Рішення № 124587067, 22.01.2025, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/884/24

Провадження № 2/700/36/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року селище Лисянка

Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Чорненької О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кравець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селищі Лисянка, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 02.03.2012 виконавчим комітетом Тальянківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, про що складено відповідний актовий запис № 1 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.03.2012).

Від шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що протягом останніх років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб і сім`ю, спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та примирення неможливе.

Після розірвання шлюбу дитина буде проживати з позивачкою. На утримання дитини позивачка бажає стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня предявлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття.

Після розірвання шлюбу позивач вирішила залишити набуте у шлюбі прізвище " ОСОБА_1 ".

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі Позовна заява надійшла до Лисянського районного суду Черкаської області 04.12.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.12.2024 зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 06.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 09 годину 00 хвилин 19.12.2024 року. Зазначена ухвала поштовим зв`язком направлена сторонам у справі. Відповідачеві разом з ухвалою направлено копію позовної заяви з доданими документами. Одночасно відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позов.

19.12.2024 розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 09.01.2025 та на 11 годину 22.01.2025 року, в зв`язку з неявкою сторін.

Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. В позовній заяві просила суд розглянути позовну заяву без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Для участі у розгляді справи відповідача було викликано шляхом надіслання судових повісток за адресою місяця реєстрації відповідача, що підтверджується зворотніми поштовими відправленнями від 23.12.2024, 06.01.2025 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Додатково про місце, час та дату слухання справи відповідача було викликано шляхом розміщення 09.01.2025 року оголошення на офіційному сайті Лисянського районного суду Черкаської області про виклик у судове засідання на 11 годину 22 січня 2025 року, а також направлено відповідачу електронну судову повістку про виклик до суду на 22.01.2025року по справі №700/884/24 у додатку "Vaber" на його номер телефону НОМЕР_2 , сформовану та доставлену 09.01.2025 16:03:28.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними письмовими матеріалами.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02.03.2012 уклали шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Тальянківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, про що складено відповідний актовий запис № 1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.03.2012).

Від шлюбу мають спільну дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.06.2012.

З позовної заяви судом встановлено, що сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб і сім`ю, спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та примирення не можливе.

Після розірвання шлюбу дитина буде проживати з матір`ю На утримання дитини позивачка бажає стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня предявлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття.

Після розірвання шлюбу позивач вирішила залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_1 ".

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статтей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання».

Суд вважає зазначити, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Як встановлено в судовому засіданні вільна згода на спільне проживання між сторонами по справі відсутня.

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.

Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.

Однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.

Відповідно до частини 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Відповідно до статті 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Також суд вважає, що сім`я сторін остаточно перестала існувати, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дітей і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

У відповідності до положень частини 2 статті 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 3 статті 182 СК України передбачено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно зі статтею 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно до частини другої статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Оскільки законодавець передбачив обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, з урахуванням стану здоров`я та майнового становища сторін, можливості у відповідача надавати таку допомогу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, підлягають задоволенню. Судом встановлено, що безспірних доказів, які б свідчили про те, що відповідач є неспроможним надавати таку допомогу, суду не надано.

З огляду на це, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому за вказаних обставин, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки про стягнення із відповідача на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи стягнення з дня звернення з позовом до суду, тобто з 04.12.2024, і до досягнення дитиною повноліття. Визначений судом розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Щодо судових витрат

Згідно з вимогами частини першої статті 140 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплачений нею при поданні позовної заяви, що підтверджується фіскальним чеком № 64 від 03.12.2024.

Крім того, на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору за предявлення позову по стягненню аліментів на утримання дитини.

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату подання позову. Таким чином мінімальна сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 1211,20 гривень.

Враховуючи зміст наведених правових норм суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 4, 5, 10, 11, 140, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, статтями 24, 56, 104, 110, 111, 112, 114, 150, 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, Закону України "Про судовий збір", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 02 березня 2012 року виконавчим комітетом Тальянківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, про що складено відповідний актовий запис № 1.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення з позовом до суду, тобто з 04.12.2024, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , сплачений нею при поданні позову судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцяить ) гривень, згідно з фіскальним чеком №64 від 03.12.2024, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцяить ) гривень, який сплатити на рахунок:

Отримувач коштів ГУК м.Київ /м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Призначення платежу *;101;(реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Лисянський районний суд Черкаської області)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 22 січня 2025 року.

Повне найменування сторін

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_6 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , засоби зв`язку: НОМЕР_7 .

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА