Рішення № 124578101, 21.01.2025, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1749/24

Провадження № 2-а/386/26/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,

встановив:

ОСОБА_1 через систему«Електронний суд»25.12.2024звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив скасувати постанову № 645 від 04.12.2024 про притягнення мене, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд 6; код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати, які складаються з судового збору, який був сплачений останнім у сумі 605 (шістсот п`ять гривень) 60. коп. за подання позовної заяви та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 гривень 00 копійок (шість тисяч гривень) 00 коп (докази понесення судових витрат будуть подані протягом 5 днів після постановлення рішення у даній справі).

Крім того, до позовної заяви було надано клопотання про витребування доказів, в якій просив витребувати у відповідача протокол про адміністративне правопорушення №13663 від 23.11.2024 , на підставі якого було ухвалено постанову №645 від 04.12.2024.

Позов обґрунтовує тим, що 04.12.2024 року, Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було винесено постанову № 645 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу сумою у 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. Про те, що на нього начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 наклав постанову № 645 від 04.12.2024 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, дізнався 23 грудня 2024 року, коли на його ім.»я Укрпоштою прийшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так як з 25.11.2024 року він мобілізований до лав ЗСУ, то, відповідно, за нього листа із штрафом отримали батьки.Зазначив, що постанова була винесена 04.12.2024, проте отримали її та, відповідно, дізнався він про її винесення лише 23.12.2024 коли отримав Укрпоштою лист від ТЦК та СП. З огляду на це, строк оскарження постанови починається з 23.12.2024, а отже останнім днем подання позовної заяви про оскарження постанови є 01.01.2025.В зв`язку з чим просив поновити строк звернення до суду. Як вбачається зі змісту постанови, 04.12.2024 відповідач виніс постанову № 645, якою притягнув його ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу сумою у 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. нібито за те, що він не стояв на військовому обліку в жодному ТЦК та СП у статусі військовозобов`язаного. В постанові відповідачем не вказано обґрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також, що Позивач є належним суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності, що справа розглянута відповідно до територіальної юрисдикції, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. Також зазначив, що Відповідач під час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення не надав йому копію даного протоколу на прохання, що порушує його право на ознайомлення із матеріалами справи. Крім того позивач вказав, що відповідачем не було дотримано вимоги ст.33, ст. 278, ст. 279 та ст.280 КУпАП при розгляді справи. Також вагомою підставою для скасування постанови є те, що відповідачем було розглянуто справу про притягнення його до адміністративної відповідальності 04.12.2024 під час його перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 . Наголосив на тому, що на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 він перебуває з 25.11.2024,тому ніяк не міг дізнатися про дату, час та місце розгляду справи, оскільки перебував на військовій службі.Ввважає, що притягнення його до відповідальності є незаконним, оскільки на момент складання Протоколу (згідно того, як це описано в Постанові) 23.11.2024 він перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , виданого 11.10.2017. Також його статус військовозобов`язаного був наявний у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується електронним військово-обліковим документом, сформованим у додатку Резерв + 04.12.2024. Коли особі виповнюється 25 років, вона зобов`язана протягом 5-7 днів звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 ) для постановки на військовий облік. 3 квітня 2024 року набув чинності Закон про зниження віку військовозобов`язаних осіб від 27 до 25 років. Таким чином, чоловіки, яким виповнилося 25 років, підлягають зняттю з обліку призовників і взяттю на облік військовозобов`язаних осіб. Дата його народження ІНФОРМАЦІЯ_6 . З огляду на це, 25 років виповнилося 07 лютого 2024 року. Так як з 3 квітня набув чинності закон про зниження мобілізаційного віку до 25 років, то, відповідно, протягом семи днів від 3 квітня 2024 року він мав, згідно логіки (якщо припустити, що не стояв на обліку у статусі військовозобов`язаного) стати на військовий облік у статусі військовозобов`язаного. Станом на квітень 2024 року штраф за не постановку на військовий облік становив 1700 грн. З огляду на це, навіть якщо припустити, що він не стояв на обліку у статусі військовозобов`язаного, притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП його могли притягнути за Законом, що діяв становим на квітень 2024 року (тоді штраф за цією статтею становив 1700 грн).

Він поніс судові витрати в зв`язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн. 00 коп. Докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після ухвалення судового рішення у даній справі протягом 5 днів.

Ухвалою суду від 26.12.2024 позовна заява була залишена без руху.

30.12.2024 позивач усунув вказані недоліки.

30.12.2024 ухвалою суду в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол про адміністративне правопорушення №13663 від 23.11.2024 складений відносно ОСОБА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також до заяви надав копію довідки №1638 від 05.12.2024 про те, що він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в частині НОМЕР_2 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою суду докази суду не надав.

21.01.2025 о 09 год. 46 хв. через систему «Електронний суд» відповідач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, за підписом ОСОБА_4 , в додатках якого вказав виписку з ЄДР, однак до клопотання додано ймовірно копія з останнього листка наказу, підписаного Головнокомандуючим ЗСУ ОСОБА_5 та тво.начальника кадрового центру ЗСУ ОСОБА_6 , 17 пунктом вказано «підполковника ОСОБА_4 , колишнього військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_7 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ВОС-2904002.В клопотанні просив прийняти клопотання та вважати причини неприбуття поважними, відкласти розгляд справи на іншу дату. Клопотання обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_8 є районним органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби та визначених законодавством відповідальних завдань з проведення мобілізації людських та транспортних ресурсів, задоволення потреб територіальної оборони та забезпечення обороноздатності Гайсинського району. Таким чином, у зв`язку з першочерговістю завдань щодо проведення мобілізації людських та транспортних ресурсів з метою вчасного і в повному обсязі комплектування команд, що направляються до військових частин, та проведення заходів щодо оборони Гайсинського району, а також через значну кількість судових справ та інших обов`язків представника юридичної служби щодо юридичного супроводу всієї діяльності територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відсутня можливість для забезпечення прибуття представника ІНФОРМАЦІЯ_9 до Голованівського районного суду Кіровоградської області для участі в розгляді справи №386/1749/24.

Суд до уваги вказане клопотання не бере до уваги, оскільки подане відповідачем після визначеного часу розгляду даної справи та надане представником , який не підтвердив своє повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи,за умови що його належним чином повідомлено про дату,час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши письмові докази, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, а також те, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Відповідач відзивна позовнузаяву досуду неподавав,тому відповіднодо ч.6ст.162КАКС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За клопотанням позивача у відповідача ухвалою суду був витребуваний доказ, а саме протокол про адміністративне правопорушення №13663 від 23.11.2024 складений відносно ОСОБА_1 , однак витребуваний доказ суду ненаданий та суду неповідомлено причини ненадання такого доказу.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. ( ст.. 80 КАС України).

Суд вважає, що справу можливо розглянути за наявними доказами наданими позивачем.

Згідно з копією тимчасового посвідчення № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 прийнятий на тимчасовий облік запасу ЗСУ за ВОС №999 посада не має в/підг код ОООА. Тимчасове посвідчення видано: передано на облік в/зоб за ст. 18 п. 1 ЗУ ГВО і В, протокол №8 від 11.10.2017, дійсне до видачі військового квитка

04.12.2024 ОСОБА_1 було визнановинним увчиненні адміністративногоправопорушення передбаченогоч.3ст.210КУпАП,оскільки останній,як військовозобов`язанийпо вікуне включенийдо реєстру призовників,військовозобов`язаних тарезервістів. В мотивувальній частині постанови зазначено, що « ОСОБА_1 , в порушення вимог правила військового облік, передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних за своїм задекларованим місцем проживання і має ознаки ухилення вій військового обліку та є порушенням правил військового обліку в частині не перебування на військовому обліку за задекларованим місцем проживання в ТЦК та СП. Внаслідок своєї бездіяльності вчинив довго триваюче правопорушення , яке закінчилось у листопаді 2024 , коли звернувся до відповідача із заявою про взяття його на військовий облік».

Як вбачається з витягу з додатку Резерв+ військово-облікового документу ОСОБА_1 уточнив дані 12.07.2024, де стоїть відмітка, що дані уточнено вчасно, тобто статус військовозобов`язаного був наявний у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тобто твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 , як військовозобов`язаний по віку не включений до зазначеного реєстру та не перебуває на військовому обліку не відповідає дійсності.

23.11.2024 ОСОБА_1 отримав військовий квиток серії НОМЕР_4 в ІНФОРМАЦІЯ_10 , прийняв присягу 25.11.2024 у в/ НОМЕР_5 .

Відповідно до довідки від 05.12.2024 командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині.

Твердження в постанові №165 від 04.12.2024 про те, що ОСОБА_1 був повідомлений про день , час та місце розгляду справи суд ставить під сумнів, оскільки в постанові вказано, що листом від 24.11.2024 за вих. №5636 останній належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не зазначено коли ним було отримано вказаний лист.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Реалізуючи свої повноваження у сфері безпеки дорожнього руху, суб`єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи відповідно до ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 246КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З урахуванням викладеного, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набрав чинності Закон України № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП доповнено частиною третьою, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно із ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

З 19.05.2024 Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч. 3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

На виконання ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 з`явився до відповідача , проте на нього було складено протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що не став на військовий облік в жодному територіальному центрі комплектування, що не відповідає дійсності, оскільки з 20.12.2017 тимчасово перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 , крім цього обновив свої дані 12.07.2024 в Резерві+, на той момент, коли не існувало ні норми ч. 3 ст. 210 КУпАП, ні строків виконання обов`язку.

Отже, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративно правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП з 07.02.2024 (з дня коли виповнилось 25 років), оскільки норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку. З цих підстав не приймається доводи представника відповідача щодо триваючого характеру порушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Суд зазначає, що Закон, який погіршує становище особи, не має ретроспективної дії, отже притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідач, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення за яке позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, однак у даній справі суб`єкт владних повноважень не виконав даного обов`язку та не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також, відповідно до ст.ст. 72, 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що процесуальний обов`язок доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Сама по собі постанова №645 від 04.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, не дає підстав стверджувати про порушення позивачем Правил військового обліку, оскільки зазначені у постанові обставини свого обґрунтування під час розгляду справи не знайшли.

За наведеного, а також ураховуючи заявлені вимоги та приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП не доведена, відтак, за відсутності достатніх доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 605 грн 50 коп.

Враховуючи вказане позивачем в позовній заяві, та ст. 139 КАС України, суд прийшов до висновку, що позивач зобов`язаний подати в п`ятиденний строк з дня винесення рішення суду підтвердження судових витрат на правничі послуги з врахуванням ст. 134 КАС України.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі ст. ст.2,77,241-246,255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч 3 ст. 210 КУпАП №645,постановленої 04.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.- скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 накористь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн.60 коп.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 : АДРЕСА_3 ;ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 21 січня 2025 року.

Суддя: Гут Ю. О.