Постанова № 124586720, 22.01.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14397/24

Провадження № 3/643/66/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 Суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

16.03.2023 біля 12-40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні банку «Райффайзен банк», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 50/29, шляхом вільного доступу таємно вчинив крадіжку мобільного телефону ТМ «Meizu» M5C, чим спричинив матеріальну шкоду гр. ОСОБА_2 на суму 743 грн. 00 коп., тобто вчинив дрібне викрадення чужого майна, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду адміністративних матеріалів відносно нього, був повідомлений в передбаченому законом порядку, шляхом направлення рекомендованим листом судової повістки на адресу його місця проживання, про причини своєї неявки суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.51КУпАП розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «Інформація для громадян» з найменуванням ГРОМАДЯНАМ.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.89 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

За вказаних обставин та відповідно до вимог ст.268 КУпАП, що не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст. 51 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.89 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформленений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51КУпАП, підтверджується: протоколом про притягнення до адміністративними правопорушення серія ВАД №259946 від 13.11.24; копією вироку Московського районного суду м. Харкова від 27.11.2023; копією ухвали Харківського апеляційного суду від 24.10.2023; рапортом, та ін.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 51КУпАПУкраїни - дрібне викрадення чужого майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шляхом крадіжки.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, в діях ОСОБА_1 встановлений.

Адміністративне стягнення накладається з урахуванням характеру вчиненого порушення, ступені вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та майнового стану, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, у межах встановлених КУпАП України.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують вину ОСОБА_1 судом не встановлено.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) матеріали справи не містять та останнім суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, межі якого визначені санкцією ч.1 ст.51 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 51, 251-252, 279, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривня 00 коп. (отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA928999980314020542000020649; код класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу: «сплата штрафу по справі про адміністративне правопорушення №643/14397/24»).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі №643/14397/24»).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою,яку притягнутодо адміністративноївідповідальності,її законнимпредставником,захисником,потерпілим,його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Московський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.М. Задорожна