Рішення № 12458178, 29.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.10р.Справа № 1/336-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 101 656 грн. 80 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Фурманюк І.В., дов. № 8128/12 від 21.10.09р.;

від відповідача: Селяков О.В., дов. № 416 від 01.01.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" суму штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у березні 2009р. у розмірі 101 656 грн.80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує наявністю залізничних накладних, доданих до матеріалів справи із відмітками про дату прибуття вагонів з вантажем, розрахунком суми штрафу за приписами ст. 116 Статуту залізниць України.

Відповідач, згідно акту звірки, позов визнав частково на суму 6 446 грн. 80 коп., у відзиві та доповненні до відзиву зазначив, що позивачем невірно розраховано суму штрафу по частині відправок, оскільки прострочення доставки вантажу складає менше часу ніж нарахований відповідачем, відповідно зменшується сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, розрахунок якого викладений у відзиві на позовну заяву. Нарахування штрафу позивачем за рештою відправок не визнається відповідачем, оскільки порожні власні вагони затримувалися на шляху прямування до станції призначення Терни у зв'язку із зайнятістю колій станції призначення через неприйняття на свою під'їзну колію вагонів, що прибували на адресу позивача, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23 за березень 2009р., таким чином прострочення у доставці порожніх вагонів сталися з причин, які не залежали від вантажовласника Також 23.02.10р. та 30.06.10р. відповідач надав до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій з метою запобігання негативних наслідків для економічного стану підприємства.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

встановив:

Відповідно до умов договору № ПР/ДН-2-061555/НЮп/1672 “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги”, укладеному сторонами 22.12.2006р. із протоколом розбіжностей, Державне підприємство “Придніпровська залізниця” надає Відкритому акціонерному товариству “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Згідно з пунктом "в" статті 130 Статуту залізниць України (далі –Статут) у разі прострочення доставки вантажу право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають одержувачі за умови пред'явлення накладної.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту і Правил перевезень і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Позивач зазначив, що у березні 2009 року на його адресу надходили порожні власні вагони за залізничними накладними, що наявні в матеріалах справи (т. 1, а.с. 16-150, т. 2, а.с. 1-33), які були доставлені з простроченням, за що ним нарахований штраф в сумі 101 656 грн. 80 коп.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Доказів сплати зазначеного штрафу відповідачем до суду не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457 та визначає обов’язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно ст. 41 Статуту залізниць України та п. 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.00р. № 865/5086, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах календарним штемпелем станції відправлення.

У відповідності із ч. 1 ст. 116 Статуту залізниць України, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини), зокрема, у розмірі 10% провізної плати - за прострочення на дві доби, 20% - за прострочення на три доби та 30% - за прострочення на чотири і більше діб.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у загальній сумі 19456 грн. 00 коп. слід відмовити з наступних підстав.

За відправкою № 45847641, за якою позивачем нарахована сума штрафу у розмірі 1792 грн. 00 коп., останнім не враховано 3 доби затримки з 09.03.09р. до 12.03.09р.: наказ від 09.03.2009 №164, акт від 09.03.2009 №65. Термін доставки становить 5 діб. Залізниця повинна доставити 12.03.2009, фактично вагони прибули 12.03.2009р.

По пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів щодо затримки в процесі перевезення повинна бути зроблена відмітка, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. При цьому, залізниця вважає, що календарний штемпель може бути як станції затримки так і станції призначення.

Щодо оформлення акта про затримку вагонів № 65 позивач помилково стверджує, що він не підписаний. Зазначений акт підписаний двома особами, що його склали, а саме: черговим по станції Куріциною та оператором станції Агеєвою.

На момент надання наказу про затримку від 09.03.2009р. №164 на колії № 1 знаходилося 51 порожніх власних вагонів з причини відмови від прийняття їх вантажоодержувачем (табл.. 11), про що складено акти загальної форми ГУ-23 від 08.03.09р. № № 699, 850, від 09.03.09р. №№ 851 та 852 - 854. Всі зазначені акти підписані з боку ВАТ «Північний ГЗК», тому зауваження позивача на повідомленні про готовність прийняти вагони безпідставні.

За відправкою № 45630861, за якою позивачем нарахована сума штрафу у розмірі 2112 грн. 00 коп., останнім не враховано 3 доби затримки з 09.03.09р. до 12.03.09р. Залізницею видано наказ про затримку вагонів від 09.03.2009р. №161, акт від 09.03.2009р. №8. Термін доставки становить 5 діб. Відправлення 07.03.2009р., з урахуванням 5 діб залізниця повинна доставити 12.03.2009р., фактично вагони прибули 12.03.2009р. По пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів щодо затримки в процесі перевезення повинна бути зроблена відмітка, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. При цьому, залізниця вважає, що календарний штемпель може бути як станції затримки так і станції призначення.

Акт від 09.03.09р. № 8 підписаний двома особами, що його склали, а саме: черговим по станції Євдошенко та оператором станції Літвищенко.

Згідно з Наказом про затримку від 09.03.2009р. № 161, що наданий о 07-10 год., на момент надання наказу на колії № 4 знаходилося 47 порожніх власних вагонів з причини відмови від прийняття їх вантажоодержувачем (табл..9), про що складено акти загальної форми №№ 699 від 08.03.09р., 851 від 09.03.09р.. Всі зазначені акти підписані з боку ВАТ «Північний ГЗК», тому зауваження позивача на повідомленні про готовність прийняти вагони безпідставні.

За відправками № № 45630858, 45735930, 45735931, 45735935, за якими позивачем нарахований штраф у загальній сумі 2 818 грн. 80 коп., вагони затримувалися на шляху прямування по станції Жовті Води, згідно з Наказом про затримку від 09.03.2009р. № 162, що наданий о 7-15 год. На момент надання наказу на колії № 4 знаходилося 47 порожніх власних вагонів з причини відмови від прийняття їх вантажоодержувачем, про що складено акти загальної форми № № 699 від 08.03.09р., 851 від 09.03.09р.. Всі зазначені акти підписані з боку ВАТ «Північний ГЗК»тому зауваження позивача на повідомленні про готовність прийняти вагони безпідставне.

Позивачем не враховано 7 діб затримки з 09.03.09р. до 16.03.09р.: наказ від 09.03.2009р. № 162, акт від 09.03.2009р. №9. Термін доставки становить 9 діб Відправлення 06.03.2009, з урахуванням 9 діб залізниця повинна доставити 15.03.2009, фактично вагони прибули 16.03.2009р. Згідно ст. 116 Статуту залізниць України залізниця штраф не сплачується.

Акт від 09.03.09 № 9 підписаний двома особами, що його склали, а саме: черговим по станції Євдошенко та оператором станції Євдошенко.

Щодо видачі наказу про затримку через одну добу після закінчення терміну доставки, то при його розрахунку залізниця збільшує термін на час затримки тільки з причин, що залежать від вантажовласника.

Позивачем не враховано затримку 7 діб: наказ від 09.03.09 №162, акт про затримку від 09.03.09 №9. Термін доставки 9 діб, фактично доставлені вагони за 11 діб, прострочення становить 2 доби, за що сплачується штраф у розмірі 10% провізної плати - 340,80 грн., 312,40 грн. відповідно по відправках.

Позивачем не враховано 6 діб затримки з 10.03.09 до 16.03.09: наказ від 10.03.2009 №165, акт від 10.03.2009 №10. Термін доставки становить 8 діб, факт 10 діб. Прострочення у доставці - 2 доби, за що сплачується штраф у розмірі 10%.

Акт від 10.03.2009 №10, який було складено на підставі наказу №165, підписано черговим по станції Руденко, оператором по станції Євдошенко.

Таким чином, по вищевказаних відправках підлягає стягненню за залізниці штраф у загальній сумі 766,80 грн.

За відправкою № 42219613, за якою позивачем нарахована сума штрафу у розмірі 3328 грн. 00 коп., останнім не враховано 3 доби затримки з 21.03.09р. до 24.03.09р.: наказ від 21.03.2009р. №205, акт від 21.03.2009р. №53. Термін доставки становить 7 діб. Залізниця повинна доставити 26.03.2009р., фактично вагони прибули 26.03.2009р.

На момент надання наказу № 205 на колії № 5 знаходилося 8 порожніх власних вагонів з причини відмови від прийняття їх вантажоодержувачем (табл..23), про що складено акт загальної форми від 21.03.09р. № 867, який підписаний з боку ВАТ «Північний ГЗК». Тому зауваження позивача на повідомленні про готовність прийняти вагони безпідставне.

По пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів щодо затримки в процесі перевезення повинна бути зроблена відмітка, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. При цьому, залізниця вважає, що календарний штемпель може бути як станції затримки, так і станції призначення.

Щодо видачі наказу про затримку через 2 доби після закінчення терміну доставки, то при його розрахунку залізниця збільшує термін на час затримки тільки з причин, що залежать від вантажовласника.

За відправками № № 42121378, 42133233, 42133235, за якими позивачем нарахований штраф у загальній сумі 2 948 грн. 40 коп., порожні власні вагони затримувалися на шляху прямування по станції Жовті Води, згідно з Наказом про затримку від 25.03.2009р. № 217, що наданий о 01-15 год. На момент надання наказу на колії № 7 знаходилося 23 порожніх власних вагонів з причини відмови від прийняття їх вантажоодержувачем, про що складено акти загальної форми від 22.03.09р. № 869а, від 23.03.09р. № № 871, 872а, які підписані з боку ВАТ «Північний ГЗК», тому зауваження позивача на повідомленні про готовність прийняти вагони безпідставні.

При розрахунку штрафу позивачем не враховано 3 доби затримки: наказ від 25.03.09р. № 217, акт від 25.03.09р. №14. Термін доставки 6 діб, фактично доставлені вагони за 9 діб, прострочення становить 3 доби, за що сплачується штраф у розмірі 20% провізної плати.

Щодо видачі наказу про затримку через 2-3 доби після закінчення терміну доставки, то при його розрахунку залізниця збільшує термін на час затримки тільки з причин, що залежать від вантажовласника.

За відправками № № 42121343, 42121344, 42121346, 42121347, 42121349, 42121350, 42121352, за якими позивачем нарахований штраф у загальній сумі 7224 грн. 00 коп., порожні власні вагони затримувалися на шляху прямування по станції Савро згідно з Наказом про затримку від 16.03.2009р. № 186 о 22-05 год.

На момент надання наказу № 186 на колії № 6 знаходилося 37 порожніх власних вагонів з причини відмови від прийняття їх вантажоодержувачем, про що складено акт загальної форми від 16.03.09р., який підписаний з боку ВАТ «Північний ГЗК». Тому зауваження позивача на повідомленні про готовність прийняти вагони безпідставне.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів на підтвердження нарахування штрафу за вищепереліченими відправками, підстави нарахування вказаного штрафу спростовуються запереченнями відповідача у справі, у зв'зку із чим в задоволенні позовних вимог в сумі 19456 грн. 00 коп. слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 82200 грн. 80 коп. В решті позову слід відмовити.

Одночасно, суд не знаходить підстав для задоволення клопотань відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій з метою запобігання негативних наслідків для економічного стану підприємства, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження заявлених клопотань.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) 82 200 грн. 80 коп. (вісімдесят дві тисячі двісті грн. 80 коп.) штрафу, 822 грн. 01 коп. (вісімсот двадцять дві грн. 01 коп.) державного мита, 190 грн. 83 коп. (сто дев'яносто грн. 83 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписане –25.09.2010р.