Рішення № 12459048, 04.11.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 листопада 2010 року справа № 5020-9/166

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (99011, м. Севастополь, площа Повсталих, 6)

до Виробничо-будівельного кооперативу «Опора»(99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства»(99014, місто Севастополь, вулиця Правди, 10)

про стягнення 4960,86 грн.,

суддя Рибіна С. А.

За участю представників:

позивача - Косарев Олексій Миколайович, довіреність №32 від 26.02.2010;

відповідача - явку уповноваженого представника не забезпечив;

третьої особи - явку повноваженого представника не забезпечив.

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі –РВ ФДМ) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Виробничо-будівельного кооперативу «Опора» (далі –ВБК «Опора»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства», про стягнення 6939,86 грн., з яких: основний борг –6492,17 грн., пеня –401,27 грн., 3% річних –46,42 грн.

Ухвалою суду від 28.09.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/166.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконані зобов’язання щодо виконання умов договору оренди №594 від 14.09.2007, доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с.2).

28.10.2010 позивач зменшив позовні вимоги, здійснивши розрахунок до дати укладення акту про повернення майна, просить стягнути з відповідача 4960,86 грн., з яких: основний борг - 4650,06 грн., пеня –286,72 грн., 3% річних –24,08 грн. (а.с.29).

Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 19.10.2010 та 04.11.2010 не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Факт отримання відповідачем судових документів підтверджується, зокрема, повідомленням про вручення поштового відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі (а.с.16).

Третя особа позовні вимоги підтримала, письмову думку стосовно позовних вимог не надала.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

встановив:

14.09.2007 між РВ ФДМ (Орендодавець) та ВБК «Опора»(Орендар) укладений договір оренди №594 нерухомого майна державної власності (далі –Договір) (а.с.4-7).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об’єкт нерухомого майна –вбудовані нежитлові приміщення № 309, 311, 313, 315 за планом БТІ загальною площею 126,00 м2 на третьому поверсі чотирьохповерхового виробничо-лабораторного корпусу, який знаходиться на балансі Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства” та розташоване за адресою: м.Севастополя, вул. Правди, 10.

Згідно пункту 3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку –серпень 2007 року 4991,40 грн.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.3 Договору орендна плата перераховується Орендарем щомісячно в державний бюджет України не пізніше 12 числа місяця, наступного на звітним.

Платежі по орендній платі розподіляються наступним чином: 70% орендної плати на користь державного бюджету, 30% орендної плати на користь балансоутримувача.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати оренди державного майна»№316 від 25.03.2009 установлено, що з 1 липня 2010 р.до 1 січня 2011 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786 (ЗП України, 1996 р., N 2, ст. 57), крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків установленого обсягу.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.09.2010 по справі №5020-4/094 за первісним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі до Виробничо-будівельного кооперативу “Опора“, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство “Севастопольське управління океанічного риболовства", про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.12.2008 по 30.06.2009 у розмірі 24041,75 грн. та розірвання договору позовні вимоги задоволені, розірвано договір оренди №594 від 14.07.2007, зобов`язано Виробничо-будівельний кооператив «Опора»передати Державному підприємству «Севастопольське управління океанічного риболовства»вбудовані нежитлові приміщення та стягнуто заборгованість за договором оренди та штрафних санкцій (а.с.9-11).

01.09.2009 відповідач повернув орендоване майно балансоутримувачу (а.с.31).

Позивачем була нарахована орендна плата за користування державним майном за період з 01.07.2009 по 25.09.2009 в розмірі 6492,17 грн.

19.11.2009 за вих.№11-03-04219 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату орендної плати та нарахованих штрафних санкцій (а.с.8).

Відповідач на претензію не відповів, суму заборгованості не сплатив.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафних санкцій.

Сума заборгованості та санкції протягом розгляду спору по суті були зменшені з урахуванням дати повернення майна.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати (пункт 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Докази погашення відповідачем суми заборгованості за договором №594 від 14.09.2007 за період з 01.07.2009 по 01.09.2009 на день прийняття рішення відсутні.

Відповідно до пункту 3.3 Договору орендна плата перераховується Орендарем щомісячно в державний бюджет України не пізніше 12 числа місяця, наступного на звітним.

Суд, перевіривши розрахунок, наданий позивачем, вважає його вірним, а вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати, з урахуванням зменшення позовних вимог, у розмірі 4650,06 грн. –таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання суму 3 % річних у розмірі 24,08 грн. та пеню у розмірі 286,72 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Розрахунок позивача на суму простроченої заборгованості 3% річних у сумі 24,08 грн. перевірений судом та вимоги в цієї частині визнані такими, що підлягають задоволенню.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 286,72 грн.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується на користь Державного бюджету України і Балансоутримувача в співвідношенні, передбаченому пунктом 3.3 Договору, з урахуванням пені, нарахованої із розрахунку 120 % річних від облікової ставки НБУ з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що він здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 286,72 грн.

Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, в розмірі 4960,86 грн., з яких: основний борг –4650,06 грн., пеня –286,72 грн., 3% річних –24,08 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу «Опора»(99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10, ідентифікаційний код 23010685, відомості про рахунки відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (99011, м. Севастополь, площа Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058, відомості про рахунки відсутні) 4960,86 грн., з яких: основний борг –4650,06 грн., пеня –286,72 грн., 3% річних –24,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу «Опора»(99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10, ідентифікаційний код 23010685, відомості про рахунки відсутні) в доход Державного бюджету України (р/р № 31113095700007 в ГУ ДКУ м. Севастополя, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200, одержувач –Ленінський район) державне мито в сумі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу «Опора»(99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10, ідентифікаційний код 23010685, відомості про рахунки відсутні) в доход Державного бюджету України (р/р № 31212264700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22050000, одержувач –Ленінський район) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис                     С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 09.11.2010