Постанова № 1245753, 12.12.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2007 № 4/232

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів: Михальської Ю.Б.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача:Богомаз А.К. довіреність № 18-1776/11 від 26.12.2006 р.

від відповідача:Павленко В.І. довіреність від 15.09.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Софія 1"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.10.2007

у справі № 4/232

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва "Печерськжитло"

до Приватного підприємства "Софія 1"

провиселення та повернення нежилого приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2007 р. позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” (далі КПУЖГ “Печерськжитло”, позивач) до Приватного підприємства “Софія 1” (далі ПП “Софія 1”, відповідач) про виселення та повернення нежитлового приміщення задоволений повністю: зобовязано ПП “Софія 1” виселитись з нежитлового приміщення загальною площею 123,8 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 3-А, приміщення 70 /технічний поверх/ передавши його Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва “Печерськжитло”; стягнуто з ПП “Софія 1” на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва “Печерськжитло” 85 грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення і прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Вимоги обґрунтовуються тим, що при винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було невірно оцінені докази та зроблено висновок стосовного належного повідомлення Орендаря про відмову у продовжені терміну Договору оренди спірного приміщення. В додатковому обґрунтуванні апеляційних вимог ПП “Софія 1” зазначає, що місцевий господарський суд також не прийняв до уваги те, що для зміни або розірвання Договору оренди має бути прийняте рішення Печерської районної ради м. Києва, оскільки власником спірного майна є саме вона, а позивач є лише його балансоутримувачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вимоги ПП “Софія 1” не визнав, зазначив, що вони необґрунтовані, а оскаржуване рішення законне і прийняте з дотриманням чинного законодавства. КПУЖГ “Печерськжитло” просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою від 16.11.2007 р. апеляційна скарга прийнята до провадження і призначена до розгляду на 05.12.2007 р. В судовому засіданні 05.12.2007 р. була оголошена перерва на 12.12.2007 р.

В судовому засіданні 12.12.2007 р. колегія, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, встановила наступне.

Розпорядженням Печерської районної у м. Києві радою від 05.04.2006 р. №211-р “Про надання в орендне користування нежитлових приміщень в будинку № 3А на вул. Басейній (за планом БТІ адреса будинку: буд. № 3 пр. 70 на вул. Басейній)” ПП “Софія-1” надані в орендне користування нежитлові приміщення площею 123,8 кв.м. для розміщення органу управління в буд. №3А на вул. Басейній (за планом БТІ адреса будинку: буд. №3 пр. 70 на вул. Басейній та технічних поверх) та КП “Печерськжитло” доручено укласти відповідний договір оренди терміном з 05.04.2006 по 03.04.2007 р.

Між КП “Печерськжитло” та ПП “Софія-1” 05.04.2006 р. на підставі розпорядження Печерської районної у місті Києві ради №211-р від 05.04.2006 р. укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, спору, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва №162/608 (далі Договір) за умовами якого, КП “Печерськжитло” передав, а ПП “Софія-1” прийняв в орендне користування нежиле приміщення, будівлю, споруду (далі обєкт оренди) за адресою: вул. Басейна, №3А (за планом БТІ: вул. Басейна, 3 пр. 70) загальною площею 123,8 кв.м. для розміщення органу управління 20% (п. 1.1 договору).

Даний Договір укладений строком на один рік, а саме до 03.04.2007 р. (п. 9.1.)

Продовження терміну дії вказаного Договору оренди здійснюється за рішенням Органу, уповноваженого управляти майном (п. 9.2.).

Також Договором (пп. 3.2.3.) встановлені зобовязання Орендодавця (позивача), відповідно до яких при прийнятті рішення Органом, уповноваженим управляти майном, щодо непродовження договору оренди, він зобовязаний повідомити Орендаря протягом місяця з моменту закінчення терміну дії договору оренди про його непродовження, звільнення обєкту оренди та передачу його Орендодавцю по акту.

ПП “Софія 1” неодноразово зверталося до Печерської районної у місті Києві ради та Печерської районної у м. Києві державної адміністрації з проханням продовжити Договір оренди вказаних приміщень. Це стверджується, зокрема, листами №4 від 24.02.2006 р. і №5 від 26.03.2006 р.

10.04.2007 р. КПУЖГ “Печерськжитло”, посилаючись на ст. 17 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” надіслало на адресу орендаря попередження-заяву з повідомленням про те, що Договір продовжений не буде. В зазначеній заяві позивач попереджує, що вказаний договір оренди закінчився 03.04.2007 р. та не буде продовжений на новий термін та вимагає від відповідача здати орендоване приміщення по акту прийому-передачі представникам КПУЖГ “Печерськжитло”.

В звязку з тим, що вимога стосовно звільнення спірного приміщення виконана не була, КПУЖГ “Печерськжитло” звернулось з позовом про виселення відповідача із орендованого приміщення.

Відповідач позов не визнає з підстав викладених в апеляційній скарзі. Зокрема, він посилається на те, що попередження-заяву з боку відповідного уповноваженого на це органу він не отримував. Тому Договір є автоматично пролонгованим на той самий строк, про що свідчить і відсутність заперечень з боку Печерської районної у місті Києві ради. Вказане заперечення також не зазначене в самій попередження-заяві.

Оскільки, внаслідок укладання спірного договору, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Організаційні відносини, повязані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів регулюються Законом України “Про оренду державного і комунального майна” (ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону, орендодавцями майна, що перебуває у комунальній власності є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти цим майном. Повноваження органів місцевого самоврядування передбачені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Після дослідження всіх доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає, що позов КПУЖГ “Печерськжитло” не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Право комунальної власності на нежитлові приміщення визначені відповідно до закону як обєкти права комунальної власності належить Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження обєктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати обєкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, визначати в угодах та договорах умови використання обєктів, що передаються в оренду (ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”). Так, відповідно до ч. 2 ст. 41 цього ж Закону, управління майном комунальної власності територіальних громад районів у містах здійснюють Районні у містах ради .

Договір оренди №162/608 від 05.04.2006 р. був укладений на підставі Розпорядження Печерської районної у місті Києві ради №211-р від 05.04.2006 р. Відповідно до цього розпорядження КП “Печерськжитло” було доручено лише укласти відповідний договір оренди з ПП “Софія 1” терміном з 05.04.2006 р. по 03.04.2007р. З наданого позивачем Розпорядження не вбачається, що йому надано право щодо вирішення питання стосовно переукладання або внесення зміни до договору оренди нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади Печерського району м. Києва.

Про відсутність повноважень позивача щодо прийняття рішення про непродовження договору оренди свідчить вказаний Договір, який, як зазначалось раніше містить припис, а саме пп. 3.2.3., відповідно до якого КПУЖГ “Печерськжитло” має лише повідомити Орендаря про Рішення Органу, уповноваженого управляти майном щодо відмови у продовженні строку оренди.

Виходячи з вищенаведеного, вбачається, що відносно відмови у продовженні терміну Договору оренди спірного приміщення, яке належить до комунальної власності, повинне бути надане конкретне розпорядження (Рішення) відповідного органу.

Також слід зазначити, що вищевказана попередження заява, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 12), підписана Заступником директора з питань оренди КПУЖГ “Печерськжитло” без відповідних на це повноважень.

Позивач не надав відповідного документу, на підставі якого б він мав надіслати лист відповідачу про відмову у продовженні терміну договору оренди.

До того ж, Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1155 встановлено, що реєстровані поштові відправлення, адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти у приміщеннях об'єкта поштового зв'язку, на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. На копії зворотного повідомлення, яка була надана позивачем суду зазначено, що лист отримав уповноважений Лози, однак ніяких даних про особу, яка отримала цей лист і його підпису на зворотному повідомленні не зазначено.

Таким чином, подана позивачем попередження-заява №18/539/11 від 10.04.2007р. судом до уваги не приймається, оскільки останній не підтвердив ні повноважень на його надсилання, ні факту отримання його відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи ПП “Софія 1” надсилало до Органу, уповноваженого управляти майном (Печерської в м. Києві районної адміністрації) листи з проханнями продовжити термін Договору оренди спірного приміщення, однак ніяких розпоряджень з цього приводу прийнято не було, що остаточно доведено в судовому засіданні. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто до 03.04.2008 р.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що відповідач займає спірне приміщення на законних підставах, а позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові № 11 від 29 грудня 1976 року “Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не зясував всіх обставин справи, що мають бути доведені відповідними доказами, зокрема, повноважень позивача щодо права приймати рішення стосовно продовження або відмови у продовженні строку спірного Договору оренди, що призвело до ухвалення невірного судового рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, в разі неповного зясування обставин, що мають значення для справи, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Позивачем не було надано суду належних доказів на спростування викладеного в апеляційній скарзі.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Софія 1” задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2007 р. в справі № 4/232 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” (01010, м. Київ, провулок Січневий, 7, р/р 260063516201 у Печерському відділенні АБ “Банк регіонального розвитку”, МФО 300540, код ЄДРПОУ 03366569) на користь Приватного підприємства “Софія 1” (01004, м. Київ, вул. Басейна, 3-А, р/р 26008026601061 в Печерській філії АКБ УСБ м. Київ, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33302581) суму державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 42, 50 грн.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Справу № 4/232 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого Господарського Суду України.

Головуючий суддя

СуддіМихальська Ю.Б.

18.12.07 (відправлено)