Ухвала суду № 124569355, 21.01.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2025 року Справа №200/352/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

встановив:

17 січня 2025 року Донецький державний університет внутрішніх справ, позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22255 (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять) грн. 22 коп.

Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).

Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З позову вбачається, що наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ від 15 червня 2022 року №239 о/с «Про особовий склад» рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 15 червня 2022 року.

Отже, у цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з достроковим розірванням з ОСОБА_1 контракту про здобуття освіти в Донецькому державному університеті внутрішніх справ та виникненням у відповідача зобов`язання щодо відшкодування витрат на навчання та утримання у вищому навчальному закладі.

Суддя зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 і неодноразово викладалася у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 24 грудня 2019 року у справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року у справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року у справі №140/2024/19 та від 01 липня 2020 року у справі №400/1758/19, від 13 серпня 2020 року у справі №1.380.2019.001192, від 19 листопада 2020 року у справі №400/2654/19, від 20 листопада 2020 року у справі №160/11957/19, від 21 січня 2021 року у справі №520/1559/2020 та від 28 січня 2021 року у справі №520/6265/2020, від 28 квітня 2022 року у справі №420/9196/20, від 01 лютого 2024 року у справі № 280/3770/22.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

Як вже зазначено вище, наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ від 15 червня 2022 року №239 о/с «Про особовий склад» рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 15 червня 2022 року.

Проте, лише 17 грудня 2024 року позивачем на ім`я відповідача було сформовано лист «Про відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання» вих.№7320/7-2024 щодо добровільного відшкодування вартості утримання ОСОБА_1 в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22255 (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять) грн. 22 коп.

Тобто, такий лист було сформовано позивачем більше ніж через два роки після видання наказу про звільнення відповідача.

Разом із цим, відповідачем не надано суду докази направлення відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати, із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації відповідача.

Тобто, спірні правовідносини у даній справі виникли 15 червня 2022 року, однак даний позов до суду було подано через підсистему «Електронний суд» 11 листопада 2024 року, отже, з порушенням місячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В свою чергу, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем до позовної заяви не додано. Як не додано і доказів поважності причин пропуску такого строку.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так, частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.

Керуючись статтями160,161,169,171,243,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

1. Залишити без руху позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

6. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.С. Молочна