Вирок № 124579794, 20.01.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10456/18

1-кп/185/226/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370001395 від 22 червня 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюдчого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені обставини.

ОСОБА_8 , 22.06.2018 року, приблизно о 06 год. 45 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки MERCEDES-BENZ VITO білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 07.12.2010 року, рухався по вул.Дніпровській м.Павлограда зі сторони проспекту Шахтобудівників у напрямку вул.Центральної на відстані 1,5 метри від правого краю проїжджої частини зі швидкістю 99,9…104,3 км/год.

Під час руху, водій ОСОБА_8 , керуючи вказаним автомобілем, маючи об`єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки або перешкод іншими учасникам дорожнього руху, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, перевищуючи максимально допустиму швидкість руху, під час виконання випередження велосипедиста ОСОБА_5 , який керуючи велосипедом марки Comanche strada чорного кольору, рухався по правій смузі вул.Дніпровської, попереду автомобіля у попутному напрямку, не вибрав безпечного бокового інтервалу та допустив контакт (удар) правим боковим дзеркалом керованого ним автомобіля у ліве плече ОСОБА_5 , в результаті чого останній впав на проїжджу частину та отримав тілесні ушкодження. У дорожньо-транспортній обстановці, що склалась, водій автомобіля MERCEDES-BENZ VITO, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.3, 12.4, 12.9 «б» та 13.3 Правил дорожнього руху України, в яких вказано:

п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».

п.12.9 «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену впунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно допідпункту "и"пункту 30.3 Правил дорожнього руху».

п.13.3 «Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».

Технічна можливість запобігти події для водія ОСОБА_8 визначалася своєчасним виконанням ним вимог п.12.3 Правил дорожнього руху і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які б не дозволили б йому виконати їх. При цьому вибір безпечного інтервалу залежав від водія автомобіля MERCEDES-BENZ VITO, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 , оскільки він виконував випередження велосипеда Comanche strada.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, дії автомобіля MERCEDES-BENZ VITO, номерний НОМЕР_3 ОСОБА_8 не відповідали вимогам п.п.12.3, 12.4, 12.9 «б» та 13.3 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій водія ОСОБА_8 вимогам п.п.12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді травматичного вивиху акроміального кінця лівої ключиці з розривом ключично-акроміальної зв`язки, множинних саден м`яких тканин грудної клітини, а також верхніх та нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день).

Встановлені в судовому засіданні обставини обвинувачення підтверджуються наступними доказами.

2. Кримінальний закон, що передбачає відповідальність за діяння, встановлені судом.

Ознаки встановленого судом злочинного діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.

Дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ст. 286 ч.1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження в редакції, яка діяла на момент події.

3. Правова позиція сторони обвинувачення.

3.1. Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, прокурор вважає доведеним те, що обвинувачений вчинив інкримінований злочин, порушивши правила дорожнього руху спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів, які доводять пред`явлене обвинувачення для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, та кваліфікації дій саме за ст. 286 ч. 1 КК України.

4. Правова позиція сторони захисту.

4.1 Захист зазначив про невинуватість обвинуваченого в пред`явленому обвинуваченні. Вказали, що немає допустимих доказів залишення сліду на асфальті саме обвинуваченого. Слідчий експеримент за участі обвинуваченого є недопустимим доказом. Обвинувачення не визначило швидкості руху велосипеда та місце ДТП. Слідчий не мав повноважень здійснювати розслідування. Протоколи огляду транспортних засобів, покази свідка Помєщика, слідчий експеремент з обвинуваченим є недопустимими. Не доведено, що тілесні ушкодження отримані під час контакту з автомобілем, а не тоді, коли потерпілий схопився за дзеркало автомобіля, відпустив його, не справився з керуванням та внаслідок цього впав. За даними висновків експертиз винуватцем ДТП є потерпілий.

4.2. Обвинувачений надав покази про те, що що вину не визнає. Має 11 років водійського стажу, їхав зі сторони м.Дніпро в сторону м.Донецька, на вул.Дніпровській попереду їхав екіпірований велосипедист, біля бордюру в попутному напрямку. Обвинувачений їхав по правій полосі від бордюру, десь на відстані 2 метрів, їхав прямолінійно. Потерпілий змінив рух вліво та доторкнувся автомобіля, на якому він їхав, взявся рукою за дзеркало, тримаючись правою рукою за кермо, а лівою за дзеркало його автомобіля, потім він впав на проїжджу частину. Він зупинився, вийшов, допоміг потерпілому зняти шолом, дав йому води, спитав в нього, що сталось, навіщо він змістився вліво? Викликав швидку. У лікарні його запросили до кабінету лікаря, розповіли наслідки. Він сказав, що допоможе, чим зможе. Син потерпілого вийшов через 20 хвилин і сказав, що зараз потрібно 20 000 грн., потім ще. Він повідомив, що в нього немає таких грошей. Потім його перевірили в наркології, після чого поїхали на місце ДТП. При малюванні схеми він не був присутнім. Потім поїхали до відділу поліції, пробули там до вечора та поїхали по своїх справах. Додав, що на зустріч йому ніхто не рухався. Велосипедиста бачив метрів за 100, можливо 200. Його швидкість була 40-45 км/год. Додав, що вважає, що дистанція між ним і велосипедистом була безпечною, вони не заважали один одному. Швидкість руху ні в кого з них не змінювалась. Коли ОСОБА_5 схопився за дзеркало, то він почав гальмувати. Наполягав, що ДТП сталось через маневр потерпілого вліво і внаслідок того, що він схопився за дзеркало автомобіля. Огляд проводили через 3-4 години після ДТП. На місці ДТП були решітки. Велосипед не міг проїхати між цією решіткою. Останній раз, коли потерпілий вильнув у сторону автомобіля, то це було перед ним за 20 метрів при його швидкості 40-45 км/год. На цій відстані потерпілий не заважав йому, і в нього часу вистачило б щоб змістити автомобіль вліво. Задня частина дзеркала вилетіла, коли він повернув дзеркало у вихідне становище. Місце ДТП залишив, тому що хвилювався за потерпілого. Савицький попросив велосипед не залишати. Перше виляння Савицького було десь метрів за 100 по напрямку його руху. По лівій смузі інші авто не рухались. Зазначив, що коли потерпілий схопився за дзеркало, то рухався разом з ним з однією швидкістю.

5.Докази надані сторонами провадження на підтвердження та спростування встановлених судом обставин.

5.1. Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що працює лікарем ШМД, обвинуваченого і потерпілого не знає. Щодо ДТП, яка відбулась 21.06.2018 року повідомив, що в районі ПШС автомобіль збив велосипедиста по вул.Дніпровська. Побачили чоловіка, який сидів на узбіччі, у якого був забій плечового суглобу та під питанням перелом ключиці. Велосипедиста забрали до лікарні.

5.2. У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що працює водієм на швидкій, обвинуваченого і потерпілого не знає, і не пам`ятає чи бачив їх на місці ДТП, не виключає, що був на виклику з приводу ДТП.

5.3. У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_11 , який повідомив суд, що ДТП пам`ятає, було десь 3-4 роки тому, їхав на автобусі зранку та на селищі ПШС бачив як їде мікроавтобус білого кольору та велосипедист, почув скрип гальм, повернувся та побачив як мікроавтобус зачепив велосипедиста правою стороною. Біля велосипедиста були хлопець з дівчиною. Велосипед був темний, велосипедист був в шоломі. Безпосередньо зіткнення не бачив, бо йому перекрив огляд мікроавтобус, велосипедист їхав зі сторони узбіччя з боку тротуару прямолінійно. Додав, що слідчий допитував його через деякий час після ДТП. Він побачив фото в інтернеті щодо ДТП та телефон слідчого й зателефонував йому. Шолом у потерпілого був темного або сірого кольору. Від велосипедиста він був на відстані десь 10-15 метрів. Він чув звук гальмування, від чого залишився тормозний слід на асфальті. До бордюру від велосипедиста було пів метри метр. Мікроавтобус рухався швидко, автобус, на якому їхав свідок, їхав десь 40 км/год, мікроавтобус їхав десь в два рази швидше. Після події до велосипедиста підійшли хлопець і дівчина, велосипед лежав біля бордюру на дорозі. Була нормальна погода. Інших автомобілів на шляху мікроавтобуса не було.

5.4. Також досліджено протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 27 листопада 2018 року, відповідно до якого свідок показав на місці, де перебував автобус, в якому він їхав; де перебував велосипедист в шоломі, а саме рухався на зустріч та як їхав білий Мерседес на високій швидкості, після чого зачепив велосипедиста. Також на слідчому експеременті вказав, що автомобіль гальмував. (т.1 а. 208-209)

5.5. Зі згоди учасників кримінального провадження досліджено покази свідка ОСОБА_12 (понятий) дані в судовому засіданні 18 лютого 2020 року попереднього складу суду, в зв`язку з неможливістю сторони забезпечити його явку в судове засідання. Свідок вказав, що деталей він не пам`ятає, але він був понятим при ДТП. Не пам`ятає, скільки там осіб було на місці. Не пам`ятає, які транспортні засоби там були. Слідів він на місці не бачив. Підписував якісь папери, скільки разів не пам`ятає. Дата і час протоколу огляду місця події може відповідати дійсності. На слідчому експерименті здається він не був. Не пам`ятає, щоб він був вечером на слідчій дії. Про подію йому нагадав адвокат, коли він їхав до суду. На протоколі огляду та на схемі місця ДТП підтвердив свої підписи. На протоколі слідчого експерименту із обвинуваченим вказав, що підпис не схожий на його, можливо він хвилювався.

5.6. За аналогічничних підстав досліджено покази свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні показав, що в першій половині дня, точної дати він не пам`ятає, він їхав з дружиною на своєму автомобілі, та при зупинці працівники поліції запросили його бути понятим у зв`язку з ДТП. Він розписався на документах, які йому надали працівники поліції. Був інший понятий. Велосипеда на місці не було. На схемі він не розписувався та її не бачив. Фотозйомки не були проведені при ньому. При слідчому експерименті в другій половині дня він не був присутнім. У протоколі огляду місця події від 22.06.2018 року вказав, що підписи схожі на його. У протоколі слідчого експерименту з обвинуваченим підписи не схожі на його.

5.7. Відповідно до витягу з ЄРДР слідує, що з 22 червня 2018 року розпочато досудове розслідування в даному кримінальному провадженні за попередньою кваліфікацією ст. 286 ч. 1 КК України. Фабула: не вибрано ОСОБА_8 боковий інтервал та допустив контакт правовим боковим дзеркалом з лівим плечем велосипедиста ОСОБА_5 . Внесення в реєстр 17.41. 22 червня 2018 року. (т. 1 а. 117) Захист зазначив, що слідчий вже визначив, що в діях водія є порушення ПДР. З рапорту від 22 червня 2018 року слідує, що повідомлення про подію надійшло в 08.40 на лінію 102 від ОСОБА_8 22.06.2018 року визначено групу прокурорів та доручено проведення досудового розслідування слідчому ОСОБА_14 ( а.118, т.1)

5.8. З протоколу огляду місця від 22 червня 2018 року слідує, що оглянуто асфальтовану ділянку території КЗ «ПМЛ №4»ДОР», яка знаходиться за адресою: м.Павлоград, вул.Дніпровська, 541. Біля приймального відділення було оглянуто автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 . Під час огляду виявлено відсутність пластикової кришки верхнього завісу правої передньої дверцяти, біля правого бокового дзеркала. Сам дзеркальний елемент відсутній. Розбите дзеркало та пластиковий кут, виявлено на сидінні автомобіля. На пластиковій деталі є пошкодження (частину пластика та кріплення). Дзеркало розбите. Огляд проведено за участі обвинуваченого. (т. 1 а. 120-121). До протоколу додано т фототаблицю. (т. 1 а. 122-125). Вказаний автомобіль постановою від 22 червня 2018 року визнано речовим доказом, який під розписку передано на відповідальне зберігання ОСОБА_8 (т. 1 а. 126,127)

5.9. Протокол огляду від 22 червня 2018 року, відповідно до якого було оглянуто спортивний велосипед марки Comanche strada чорного кольору, який знаходиться біля металевої огорожі на території КЗ «ПМЛ №4»ДОР», яка знаходиться за адресою: м.Павлоград, вул.Дніпровська, 541. На момент огляду на велосипеді виявлено пошкодження у вигляді деформації алюмінієвого ободу переднього колеса. Колесо відносно керма вивернуто вправо. На сидінні велосипеда знаходиться головний шолом. (т. 1 а. 128-129). До протоколу велосипеда додано фототаблицю. (т. 1 а. 130) Вказаний велосипед постановою від 22 червня 2018 року визнано речовим доказом, який під розписку передано на відповідальне зберігання ОСОБА_15 (т. 1 а. 131,132)

5.10. Досліджено протокол огляду місця ДТП від 22 червня 2018 року, відповідно до якого о 12.40 год. розпочато огляд за участі понятих. Огляд проводиться за наступних погодних умов: ясно, сонячно, без опадів. Напрямок проведення огляду від проспекту Шахтобудівників до вул. Можайського. Покриття асфальтове, сухе, чисте. По дві смуги в обох напрямках. На момент огляду транспортних засобів учасників ДТП немає. Зафіксовано сліди шин колеса автомобіля, вздовж бордюра на відстані 1.5 метри від бордюра з початку сліду та 1.45 в кінці сліду, довжиною 55.4 м., за напрямку руху учасників ДТП, які відображено на схемі, та розташування решітки каналізації. На фототаблиці чітко видно слід юзу. Огляд проведений за участі обвинуваченого (т. 1 а. 133-142). Доводи захисту про відсутність записів на фототаблиці суд відхиляє, оскільки фотографії відображають об`єктивні дані зафіксовані на схемі, яка складалась за участі обвинуваченого та правильність якої він засвідчив своїм підписом, зокрема й щодо сліду юзу шини правого колеса автомобіля, та відсутність інших слідів.

5.11. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_8 . (т. 1 а. 143) Також досліджено посвідчення водія ОСОБА_8 та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. (т. 1 а. 143, 144).

5.12. Досліджено протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 22 червня 2018 року,під час якого ОСОБА_8 виставив вказаний автомобіль на проїжджій частині вул.Дніпровської в момент контакту з велосипедистом. Встановлено, що в момент контакту з велосипедистом автомобіль MERCEDES, зі слів обвинуваченого, знаходився на відстані 1.95 метри від переднього правого краю проїжджої частини вул.Дніпровської до його переднього правого колеса; на відстані 1,85 метри від заднього правого колеса до правого краю проїжджої частини вул.Дніпровської та на відстані 26,7 метри від переднього правого колеса до опори дорожнього знаку №2.1. Шляхом проведення замірів встановлено, що в момент контакту автомобіля з велосипедистом, велосипед знаходився на відстані 0,85 метри від переднього колеса до правого краю проїжджої частини; на відстані 0,85 метри від заднього колеса до правого краю проїжджої частини та на відстані 26,8 метри від переднього колеса до опори дорожнього знаку №2.1. До протоколу додано схему, а також фототаблицю проведення слідчого експерименту (т.1 а. 145-148).

5.13. Під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 05 липня 2018 року, останній розповів, що 22.06.2018 року приблизно о 06.45 год. він, на своєму велосипеді Comanche strada рухався по вул Дніпровській м.Павлограда зі сторони проспекту Шахтобудівників у напрямку вул.Центральної зі швидкістю приблизно 26-28 км/год по своїй (правій) смузі руху. Під час руху, навпроти буд. № 18, ОСОБА_5 відчув сильний удар у своє ліве плече та від вказаного удару впав з велосипедом на проїжджу частину. Додав, що рухався прямолінійно та напрямку свого руху не змінював. Як до моменту удару рухався автомобіль потерпілий не знає, тому що удар відбувся ззаду, під час випередження автомобілем його велосипеду. Окрім цього, потерпілий показав по якій траєкторії він рухався до моменту удару. Шляхом проведення заміру встановлено, що у момент контакту з автомобілем ОСОБА_5 рухався на відстані 1.1 метр від правого краю проїжджої частини за його напрямком руху. Після того, потерпілий ОСОБА_5 за допомогою велосипеду і статиста показав, у якому положенні він знаходився під час руху на велосипеді (тулуб похилений вперед, руки зігнуті у лікті під кутом до 900). Після того потерпілий ОСОБА_5 показав на своє ліве плече, ззаду, куди саме відбувся удар, під час контакту з автомобілем. Також потерпілий вказав місце, де він відчув удар. (т.1 а. 158-162)

5.14. Також досліджено висновок експерта №142/33 від 16 липня 2018 року, відповідно до якого згідно наданої медичної документації у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді травматичного вивиху акроміального кінця лівої ключиці з розривом ключично-акроміальної зв`язки, множинних саден м`яких тканин грудної клітини, а також верхніх та нижніх кінцівок. Тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, що діяли за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області або об ударі об такі та такими предметами могли бути виступаючі частини рухаючогося автомобіля, та дорожнє покриття при падінні і ударі об нього. Вищезазначені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день). Не виключена можливість їх утворення в результаті бокового удару правим боковим дзеркалом автомобіля у ліве плече під час випередження його на велосипеді та послідуючому падінні на проїжджу частину. Визначити послідовність та час між їх спричиненням не видається можливим. Давність їх утворення може відповідати даті, вказаній в ухвалі суду про призначення судово-медичної експертизи та наданій медичній документації на його ім`я, тобто 22.06.2018 року. (т.1 а. 169-170)

5.15. У судовому засіданні допитана експерт ОСОБА_16 , яка вказала, що проводила дослідження за наданими медичними документами, цих документів достатньо для відповіді на поставлені питання. Не виключено, що потерпілого зачепило дзеркалом та він впав на землю. Експерт вказала що до висновку про те, що міг потерпілий отримати ушкодження від удару у ліве плече під час випередження його на велосипеді та послідуючому падінні на проїжджу частину, враховуючи виявлені тілесні ушкодження. Такі ушкодження при падінні з велесипеда на виставлену руку вірогідніше зламався б променево зап`ясний суглоб. Більш вірогідно, що було при травмі надано прискорення, бо був не тільки вивих, а ще розрив зв`язку, що не виключає удар автомобіля ззаду.

5.16. Відповідно до висновку експерта №5/10.1/509 від 13 серпня 2018 року, для заданих дорожніх умов та відповідної дорожньої обстановки швидкість руху автомобіля MERCEDES-BENZ до початку гальмування визначається близько 99,9... 104,3 км/год. З причин вказаних в дослідницький частині встановити, коли саме виникла небезпека для руху водію автомобіля «MERCEDES- BENZ VITO» ОСОБА_8 та велосипедисту ОСОБА_5 органи слідства (суду) можуть самостійно на підставі всіх зібраних по справі матеріалів включаючи висновки даної експертизи. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ОСОБА_17 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4, 12.9 ("б") та 13.3 Правил дорожнього руху України. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, велосипедист велосипеда Comanche strada ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 1.5 (ч. 1) та 12.3 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігти події для водія ОСОБА_8 визначалася своєчасним виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати їх. При цьому вибір безпечного інтервалу залежав від водія автомобіля "Мерседес Бенс Vito" ОСОБА_8 , оскільки він виконував випередження велосипеда Comanche strada. В даній дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, технічна можливість запобігання ДТП не визначалася діями велосипедиста ОСОБА_5 . В даній дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, дії водія автомобіля "Мерседес Бенс Vito" д.з. НОМЕР_1 ОСОБА_18 не відповідали п.п. 12.3,12.4, 12.9 ("б") та 13.3 ПДР України. Невідповідність дій водія ОСОБА_8 вимогам п.п. 12.3 та 13.3 ("б") Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП. При вказаному механізмі наїзду в діях велосипедиста ОСОБА_5 не вбачається яких-небудь невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору могли перебувати в причинному зв`язку з подією ДТП, що розглядається. (т.1 а. 175-179).

5.17. У судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_19 , який повідомив, що під час проведення експертизи не проводилось трасологічне дослідження. З матералами провадження він ознайомлений. Момент виникнення небезпеки встановлює орган дізнання та вказує у постанові. Безпечний інтервал не потрібно було розраховувати, оскільки був контакт із дзеркалом. Крім того, він зазначив, що для водія велосипедист був перешкодою. Водій мав діяти до відповідного пункту ПДР. Даних у постанові було достатньо для проведення експертизи та надання відповідей. Постановою слідчого було визачено, що це слід гальмування автомобіля. Час руху учасників ДТП для даного експертного дослідження не має значення. Безпечний інтервал визначається у тих випадках, коли неохідно з`ясувати, чи міг водій безпечно об`їхати перешкоду у тих випадках, коли об`єкт з`являється раптово, а в даній справі велосипедист перебував в полі зору обвинуваченого, світлий час доби, рівна дорога, технічний стан, справний, велосипедист рухався прямолінійно. У даному випадку величина безпечного інтервалу не розраховувалась.

5.18. Також оглянуто копію картки виклику швидкої медичної допомоги від 22 червня 2018 року за № 241 щодо ДТП у відношенні ОСОБА_5 (т.1 а. 181-183).

5.19. Сторона захисту надала фотографії зі слідчого експерименту за участі обвинуваченого, які містять інший час їх створення - це 11.10, а не як зазначено в протоколі 18.00 годин, на підтвердження не допустимості слідчого експерименту за участі обвинуваченого (т.1, а. 224 ).

5.20. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи, наданої стороною захисту від 14 лютого 2020 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «Mercedes Benz Vito» ОСОБА_8 , для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був з моменту виникнення небезпеки для руху застосувати засобів до гальмування автомобілю, тобто керуватися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Стосовно до розглянутої дорожньої ситуації, момент початку зміни напрямку руху велосипедиста ОСОБА_20 , ліворуч, в бік смуги руху автомобіля марки «Mercedes Benz Vito» р.№ НОМЕР_1 , повинен був розглядатися водієм ОСОБА_8 , як небезпека для руху, з якого він зобов`язаний був, згідно визначення «небезпека для руху» - застосувати засобів до гальмування автомобілю аж до його зупинки. З технічної точки зору, у дорожній обстановці, що склалася, велосипедист ОСОБА_5 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був перед зміною напрямку руху керованого ним велосипеду марки «Comanche Strada» ліворуч, переконатися в безпеці своїх дій для інших учасників дорожнього руху, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, велосипедист ОСОБА_5 , виконуючи вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду. З технічної точки зору, у причинному зв`язку з подією, що настала, перебувають дії велосипедиста ОСОБА_5 , який у дорожніх умовах, що склалися, не впевнившись у небезпеці своїх дій для себе та інших учасників дорожнього руху, змінив напрямок руху керованого ним велосипеду марки «Comanche Strada», ліворуч, що у свою чергу, привело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП - наїзду велосипедиста на праву бічну частину автомобілю марки «Mercedes Benz Vito» р.№ НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 , тобто дії велосипедиста ОСОБА_5 , як невідповідні вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв`язку з подією, що настала. (т.2 а. 46-52)

Під час дослідження даного висновку обвинувачений вказав, що дзеркальна частина правого дзеркала випала через дії обвинуваченого, а вже потім він його розчавив своїм автомобілем.Так само накладка випала від дій потерпілого.

5.21 Також в судовому засіданні було досліджено висновок експерта психолога наданий стороною захисту від 20 листопада 2022 року, який було долучено до матеріалів справи захисником обвинуваченого, згідно із закономірностями функціонування пам`яті людина не може запам`ятовувати та тривалий час утримувати в пам`яті незначні елементи образу ситуації, зокрема протягом п`яти місяців. У змісті висловлювань, вербальній та невербальній поведінці свідка ОСОБА_21 за матеріалами відеофіксації слідчого експерименту 27.11.2018 року наявні численні ознаки недостовірності. (т.4 а. 73-79)

5.22 Відповідно до висновку авто технічної експертизи №4414-23 від 04 квітня 2024 року, у заданій дорожньо-транспортній ситуації, водію автомобіля «Mercedes Benz Vito» ОСОБА_8 для забезпечення безпеки дорожнього руху, необхідно було діяти відповідно до вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, водію велосипеду «Comanche Strada» ОСОБА_5 для забезпечення безпеки дорожнього руху, необхідно було діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «Mercedes Benz Vito» ОСОБА_8 не мав технічної можливості запобігти дорожньо-транспортну пригоду. Водій велосипеда «Comanche Strada» ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортну пригоду шляхом виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху. Невідповідностей в діях водія автомобіля «Mercedes Benz Vito» ОСОБА_8 вимогам Правил дорожнього руху, які могли б знаходитись у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, не вбачається. В діях водія велосипеду «Comanсhe Strada» ОСОБА_5 вбачаються невідповідності до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, які знаходяться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Так як у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.06.2018 та схеми до нього не зафіксовано слідової інформації, яка б належала саме автомобілю «Mercedes Benz Vito» р. н. НОМЕР_1 у вигляді слідів гальмування, переміщення, юзу, ковзання, а визначити її експертним шляхом не надається можливим, тому вирішити експертним шляхом питання: «Згідно даних отриманих про проведення огляду міста дорожньо-транспортної події від 22.06.2018 року, а також слідової інформації відображеної в протоколі вказаного огляду міста події та схеми до нього, чи можливо встановити належність зафіксованого сліду гальмування саме автомобілю «Mercedes Benz Vito» р.№ НОМЕР_1 ? Якщо так, то за якими ознаками? Якщо вказаний слід гальмування належить шинам автомобіля «Mercedes Benz Vito» p,№ НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_8 , то яка була швидкість руху вказаного автомобіля в момент даної події? - не надається можливим. (т.4 а. 119-128)

5.23. Копії вироку щодо свідка ОСОБА_11 , щодо його засудження за злочин проти власності, притягнення до адміністративної відповідальності щодо порушень правил адміністративного нагляду. Також надав постанови в справах про адміністративні правопорушеня за ст. 173-2 КУпАП (т. 3 а. 231-250, т.4 а. 1-4)

5.24 Процесуальні документи щодо встановлення очевидців пригоди. Зокрема доручення датоване 24 вересням 2018 року, відповідно до якого слідчий доручив оперативному підрозділу встановити очевидців ДТП та зробити повідомлення в ЗМІ про ДТП з вказівкою котактного номеру телефону. Досліджено довідку, як документ про те, що опубліковано оголошення в регіональні ЗМІ, на офіційному веб сайті ГУП, а також в соціальній мережі "ФБ" з інформацією про ДТП та номерами телефонів для зв`язку. У судовому засіданні досліджено скрини з сторінок регіонального новинного сайту "05632" "Пеший Павлоградський" "Павлоградський незалежний портал" " Бегемот", з яких слідує про публікацію відповідних оголошень 24 вересня 2018 року.

6. Оцінка досліджених доказів та мотиви неврахування окремих доказів.

Відповідно дост..94КПК України суд засвоїм внутрішнімпереконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюють кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

6.1.Щодо показів свідка Помєщика таслідчого експериментуза йогоучасті (п.5.3,5.4). Стороназахисту вважаєпокази свідкаПомєщика неправдивими,а слідчий експериментз нимнедопустимим доказом.На підтвердженнянадали документивказані в п.5.20,які наїх думку,свідчать пронегативну репутацію свідка,щодо йогосудимостей та притягнень до адміністративноївідповідальності. Також сторона захисту надала висновок експерта психолога ОСОБА_22 (п. 5.18) Оцінюючи доводи, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст.102 КПК України експертний висновок має містити відомості про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза.

Відповідно до вимог "Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах" обов`язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз, в письмових висновках експерта, крім даних, передбачених чинним законодавством, обов`язково зазначаються номер, дата видачі і строк дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Наданий стороною захисту висновок таких відомостей не містить, у Державному реєстрі атестованих судових експертів прізвище експерта ОСОБА_22 відсутнє.

Також відповіднодо вимогст.102КПК Українивисновок експертаповинен матидокладний описпроведених досліджень,у томучислі методи,застосовані удослідженні,отримані результатита їхекспертна оцінка.Також відповідно до п. 6.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою. Дана експертиза не містить посилання на застосовані методики, які пройшли державну атестацію.

Також висновок експерта повинен бути зроблений на бланку з обов`язковими реквізитами, визначеними вказаним вище нормативним актом, вказаний висновок таким вимогам не відповідає.

«До проведеннясудових експертиз,крім тих,що проводятьсявиключно державнимиспеціалізованими установами,можуть залучатисятакож судовіексперти,які неє працівникамицих установ,за умови,що вонимають відповіднуосвіту таосвітньо-кваліфікаційнийрівень,пройшли відповіднупідготовку вдержавних спеціалізованихустановах МЮУ,атестовані йотримали кваліфікаціюсудового експертаз певноїспеціальності впорядку,передбаченому ЗакономУкраїни «Просудову експертизу»».Відповідну позиціювисловила колегіясуддів Касаційногокримінального судуВерховного Судуу постановівід 1лютого 2024року посправі №287/105/18.Враховуючи викладене, висновок експертизи наданий стороною захисту є недопустимим та не береться до уваги при оцінці доказів.

Стосовно притягнень свідка до адмністративної пвіповідальності, то дані доводи суд відкидає, оскільки відповідно до вимог ст.39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Щодо засудження за кримінальні правопорушення, то суд бере до уваги, що свідок не засуджувався за злочини проти правосуддя з однієї сторони. З іншої сторони свідок детально описує подію, зазначає колір транспортних засобів, що був шолом, описує колір велосипеду як темний, зазначає місце розташування велосипеда - на проїзній частині біля бордюру, вказує що підійшли хлопець та дівчина (про що вказував обвинувачений). Окрім того, в судовому засіданні досліджено процесуальні документи щодо встановлення очевидців пригоди (див. п. 5.21) шляхом розміщеня інформації в регіональних ЗМІ з вказівкою котактного номеру телефону.

Щодо доводів про недопустимість слідчого експеременту суд їх відхиляє, бо свідок під час слідчого експерименту попереджений про кримінвоьну відповідальність за дачу завідомо не правдивих показів, на місці вказав, де він перебував, де перебував велосипедист та де відбувалась сама подія. Метою слідчого експеременту було не здійснення вимірів, а перевірка показів свідка на предмет де перебували учасники ДТП, та достовірність показів свідка. Те що долучений не флешнакопичувач, а диск, є безпідставними доводами, адже електронний доказ є оригіналом незалежно від носія, на якому він перебуває.

Співставляючи покази свідка та слідчий експеримент з показами потерпілого, ДТП протоколом огляду місця події, протоколом огляду автомобіля та велосипеда, висновком СМЕ, з документами щодо пошуку очевидців, суд вважає покази свідка достовірними та такими, які відображають об`єктивну реальність.

6.2 Захист прохав протокол огляду автомобіля визнати недопустимим доказом(див . п.п. 5.8.,5.9), так як були відсутні поняті, участь яких є обов`язковою.

Так, відповідно до ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Вказану норму необхідно розглядати у взаємозв`язку із ст. 13 КПК України, відповідно до якої, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ст. 233 КПК України зазначає, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно закон вимагає обов`язкову участь понятих при проникненні до житла чи іншого володіння (в контексті даного провадження до автомобіля), за відсутності згоди володільця.

Таким чином, вирішальним в даній справі є питання, чи відбулось проникнинення до іншого володіння обвинуваченого та чи таке проникнення відбулось без його згоди. Як слідує з протоколу, автомобіль оглядався зовні, проникнення до нього не відбулося, пошкодження дзеркала та дзеркало на сидінні видно й з вулиці, про що зазначено у протоколі (вікна не тоновано). Також протокол не містить будь-яких заперечень щодо огляду автомобіля від обвинуваченого. У судовому засіданні 24.06.2021 року обвинувачений не заперечував, що він самостійно відкрив автомобіль та про відсутність в нього заперечень щодо огляду автомобіля. Так само й потерпілий підтвердив свою згоду на огляд його велосипеду.

ВС в постанові по справі №564/138/18 зробив висновок, що "КПК не передбачає обов`язкової участі понятих при огляді, якщо він проводиться не в житловому приміщенні…".

Огляд транспортного засобу причетного до ДТП, який обвинувачений перемістив з місця події, істотно відрізняється від тих оглядів транспортного засобу, проведення яких вимагає дотримання вимог, передбачених статтями 233, 234 та 237 КПК. Підставою для проведення огляду місця події стало повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Саме з метою перевірки вказаної інформації та з`ясування події, що відбулася, було здійснено огляд автомобіля, який обвинувачним переміщено з місця пригоди.

Метою цього огляду була фіксація слідів кримінального правопорушення шляхом візуального обстеження транспортного засобу як предмету, що міг зберегти на собі його сліди. В результаті огляду місця події встановлено зовнішні пошкодження транспортного засобу. Огляд здійснений суто з метою з`ясування та фіксації технічного стану, в якому перебуває знаряддя вчинення злочину, пошкоджень та характерних ознак транспортного засобу після ДТП, слідової інформації про обставини події на ньому, стан його окремих вузлів, агрегатів та органів керування безпосередньо після ДТП, без вилучення будь-яких предметів та не з метою їх відшукання. Ні дзеркало, ні пластикова накладка не вилучалися. Подібні висновки мають місце місце в постанові ВС в справі №564/138/18.

Також безпідставними є доводи про проведення огляду велосипеду та автомобіля до внесення відомостей до ЄРДР, адже огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду.

Таким чином докази зазначені в п.п. 5.8. 5.9 є допистумими.

6.3 Розглядаючи доводи захисту про недопустимість протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 22 червня 2018 року (див п. 5.12), з підстав, що це було раніше, а не о 18 годині і понятих не було, також обвинувачений вказав, що вказаний слідчий експермент суд бере до уваги те, що з досліджених показів понятих слідує те, що вони не підтвердили наявність своїх підписів в протоколі слідчого експерименту. Досліжуючи фото таблицю додану до протоколу слідчого експерименту, де обвинувачений показує розташування автомобіля та велосипедуа в момент контакту, слідує, що обвинувачений самостійно вказує, де перебував велосипед та засвідчує схему своїм підписом, на якій зафіксовані відстань автомобіля від бордюра та відставнь автомобіля від бордюра. Зазначена відстань відрізняється на 5 сантиментів, про яку обвинувачений повідомив у судовому засіданні. Суд цілком погоджується з тією обставиною, що поняті фактично були відсутні. Також суд бере до уваги фото надані стороною захисту (т. 1 а. 224-225), які містть схожу інформацію. Також суд константує, що час проведення, зазначений в протоколі слідчого експерименту не відповідає дійсності. (такі висновки суд робить виходячи з напрямку тіней, які зафіксовані на протоколі огляду місця події, а це обідній час і напрямку тіней від сонця в вечірній час, так о 18 годині напрямки тіней повинні були зміститись в сторону напрямку руху учасників ДТП, а вони перебувають на тому самому місці). Отже, слідчий експеримент проведено в час приблизний до часу огляду місця події, тобто до внесення відомостей до ЄРДР.

Оцінюючи протокол слідчого експерименту внаслідок відсутності понятих, в період часу до внесення відомостей до ЄРДР, суд вважає його недопустимим, оскільки участь останніх є обов`язковою та до внесення відомостей в ЄРДР може здійснюватись тільки огляд місця події.

6.4 Доводи захисту про відсутність повноважень в слідчого Цибаня щодо проведення досудового розслідування спростовуються процесуальними документами (доручення) дослідженими в судовому засіданні ( див п. 5.7)

6.5 Доводи захисту про спричинення потерпілим тілесних ушкоджень внаслідок падіння спростовуються висновками дослідженої СМЕ та показами експерта, що при падінні на руку були б інші ушкодження.

6.6. Оцінюючи доводи захисту про недопустимість висновку експерта авто техніка (див п.5.16) з підстав залежності експерта від сторони обвинувачення. Вказані доводи суд відхиляє, оскільки слідчі органи поліції не мають в підпорядкуванні експертів експертної установи. Щодо доводів про те, що експерт не врахував дані, які повідомив обвинувачений, то суд з однієї сторони бере до уваги покази експерта (див п.5.17)про те,що йомувихідних данихбуло достатньо длявідповідей напосталені питання,а зіншої сторонивраховує,що даніповідомлені обвинуваченим про зміну руху велосипедистом неє об`єктивнимиданими,а є версією захисту.Окрім того дані отримані під час слідчого експерименту за участі обвинуваченого, який визнано недопустимим, до уваги експертом не бралися.

6.7.Щодо висновків автотехнічних експертиз (п. 5.16, п. 5.20, п. 5.22)

Висновок експерта наданий стороною обвинувачення (п. 5.16 грунтується на версії потерпілого). Серед вихідних даних:

- швидкість руху велосипедиста 28-28 км/год.

- виявлено слід гальмування автомобіля обвинуваченого.

- до моменту контакту правим боковим дзеркалом автомобіля з лівим плечем велосипедиста потерпілий рухався прямолінійно. На відстані 1.1 м. від бордюра.

Суть: обвинувчений їде прямо, велосипед їде прямо. Не дотримуючись бокового інтервалу з перевищенням швидкості обвинувачений випереджаючи б`є дзеркалом в ліве плече потерпілого.

В авто технічній експертизі, наданій стороною захисту (п.5.16), серед вихідних даних, які надала сторона захисту (версія) зазначено, що потерпілий Савицький рухався 0.7-1 м. від правого краю проїзної частини змінив напрямок руху вліво і допустив контактування з правою бічною частиною автомобіля Mercedes, який рухався правою смугою на відстані 2 м до правого краю проїзної частини.В момент контактування затримався тримаючись біля правої двері, а потім не втримався і впав.

Швидкість автомобіля 40-45 км/год, а велосипеда 35-40 км/год.

Експерт дійшов висновку, що відбувся наїзд велосипеда на праву бічну сторону автомобіля, а тому дії велосипедиста не відповідають вимогам пункту 10.1 ПДР та перебувають у причинному зв`язку з подією, що настала.

Такі висновки є сумнівними, бо автомобіль обвинуваченого під час огляду має ушкодження тільки пластикової накладки біля корпуса дзеркала та самого дзеркала, як видно з фото наданих обвинуваченим (т. 1 а. 224-225) верхні точки велосипеду потерпілого значно нижчі лінії розташування дзеркала.

Авто технічна експертиза проведена в судовому засіданні (див п. 5.22)призначена завихідними даними наданимистороною захисту, відповідно до версії озвученої в судовому засіданні.

Так, за даними сторони захисту обвинувачений рухався 2 метри від бордюра, а потерпілий змінив напрямок руху за цією версією, взявся рукою за дзеркало, а потім впав. Експерт прийшов до висновку, що в такому випадку діями ОСОБА_8 не визначалась можливість запобігти наїзду, а визначались однобічними діями велосипедиста.

Таким чином, визначальним є вирішення питання про фактичні обставини пригоди, оскільки різні обставини мають наслідком діаметрально протилежні висновки експертів авто техніків.

При встановленні обставин ДТП суд враховує те, що обставини подіїнеобхідно встановлювати оцінюючи всі докази напредмет їх логічності та відповідності об`єктивній реальності,бо водій після причетності доДТП покинувмісце події таприбрав елементи кузова. А відповідно до п.п. 2.10. п.2 Правил дорожнього руху, передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Суд критично ставиться до версії сторони захисту. Так, для експертизи (п.5.20) сторона захисту зазначила, що велосипедист допустив контактування з правою бічною частиною автомобіля, у момент контактування тримався правої двері, а вже під час експертизи (п.5.22), захист зазначив, що обвинувачений взявся рукою за дзеркало автомобіля.

Свідок Помєщик зазначив, що потерпілий їхав прямо, а втомобіль рухався значно швидше, автомобіль гальмував та залишиав сліди гальмування. Отже, спростовується версія захисту, що ОСОБА_23 їхав зі швидкістю майже такою, як потерпілий. Окрім того, суд піддає сумніву зазначену обвинуваченим швидкість велосипеда, а це 35-40 км/год. По-перше, потерпілий спростовує таку швидкість, по-друге потерпілому на момент ДТП було 59 років.

Так само сторона захисту спростовує, що слід гальмування залишений обвинуваченим. Однак свідок Помєщик чітко зазначає, що автомобіль гальмував та залишив слід. Згідно протоколу огляду на місці події виявлений один слід гальмування. Довжина його визначена. І обвинувачений під час огляду місця події та складання протоколу і схеми не заперечував наявність сліду гальмування. За таких обставин, суд вважає встановленим, що слід гальмування залишений саме обвинуваченим, оскільки доведення належності сліду гальмування здійснюється не тільки експертним шляхом, а сукупність всіх засобів доказування. При вирішенні цього питання суд враховує, що обвинувачений покинув місце ДТП, прибравши за собою вставку дзеркала та пластмасовий кутник дзеркала.

З огляду на дані авто технічної експертизи, суд приходить до висновку, що обвинувачений їхав зі швидкістю 99,9... 104,3 км/год. Додатково про це вказують і покази свідка Помєщика про значно вищу швидкість автомобіля в порівнянні з велосипедом, та результати пошкодження автомобіля обвинуваченого, адже від контакту дзеркала з потерпілим вкаладиш дзеркала відокремився від корпусу та пластиковий кутник відірвано від корпусу від правої стійки автомобіля. Це при тому, що вкладиш, виходячи з конструкції дзеркала, кріпиться таким чином, щоб витримувати механічні та аеродинамічні навантаження.

Суд відхиляє доводи захисту, що обвинувачений схопився за дзеркало та впав. Це протирічить тим ушкодженням, які виявлені в потерпілого та ушкодженням на автомобілі. Так, за висновком СМЕ (див.п.5.14) є можливим утворення виявленихушкоджень в результатібокового ударуправим боковимдзеркалом автомобіляу лівеплече підчас випередженняйого навелосипеді тапослідуючому падінніна проїжджучастину.В судовому засіданні експерт зазначила, що більш вірогідно, що було при травмі надано прискорення потерпілому, бо був не тільки вивих, а ще розрив зв`язку, що не виключає удар автомобіля ззаду. При падінні на руку були б інші ушкодження.

Окрім того, суд оцінює, ушкодження, які виявлені на автомобілі обвинуваченого. Конструкція дзеркала автомобіля побудована таким чином, що вкладиш - дзеркальна частина кріпиться на кількох фіксаторах, які витримують навантаження, які виникають в процесі експлуатації автомобіля. Так, дзеркало кріпиться на дверках автомобіля і витримує навантаження від різкого закриття дверки, попадання автомобіля на швидкості в яму тощо. А за версією обвинуваченого потерпілий на швидкості 35-40 км. на ходу, перебуваючи спиною до автомобіля, який наближається позаду, вхопився за дзеркало і від цього вкладиш випав. Більше того, щоб відділити вкладиш від корпуса дзеркала необхідно використання інструменту з зануренням останнього між корпусом дзеркала та самою вставкою з протилежних сторін дзеркала та застосування певної сили. Інформація про конструкції дзеркала автомобіля обвинуваченого перебуває у вільному доступі і доступна для стороннього спостерігача.

Окрім того, в результаті ДТП крім дзеркала пошкоджений пластиковий кутник стійки автомобіля, який механічно відділився від місця його перебування, має ушкодження самого кутника (відсутня частина), та має зламані кліпси. Вказані об`єктивні дані вказують на те, що був достатно сильний удар дзеркала, в результаті якого відбулось від`єднання кутника та вставки дзеркала. Одночасно в потерпілого виникли описані експертом ушкодження.

Співставляючи характерні ушкодження автомобіля обвинуваченого, виявлені тілесні ушкодження потерпілого, покази потерпілого та покази свідка Помєщика, разом з даними протоколу огляду місця події, суд відкидає версію обвинуваченого. Одночасно суд вважає об`єктивними та такими, що підтверджуються дослідженими доказами версію потерпілого.

Отже, суд приходить до висновку, що потерпілий рухався прямолінійно, не змінював свого напрямку руху, а обвинувачений випереджаючи потерпілого з перевищенням швидкості допустив контакт правого дзеркала з лівим плечем обвинуваченого, при цьому застосовуючи гальмування. Обвинувачений під час допиту повідомив, що він гальмував. В результаті ДТП потерпілий отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Таким чином, об`єктивно є підтвердженими вихідні дані надані для проведення авто технічної експертизи №5/10.1/509 від 13 серпня 2018 року. Щодо інших експертиз то їх висновки до уваги суд не бере у зв`язку з відхиленням судом версій сторони захисту.

Окремо суд враховує що обвинувачений, як він зазначив, велосипедиста побачив за 100 метрів, можливо 200 метрів. Бачив, як велосипедист то їхав прямо, то виляв. Так, велосипедист рухався 150 метрів.

Аналізуючи досліджені належні та допустимі докази суд приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку свідчить про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

7. Призначення покарання

Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має неповнолітню дитину.

Обтяжуючих і пом`якшувальних обставин судом не встановлено.

Враховуючи викладене, зокрема, позицію сторони обвинувачення, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, йому необхідно призначити покарання в межах санкції статті.

Також з урахуванням обставин порушення водієм ПДР, зокрема залишення місця пригоди, необхідно застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний термін, що відповідатиме завданням кримінального судочинства та особі обвинуваченого.

Відповідно до ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3 роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

З вразуванням редакції закону про криміналну відповідальність на дату вчинення кримінально караного діяння минули строки давності.

Обвинувачений не вчиняв нових злочинів та не ухилявся від суду, отже він підлягає звільненю від призначеного покарання.

Долю речових доказів вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

Судові витрати складають 18005, 60 гривні, які під час досудового розслідування були затрачені на проведення судових експертиз.

Цивільний позов не заявлено.

Клопотань про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу від сторони обвинувачення не надходило

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 74 ч. 5, 49 КК України, звільнити ОСОБА_8 від призначеного основного та додаткового покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави (РНОКПП НОМЕР_5 ) документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 18005 (вісімнадцять тисяч п`ять) грн.. 60 коп., які під час досудового розслідування витрачені на проведення судових експертиз.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-автомобіль марки "MERCEDES-BENZ VITO" білого кольору номерний знак НОМЕР_1 з механічними пошкодженням, переданий на зберігання ОСОБА_8 залишити останньому за належністю;

-велосипед марки "Comanche strada" чорного кольору з механічними пошкодженням, переданий на зберігання ОСОБА_15 залишити останньому за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копія вироку негайно вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1