Рішення № 124584926, 10.01.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5131/24

Провадження № 2/346/306/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Хмельницької І. Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги сторона позивача обґрунтовує тим, що 19.01.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (первісним кредитором) та відповідачем укладено кредитний договір № 377061731, за умов якого відповідачу надано кредит у вигляді кредитної ліні в розмірі 13500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, які він зобов`язався повернути та сплатити проценти за користуванням ним.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строком до 28.11.2019 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало належні йому права вимоги, вказані у Реєстрі боржників, ТОВ «Таліон Плюс». Строк дії вказаного договору факторингу продовжено укладеними між вказаними товариствами додатковими угодами № 19, 26, 27, 31, 32, до 31.12.2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 221 від 21.03.2023 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором від 19.01.2023 року № 377061731 в сумі 33806 грн. 70 коп.

30.01.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало належні йому права вимоги, вказані у Реєстрі боржників, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором від 19.01.2023 року № 377061731 в сумі 68404 грн. 50 коп.

17.07.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 17/07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало належні йому права вимоги, вказані у Реєстрі боржників, позивачу.

Відповідно до реєстру боржників від 17.07.2024 року до вказаного договору факторингу, ТОВ «ФК «Ейс» отримало право грошової вимоги, до відповідача за кредитним договором від 19.01.2023 року № 377061731 в сумі 68404 грн. 50 коп., з яких:

-13500 грн. -заборгованість за основним боргом;

-54 904 грн. 50 коп. -заборгованість за відсотками;

З моменту отримання вказаного права вимоги, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за вказаним кредитним договором.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення коштів не виконав, сторона позивача просить стягнути з нього зазначену заборгованість за вказаним договором, понесені судові витрати, який складаються з витрат сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп та на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Сторона позивачав судовезасідання нез`явилася,про часта місцерозгляду справиповідомлена належнимчином,в позовнійзаяві зазначила,що позовнівимоги підтримує,просить справурозглядати вїї відсутностіта незаперечує щодоухвалення заочногорішення(а. с. 13).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи належно повідомлявся, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутності та не подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторона позивача згідна із таким порядком судового розгляду.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.01.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (первісним кредитором) та відповідачем укладено кредитний договір № 377061731. Договір укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України«Про електроннукомерцію» (а. с. 31-47)

Згідно п.п. 2.1., 2.3. вказаного договору позикодавець надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 13500 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, орієнтовна дата повернення якої 16.02.2023 року.

Того ж дня відповідачем встановлено позивачу кредитним ліміт в розмірі 13500 грн. (а. с. 76).

Судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строком до 28.11.2019 року. Строк дії вказаного договору факторингу продовжено укладеними між вказаними товариствами додатковими угодами № 19, 26, 27, 31, 32, до 31.12.2024 року (а. с. 80-86, 91-97, 102-104).

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору факторингу, за цим договором Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку № l та є невід?ємною частиною Договору.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 221 від 21.03.2023 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором від 19.01.2023 року № 377061731 в сумі 33806 грн. 70 коп (а. с. 105, 106)

Судом також встановлено, що 30.01.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01 (а. с. 108-113).

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору факторингу, за цим договором Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку № l та є невід?ємною частиною Договору.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором від 19.01.2023 року № 377061731 в сумі 68404 грн. 50 коп. (а. с. 117-120).

Судом також встановлено, що 17.07.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 17/07/2024 (а. с. 121-127).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору факторингу, за цим договором Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку № l та є невід?ємною частиною Договору.

Відповідно до реєстру боржників від 17.07.2024 року до вказаного договору факторингу, розрахунків заборгованості до вказаного кредитного договору та виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 19.01.2023 року № 377061731 в сумі 68404 грн. 50 коп., з яких: 13500 грн. -заборгованість за основним боргом; 54 904 грн. 50 коп. -заборгованість за відсотками (а. с. 131-133, 135-140).

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 19.01.2023 року № 377061731 в розмірі 68404 грн. 50 коп.

Згідно зі ст. ст. 525, 526Цивільного кодексуУкраїни одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530вказаного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.610ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідачка не виконала умов вищевказаного договору.

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ч. 2ст.1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною ч. 1 ст.1049ЦК України передбачено, щопозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексамиУкраїни , а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 вказаного Законуякщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно ст. 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Статтею 6 цього Законуфінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

1) у паперовому вигляді;

2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиданим Законом;

3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;

4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Судом також встановлено, що на час ухвалення даного рішення заборгованість за вказаним кредитним договором відповідачем добровільно не погашена, оскільки суду не надано жодних відомостей про протилежне.

Тому позов підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що позивачем за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., що стверджується платіжною інструкцією № 4215 від 05.09.2024 року (а. с. 17).

Окрім того, стороною позивача понесені судові витрати за професійнуправничу допомогу,вартість яких становить 6000 грн.

Так, відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 26.07.2024 року адвокатське бюро «Тараненко та партнер» надало стороні позивача юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги № 26/07/24-01 від 26.07.2024 року, а останній прийняв надані послуги, а саме:

-складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 377061731 від 19.01.2023 року;

-вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника за кредитним договором № 377061731 від 19.01.2023 року;

-надання усної консультації стосовно складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 377061731 від 19.01.2023 року (а. с. 20, 141-143).

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 6000 грн.

Згідно з положенням ч. 2, 3ст. 141 ЦПК Українисудові витрати (крім судового збору), пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разінедотримання вимогчастини четвертоїцієї статтісуд може,за клопотанняміншої сторони,зменшити розмірвитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечень щодо розміру судових витрат відповідачем не заявлено, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 6000 гривень.

Отже, дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

На підставі ст. ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України та, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, код за ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором № 377061731 від 19.01.2023 року в загальному розмірі 68404 (шістдесят вісім тисяч чотириста чотири) гривні 50 копійок, визначену станом на 17.07.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 8422 (вісім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійнуправничу допомогу, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, код за ЄДРПОУ: 42986956).

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного роз гляду справи.

Повний текст рішення складено 15.01.2025 року.

Суддя: Калинюк О. П.