.01.1997р. та №UKL–153/100397/01 від 10.03.1997р., укладеними з компанією “УКЛайн ЛТД” (Ліберія), внаслідок чого нарахована пеня у сумі 5 552 087,90 грн., про що прийнято рішення від 30.11.2005р. № 0000162200/0.

Рішенням СДПІ у Приморському районі від 10.02.2006р., прийнятим за результатами оскарження ВАТ “Одеський судноремонтний завод № 2” рішень податкової служби, скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 30.11.2005р. №0010732301/0 та рішення від 30.11.2005р. №0000162200/0 без зміни.

Вважаючи зазначені рішення податкового органу незаконними, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання їх нечинними, посилаючись на правомірність віднесення до складу валових витрат вищезазначеної безнадійної заборгованості, а також помилковість віднесення послуг по ремонту т/х „Композитор Рахманінов” до експортних операцій.

Постановою господарського суду Одеської області від 6.06.2006р. (суддя Панченко О.Л.) позовні вимоги задоволено частково. Рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2005р. № 0000162200/0 визнано нечинним, в іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи постанову, суд виходив з того, що у ДПІ не було підстав для нарахування пені за Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у сумі 5 552 087,90 грн., оскільки позивачем експорт послуг не здійснювався, у зв’язку з тим, що до 30.05.1997р. судновласником т/х “Композитор Рахманінов” (прапор судна - Україна, порт приписки Одеса), було Чорноморське морське пароплавство –резидент України.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.11.2005р. №0010732301/0, суд дійшов висновку про його правомірність, у зв’язку з тим, що суми сумнівної (безнадійної) заборгованості у розмірі 1271190,48 грн., у т.ч. заборгованість ДСК “ЧМП” за вищевказаними контрактами у розмірі 1127083,50 грн., заборгованість ДП “Укрводпуть” –136913,72 грн., інші суми –7192,98 грн., не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вважаючи постанову суду незаконною в частині визнання нечинним рішення від 30.11.2005р. № 0000162200/0, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, після подання заяви про апеляційне оскарження, звернулася з апеляційною скаргою на зазначену постанову, в якій просить її скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не враховано, що згідно контрактів на проведення ремонту судна замовником виступає компанія –нерезидент „УКЛайн ЛТД” (Ліберія).

Позивач - ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2”, також не погоджуючись із прийнятою постановою від 6.06.2006р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду як таку, що прийнята з неповним з’ясуванням обставин, та задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що ним обґрунтовано, в порядку п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, віднесено суму боргу ДСК ЧМП до валових витрат, оскільки вжиті ним заходи щодо стягнення боргу з судновласника т/х „Композитор Рахманінов”, а саме звернення до суду із відповідним позовом, не привели до позитивного наслідку.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія дійшла наступних висновків:

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат відносяться суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Згідно з п.п.12.1.1 п.12.1. ст.12 цього ж закону, платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість ДСК ЧМП перед позивачем підтверджується контрактом від 10.03.1997р. №UKL–153/100397/01, укладеним із Державною судноплавною компанією “Чорноморське морське пароплавство”, від імені та за дорученням якої діяла компанія “УКЛайн ЛТД” (а.с.49-60), рахунком ВАТ „Одеський СРЗ №2” №10-06-7 від 23.06.97р., виставленого ДСК „ЧМП” на сплату 211 500 дол. США (а.с.66), листом ДСК ЧМП по акту звірки від 26.10.98р., яким підтверджується існування заборгованості ЧМП в сумі 211 500 дол. США (а.с.73), Угодою ДСК ЧМП, „УКЛайн ЛТД” та Колумбус Шиппінг енд Трейдінг щодо порядку та умов оплати вартості ремонту т/х „Композитор Рахманінов” (а.с.74-76), доказами часткової сплати за проведений ремонт та іншими доказами.

Враховуючи, що позивачем здійснювалися заходи щодо стягнення існуючої заборгованості ДСК „ЧМП”, а саме заявлявся позов до господарського суду Одеської області (справа №17-6-19-32-18/02-49), що відповідає вимогам п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачем обґрунтовано віднесено суму безнадійної заборгованості до складу валових витрат.

Судова колегія не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що замовником ремонтних робіт за умовами обох контрактів була компанія „УКЛайн ЛТД”, оскільки згідно зі ст.386 Цивільного кодексу 1963р., який був чинний під час укладення контракту, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, тобто правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. За таких обставин, суд вважає, що обов’язки за контрактом №UKL –153/100397/01, від 10.03.1997р. по сплаті вартості ремонту виникли саме у ДСК ЧМП.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Приймаючи до уваги, що за умови віднесення безнадійної заборгованості до складу валових витрат, правомірність чого встановлена судом апеляційної інстанції, об’єкт оподаткування має від’ємне значення, що призводить до відсутності податкового зобов’язання з цього податку, а також враховуючи, що інші встановлені ДПІ порушення, які призвели до донарахування податку на прибуток, позивачем не оскаржуються, судова колегія не надає їм правову оцінку.

Стосовно правомірності нарахування пені в сумі 5 552 087,90 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, судова колегія зазначає, що оскільки судом із достовірністю встановлено, що контракт, за яким існує заборгованість, укладений від імені, за рахунок та в інтересах резидента України –ДСК „ЧМП”, і саме ДСК „ЧМП” на праві власності належав т/х „Композитор Рахманінов”, який за нормами КТМ України є українським судном, експорт послуг, у розумінні ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” не здійснювався.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність законних підстав для нарахування пені за порушення строків надходження валютної виручки.

Приймаючи до уваги, що висновки суду стосовно правомірності податкового повідомлення рішення від 30.11.2005р. №0010732301/0, викладені у постанові суду від 6.06.2006р., не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова, відповідно до ст.202 КАС України підлягає скасуванню із одночасним ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ВАТ “Одеський судноремонтний завод № 2” задовольнити.

Постанову господарського суду Одеської області від 6.06.2006р. у справі №13/113-06-3638А скасувати, позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними: податкове повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі від 30.11.2005р. №0010732301/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 143 600 грн., штрафним санкціям в сумі 36 650 грн., рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 30.11.2005р. №0000162200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 552 087,9 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Л.І.Бандура

Судді: Л.І.Бойко

Т.А.Величко