Рішення № 124570929, 21.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15388/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з неврахуванням періоду проходження військової служби з 22.10.1982 по 14.11.1985 до страхового стажу.

скасувати рішення начальника відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.08.2024 №164450004728 щодо відмови в призначенні пенсії,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію з дати звернення із заявою.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оскільки позивачем подано всі необхідні документи для призначення пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

07.01.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що у позивача відсутній трудовий стаж для призначення пенсії за віком. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 22.10.1982 по 14.11.1985, згідно військового квитка НОМЕР_1 , оскільки прізвище власника не відповідає паспортним даним позивача. Уточнюючу довідку №10/4/5069 від 29.07.2024 до уваги не взято, оскільки відсутнє посилання на первинні документи - облікову картку, однак наявне посилання на військовий квиток НОМЕР_1 .

08.01.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність. Стверджував, що у позивача відсутній страховий стаж для призначення пенсії.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 01.08.2024 про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та 08.08.2024 прийнято рішення №16445004728 про відмову у призначенні пенсії.

Підставою для відмови слугувало те, що у позивача відсутній трудовий стаж для призначення пенсії за віком. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 22.10.1982 по 14.11.1985, згідно військового квитка НОМЕР_1 , оскільки прізвище власника не відповідає паспортним даним позивача. Уточнюючу довідку №10/4/5069 від 29.07.2024 до уваги не взято, оскільки відсутнє посилання на первинні документи - облікову картку, однак наявне посилання на військовий квиток НОМЕР_1 .

Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.08.2024 №16445004728 щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

У статті 1 вказаного Закону № 1058-ІV наведено наступні визначення:

Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбачуваного цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За приписами пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно частини другою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно із оскаржуваним рішенням відповідач встановив, що документально підтверджений загальний (страховий) стаж ОСОБА_1 становить 29 років 1 місяць 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом, відповідачами не зараховано до страхового стажу позивача період проходження військової служби з 22.10.1982 по 14.11.1985, згідно військового квитка НОМЕР_1 , оскільки прізвище власника не відповідає паспортним даним позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю.

Так, судом досліджено військовий квиток НОМЕР_1 , який заповнено російською мовою про період служби з 22.10.1982 по 14.11.1985.

У свою чергу згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.07.2024 №10/45069 ОСОБА_1 1964 року народження, проходив військову службу в Збройних Силах з 22.10.1982 по 14.11.1985, військове звання - старший солдат запасу, підстава видачі довідки - військовий квиток НОМЕР_1 .

З аналізу вищевикладеного слідує, що уповноваженим суб`єктом підтверджено, що позивач у період з 22.10.1982 по 14.11.1985 проходив військову службу в Збройних Силах.

При цьому, доводи відповідача, що уточнююча довідка не може бути прийнята до уваги, оскільки в ній відсутні посилання на первинні документи - облікову картку, на переконання суду, не може бути правовою підставою для відмови в прийнятті довідки, яка видана уповноваженим суб`єктом, який підтвердив проходження позивачем військової служби.

Такими діями, відповідач, фактично перебирає на себе повноваження ІНФОРМАЦІЯ_2 та позбавляє позивача права на зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.08.2024 №164450004728.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається встановлено, що заява позивача від 01.08.2024 за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити позивачу, пенсію за віком.

Крім того, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зарахування страхового стажу / призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідачів та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності в частині оскаржуваного рішення, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоду проходження військової служби з 22.10.1982 по 14.11.1985 та повторно розглянути заяву від 01.08.2024 про призначення пенсії за віком.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 139, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, вул. Зодчих, 5, м.Вінниця) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.08.2024 №164450004728.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 22.10.1982 по 14.11.1985.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2024 про призначення пенсії за віком.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Суддя С.О. Удовіченко