Рішення № 124581293, 21.01.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/889/24

Провадження №2/472/61/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Тустановського А.О.,

за участю секретаря - Щербини О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуселища ВеселиновеМиколаївської областіцивільну справуза позовноюзаявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ФК«КЕШ ТУГОУ"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2024 року до Веселинівського районного суду за підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК «КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявленівимоги мотивують тим, що 27 травня 2021 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №194625, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

ТОВ «Займер» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 2000,00 грн., на 29 днів, зі сплатою процентів 2 % в день або 730 % річних, шляхом перерахування на платіжну банківську картку ОСОБА_1 , яка надана позичальником товариству, що підтверджується довідкою про переказ коштів. Відповідач не виконував взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснював щомісячного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

17лютого 2022року міжТОВ «Займер»та ТОВ«ФК «КЕШТУ ГОУ»укладено Договірфакторингу №01-17/02/2022,відповідно доумов якогоТОВ «Займер»відступило ТОВ«ФК «КешТу Гоу»за платуналежні йомуправа вимогидо боржників,вказаних вреєстрі боржників.Відповідно дореєстру боржниківвід 17лютого 2022року додоговору факторингу№01-17/02/2022ТОВ «ФК«КЕШ ТУГОУ» набулоправа грошовоївимоги довідповідача ОСОБА_1 .Посилаючись навикладене,позивач проситьстягнути звідповідача заборгованістьза Кредитнимдоговором №194625 від 27 травня 2021 року у розмірі 10560,00 грн., яка складається з: 2000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 8560,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами, витрати на професійну правову допомогу в сумі 10500,00 грн. та судові витрати в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 02 вересня 2024 року позовназаяваТОВ "ФК«КЕШ ТУГОУ" прийнята до розгляду із відкриттям провадженняу справі та призначенням до розглядузаправиламиспрощеногопозовногопровадження з викликом сторін.

09 грудня 2024 року до суду від представника відповідача Губської Ю.О. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначила, що строк дії Договору становить 30 днів. П.1.6 Договору встановлено, що датою укладення договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта. Тобто, у даному випадку обов`язком позивача є довести, що договір є укладеним, тобто, що грошові кошти були перераховані Клієнту.

У той же час, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів Відповідачу відповідно до вимог ст. ст. 526, 1054, 1088 ЦК України.

В матеріалах справи наявна інформаційна Довідка № 3124/05 від 20.05.2024 р., видана ТОВ «Платежі онлайн», згідно якої: «ТОВ «Платежі онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція. Сайт Торговця: CLY.COM.UA».

Разом з тим, вважає, що вищевказана довідка про перерахування коштів не є належним, допустимим і достатнім доказом перерахунку грошових коштів Відповідачу. Оскільки, перш за все не зрозуміло, яке відношення ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» має до даного кредитного договору між Відповідачем та ТОВ «ЗАЙМЕР», яке відповідно до договору факторингу №01-17/02/2022 від 17.02.2022 року, передало права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ». Тим паче, що у наданому позивачем договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором. Більш того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься. Ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах оформлених при наданні кредитних коштів, всупереч вимогам чинного законодавства, реквізити повного карткового рахунку відповідачки не зазначено. До того ж, слід звернути увагу на те, що номер платіжної картки є частково зашифрованим і всіх позначень 16 значного номеру картки не містить. Банківські реквізити позичальника, згідно матеріалів справи є невизначеними. Відтак, жодних належних доказів того, що Позивач виконав свої зобов`язання та передав Відповідачу грошові кошти, в матеріалах справи немає, що ставить під сумнів ідентифікацію Відповідача.

Крім того, у даній справі не доведено факту передачі грошових коштів Кредитором Клієнту. Не надання грошових коштів Клієнту тягне за собою неукладеності Договору. З аналізу чинного законодавства прослідковується чітка заборона переуступки права неіснуючої вимоги. У такому випадку відсутнє порушене право позивача.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2030/20) Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

20 січня 2025 року до суду від представника позивача Пархомчук С.В. надійшли заперечення на додаткові пояснення, в яких просить суд додаткові пояснення відповідача залишити без розгляду та задоволення. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача ТОВ "ФК«КЕШ ТУГОУ" всудове засіданняне з`явився,але досуду відпредставника надійшлазаява пророзгляд справиза відсутностіпредставника тапідтримання позовнихвимог.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, але до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відповідача.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше якза зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленихнею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 травня 2021 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №194625, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 44-48).

Відповідно до п.1.1. Договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25.06.2021 року. Згідно п. 1.3. Договору за користування кредитом Клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Пунктом п. 1.4. Договору передбачено, що кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки, вказаної Клієнтом.

Факт отримання коштів позичальником підтверджується листом ТОВ «платежі онлайн» від 20 травня 2024 року за вих.№3124/05, відповідно до якого 27 травня 2021 року 10:08:04 на банківську картку НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 2000,00 грн. (а.с. 25).

Умовами п.6.1 Договору цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 15).

Випискою з особового рахунку за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №194625 від 27 травня 2021 року встановлено, що станом на 21 травня 2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за Договором становить 10860,00 грн., яка складається з наступного: 2000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 8560,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

17 лютого 2022 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» укладено Договір факторингу №01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників (копія) (а.с. 35-42).

Відповідно до реєстру боржників від 17 лютого 2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022 ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту №194625 від 27 травня 2021 року (а.с. 14).

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до правил частини другої статті 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Надані позивачемдокази єналежними,достатніми тадопустимими, атому можутьбути прийнятісудом доуваги.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1ст.634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Згідно ізст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Позивач, пред`являючи вимоги до відповідача, просив, у тому числі, крім тіла позики (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, та стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом в межах строків користування, визначених кредитними договорами.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору № 194625 від 27 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «Займер» і відповідачем, строк дії договору 30 днів, тобто до 25.06.2021 року. Сторони вирішили, що нарахування процентів за користування кредитом нараховується в наступному порядку, за користування кредитом Клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки фіксована. Тобто, за вказаний період розмір відсотків становить 1200 грн. (2000,00 грн. х 2 % х 30 днів), які і підлягають стягненню з відповідача на користь правонаступника кредитора.

За встановлених обставин, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК «КЕШ ТУ ГОУ" підлягає стягненнюзаборгованість заКредитним договором № 194625від 27.05.2021року урозмірі 3200(тритисячі двісті)гривень 00копійок,з яких:прострочена заборгованістьза сумою кредиту 2000(двітисячі )гривень 00копійок,прострочена заборгованістьза процентами1200(однатисяча двісті)гривень 00копійок.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи що позов задоволено частково, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 734 (сімсот тридцять чотири) гривні 06 (шість) копійок (3200,00 грн. (сума, задоволена судом) х 2422,40 грн. (сума судового збору за позовну заяву) : 10560,00 грн. (загальна сума позову).

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 10500,00 грн. є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 3200,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 10500,00 грн. слід зменшити до 2000 грн.

Таким чином, з врахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

ПозовТовариства зобмеженою відповідальністю"ФК«КЕШ ТУГОУ"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«ФК «КЕШТУ ГОУ»(ЄДРПОУ42228158;місцезнаходження:04080,м.Київ,вул.Кирилівська,82,офіс 7) заборгованістьза Кредитнимдоговором №194625від 27.05.2021року урозмірі 3200(тритисячі двісті)гривень 00копійок,з яких:прострочена заборгованістьза сумою кредиту 2000(двітисячі )гривень 00копійок,прострочена заборгованістьза процентами 1200(однатисяча двісті)гривень 00копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158; місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7) понесені судові витрати в розмірі в сумі 734 (сімсот тридцять чотири) гривні 06 (шість ) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«ФК «КЕШТУ ГОУ»(ЄДРПОУ42228158;місцезнаходження:04080,м.Київ,вул.Кирилівська,82,офіс 7)витрати наоплату правовоїдопомоги урозмірі 2000(двітисячі)гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 січня 2025 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський