Рішення № 12458889, 16.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р.Справа № 20/109-10-3834 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс”

до відповідача: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”

про визнання недійсним наказу, зобов’язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні майном

та за зустрічним позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс”

про розірвання договору

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від ТОВ „Риалбудсервіс”: Тарнакоп В.І.- за довіреністю б/н від 24.09.2010 року; Водовозов В.О.- за довіреністю б/н від 20.01.2010 року;

від ДП „Іллічівський морський торговельний порт”: Кушнірук О.С.- за довіреністю № 95 від 20.09.2010 року; Скворцова О.В.- за довіреністю № 101 від 20.09.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, в якій просить:

- визнати недійсним Наказ Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»№ 1024 від 02 вересня 2008 року «Про зміни в організації виробництва»;

- зобов'язати Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт” звільнити територію здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність від 15 серпня 2006 року № 400-0, у редакції від 25.04.2007 року, визначену відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (уточнення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Іллічівського морського торговельного порту, району 3-го терміналу (гідроділянка) м. Іллічівськ Одеської області та відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (уточнення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Ремонтно-будівельного управління Іллічівського морського торгівельного порту за адресою: вул. Транспортна, 7, м. Іллічівськ Одеської області, складеної ТОВ «Регіональне агентство оцінки»;

- зобов'язати Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис»територію здійснення спільної діяльності за договором;

- зобов'язати Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»передати за актом прийому-передачі ТОВ «Риалбудсервис»майно, яке знаходиться на території здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції, згідно до наданого переліку;

- зобов'язати Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис” вільний прохід працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис», проїзд транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис», перебування на території здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції від 25.04.2007 року працівників та транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис»;

- зобов'язати Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»не чинити перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис»при здійсненні ним прав та обов'язків за договором № 400-0 від 15.08.2006 року, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.08.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис»та Державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт»було укладено Договір про спільну діяльність, згідно п. 1.1. якого сторони взяли на себе зобов'язання спільно діяти без створення юридичної особи для задоволення потреб в поточному та капітальному ремонтах основних фондів Порту та третіх осіб, в будівництві житлових та промислових об’єктів, виробництві споживчих товарів, промислової продукції. Строк дії договору, відповідно до п. 13.2, складає 15 років від дати укладання його в першій редакції. Відповідно до п. 1.3. Договору № 400-0 учасники здійснюють спільну діяльність за цим Договором на території, визначеній в Додатку № 3 до цього Договору, тобто на території Іллічівського морського торговельного порту за адресою: вул. Транспортна, 7, м. Іллічівськ Одеської області.

Як стверджує позивач, на сьогоднішній день Відповідачем чиняться перешкоди Позивачеві у володінні та користуванні майном, яке відповідно до п. 3.4. Договору №400-0 було передане Відповідачем в тимчасове володіння і користування Позивачеві, як учаснику, уповноваженому на ведення загальних справ для здійснення спільної діяльності за вказаним договором, зокрема, представники Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»не допускають працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис» на територію Іллічівського морського торговельного порту за визначеною в договорі адресою, чинять перешкоди проїзду транспортних засобів товариства, чим перешкоджають Позивачу здійснювати господарську діяльність направлену на досягнення цілей визначених в Договорі № 400-0 та перешкоджають Позивачеві реалізовувати своє законне право на вільне володіння та користування майном.

При цьому, як зазначає позивач, відповідач мотивує свої дії наявністю угоди від 29.08.2008 про розірвання договору про спільну діяльність, проте рішенням Господарського суду Одеської області від 08.04.2009 року у справі №14/107-08-3863, яке набрало законної сили, вказану угоду визнано недійсною, а договір про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006 року у редакції від 25.04.2007 року визнано дійсним.

Вказані обставини зумовили звернення ТОВ «Риалбудсервис»до суду із відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2010 р. порушено провадження у справі №20/109-10-3834 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

У судовому засіданні 27.09.2010р. відповідач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі №20/109-10-3834 до розгляду судом справи №15/04-10-100 за позовом Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави (орган уповноважений Державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерство транспорту і зв'язку України в особі ДП Іллічівський морський торговельний порт) до ТОВ «Риалбудсервис»про розірвання договору про спільну діяльність (договору простого товариства) №400-0 від 15.08.2006 р. (в редакції від 25.04.2007р.), зазначаючи в його обґрунтування про те, що прийняття Господарським судом Одеської області рішення по справі №15/04-10-100 про розірвання спірного Договору №400-0 буде мати наслідком відсутність предмету спору за справою №20/109-10-3834.

Позивач проти клопотання про зупинення провадження заперечував, вважаючи, що розірвання договору у майбутньому не матиме зворотної дії у часі, тому розгляд справи №15/04-10-100 не перешкоджає розгляду та вирішенню справи №20/109-10-3834 по суті позовних вимог.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд у засіданні 01.10.2010р. відмовив у його задоволенні, оскільки згідно до ст.188 ГК України та ст.653 ЦК України, зобов’язання за договором припиняються з моменту набрання судовим рішенням про розірвання договору законної сили. Таким чином, зупинення провадження по спору щодо виконання договору, який є діючим, буде порушенням невід’ємного права кожного на судовий розгляд, гарантований Конституцією України та нормами міжнародного права.

Відповідач надав суду відзив, в якому повністю заперечує проти позову, посилаючись на те, що відповідно до п. 3.1 Договору №400-0 та Додатку №1 до нього Портом 15.11.2006р. було внесено в якості вкладу майно, яке прийнято Підприємством відповідно до Акту приймання-передачі майна. В подальшому, Портом були здійснені додаткові внески майна, що оформлювалося відповідними актами. Підтверджуючим актом приймання-передачі від 16.01.2008 р. сторонами зафіксований перелік переданого Потом у якості вкладу в спільну діяльність та прийнятого Підприємством майна станом на 01.01.2008 р. Таким чином, Портом після укладення Договору №400-0 були повністю виконані свої зобов'язання щодо здійснення вкладу в спільну діяльність. Таким чином, вимога щодо зобов'язання Порту передати Підприємству майно, яке знаходиться на території спільної діяльності, фактично стосується повторної передачі Портом державного майна на підставі Договору №400-0, укладеного ще 15.08.2006р. Проте передача майна Портом Підприємству за актом приймання-передачі, суперечить чинним нормативно-правовим актам, у зв'язку із чим є протиправною.

Крім того, порт зазначив, що Наказ начальника порту №1024 від 02.09.2008 р. «Про зміни в організації виробництва»є внутрішнім розпорядчим документом Порту, та не стосується прав Підприємства, встановлених Договором №400-0, оскільки жодне його положення не містить і не може містити заборони Порту проводити будь-які внутрішні реорганізації, створювати або ліквідувати виробничі структурні підрозділи, проводити заміщення штатних одиниць, інвентаризацій, звірок тощо. Проведення таких заходів є правом Порту та не зачіпає прав та інтересів Підприємства, встановлених Договором.

Стосовно вимоги про звільнення території та передачі її підприємству відповідач вказує, що предметом зазначеної позовної вимоги підприємства фактично є частина земельної ділянки, на якій розташований та здійснює свою господарську діяльність Порт. При цьому, вказана земельна ділянка є державною власністю, користування якою Порт здійснює відповідно до державного акту 11-д 3004798 на право постійного користування земельною ділянкою. Територія спільної діяльності не входить до переліку майна, яке являється вкладом Порту у спільну діяльність, отже, обов'язок Порту звільнити та передати Підприємству таку територію також не встановлений Договором №400-0

Заперечуючи проти вимог про зобов’язання забезпечити ТОВ „Риалбудсервис” вільний прохід працівників, проїзд транспортних засобів та їх перебування на території здійснення спільної діяльності, а також зобов'язання не чинити перешкод ТОВ «Риалбудсервис»при здійсненні ним прав та обов'язків за договором № 400-0 від 15.08.2006 року, відповідач зазначає, що вказані вимоги носять загальний, неконкретний характер та спрямовані на обмеження Порту щодо здійснення певних дій на майбутнє та в безумовному порядку.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у позові повністю.

Одночасно, Порт, в порядку ст.ст. 22, 60 ГПК України, до початку розгляду судом спору по суті, звернувся із зустрічним позовом про розірвання договору № 400-0 від 15.08.2006 року, у редакції від 25.04.2007року, посилаючись в його обґрунтування на порушення з боку ТОВ "Риалбудсервис", зобов'язань за Договором в частині виконання п. 3.1 Договору та Додатку № 4 (Графік внесення вкладу підприємства в спільну діяльність), в редакції додаткової Угоди від 11.10.2006 року до Договору № 400-0.

Порт вказує, що в порушення встановленого графіку, відповідно до якого Підприємство повинно було внести: 1 000 000,00 грн. до 31.12.2006 р.; 15 192 342,00 грн. до 31.12.2009 р., Підприємством здійснено майновий внесок до спільної діяльності станом на 25.12.2007р. у вигляді грошових коштів лише у розмірі 5 617 985,00 грн., що підтверджується Актом від 16.01.2008р. Зазначене порт вважає істотним порушенням договірних зобов’язань, яке є підставою для розірвання договору.

ТОВ «Риалбудсервис»проти зустрічного позову заперечує, стверджуючи, що не має фактичної можливості виконувати зобов'язання по Договору, у зв'язку з невиконанням ДП "ІМТП" обов'язків згідно п. 3.1, п.3.2, п.3.4, п.3.6, п.3.7, п.4.1, п.4.2,п. 4.5, п. 4.6. п. 5.1.1, п.5.1.2, п. 5.1.3, п.5.1.6, 5,1.8. та інших пунктів Договору, що, за думкою ТОВ, свідчить про відсутність порушень зобов'язань з боку ТОВ "Риалбудсервис" та безпідставність застосування господарських санкцій та настання правових наслідків у вигляді розірвання Договору.

У судовому засіданні 16.11.2010р. ТОВ "Риалбудсервис" первісний позов підтримав, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. ДП «Іллічівський морський торговельний порт»проти первісного позову заперечував у повному обсязі, зустрічний позов просив задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Аналізуючи вимогу про визнання недійсним Наказу Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»№ 1024 від 02 вересня 2008 року «Про зміни в організації виробництва»(т.1 а.с.68), суд вказує, що згідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Приймаючи до уваги, що Наказ начальника порту №1024 від 02.09.2008 р. «Про зміни в організації виробництва»є внутрішнім розпорядчим документом Порту, та не стосується прав Підприємства, встановлених Договором №400-0, вимоги про визнання його недійсним не відносяться до компетенції господарського суду, у зв'язку з чим провадження у цій частині підлягає припиненню згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, про що судом одночасно із рішенням постановляється відповідна ухвала.

Щодо вимог про зобов'язання Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»звільнити територію здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність від 15 серпня 2006 року № 400-0, у редакції від 25.04.2007 року, визначену відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (уточнення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Іллічівського морського торговельного порту, району 3-го терміналу (гідроділянка) м. Іллічівськ Одеської області та відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (уточнення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Ремонтно-будівельного управління Іллічівського морського торгівельного порту за адресою: вул. Транспортна, 7, м. Іллічівськ Одеської області, складеної ТОВ «Регіональне агентство оцінки», а також передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис»територію здійснення спільної діяльності за договором суд вказує наступне.

Згідно до ст.11 ЦК України права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Крім того, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як свідчать умови договору, відповідно до п.1.3 Договору №400-0 учасники здійснюють спільну діяльність за цим Договором на території, визначеній в Додатку №3 до цього договору та на інших територіях. При цьому територією спільної діяльності, що є предметом зазначеної позовної вимоги підприємства фактично є частина земельної ділянки, на якій розташований та здійснює свою господарську діяльність Порт.

Правові підстави виникнення прав на землю регулюються положеннями Земельного кодексу України, відповідно до яких виділяється, зокрема, право власності на землю, право користування землею та право земельного сервітуту.

Згідно із чинним законодавством право витребування земельної ділянки має власник або землекористувач.

Приймаючи до уваги, що норми договору №400-0 не встановлюють обов’язку порту звільнити та передати територію спільної діяльності та відсутність вказаної території у переліку майна, яке являється вкладом Порту у спільну діяльність (додаток №1 - вклад Порту), враховуючи, що ТОВ не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог у даній частині.

Посилання позивача по первісному позову на те, що він є користувачем земельної ділянки, оскільки відповідно до умов договору відшкодовує земельний податок, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки земельна ділянка, до складу якої входить територія спільної діяльності, є державною власністю, яка належить порту на праві постійного користування (Державний акт 11-д 3004798), що є підставою для сплати портом земельного податку.

Дійсно, п. 3.13 Договору передбачено обов’язок Підприємства відшкодовувати Порту за рахунок коштів спільної діяльності витрати, пов’язані з користуванням Портом земельними ділянками, які визначені як територія спільної діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 1137 ЦК України, порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

Таким чином, факт відшкодування земельного податку з боку ТОВ є його обов’язком як учасника спільної діяльності і жодним чином не змінює ані статус земельної ділянки, ані статус порту як належного землекористувача.

Крім того, на питання суду яким чином була передана територія здійснення спільної діяльності до укладення угоди про розірвання договору, представник позивача пояснив, що була передана технічна документація, а територія в натурі не передавалася.

Аналізуючи вимогу про зобов'язання Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»передати за актом прийому-передачі ТОВ «Риалбудсервис»майно, яке знаходиться на території здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції від 25.04.2007 року, згідно до наданого переліку, суд вважає її обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи і встановлено судом, 15 серпня 2006 року між Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис” укладено договір № 400-0 про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства).

25 квітня 2007 року даний договір № 400-0 від 15 серпня 2006 року укладено у новій редакції. Предметом договору є спільна діяльність без створення юридичної особи учасників договору для задоволення потреб в поточному та капітальному ремонтах основних фондів порту та третіх осіб, в будівництві житлових та промислових об’єктів, споживчих товарах, промисловій продукції з додатками.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що співвідношення часток учасників в спільній діяльності за договором складає: порт –50%, підприємство –50%; співвідношення часток може бути змінено шляхом укладання відповідної додаткової угоди між учасниками в порядку, встановленому договором. При цьому частка порту не може бути менш 50%.

Відповідно до п. 13.1 договору (у новій редакції) він вважається укладеним і таким, що набрав чинності з моменту його підписання учасниками і скріплення печатками та обов’язкового погодження з Міністерством транспорту та зв’язку України. До набрання чинності договором у новій редакції сторони вважають чинним договір у попередній редакції. Строк дії договору –15 років від дати укладення його в першій редакції.

Пунктом 3.1 Договору №400-0 визначений перелік вкладів учасників. Так, п. 3.1 встановлено, що склад, грошова оцінка майна та інша інформація про вклад Порту та вклад Підприємства визначені в Додатку №1 (вклад Порту) і Додатку №2 (вклад Підприємства), зазначені додатки є невід'ємною частиною Договору №400-0. Додатком №4 до Договору №400-0 визначений графік внесення вкладу Підприємства в спільну діяльність.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2009 року у справі №14/107-08-3863, яке набрало законної сили після залишення його без змін касаційною інстанцією, і є преюдиціальним відповідно до ст. 35 ГПК України, договір про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006 року у редакції від 25.04.2007 року визнано дійсним.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав є, зокрема, примусове виконання обов’язку в натурі

Статтею 1133 ЦК України встановлено, що за договором простого товариства сторони беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки.

Приймаючи до уваги передбачений законом та договором (п.3.4) обов’язок порту як учасника спільної діяльності передати майно, вказане у додатку №1 до договору, за актом прийому-передачі, з урахуванням того, що 15.11.2006р. портом було внесено в якості вкладу майно, яке прийнято Підприємством відповідно до Акту приймання-передачі майна, а, в подальшому, Портом були здійснені додаткові внески майна, що оформлювалося відповідними актами, суд вважає, що оскільки угоду про розірвання договору, згідно з якою майно було повернуто, визнано рішенням суду недійсною, вимога про передання майна згідно з переліком, що відповідає підтверджуючому акту приймання-передачі від 16.01.2008 р., яким сторонами зафіксований перелік переданого Потом у якості вкладу в спільну діяльність та прийнятого Підприємством майна станом на 01.01.2008р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню. З метою процесуальної економії перелік майна, який перевірено судом на предмет його відповідності акту від 16.01.2008р. (т.1 а.с.51-55) з урахуванням актів про повернення майна, наводиться виключно у резолютивній частині рішення суду.

Посилання відповідача на те, що майна за договором вже було передано підприємству, у зв'язку з чим „вимога про передачу майна фактично стосується повторної його передачі” судом до уваги не приймається, оскільки спростовується фактом повернення майна, укладеного на підставі угоди про розірвання договору, яка визнана у судовому порядку недійсною. Крім того, конкретних заперечень щодо переліку майна, зазначеного позивачем, відповідач не надав.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на протиправність вказаної позовної вимоги, з посиланням на те, що розпорядження Портом закріпленими за ним майновими об'єктами, які належать до державної власності, без отримання відповідних погоджень КМУ та МТЗУ буде суперечити діючому законодавству, оскільки позовна вимога про передачу майна направлена на виконання діючого договору про спільну діяльність, який був укладений із дотриманням чинного законодавства та є діючим.

Стосовно вимоги про зобов'язання Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис” вільний прохід працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис», проїзд транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис», перебування на території здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції від 25.04.2007 року працівників та транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис», суд вказує наступне.

Як свідчать умови договору (п.5.1.1.), порт зобов’язаний забезпечити працівника підприємства (Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис”) вільний прохід, проїзд транспортних засобів і перебування на території порту за умови дотримання правил техніки безпеки та охорони праці в порту. З метою реалізації даного положення договору, порт надає працівникам підприємства, а також зазначеним підприємством третім особам, перепустки або інші дозволи на прохід та/або проїзд у порт. Перепустка та/або інші дозволи надаються відповідними службами порту в стислий термін відповідно до звернень уповноважених осіб підприємства.

Як було встановлено судом із пояснень представників, наданих у судових засіданнях, в яких вівся технічний запис, Товариство з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис» просить надати вільний прохід, проїзд, перебування представників у цілковитій відповідності із п.5.1.1., у зв'язку з чим зверталося до порту із проханнями щодо оформлення перепусток, що не заперечувалося представником порту.

Проаналізувавши правовідносини сторін, суд вказує, що матеріалами справи достеменно підтверджений факт невиконання портом жодної з умов договору, оскільки останній вважає його нелегітимним у зв'язку з наявністю судових спорів щодо його розірвання та стягнення заборгованості у зв'язку з його виконанням.

Разом з тим, вказане, за наявністю встановленого судом факту дійсності договору, не позбавляє сторони обов’язку виконання його умов згідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України.

При цьому, для усунення в подальшому незрозумілості при виконанні судового рішення та необхідності його роз’яснення, суд зазначає про задоволення вимоги про зобов'язання Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис” вільний прохід працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис», проїзд транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис», перебування на території здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції від 25.04.2007 року працівників та транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис»в порядку п. 5.1.1. договору.

Таким чином, заперечення порту стосовно того, що Позивач, не зазначаючи конкретних порушень Портом зазначених положень Договору №400-0, просить суд зобов'язати Порт на майбутнє здійснювати вільний прохід працівників та проїзд транспортних засобів Підприємства, що не узгоджується із положеннями Договору №400-0, не приймаються судом, оскільки спростовуються змістом п.5.1.1 договору.

Разом з тим, суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що вимоги ТОВ про зобов'язання Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»не чинити перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю «Риалбудсервис»при здійсненні ним прав та обов'язків за договором № 400-0 від 15.08.2006 року, є умовними та заявлені на майбутнє, оскільки обов’язок виконання умов договору покладений на сторони чинним законодавством, а будь-яких доказів того, що дії відповідача спрямовані на порушення у майбутньому прав та інтересів позивача, суду не надано.

З урахуванням викладеного, у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Оцінюючи вимоги зустрічного позову про розірвання договору №400-0, суд вказує наступне.

Відповідне до ст.651 ЦК України, на яку посилається порт в обґрунтування зустрічних позовних вимог, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, за своєю правовою природою, розірвання договору є мірою відповідальності, яка застосовується внаслідок неправомірних дій - порушення зобов’язання боржником.

Як свідчать матеріали справи, Порт вказує, що в порушення встановленого графіку, відповідно до якого Підприємство повинно було внести: 1 000 000,00 грн. до 31.12.2006 р.; 15 192 342,00 грн. до 31.12.2009 р., Підприємством здійснено майновий внесок до спільної діяльності станом на 25.12.2007р. у вигляді грошових коштів лише у розмірі 5 617 985,00 грн., що підтверджується Актом від 16.01.2008р. Зазначене порт вважає істотним порушенням договірних зобов’язань, яке є підставою для розірвання договору.

Згідно до ч.3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що судом на підставі поданих доказів встановлено факт невиконання обов’язків за договором з боку порту, починаючи з 29.08.2008р. (моменту підписання угоди про розірвання договору та повернення майна), суд вважає, що зупинення виконання ТОВ свого обов’язку за договором, за умови внесення станом на початок порушення зобов’язання портом грошових коштів у сумі 5 617 985,00 грн., не є істотним порушенням договору у розумінні ст.651 ЦК України.

За таких обставин, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Згідно до ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, ідентифікаційний код 01125672) передати за актом прийому-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” (65003, м. Одеса, вул. А. Головатого, буд. 53, ідентифікаційний код 32394247) майно, яке знаходиться на території здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції у редакції від 25.04.2007 року, а саме: склад цементу - 1 одиниця (інвентарний № 723); склад цементу автоматизований - 1 одиниця (інвентарний № 784); прожекторна шогла - 1 одиниця (інвентарний № 674); підкрановий шлях - 111 м (інвентарний № 676); автошлях - 2000,0 кв.м (інвентарний № 677); розчинний вузол - 152,2 кв.м (інвентарний № 678); циклон з сбору опілків - 1 одиниця (інвентарний № 692); пневномолот - 1 одиниця (інвентарний № 697); верстат токарний - 1 одиниця (інвентарний № 698); розчинозмішувач - 1 одиниця (інвентарний № 700); бетономішалка - 1 одиниця (інвентарний № 701); лебідка - 1 одиниця (інвентарний № 706); ніжоточильний верстак - 1 одиниця (інвентарний № 696); верстат для правки і різання арматури - 1 одиниця (інвентарний № 709); причіп двохосний тракторний - 2 одиниці (інвентарний № 713); верстак моделі 2Н 1-35 - 1 одиниця (інвентарний № 737); майстерні - 1 одиниця (інвентарний № 724); столярний цех - 1 одиниця (інвентарний № 725); компресор стаціонарний - 1 одиниця (інвентарний № 728); верстат ГІБ ОГА-40 - 1 одиниця (інвентарний № 732); причіп 2ПТС-4М - 1 одиниця (інвентарний № 733); кран-балка електрична - 1 одиниця (інвентарний № 735); столи металеві - 4 одиниці (інвентарний № 742); причіп тракторний - 1 одиниця (інвентарний № 751); машина точкова МТ-604 - 1 одиниця (інвентарний № 763); зварювальний агрегат ПДТ-502 - 1 одиниця (інвентарний № 770); електротельфер - 1 одиниця (інвентарний № 771); електроколонки - 2 одиниці (інвентарний № 772); пневмокран КС-5363 А № 316 - 1 одиниця (інвентарний № 789); автовежа МР-20-1 ГАР341 16729 - 1 одиниця (інвентарний № 793); причіп двохосний тракторний - 1 одиниця (інвентарний № 801); пристрій для гнучкі труб - 1 одиниця (інвентарний № 822); автомобіль «Татра»бетоносмеситель № 7220 - 1 одиниця (інвентарний № 823); навантажувач колісний (КОМАЦУ) - 1 одиниця (інвентарний № 830); зварювальний агрегат ВД306 - 1 одиниця (інвентарний № 837); зварювальний агрегат ВД306 - 1 одиниця (інвентарний № 838); автокран КС-4561 КРАЗ-250 № 0047 - 1 одиниця (інвентарний № 839); прес гідравлічний - 1 одиниця (інвентарний № 810); зварювальне устаткування ВД-306 - 1 одиниця (інвентарний № 842); екскаватор ЕО 16-21 - 1 одиниця (інвентарний № 843); причіп 2ПТС-4м - 2 одиниці (інвентарний № 845); трактор Т-16М - 1 одиниця (інвентарний № 848); екскаватор 30-92-10 - 1 одиниця (інвентарний № 854); зварювальний випрямляч ВД-306 - 1 одиниця (інвентарний № 856); навантажувач ДСБ - 1 одиниця (інвентарний № 857); баштовий кран «Лібхер»№ 130 - 1 одиниця (інвентарний № 858); екскаватор «Лібхер»А-902 - 1 одиниця (інвентарний № 860); зварювальне устаткування АДЦ4001 - 1 одиниця (інвентарний № 861); цементовоз ТЦ-10А на автомобіль ЗІЛ 441510 - 1 одиниця (інвентарний № 869); теплогенератор ТГ-25 - 1 одиниця (інвентарний № 870); випрямляч зварювальний ВД 30643 - 1 одиниця (інвентарний № 871); трактор «Білорусь»- 1 одиниця (інвентарний № 873); зварювальне устаткування ВД-306 - 1 одиниця (інвентарний № 874); тракторонавантажувач „КАМАЦУ” У-200 № 46 - 1 одиниця (інвентарний № 875); бетономішалка - 2 одиниці (інвентарний № 876); моторолер МТА-20 «Мурашка»- 1 одиниця (інвентарний № 878); трактор МТЗ-80 - 1 одиниця (інвентарний № 886); трактор «Білорусь»- 1 одиниця (інвентарний № 893); верстат свердлувальний - 1 одиниця (інвентарний № 895); вентилятор - 1 одиниця (інвентарний № 881); кран КС-5363 № 325 - 1 одиниця (інвентарний № 912); розчиномішалка - 1 одиниця (інвентарний № 916); місткість 10 кв.м - 3 одиниці (інвентарний № 917); штукатурна станція - 1 одиниця (інвентарний № 921); автоматизований склад цементу - 1 одиниця (інвентарний № 924); газоочисна установка ПА-218 - 3 одиниці (інвентарний № 927); агрегат універсальний Д-85ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 840); дорожньо-самохідний каток - 1 одиниця (інвентарний № 929); дорожньо-самохідний каток - 1 одиниця (інвентарний № 930); компресорна станція пересувна - 1 одиниця (інвентарний № 934); Автомобіль ВАЗ-21043 гар.401 8381 ОЕ - 1 одиниця (інвентарний № 936); апарат П-164 А - 1 одиниця (інвентарний № 2120); грейфер модифікований 4914 № 204 - 1 одиниця (інвентарний № 4229); тракторонавантажувач „Камацу” МА-200-1 № 324 - 1 одиниця (інвентарний № 4494); зварювальне устаткування АДЦ4001 - 1 одиниця (інвентарний № 5698); топлівораздаточна колонка ОК-11 - 2 одиниці (інвентарний № 5788); насос гном 16/16 - 1 одиниця (інвентарний № 5855); дизмолот МД-180 ОВКС/С-104 - 1 одиниця (інвентарний № 5902); дизельна електростанція ДЕС -31.5 - 1 одиниця (інвентарний № 6281); склад-навіс № 18 - 720 кв.м (інвентарний № 13111); напівпричіп SRРС-32Т Г9527142ОЕ.АМ643 - 1 одиниця (інвентарний № 9347); різальник асфальту - 1 одиниця (інвентарний № 10685); водомірний вузол - 1 одиниця (інвентарний № 15432); дизельний генератор SН5000DХ - 5 одиниць (інвентарний № 7466); дизельний генератор ЗН5000DХ - 1 одиниця (інвентарний № 9023); дизельний генератор 8Н2600 DХ - 1 одиниця (інвентарний № 9024); газовий пальник - 1 одиниця (інвентарний № 9361); газовий пальник - 1 одиниця (інвентарний № 9362); трактор «ЮМЗ 615»інвентарний № 18 - 1 одиниця (інвентарний № 9925); трактор „ЮМЗ 615” інвентарний № 19 - 1 одиниця (інвентарний № 9926); побутова пересувна - 1 одиниця (інвентарний № 9993); побутова пересувна - 1 одиниця (інвентарний № 9994); бетонозмішувач РБВ-250 - 2 одиниці (інвентарний № 10010); дистилятор ДЗ-25 паспорт № 301 - 1 одиниця (інвентарний № 11035); причіп тракторний самосвал 2птс-4м - 1 одиниця (інвентарний № 11415); причіп тракторний самосвал 2птс-4м - 1 одиниця (інвентарний № 11416); ківш - 1 одиниця (інвентарний № 11539); вібросито - 1 одиниця (інвентарний № 11540); напівпричіп бетонозмішувач СБ214 - 2 одиниці (інвентарний № 11964); форми для блоку огородження - 2 одиниці (інвентарний № 12586); форми для блоку огородження - 2 одиниці (інвентарний № 12673); форма для плит ПЖ-1 - 2 одиниці (інвентарний № 12908); АП-Т для термічного різання бетону - 1 одиниця (інвентарний № 12926); бензопила Husguama - 2 одиниці (інвентарний № 13175); гаражі криті під автотехніку - 1 одиниця (інвентарний № 15778); електрошпалобойка - 1 одиниця (інвентарний № 13461); легковий автомобіль ВАЗ 21043 г/н 83019 ОЕ - 1 одиниця (інвентарний № 13606); гидророзбив стиків - 1 одиниця (інвентарний № 14089); гидрорихтовщик - 1 одиниця (інвентарний № 14090); електромолоток-шуруповерт ударний - 1 одиниця (інвентарний № 14208); автонавантажувач у водяному охолодженні № 142 - 1 одиниця (інвентарний № 14774); агрегат зварювальний з кабельним дизелем - 1 одиниця (інвентарний № 14870); гідравлічний рихтовщик РГУ-ім - 4 одиниці (інвентарний № 14871); гідросвердлилка РСМ-ін - 1 одиниця (інвентарний № 14872); верстат РМ-5Ш - 1 одиниця (інвентарний № 14873); ключ путовий КПУ - 10 одиниць (інвентарний № 14874); шуруповерт ШВ-2м - 2 одиниці (інвентарний № 14875); гайковерт 312-01 - 2 одиниці (інвентарний № 14876); компресор двопостний/дизельний ПКСЗ-5 - 1 одиниця (інвентарний № 14974); електростанція АБ-4/двигун УД25М - 1 одиниця (інвентарний № 14975); електричний агрегат зварювальний АДЦ-400 - 1 одиниця (інвентарний № 15161); електричний агрегат зварювальний АДЦ-400 - 1 одиниця (інвентарний № 15162); швонарізник С-70 - 2 одиниці (інвентарний № 15273); насосне підкачування води в РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15430); бак запасу води в РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15431); асфальтоукладчик гусеничний - 1 одиниця (інвентарний № 825); каток тротуарний К2000 - 1 одиниця (інвентарний № 15519); шуруповерт ШВ-2В - 1 одиниця (інвентарний № 15609); шафа медицинська - 1 одиниця (інвентарний № 896); грейфер канатний - 1 одиниця інвентарний № 15791); електропостачання складу цемента - 150 м (інвентарний № 923); водопостачальник складу цемента - 12м (інвентарний № 925); каналізація склада цемента - 8 м (інвентарний № 926); центральна котельня - 1 одиниця (інвентарний № 2180); туалет надвірний РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15826); автомобіль Тайота –BU60L г/н 338 26077 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 5805); автомобіль Маз-5551 г/н 215 30383 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 6069); склад зберігання гуми РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15835); стіл 2-х тумбовий - 1 одиниця (інвентарний № 6339); побутовка пересувна РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15837); побутовка пересувна РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15838); побутовка пересувна РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15839); побутовка пересувна РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15840); побутовка пересувна РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15841); побутовка пересувна РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15842); залізнична колія № 21 РБУ - 200 п.м (інвентарний № 15843); огорожа території - 85,0 кв.м (інвентарний № 679); огорожа території - 286,5 кв.м (інвентарний № 680); складські майданчики РБУ 1020,0 кв.м (інвентарний № 681); тягач з причепом вольво - 1 одиниця інвентарний № 6792); автомобіль Камаз - 5511 г/н 223 05221 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 7495); будиночок побутовий - 1 одиниця (інвентарний № 720); пересувна компресорна станція ПКСД-3.5 - 2 одиниці (інвентарний № 15275); залізничний шлях № 22 РБУ, у т.ч. стрілковий перевід № 801 - 310 п.м (інвентарний № 15844); залізничний шлях № 23 РБУ - 207 п.м (інвентарний № 15845); Кото г/п 40тн. № 340 - 1 одиниця (інвентарний № 3156); дворові покриття РБУ - 6417,0 кв.м (інвентарний № 675); автомобіль КАМАЗ-5511 г/н 22505308 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 7497); автомобіль МАЗ-5511 г/н 20530362 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 1468); автомобіль ФОРД-ТРАНЗИТ № 96 30243 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 5885); автомобіль ФОРД-ТРАНЗИТ № 99 30242 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 5888); автомобіль ФОРД-ТРАНЗИТ № 98 25952 ОВ - 1 одиниця інвентарний № 5887); автомобіль ФОРД-ТРАНЗИТ № 97 26065 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 5886); автомобіль ТАЙОТА-ХАЙС № 412 72184 ОЕ - 1 одиниця –(інвентарний № 7519); тягач МАЗ-54323 № 559 32431 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 6068); полупричеп МАЗ-9397 гар. 999 гВМ4768ХХ - 1 одиниця (інвентарний № 6066); ВОЛЬВО Ф-12 гар. 609 05302 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 6759); ВОЛЬВО Ф-12 гар. 624 05347 ОВ - 1 одиниця (інвентарний № 6773); п/п Тенд.Эксли Г909. 0785 ОЕА 609 - 1 одиниця (інвентарний № 9307); п/п Тенд.Зксли Г924 0763 ОЕА 624 - 1 одиниця інвентарний № 9320); п/п SRРС-32Т Г955.1061ОЕ.АМ509 - 1 одиниця (інвентарний № 9350); автомобіль КАМАЗ-5511 г/н 222 13249 ОЕ - 1 одиниця (інвентарний № 1608); автозаправочна станція РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 15820); будівля пилорами - 1 одиниця (інвентарний № 15823); будівля сушили - 1 одиниця (інвентарний № 15824); будівля лінії зборки піддонів - 1 одиниця (інвентарний № 15825); прапорочна камера № 1 - 1 одиниця (інвентарний № 15828); прапорочна камера № 1 - 1 одиниця (інвентарний № 15830); вапняна яма - 1 одиниця (інвентарний № 15836); цех з виготовлення плітки - 220,56 (інвентарний № 13541); центральний склад - 1 одиниця (інвентарний № 717); склад фарб та сантехнічних приладів - 1 одиниця (інвентарний № 718); склад фарб - 1 одиниця (інвентарний № 719); побутівки РБУ - 1 одиниця (інвентарний № 796); компресор стаціонарний - 1 одиниця (інвентарний № 10884); трактор МТЗ-80 - 1 одиниця (інвентарний № 16403).

3. Зобов'язати Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, ідентифікаційний код 01125672) забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” (65003, м. Одеса, вул. А. Головатого, буд. 53, ідентифікаційний код 32394247) вільний прохід працівників Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс”, проїзд транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” і перебування на території здійснення спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції від 25.04.2007 року працівників та транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” в порядку п. 5.1.1. договору.

Стягувачем за наказом є Товариство з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” (65003, м. Одеса, вул. А. Головатого, буд. 53, ідентифікаційний код 32394247).

4. В решті первісного позову –відмовити.

5. Стягнути з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, ідентифікаційний код 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” (65003, м. Одеса, вул. А. Головатого, буд. 53, ідентифікаційний код 32394247) витрати по сплаті державного мита в розмірі 42 /сорок дві/ грн. 50 коп. та на ІТЗ судового процесу в розмірі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

6. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 22.11.2010р.