Рішення № 124578923, 21.01.2025, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/1021/24

Провадження № 2/745/16/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Данькова О.М., за участі секретаря судового засідання Петрикій І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Тараненко А.І. звернувся до суду та просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за Кредитним договором №520789015 від 09.03.2021 року у розмірі 33518,37 грн. Позов мотивує тим, що 09.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір №520789015 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. 09.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 17000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово було продовжено. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (Додаток №17). В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (Додаток №18) та №3 від 30.12.2022 (Додаток №19) - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 33518,37 грн. 30.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №3009/24, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №520789015 від 09.03.2021, становить - 33518,37 грн., яка складається з наступного: 15586,50 грн. - заборгованість по кредиту; 17931,87 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 30.09.2024- 08.10.2024. Окрім того, просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. Представник позивача Тараненко А.І. у поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи провести за його відсутності. Відповідач ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позовну заяву не подав. Тому, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В судовому засіданні встановлено, що 09.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладенийкредитний договір №520789015 у формі електронного документаз використаннямелектронного підписуна суму 17000 грн. строком на 126 днів, (а.с. 12-20). Згідно з додатком №1 до договору №520789015 таблиці обчислення вартості кредиту умовами договору були визначені дати та суми повернення отриманого відповідачем кредиту, (а.с. 14). 28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕОШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Договір факторингу №28/1118-01, згідно з яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно з п. 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, (а. с. 34-39). Строк дії договору факторингу №28/1118-01 сторонами неодноразово продовжувався, шляхом підписання додаткових угод №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №3 від 31.12.2023, (а.с. 34-48). Відповідно до реєстру прав вимоги №138 від 15.06.2021 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 31289,55 грн, з яких: 15586,50 грн заборгованість за тілом кредиту; 15703,05 грн заборгованість за процентами, (а.с. 49-50). 05.08.2020 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладений договір факторингу №05/0820-01, згідно з яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, (а.с. 51-55). Строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 05.08.2020 сторонами продовжувався шляхом підписання додаткових угод №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, згідно з реєстром прав вимоги №11 від 31.08.2023 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 33518,37 грн, з яких: 15586,50 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17931,87 грн. заборгованість по відсоткам, (а.с. 56-59). 30.09.2024 ТОВ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ОНЛАЙНФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №3009/24, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором, (а.с. 60-67). Згідно з випискою з особового рахунку станом на 08.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 33518,37 грн, з них: 15586,50 грн заборгованість за тілом кредиту; 17931,87 грн заборгованість по відсоткам, (а.с. 71). Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі ст. 64 ЦПК України. Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст. 519 ЦК України). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові коштив розпорядженнядругої сторони(клієнта)заплату(у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша ст. 1077 ЦК України). Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231», передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17, від 18.10.2018 року у справі № 910/11965/16. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц. Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору. Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений між ТОВ «МАНІВЕОШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 09.03.2021, тоді-як договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», був укладений 28.11.2018. Отже, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , і в первісного кредитора не виникло права вимоги за неіснуючим зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». За таких обставин, передати право вимоги за зобов`язанням, якого не існувало на момент укладення договору факторингу, неможливо. Тому право вимоги до боржника ОСОБА_1 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу від 28.11.2018 року набуто не було, а тому не могло бути передано в подальшому за договорами факторингу та додатковими угодами, в тому числі і за договором факторингу №3009/24 від 30.09.2024 року позивачу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Статею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Отже, понесені судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 207, 512-514, 516-517, 1077-1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 131, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-285, 354, 355 ЦПК України, В И Р І Ш И В:

У задоволенніпозову ТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТКАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Сосницьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його складення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місце знаходження: вул. Рогнідинська,буд.4А,офіс 10,в м.Києві,01024; код ЄДРПОУ 43541163. Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.М.Даньков