Рішення № 12458738, 18.11.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2010 р. Справа № 18/124/10

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Давченко Т.М.,

з участю представників:

від позивача Шевченко А.О., дов. №930 від 23.01.2007 р.;

від відповідача не зявився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50,

в особі Миколаївського РУ ПриватБанку,

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41,

до приватного підприємця ОСОБА_2,

54003, АДРЕСА_1,

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ “Приватбанк” в особі Миколаївського РУ ПриватБанку просить стягнути з відповідача 4100 грн. основного боргу, 820 грн. упущеної вигоди та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про співпрацю № б/н від 09.04.2008 р. та Інструкції до договору про співпрацю № б/н від 09.04.2008 р.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, свого повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав.

Справу, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.11.2010 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд прийшов до наступного.

9 квітня 2008 року між Приватним підприємцем ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»було укладено Договір про співпрацю (надалі - Угода).

Договором про співпрацю були встановлені права та обов'язки Позивача та Відповідача в процесі фінансування Покупців-фізичних осіб, при продажу Відповідачем товарів народного споживання, за рахунок наданих Банком кредитів.

Угода передбачала наступні дії Позивача та Відповідача.

Банк при зверненні до нього Покупця, аналізує його кредитоспроможність, та за власним розсудом приймає рішення про кредитування Покупця шляхом безготівкової оплати товару який придбавається у Відповідача, за умови введення Відповідачем достовірних даних про особу Покупця.

Відповідач (згідно п.1.3 Угоди та п. 3, п.п. 2 Додатку №1 до Угоди “Інструкція”) повинен провести ідентифікацію Покупця, а саме при зверненні покупця до нього за придбанням товару, повинен був від імені і за дорученням банку перевірити оригінал Паспорту цієї особи.

Таким чином, Відповідач шляхом перевірки оригіналу паспорта Покупця повинен не допустити, щоб товар придбала інша (стороння) особа.

В 2009 році в Миколаївську філію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»з повідомленням про шахрайське використання її документів з метою отримання кредиту звернулася ОСОБА_4.

ОСОБА_4 заперечувала факт оформлення кредитного договору №NKXRRX14080006 від 30.05.2008 року через торгівельну точку приватного підприємця ОСОБА_2.

Відповідач не провів належним чином ідентифікацію Покупця, тобто Покупець для якого були перераховані грошові кошти на рахунок Відповідача, не звертався до Відповідача для купівлі товару та не підписував кредитний договір (яким є Заява позичальника про отримання кредиту), тобто не одержав кредит від ПриватБанку.

Цей факт підтверджується:

-копією дійсного паспорта, який надала при звернені до ПРИВАТБАНКУ ОСОБА_4 (НОМЕР_2) та копією паспорта з переклеєною фотографією, за яким був оформлений кредит на ОСОБА_4 (НОМЕР_3) та який не був належним чином перевірений Відповідачем при введення достовірних даних про особу ОСОБА_4;

-висновком розслідування цих подій службою безпеки Банку.

Банком були перераховані кредитні грошові кошти у розмірі 4100,00 грн. на рахунок Відповідача, для придбання товару Відповідача ОСОБА_4.

Вказані грошові кошти були зараховані на рахунок Відповідача. Цей факт підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_4 приватного підприємця ОСОБА_2 з 30.05.2008 року по 30.05.2008 року, та меморіальним ордером від 30.05.2008 року.

Внаслідок порушення Відповідачем умов Угоди щодо ідентифікації Покупців при оплаті товару, Банк втратив можливість вимагати повернення кредиту від ОСОБА_4, тому що вона не отримала кредит, шляхом купівлі товару у Відповідача. Тобто Банку було завдано збитків в сумі - 4920,00 гривень, які складаються з:

-4100,00 грн. - основної суми боргу тобто грошових коштів перерахованих Відповідачу як кредитні кошти по Покупцю ОСОБА_4.

-820,00 грн. - упущеної вигоди Позивача, яка в свою чергу складається з розміру комісії за Кредитним договором. Оскільки за звичайних обставин, ПриватБанк міг би реально одержати, доходи у вигляді відсотків та комісії по кредиту, якби право Позивача не було порушено Відповідачем.

Тому нарахована комісія в сумі 820 грн. по вказаному кредиту, згідно ст. 22 ЦПК України, є упущеною вигодою (тобто збитками).

Згідно п.п. 3.1 Угоди при невиконанні або неналежному виконанні своїх зобов'язань однією з сторін, така сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні нанесені таким невиконанням або неналежним виконанням збитки. Відповідач відповідає перед Банком в повному обсязі за шкоду, спричинену Банку в разі невиконання неналежного виконання відповідальними особами, вчиненими в супереч або не у повній відповідності з Угодою.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1.втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2. доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються в повному обсязі. Якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що підприємцем ОСОБА_2 неналежним чином виконувались умови договору про співпрацю № б/н від 09.04.2008 р. та Інструкція до договору про співпрацю № б/н від 09.04.2008 р. в частині ідентифікації особи покупця предявленим документам, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (54003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50,

код ЄДРПОУ 14360570) 4920 грн. - боргу, 102 грн. - державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано 22.11.2010 року.

Суддя Т.М.Давченко