Рішення № 12458185, 22.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.10р.Справа № 30/158-10

За позовом: Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

До відповідача: дочірнього підприємства "Агроспецресурси-Дніпро", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 13 266,70 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Беленкова О.Г., довіреність від 13.05.2009 року, представник

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області звернулась до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з дочірнього підприємства "Агроспецресурси-Дніпро" 13 266,70 грн., з яких 11 978 грн. - основне зобов'язання, 272,70 грн. - 3% річних, 1016 грн. - сума на яку збільшився борг внаслідок інфляції; судові витрати по справі покласти на відповідача; забезпечити позов шляхом арешту майна відповідача на суму позову до виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.06.2009 року о 15 год. 00 хв. на 232 км а/д Харків-Сімферополь автомобілем Тата-LPT613 д/н НОМЕР_1 було збите бар'єрне огородження - 36 м, що вбачається з Акту обстеження місця дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі від 10.06.2009 року. Причиною дорожньо-транспортної пригоди є технічний стан автомобіля. Даний автомобіль знаходиться у користуванні відповідача згідно договору оренди № 109 від 01.09.2008 року між ВАТ "Молочник" та ДП "Агроспецресурси-Дніпро". Згідно кошторисному розрахунку для відновлення пошкодженої бар'єрної огорожі необхідно 11 978 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

08.11.2010 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуто справу №30/158-10 із повідомленням №2058-10 від 08.11.2010 року про невиконання судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з неоплатою ДП "Агроспецресурси-Дніпро" рахунку на оплату вартості експертного дослідження.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010 року провадження у справі №30/158-10 поновлено, розгляд справи призначений на 22.11.2010 року на 11:30 год.

В судове засідання, яке відбулося 22.11.2010 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, відзиву на позов не надали.

В судовому засіданні 22.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2009 року о 15:00 год. ОСОБА_1, управляючи автомобілем "ТАТА LPT-613" НОМЕР_1, на 232 км а/д Харків-Сімферополь не впорався з керуванням у зв'язку з технічним станом транспортного засобу, наїхав на огорожу і з'їхав в кювет. В результаті чого автомобіль отримав технічні ушкодження і пошкодив дорожнє огородження 36 метрів, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ №0991080.

Транспортний засіб автомобіль "ТАТА LPT-613" НОМЕР_1 перебуває у користуванні дочірнього підприємства "Агроспецресурси-Дніпро" строком до 31.12.2011 року на підставі договору оренди №109 від 01.09.2008 року, укладеного з відкритим акціонерним товариством "Молочник".

Вина ОСОБА_1 (водія) у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2009 року у справі №3-3713/09.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10.06.2010 року на а/д Харків-Сімферополь, автомобілем "ТАТА LPT-613" НОМЕР_1 було пошкоджене дорожнє огородження 36 метрів.

06.07.2009 року Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області був затверджений зведений кошторисний розрахунок на поточний ремонт а/д державного значення М18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, км 232+200, відповідно до якого ремонт бар'єрного огородження після аварії на а/д М18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, км 232+200 складає 11,978 тис грн.

Відповідно до бухгалтерської довідки №1-14/611 від 04.06.2010 року на балансі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області обліковується автодорога Харків-Сімферополь-Севастополь на ділянці Перещепине-Новомосковськ км 147+600 км 255+100. До складу дороги входить бар'єрне огородження, 36 м якого було пошкоджено внаслідок ДТП, яке сталося 10.06.2009 року. Розмір понесених збитків складає 11 978 грн. згідно зведеного кошторису (а.с. 38).

10.12.2009 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області направила на адресу дочірнього підприємства "Агроспецресурси-Дніпро" лист №1-14/1845 від 09.12.2009 року з вимогою перерахувати у термін 15 днів з моменту отримання цього листа суму в розмірі 11 978 грн., яка необхідна для відновлення бар'єрної огорожі, пошкодженої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем "ТАТА LPT-613" НОМЕР_1, що знаходиться в оренді дочірнього підприємства "Агроспецресурси-Дніпро".

Зазначений лист було отримано відповідачем 16.12.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №74614219 (а.с. 15).

Позивач посилається на те, що відповідач своєчасно не здійснив відшкодування коштів, необхідних для відновлення бар'єрної огорожі в сумі 11 978 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до частин першої і другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з частинами першою і другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У пункті 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 N 04-5/239) зазначено, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача реальних збитків, тобто відшкодування суми, витраченої на відновлення пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майна (барєрного огородження).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, частинами першою та другою якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний звязок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. Тому позивач має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, але й сам факт порушення боржником його обовязку та причинний звязок між цим порушенням та шкодою.

З огляду на те, що: позивачем доведено розмір збитків (розмір збитків підтверджується кошторисом, платіжним дорученням, дефектним актом, Актом форми КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт), завданих протиправною поведінкою відповідача (пошкодження бар'єрного огородження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина (встановлена постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2009 року), позовні вимоги про стягнення основного зобов'язання в розмірі 11 978 грн. підлягають задоволенню.

Пункт 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення обов'язків встановлює завдання майнової та моральної шкоди іншій особі, в тому числі завданої злочином.

Якщо обов'язок зводиться до сплати грошей, то він стає грошовим зобов'язанням. Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК установлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За прострочення сплати відшкодування на відновлення бар'єрного огородження в сумі 11 978 грн. позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 16.06.2010 року по 16.06.2010 року в сумі 272,70 грн. та збитки від інфляції за період з червня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 1 016 грн.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено на адресу відповідача лист №1-14/1845 від 09.12.2009 року з вимогою перерахувати суму в розмірі 11 978 грн., яка необхідна для відновлення бар'єрної огорожі, у термін 15 днів з моменту отримання цього листа. Зазначений лист було отримано відповідачем 16.12.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №74614219 (а.с. 15).

З урахуванням вищевикладеного, строк оплати суми в розмірі 11 978 грн. для відновлення бар'єрної огорожі встановлений до 31.12.2009 року.

За викладеного позовні вимоги про стягнення 3% річних та збитків від інфляції підлягають задоволенню частково: 3% річних за період з 01.01.2010 року по 16.06.2010 року в сумі 164,41 грн., збитки від інфляції за період з січня 2010 року по квітень 2010 року в сумі 633,99 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 12 776,40 грн. (11 978 грн. основне зобов'язання + 164,41 грн. 3% річних + 633,99 грн. збитки від інфляції).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 127,76грн., 227,28 грн. витрат, повязаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Агроспецресурси-Дніпро" (49083, м. Дніпропетровськ, пр. газети "Правда", 29 офіс 515, код ЄДРПОУ 32090870) на користь Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24, код ЄДРПОУ 25843931) основне зобов'язання в розмірі 11 978 грн., 3% річних в розмірі 164,41 грн., збитки від інфляції в розмірі 633,99 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 127,76 грн., 227,28 грн. витрат, повязаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено - 23.11.2010 року