Постанова № 124578542, 21.01.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/87/25

Провадження № 3/592/181/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Котенко Ольга Анатоліївна, за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Курбатова Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

за ст.126 ч.5 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2024 року о 11 год. 49 хв. м.Суми, пр-т Перемоги, буд. 105, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування ним, чим порушила пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року (згідно постанови ЕНА 3549338 від 26.11.2024 року).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Захисник зазначив, що ОСОБА_1 визнає вину у вчиненому, вона дійсно не отримувала посвідчення на право керування транспортним засобом. Чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_2 мобілізований до лав ЗСУ, проходить військову службу, і вона як волонтер надає гуманітарну допомогу, логістичну підтримку військовій частині, тому вимушена була використовувати автомобіль. Від ОСОБА_1 надійшла до суду заяву, в якій вона просила відстрочити виконання постанови строком на один рік зі сплатою рівними частинами щомісяця, враховуючи, що вона має малолітню доньку та неповнолітню доньку, чоловік є військовослужбовцем, вона займається волонтерською діяльністю.

Дослідивши адміністративні матеріали справи, вважаю, що ті фактичні дані, що містяться у протоколі серія ЕПР1 №201779 від 21.12.2024 року, наданих Управлінням патрульної поліції в Сумській області, дають підстави стверджувати, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.5 ст.126 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується іншими дослідженими у суді матеріалами справи, а саме відеозаписом з оптичного носія даних (а.с.5).

Так, порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно з п.1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст.280 КУпАП: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , 21.12.2024 року о 11 год. 49 хв. в м.Суми, пр-т Перемоги, буд. 105, керувала транспортним засобом не маючи посвідчення водія.

Відповідно до п.2.1 а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» інформація про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня.

Відповідно до відомостей з інформаційно-пошукових систем МВС України транспортний засіб Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 .

Згідно ч.ч.9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні дані, дії ОСОБА_1 , необхідно кваліфікувати за ч.5 ст.126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Оскільки на момент розгляду справи відсутні докази наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія, тому ці обставини перешкоджають суду застосувати до неї такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Суд не застосовує таке додаткове стягнення як конфіскація транспортного засобу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб належить іншій особі.

Суд застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800грн.

З приводу заяви ОСОБА_1 , про відстрочку виконання постанови Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 січня 2022 року по справі №592/87/25, у зв`язку з її скрутним матеріальним становищем, утриманням двох дітей, слід зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст.301 КУпАП визначено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Тобто, КУпАП не регулює питання щодо можливості розстрочки виконання постанови.

Водночас, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». ЄСПЛ поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст.6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про розстрочку штрафу, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема кримінального, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом учасників провадження у справі про адміністративні правопорушення (правом на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

Частиною 4 ст.53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та призначення їй штрафу за цією статтею на користь держави в сумі 40800грн., її клопотання слід задовольнити та розстрочити їй виплату штрафу на строк 12 (дванадцять) місяців зі щомісячним платежем 3400грн. щомісяця.

Керуючись ст.4 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст.33, 40-1, ч. 5 ст.126, ст.283, ст.284 КУпАП, ч.4 ст.53 КК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 40800(сорок тисяч вісімсот)грн.00коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60грн. за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Ковпаківського районного суду м.Суми від 21.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 40800грн. на строк 12 місяців, зі сплатою штрафу рівними частинами по 3400(три тисячі чотириста)гривень 00копійок щомісяця до 28 числа кожного місяця.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.А. Котенко