Рішення № 124569803, 21.01.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Справа № 280/10439/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нездійсненні перерахунку та виплати позивачу розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 01.02.2020 року по 31.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-ІХ станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 01.02.2021 року по 31.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2022 року по 15.06.2022 року, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 01.02.2020 року по 31.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-ІХ станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 01.02.2021 року по 31.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2022 року по 15.06.2022 року, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , видати грошовий атестат з урахуванням перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Плужником М.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 10.06.2024 серія АР №1174045.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період проходження позивачем військової служби у ВЧ НОМЕР_2 виплата грошового забезпечення здійснювалась не в повному обсязі. З 29.01.2020 по 15.06.2022 відповідач мав здійснювати нарахування належних позивачу сум грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 1 примітки Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №704). 26.08.2024 позивач звернувся із заявою про перерахунок на виплату грошового забезпечення за час проходження військової служби позивачем, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, втім відповіді від відповідача не отримав. Водночас, позивач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова №103), яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, внаслідок чого діє попередня редакція цієї норми, яка передбачає, що визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Враховуючи наведене, позивач вважає, що у спірний період його грошове забезпечення мало обчислюватися згідно з пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, яка діє з 29.01.2020, з урахуванням Законів України про Державний бюджет на відповідний рік. Крім того, на думку позивача, у зв`язку зі зміною розміру основних видів грошового забезпечення позивача внаслідок зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, мали бути перераховані і розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

25.11.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не визнає заявлених позовних вимог та вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що в межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України у 2020-2022 роки, Міністром оборони були встановлені оклади за військовим званням та посадові оклади (далі ПО та ОВЗ) за відповідними посадами, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн. і станом на сьогодні не змінювались. Тобто, за відповідними посадами осіб, які проходять військову службу, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 у Збройних Силах України, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, в тому числі премії та надбавка за особливості проходження служби обчислювалися з ПО та ОВЗ, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Звернув увагу, що до пункту 4 постанови № 704 (постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 набула чинності 20.05.2023) внесені зміни, а саме: Установити що розміри посадових окладів, оклади за військовим (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14. Просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

Позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , у тому числі, у спірний період з 01.02.2020 по 15.06.2022, що не заперечується сторонами та підтверджується довідкою №321/7/150 від 14.05.2024, виданою Головним управлінням персоналу штабу Збройних Сил України.

Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.07.2022 № 172, майора ОСОБА_1 , старшого офіцера відділення морально-психологічного забезпечення військової частини, який наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 15.06.2022 №753 призначений на посаду офіцера відділу планування морально-психологічного забезпечення управління організації морально-психологічного забезпечення головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, вважати таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження служби у АДРЕСА_2 .

Під час проходження військової служби, протягом усього спірного періоду з 01.02.2020 по 15.06.2022 відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення, обчисленого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, у розмірі 1762 грн, вказані обставини сторонами визнаються.

26.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок на виплату грошового забезпечення за час проходження військової служби позивачем, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Заяву позивача від 26.08.2024 отримано ВЧ НОМЕР_2 05.09.2024, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до позовної заяви.

Не отримавши відповідь за результатами розгляду заяви про перерахунок грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення виплати грошового забезпечення у належному розмірі, починаючи з 01.02.2020.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 Постанови №704, ця постанова набирала чинності з 1 березня 2018 року.

За первинною редакцією пункту 4 Постанови №704 передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

За загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Отже, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої має нормативний характер, та містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103.

Згідно з пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України №103, внесені зміни до Постанови №704 внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладений у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, пункт 4 Постанови №704, в редакції Постанови №103, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".

Постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови №103, яким внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 залишено без змін.

Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 пункт 4 Постанови №704 почав діяти у первісній редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Суд також враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України №1038 від 28 жовтня 2020 примітки додатків 1, 12, та 13 Постанови №704 приведені у відповідність до пункту 4 цієї постанови.

Також суд зазначає, що Постановою № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, та викладено його у новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..

Водночас, вказані зміни набули чинності з 20.05.2023, отже, на момент спірних правовідносин (з 01.02.2020 по 15.06.2022) підлягала застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Таким чином, при розрахунку та виплаті грошового забезпечення у 2020 - 2022 роках підлягала застосуванню величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлена на 1 січня календарного року, визначена відповідно до статті 7 Закону про Державний бюджет на відповідний календарний рік (2020 2022).

З матеріалів справи встановлено, що у спірний період, всупереч наведеним положенням чинного законодавства України, відповідач нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2018 року, що є протиправним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 15.06.2022 (у межах спірних правовідносин) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, є протиправними.

З метою захисту порушеного права наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року, та за період з 01.01.2022 по 15.06.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 1 січня 2022 року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

При цьому, з огляду на зміст спірних правовідносин помилковим є зобов`язання відповідача перерахувати грошове забезпечення з наведенням конкретних складових грошового забезпечення, з таких підстав.

Пунктом 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/321972 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 в чинній редакції із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт обчислюються лише розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

За змістом пунктів 5-6 та додатків 15-16 до Постанови №704 надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення обчислюються у відсотковому розмірі до посадового окладу.

Отже, зміна розміру посадового окладу має наслідком зміну розміру надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в силу вимог чинного законодавства.

Водночас, за обставинами даної справи судом не встановлено факту відмови відповідача у визначенні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача з урахуванням збільшеного розміру посадового окладу (внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року), отже спір щодо розміру складових грошового забезпечення позивача на даний час відсутній.

При цьому, на даний час відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Також відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача видати позивачу грошовий атестат з урахуванням перерахованого грошового забезпечення, оскільки такі позовні вимог не ґрунтуються на правових підставах. Крім того, відповідно до встановлених обставин справи не вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про видачу грошового атестату, як не встановлено і того, відповідач відмовим позивачу у його видачі. Відтак спір щодо видачі позивачу грошового атестату у цій справі відсутній.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в межах компетенції, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір, інших судових витрат не заявив, відтак розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 лютого 2020 року по 15 червня 2022 року без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2022 року по 15 червня 2022 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 21.01.2025.

Суддя М.О. Семененко