Рішення № 124570785, 20.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14074/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 /надалі позивач, ОСОБА_1 / до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури згідно записів 1,2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури, згідно записів 1, 2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року /а.с. 1-5/.

Позов обґрунтований тим, що 18 вересня 2024 року позивач звернулася до управління із заявою про попередній розрахунок страхового стажу. Листом № 1600-0201-8/76293 від 15 жовтня 2024 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомило, що при розрахунку страхового стажу не взято до уваги період роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури згідно записів 1, 2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року, оскільки запис про прийняття на роботу оформлений неналежним чином, а саме: відсутній номер наказу від 10 жовтня 1993 року про прийняття на роботу, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. З діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури згідно записів 1,2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року позивач не погоджується та вважає їх протиправними, оскільки неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач-1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 17-19/ зазначив, що заява позивача від 18 вересня 2024 року про попередній розрахунок страхового стажу опрацьована за принципом єдиної черги спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та ним зроблено попередній розрахунок страхового стажу позивача, який склав 19 років 07 місяців 21 день. До страхового стажу не зараховано період роботи згідно записів 1,2 трудової книжки з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 199 року, оскільки запис про прийняття на роботу оформлений неналежним чином, а саме: відсутній номер наказу про прийняття позивача на роботу. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення про попередній розрахунок страхового стажу позивача не приймалось .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року залучено до участі у справі №440/14074/24 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області /надалі відповідач-2, ГУ ПФУ в Хмельницькій області/, розгляд справи №440/14074/24 розпочато спочатку, витребувано докази.

Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 55-58/ зазначив, що 18 вересня 2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про попередній розрахунок страхового стажу. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності зроблено попередній розрахунок страхового стажу позивача, який склав 19 років 07 місяців 21 день. До страхового стажу позивача не зараховано: період роботи згідно записів 1, 2 трудової книжки з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року, оскільки запис про прийняття на роботу оформлений неналежним чином, а саме: відсутній номер наказу про прийняття позивача на роботу.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 6/, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення / перерахунок пенсії від 18 вересня 2024 року /а.с. 69/, у якій просила призначити пенсію, вид пенсії: про попередній розрахунок пенсії.

До вказаної заяви згідно розписки-повідомлення /а.с. 70/ додано, зокрема: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт або ID-картка або посвідку; довідку про прийняття на роботу (навчання); інший документ; свідоцтво про шлюб; трудову книжку або документи про стаж.

Відповідно до відомостей із журналу операцій Електронної пенсійної справи ОСОБА_1 /а.с. 48/ питання проведення розрахунку стражу вирішувалось посадовою особою ОСОБА_2 ( U22001-VVO), а згідно із службовою запискою ГУ ПФУ в Полтавській області №1571/10-16 від 29 липня 2020 року /а.с. 49/ Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області має код о22.

Відповідно до розрахунку страхового стажу, проведеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області /а.с. 71-зворот/, страховий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком становить 19 років 07 місяців 21 день, до якого не враховано період з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №1600-0201-8/76293 від 15 жовтня 2024 року /а.с. 9/ на запит щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 повідомлено , що вона звернулася до управління із заявою від 18 вересня 2024 року про попередній розрахунок страхового стажу. При розрахунку страхового стажу не взято до уваги період роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури згідно записів 1, 2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року, оскільки запис про прийняття на роботу оформлений неналежним чином, а саме: відсутній номер наказу від 10 жовтня 1993 року про прийняття на роботу, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Для зарахування до страхового стажу необхідно ОСОБА_1 надати уточнюючу довідку за період роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури.

Не погодившись із діями щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури згідно записів 1, 2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /надалі Закон №1058-IV/.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону № 1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

З огляду на приписи наведених положень, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 31 років.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року за № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 №22-1, /надалі - Порядок №22-1 (у відповідній редакції)/, зокрема, встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до пункту 1.7 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви /пункт 1.8 Порядку № 22-1/.

За змістом пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу) ;

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам... у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5) ;

4) відомості про місце проживання особи.

Пунктом 4.2 Порядку №22-1 встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. До заяви про призначення пенсії за віком додаються документи відповідно до встановленого Переліку. За результатами розгляду заяви про призначення пенсії та поданих документів органом, що призначає пенсію, визначеним за принципом екстериторіальності, приймається відповідне рішення (про призначення або відмову у призначенні пенсії). При цьому рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії приймається органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Як встановлено судом, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення / перерахунок пенсії від 18 вересня 2024 року, у якій просила здійснити попередній розрахунок пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянуто заяву позивача від 18 вересня 2024 року та проведено розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком, який становить 19 років 07 місяців 21 день та до якого не враховано період з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року.

Зі змісту відзиву на позовну заяву відповідача-2 слідує, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи згідно записів 1, 2 трудової книжки з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року, оскільки запис про прийняття на роботу оформлений неналежним чином, а саме: відсутній номер наказу про прийняття позивача на роботу.

Надаючи оцінку підставі незарахування відповідачем-2 до страхового стажу позивача період роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року суд виходить з наступного.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частин першої четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі Закон № 1788-XII/ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 /надалі Порядок № 637/, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктами 23 -27 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.

Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.

У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до стажу роботи на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.

Якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

У тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.

З аналізу наведених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування є трудова книжка, а у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній або в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача б/н від 10 жовтня 1993 року /а.с. 75-78/ ОСОБА_1 , зокрема, з 10 жовтня 1993 року прийнята на роботу техпрацівниці по Ковалівському сільському будинку культури (наказ №_ від 10 жовтня 1993 року) та 30 листопада 1999 року звільнена (наказ №24 від 30 листопада 1999 року).

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться /пункт 2.2/.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення /пункт 2.4/.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу /пункт 2.6/.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів /пункт 2.9/.

У розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, звільнений ..." і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним /пункт 2.10/.

Так, дійсно, у трудовій книжці позивача б/н від 10 жовтня 1993 року запис про прийняття позивача з 10 жовтня 1993 року на роботу техпрацівниці по Ковалівському сільському будинку культури (наказ від 10 жовтня 1993 року) не містить номеру наказу, на підставі якого здійснений такий запис.

Проте, в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) Верховний Суд висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі №580/4012/19.

Тож наявність недоліків в оформленні трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що особа жодним чином не впливає на дотримання/недотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, та підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, про що також зазначив Верховний Суд в постанові від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.

Доказів на підтвердження недостовірності записів у трудовій книжці позивача щодо періоду її роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року відповідачами суду не надано та відповідний довід не заявлявся.

За таких обставин хибним є мотив відповідача-2 стосовно відсутності підстав для зарахування періоду трудової діяльності позивача з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року згідно записів у трудовій книжці від 10 жовтня 1993 року до її страхового стажу.

Судовим розглядом встановлено, що заява позивача про призначення / перерахунок пенсії від 18 вересня 2024 року розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та саме ним здійснено розрахунок страхового стажу позивача.

З огляду на те, що у спірних правовідносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, то саме дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури згідно записів 1, 2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року є протиправними.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури згідно записів 1, 2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області допущено протиправні дії щодо незарахування до страхового стажу спірного періоду роботи, а тому відповідна основна позовна вимога задоволенню не підлягає.

Тож за умови відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги, відсутні й підстави для задоволення похідної від неї вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинити певні дії.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову до суду позивач понесла витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією №3657-9825-8631-9699 від 23 листопада 2024 року /а.с. 10-зворот/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 на користь позивача підлягає сума в 484,48 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури згідно записів 1, 2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10 жовтня 1993 року по 30 листопада 1999 року на посаді техпрацівниці Ковалівського сільського будинку культури згідно записів 1, 2 трудової книжки від 10 жовтня 1993 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк