Рішення № 124572435, 21.01.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/13518/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Падій В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить:

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у неповідомленні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з серпня 2022 року по листопад 2022 року включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з серпня 2022 року по листопад 2022 року включно за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/8/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, з серпня 2022 року по листопад 2022 року включно.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 14.09.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) поданий відзив на позов, в якому не визнає в повному обсязі позов та вважає, що вони незаконні та необґрунтовані з огляду на наступне. Позивач у 2022 році проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , проте наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 5-вв від 07.04.2022 позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з 07.04.2022. У вказаний період службового відрядження позивач перебував на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , яка і здійснювала йому нарахування та виплату грошового забезпечення. За період перебування у службовому відрядженні позивача у Військовій частині НОМЕР_2 , а саме спірний період з 01.08.2022 по 30.11.2022, остання мала б щомісячно до 5 числа повідомляти Військову частину НОМЕР_1 про його безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за попередній місяць у відповідності до абзацу 2 пункту 11 Наказу № 392-АГ виключно у формі Довідки, передбаченої додатком 2 до Наказу № 392-АГ. Проте Довідок підтверджень безпосередньої участі у бойових діях або заходах позивача за серпень-листопад 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 392-АГ до Військової частини НОМЕР_1 не надходило. Таким чином участь позивача у бойових діях або заходах протягом спірного періоду, не підтверджена у порядку, який визначався Наказом №392-АГ, що підтверджує відсутність у Військової частини НОМЕР_1 правових підстав для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період спірних правовідносин. Також просять врахувати суд, що у Військової частини НОМЕР_1 відсутній примірник Довідки №4858 від 02.03.2023 та про її ймовірне існування відповідач дізнався з матеріалів позовної заяви.

Позивачем подана відповідь на відзив на позов, зміст якої аналогічний змісту позовної заяви.

ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) у встановленим судом строк відзиву не подано, не подано жодних документів також.

Ухвалою суду від 13.11.2023 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду по справі №200/493/23.

Ухвалою суду від 12.12.2024 провадження у справі поновлено; витребувано:

- у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) копії усіх наявних документів, що стосуються предмету позову, засвідчені належним чином;

- у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) копії усіх наявних документів, що стосуються предмету позову, засвідчені належним чином, зокрема, але не виключно, докази надсилання довідки від 02.03.2023 № 4858 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій, або постова відомість чи копії або витяги з них, в частині, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу, витяги з рапортів, що стосується та може підтверджувати безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф за спірний період, а також пояснення щодо виплати позивачу додаткової винагороди за спірний період, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім`ям під час дії воєнного стану», з зазначенням коли саме було виплачено додаткову винагороду та за який період, з належними та допустимими доказами, довідкою про грошове забезпечення позивача за спірний період. У разі відсутності витребуваних доказів, повідомити про юридичну особу розпорядника вищезазначеної інформації.

На виконання ухвали суду від 12.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) повідомив суд, що довідку №4858 від 02.03.2024 відносно позивача до військової частини не надходила, що підтверджується довідкою №25/5158/23-вн від 04.10.2023 (а.с.60).

ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) поданий відзив на позов, в якому вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають дійсності та не ґрунтуються на законодавстві.

Вказують, що позивача, у складі прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_4 . Списки, передбачені додатками 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) не направлялись, так як відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» (володільцем даного розпорядження є Адміністрація Державної прикордонної служби України) визначено, що збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань військовослужбовцям ДПСУ з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілом. Зазначають, що копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснювалось прикордонною комендатурою швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) з 18.03.2022 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії номером обслуги 2 групи протитанкових ракетних комплексів окремого відділення протитанкових ракетних комплексів прикордонної комендатури швидкого реагування (а.с.33).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) № 5-вв від 07.04.2022 позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з 07.04.2022, з метою прийняття участі у заходах (а.с. 34).

В той же час у вказаний період службового відрядження позивач перебував на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , яка і здійснювала йому нарахування та виплату грошового забезпечення.

На думку позивача, в період проходження ним служби, з серпня 2022 року по листопад 2022 року, він не отримав всіх належних сум грошового забезпечення, а саме додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за місяць.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).

За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзаців першого-другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., № 259/2022 від 18.04.2022 р., № 341/2022 від 17.05.2022 р., № 573/2022 від 12.08.2022 р., № 757/2022 від 07.11.2022 р. та № 58/2023 від 06.02.2023 р., строк дії воєнного часу продовжувався та триває і на даний час.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).

Пунктом 1 цієї постанови (у редакції станом на 07.03.2022) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Надалі до Постанови №168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, від 08.10.2022 №1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.

Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

У постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».

Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

31.03.2022 Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі Наказ № 164-АГ), який діяв до 01.08.2022.

30.07.2022 Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 Постанови № 168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», який був уведений в дію з 01.08.2022.

Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000,00 грн пропорційно часу участі у розрахунку на місяць його безпосередньої участі, а саме:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

У пункті 4 наказу від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 5 наказу № 392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Відповідно до пункту 10 наказу №392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Відповідно до пункту 11 наказу №392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

З системного аналізу змісту наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ слідує, що в них виписані ті умови і порядок, які були спрямовані сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови №168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань / заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України, на період дії воєнного стану, щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально, про що свідчить зміст наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ.

Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Крім того, для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

З наведеного Суд дійшов висновку, що виконання військовослужбовцем завдань, пов`язаних із забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченою Постановою №168.

Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які, у розумінні Постанови № 168 та пункту 2 наказу №392-/0/81-22-АГ означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин вище указаними документами.

Суд зауважує, що спірні правовідносини склалися щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, встановленої Постановою №168, за період, з серпня 2022 року по листопад 2022 року, у зв`язку з відсутністю документального підтвердження такої участі.

Позивач наполягає, що він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови №168, також за період, з серпня 2022 року по листопад 2022 року, стверджуючи, що він брав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі, відповідачі посилаються на відсутність підстав для здійснення позивачу такої виплати з тих причин, що у спірний період позивач виконував обов`язки військової служби на ділянці державного кордону України, та підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у НОМЕР_4 прикордонного загону та НОМЕР_3 прикордонного загону за спірний період відсутні, оскільки від керівника підрозділу охорони державного кордону не надходили.

Ухвалою суду від 12.12.2024, з метою повного та всебічного розгляду справи, витребувано:

- у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) копії усіх наявних документів, що стосуються предмету позову, засвідчені належним чином;

- у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) копії усіх наявних документів, що стосуються предмету позову, засвідчені належним чином, зокрема, але не виключно, докази надсилання довідки від 02.03.2023 №4858 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій, або постова відомість чи копії або витяги з них, в частині, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу, витяги з рапортів, що стосується та може підтверджувати безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф за спірний період, а також пояснення щодо виплати позивачу додаткової винагороди за спірний період, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім`ям під час дії воєнного стану», з зазначенням коли саме було виплачено додаткову винагороду та за який період, з належними та допустимими доказами, довідкою про грошове забезпечення позивача за спірний період. У разі відсутності витребуваних доказів, повідомити про юридичну особу розпорядника вищезазначеної інформації.На виконання вказаної ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) повідомив суд, що копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснювалось прикордонною комендатурою швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ).

На виконання вказаної ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) повідомив суд, що у спірний період Журнали службово-бойових дій ПКШР НОМЕР_3 прикордонного загону велися військовослужбовцями НОМЕР_3 прикордонного загону, під час їх перебування у відрядженні у Військовій частині НОМЕР_2 та саме з урахуванням зазначених у них записів, у відповідності до абзацу 2 пункту 11 Наказу № 392-АГ, вказана військова частина зобов`язана була перевірити достовірність внесеної інформації та у сукупності з іншими документами, визначеними пунктом 4 Наказу №392-АГ, скерувати на адресу Військової частини НОМЕР_1 Довідки у формі, визначеній додатком 2 до Наказу №392-АГ, для здійснення відповідних нарахувань додаткової грошової винагороди у підвищеному розмірі.

Також ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) надав суду довідку про те, що відносно ОСОБА_1 відомості в журналах службово-бойових дій за період, з 01.08.2022 по 30.11.2022, не обліковано та надав суду довідку №04.3.1/847/25-Вн від 17.01.2025, в якій вказано, що відносно ОСОБА_1 рапорти для виплати додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн, передбаченої Постановою КМУ №168, у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 до НОМЕР_3 прикордонного загону не надходили та повідомив, що іншими документами, що стосуються виплати додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн щодо ОСОБА_1 , НОМЕР_3 прикордонний загін не володіє. Також прикордонний загін повідомив, що довідку №4858 від 02.03.2024 відносно позивача до прикордонного загону не надходила, що підтверджується довідкою №25/5158/23-вн від 04.10.2023 (а.с.60).

З довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 27.09.2023 №25/4938/23 слідує, що за результатами перевірки наявної інформації про беспосередню участь у бойових діях або заходах, наявних у журналах бойових дій (Журнал службово-бойових дій приккишр НОМЕР_3 прикз №114 (розпочато 08 квітня 2022р., закінчено 12 жовтня 2022 р., прошитий та пронумерований посадовими особами прикордонної комендатури швидкого реагування на 102 аркушах) та Журнал службово-бойових дій приккшр НОМЕР_3 прикз № НОМЕР_5 (розпочато 08 серпня 2022р., закінчено 22 листопада 2022 р., прошитий та пронумерований посадовими особами прикордонної комендатури швидкого реагування на 102 аркушах), Журнал службово-бойових дій приккшр НОМЕР_3 прикз № НОМЕР_6 (розпочато 23 листопада 2022р., закінчено 15 січня 2023 р., прошитий та пронумерований посадовими особами прикордонної комендатури швидкого реагування на 102 аркушах), у період з 01.08.2022 по 31.11.2022 відносно ОСОБА_1 відповідні відомості не обліковані (а.с.63).

Також відповідач повідомив, що довідок підтверджень безпосередньої участі у бойових діях або заходах позивача за серпень-листопад 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 392-АГ до Військової частини НОМЕР_1 не надходило.

Також повідомив суд, що, не відповідає дійсності факт зазначений в листі Військової частини НОМЕР_2 про те, що Довідка №4858 від 02.03.2023, видана керівництву зведеного загону НОМЕР_3 прикордонного загону та спростовується Довідкою №25/5158/23-Вн, згідно якої такий документ відсутній у розпорядженні загону.

Суд зауважує, що такі документи, як бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконані бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах - оформлюються командиром підрозділу, в якому проходить службу військовослужбовець.

Суд вважає, що зі змісту наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ слідує, що за загальним правилом найнебезпечніші і найтяжчі умови несення військової служби в умовах, запровадженого з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану, припадають на випадок захисту Батьківщини військовослужбовцем, відносно якого кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання додаткової винагороди згідно Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі незмінно було визначено знаходження військовослужбовців на лінії бойового зіткнення, тобто безпосередня участь у вогневих сутичках з ворогом або знаходження під вогнем ворога.

З огляду на запроваджений статтею 8 Конституції України принцип верховенства права, невід`ємним елементом якого є справедливість, суд доходить до переконання про те, що виплата додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн іншим категоріям військовослужбовців має відповідати саме означеному критерію.

Суд зауважує, що зазначений наказ Адміністрації Держприкордонслужби України, який діяв у спірний період містить правило підтвердження особистої та безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме вказівки на те, щодо переліку таких документів належать: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження); 2) журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, постова відомість; 3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань та довідкою у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 392-АГ .

При цьому суд доходить до переконання про те, що лише підтверджена сукупністю документів, а саме: бойовим наказом (бойовим розпорядженням), записами у журналі ведення бойових дій (аналогічного за правовою природою документу), рапортом командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, довідкою у формі, визначеній додатком 1 до Наказу № 392-АГ спричиняють виникнення у конкретного військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі.

Отже лише за наявності сукупності документів, а саме: бойового наказу (бойового розпорядження), записами у журналі ведення бойових дій (аналогічного за правовою природою документу), рапорту командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, довідкою у формі, визначеній додатком 1 до Наказу № 392-АГ та лише за виконання бойових завдань, перелічених у вищевказаному наказі спричиняють виникнення у конкретного військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі.

Проте матеріали справи не містять документів щодо виконання позивачем безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами, натомість матеріали справи містять докази виконання позивачем службових обов`язків (певних завдань) по охороні державного кордону України.

Отже лише вищевказані документи у розумінні статей 72-76 КАС України є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом особистої та безпосередньої участі конкретного військовослужбовця у бойових діях (але за виключенням випадку існування спору стосовно предмету та змісту бойового завдання, або стосовно предмету та змісту бойової дії, або стосовно місця територіальної дислокації військового підрозділу).

Проте доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірний період, а саме бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу матеріали справи не містять, а ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) наполягають на тому, що позивач в спірний період лише виконував обов`язки по охороні державного кордону України та не приймав участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 27.09.2023 №25/4938/23.

Щодо видання довідки від 02.03.2023 №4858 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) суд зауважує наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) стверджує, що вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, оскільки вона була видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України, за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_4 та наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.

За таких обставин вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.

Суд підкреслює власне усвідомлення та усвідомлення кожним громадянином України значущості внеску кожного військовослужбовця у захист та оборону Батьківщини у період з 24.02.2022, але за волею законодавця додаткова винагорода у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі підлягає виплаті не за щоденне виконання завдань повсякденної військової служби по охороні державного кордону, а по суті за професійний ризик несення військової служби в умовах існування миттєвої і невідворотної загрози загибелі військовослужбовця у ході бойової дії від дій ворога.

При цьому суд враховує, що із положень частин 1 і 2 статті 77 КАС України у поєднанні з приписами частини 4 статті 9, абзацу 2 частини 2 статті 77, частин 3 і 4 статті 242 КАС України слідує, що суб`єкт владних повноважень повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише не спростування суб`єктом владних повноважень задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку частини 2 статті 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Суд засвідчує позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України глибоку повагу, шану та вдячність за виконання завдань військової служби під час повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, але з огляду на зміст згаданих вище належних норм матеріального права зауважує про відсутність правових підстав для призначення додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі за спірний період.

За таких обставин з огляду на приписи частини 2 статті 19 Конституції України суд змушений у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_9 ).

Суддя В.В. Падій