Рішення № 124581553, 22.01.2025, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/2038/24

22 січня 2025 року

2/671/22/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

22 січня 2025 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Андрущенка О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2112715239428 від 07.05.2021 в сумі 37873,28 грн. Також, просив стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07.05.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» і ОСОБА_1 укладено договір № 2112715239428.

Згідно п. 1.1. Договору, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування 1 рік.

Пунктом 1.4. Договору передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.

01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором № 2112715239428.

У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023, в тому числі за Договором № 2112715239428.

Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 37873,28 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3200,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34673,28 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано докази, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.12.2024 задоволено клопотання відповідача та призначено судове засідання у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за підступності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив. Жодних клопотань до суду не заявляв.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.

07.05.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» і ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2112715239428.

Згідно п. 1.1. Договору, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно умов цього Договору, його додатків та правил.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у розмірі, передбаченому цим пунктом та тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування 1 рік.

Згідно п. 1.10. Договору позичальник сплачує товариству комісію, пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі 448 грн.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується інформацією ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 02.09.2024 про перерахунок коштів 07.05.2021 в сумі 3200,00 грн на карту НОМЕР_1 .

Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2112715239428 від 07.05.2021.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 22656,00 грн., з яких: 3200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19456,00 грн. заборгованість по процентам.

Вирішуючи питання про наявність доказів переходу прав та обов`язків стягувача ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», суд виходить з наступного.

В даній справі позивач зобов`язаний довести перехід права вимоги до відповідача за договором про надання фінансових послуг № 2112715239428 від ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Згідно п. 2.1. Договору факторингу клієнт зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно п. 6.1.4. Договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток № 2) який є підтвердженням передачі фактору право грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Акт приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді за Договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 підписано сторонами та скріплено їх печатками, що підтверджує, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв портфель заборгованості боржників та від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованостей до боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 61190,08 грн., з яких: 3200,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 57990,08 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами.

Вирішуючи питання про наявність доказів переходу прав та обов`язків стягувача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», суд виходить з наступного.

В даній справі позивач зобов`язаний довести перехід права вимоги до відповідача за договором про надання фінансових послуг № 2112715239428 від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Згідно п. 2.1. Договору первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників.

Згідно п. 5.2. Договору права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому вигляді.

Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 підписано сторонами та скріплено їх печатками, що підтверджує, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв портфель заборгованості боржників та від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованостей до боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Також, слід зазначити, що позивач, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37873,28 грн, з яких: 3200,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 34673,28 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

На підставі викладених позивачем вимог, суд розглядає питання саме стягнення заборгованості в розмірі 37873,28 грн.

Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договорами кошти, свої зобов`язання за договорами виконав в повному обсязі, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим наявна заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2112715239428 в розмірі 37873,28 грн.

Суд не знаходить підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитом, оскільки, вони є платою за користування коштами та не відносяться до поняття неустойки. Аналогічна позиція закріплена в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 порушив обумовлені договором строк і порядок повернення суми кредиту, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього суми заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 37873,28 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі надано такі докази: договір про надання правничої допомоги та акт про надання юридичної допомоги, яким згідно умов договору підтверджується факт надання послуг.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На виконання вимог зазначеної норми, представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

До матеріалів заяви представником позивача додано Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 згідно з яким, адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Згідно витягу з Акту № 2 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 сторони погодили надання правових послуг у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги, за наступним списком:

- надання усної консультації з вивченням документів (1 година) 2000 грн;

- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 година) - 3000 грн.

В свою чергу, згідно заявки на надання юридичної допомоги № 34 від 14.08.2024 сторони погодили надання наступних правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 :

-надання усної консультації з вивченням документів (2 години) 4000 грн.;

-складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 години) 9000 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. суд зазначає наступне.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подав жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Відповідно до вимог ст.141ЦПКУкраїни з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2112715239428 від 07.05.2021 на загальну суму 37873 (тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят три) грн 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306;

Представник позивача: Ткаченко Марія Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя