Рішення № 124568986, 20.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 рокуСправа №160/26742/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2024/000019/2 від 26.09.2024р., -

УСТАНОВИВ:

06.10.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТЕР" звернулося з адміністративним позовом до Дніпровської митниці та просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024р. №UA110000/2024/000019/2.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до митного оформлення товару («сушарка для посуду», «вішалка для одягу») було подано ЕМД №24UA110050004099U5 від 17.09.2024р., із зазначенням митної вартості товарів за основним методом, відповідно до ст.ст. 51, 53 Митного кодексу України, до якої додані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів №1, №2 та прийнято оспорюване рішення №UA110000/2024/000019/2 від 26.09.2024р. про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного, за яким митна вартість товару № 1 «сушарка для посуду» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 7323990000 скоригована в сторону збільшення з 2, 3746 долари США/кг до 4, 2991 долари США/ кг, товару № 2 «вішалка для одягу» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8302500000 скоригована в сторону збільшення з 4, 0613 долари США/кг до 4, 0800 долари США/ кг. Позивач вважає наведене оспорюване рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду. У відповіді на відзив від 23.11.2024р., позивач посилається на ті ж самі обставини, що і у позові. Додатково, у поясненнях від 02.07.2024р. позивач зазначає, що у відповідача в розпорядження наявні відомості про митні оформлення ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 7323990000, 8302500000, виготовлених так само в Китаї (а.с.1-5,85-89,94).

Ухвалою суду від 28.10.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.41).

13.11.2024р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову позивача у цій справі у повному обсязі посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей наданих до митного оформлення за МД №24UA110050004099U5 від 17.09.2024р., проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено розбіжності та відсутність відомостей, а саме: 1) відповідно до положень пункту 6.1 зовнішньоекономічного контракту, покупець зобов`язується здійснити передоплату у розмірі 100% вартості товару протягом 90 календарних днів з дати рахунку. До митного оформлення надано swift-повідомлення на суму 13333,88 дол. США. Проте, вказаний документ не містить відміток (печаток) банку, які підтверджують фактичне виконання переказу коштів; 2) за результатом розгляду документів встановлено, що у якості виробника товару заявлена компанія ZHANJIANG SUNNY FOREIGN TRADE SERVICE CO., LTD. При цьому, відповідно до інформації відкритих інтернет-ресурсів вказана компанія надає спеціалізовані послуги малим та середнім підприємствам для розвитку зовнішньоторгового бізнесу, таким чином зазначені обставини викликають сумніви щодо заявленого статусу виробника компанії; 3) надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, всупереч Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів, а статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення, а також і не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару; 4) наданий до митного оформлення коносамент від 25.06.2024 № HS124061285 містить відомості про порт призначення Гданськ. При цьому, відповідно до наданих залізничних накладних, станцією відправлення є Глівіце. Згідно інформації відкритих ресурсів мережі Інтернет, відстань між Гданськ Глівіце - 536,3 км. Тобто, транспортні (перевізні) документи щодо переміщення вказаним маршрутом до митного оформлення не надані, відомості щодо включення витрат на транспортування зазначеним маршрутом до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах; 5) надані до митного оформлення рахунки ТОВ «Керріленд Логістикс» від 26.08.2024 №CLL671/24, від 02.09.2024 №CLL671.1/24 містять відомості про термін оплати до 26.08.2024 та до 02.09.2024, але, всупереч положенням митного кодексу, документи щодо оплати послуг транспортування до митного оформлення не надано; 6) наданий декларантом прайс-лист від 17.06.2024 має суб`єктивний характер тобто, містить номенклатуру товарів, зазначених в інвойсі від 17.06.2024 №GZSS2024-005; 7) до митного контролю надано висновок експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати від 17.09.2024 №М-204/1 (далі- висновок експерта Дніпропетровської ТПП), зі змісту якого вбачається, що експертом проведено маркетинговий аналіз цінової інформації з таких джерел: alibaba.com, made-in-china.com. Проте, в висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 17.09.2024 №М-204/1 щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України, не надано відповідних додатків, які підтверджують джерела використаної цінової інформації, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені, зокрема, наданий до митного оформлення висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 17.09.2024 №М-204/1 надає інформацію щодо ринкової вартості товару, яка не є тотожною поняттю митною вартості товару. З урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У відповідь на повідомлення митниці декларантом надано митному органу перевізний лист №GD-GL 3592/24, коносамент 278435669, платіжна інструкція від 19.09.2024 №1550, платіжна інструкція від 04.09.2024 №3878, платіжне доручення в іноземній валюті від 07.08.2024 240807CRDE0059 з відмітками банку та повідомлено що додаткові документи у 10-денний термін надати немає можливості. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59- 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ, а саме: митна вартість товару №1 скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості - 2-r , згідно з положеннями статті 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 16.09.2024 №24UA100100044705U0 (№UA100100/2024/044705) на рівні 4,2991 дол. США/кг.; митна вартість товару №2 скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості - 2-r , згідно з положеннями статті 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 17.07.2024 №24UA100430284883U1 (UA100430/2024/284883) на рівні 4,080 дол. США/кг (а.с.47-59).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 16.12.2024р. по 17.01.2025р. включно, у щорічній відпустці, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 20.01.2025р.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" з 28.12.2020 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, буд. 48А, основним видом діяльності товариства є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ, наявними у справі (а.с.23-зворот).

01.02.2024р. між ТОВ "НТС-ПАРТНЕР", як покупцем, та компанією ZHANJIANG SUNNY FOREIGN TRADE SERVICE CO., LTD (Китай), як продавцем, укладено контракт №306/Н, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує вироби кухонні й побутові з металу, ціна, асортимент, кількість і умови поставки якого вказані у комерційному рахунку (а.с.7 зворот -8).

Відповідно до п.2 Контакту ціна за товар, що поставляється за цим контрактом, і загальна вартість контракту визначаються у доларах США. Загальна сума контракту становить 300000 дол. США.

Згідно з п.6.1 Контракту покупець зобов`язується здійснити передоплату у розмірі 100% вартості узгодженого обсягу товару у рахунку протягом 90 календарних днів з дати рахунку (а.с.7 зворот -8).

На підставі вищенаведеного контракту №306/Н від 01.02.2024р., на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар згідно специфікації №1 від 17.06.2024р. та комерційного рахунку від 17.06.24 №GZSS2024-005, а саме: «Товар 1: Вироби столові, кухонні із чорних металів: сушарка для посуду, ложок/виделок, серветниця, фруктовниця, підставка під гаряче, із хромованої сталі, виробник -ZHANJIANG SUNNY FOREIGN TRADE SERVICE CO., LTD., CN; Товар 2: Вішалки для шляп, кронштейни та аналогічні вироби з хромованої сталі: вішалки для одягу, полиця, виробник - ZHANJIANG SUNNY FOREIGN TRADE SERVICE CO., LTD., CN, зазначені товари поставлялись на умовах FОВ Нінбо, Китай згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2020», що підтверджується змістом копій відповідних специфікації, рахунку та митної декларації (а.с.6-7,9-10,65-67).

Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД №24UA110050004099U5 від 17.09.2024р. (а.с.6-7,65-67).

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (а.с.20-21).

У відповідь на повідомлення митниці декларантом надано митному органу перевізний лист №GD-GL 3592/24, коносамент 278435669, платіжна інструкція від 19.09.2024 №1550, платіжна інструкція від 04.09.2024 №3878, платіжне доручення в іноземній валюті від 07.08.2024 240807CRDE0059 з відмітками банку та повідомлено що додаткові документи у 10-денний термін надати немає можливості, що підтверджується змістом відзиву на позовну заяву (а.с.47-59).

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації та додатково наданих на повідомлення митного органу, Митницею було встановлено наступне: 1) відповідно до положень пункту 6.1 зовнішньоекономічного контракту, покупець зобов`язується здійснити передоплату у розмірі 100% вартості товару протягом 90 календарних днів з дати рахунку. До митного оформлення надано swift-повідомлення на суму 13333,88 дол. США. Проте, вказаний документ не містить відміток (печаток) банку, які підтверджують фактичне виконання переказу коштів; 2) за результатом розгляду документів встановлено, що у якості виробника товару заявлена компанія ZHANJIANG SUNNY FOREIGN TRADE SERVICE CO., LTD. При цьому, відповідно до інформації відкритих інтернет-ресурсів вказана компанія надає спеціалізовані послуги малим та середнім підприємствам для розвитку зовнішньоторгового бізнесу, таким чином зазначені обставини викликають сумніви щодо заявленого статусу виробника компанії; 3) надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, всупереч Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів, а статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення, а також і не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару; 4) наданий до митного оформлення коносамент від 25.06.2024 № HS124061285 містить відомості про порт призначення Гданськ. При цьому, відповідно до наданих залізничних накладних, станцією відправлення є Глівіце. Згідно інформації відкритих ресурсів мережі Інтернет, відстань між Гданськ Глівіце - 536,3 км. Тобто, транспортні (перевізні) документи щодо переміщення вказаним маршрутом до митного оформлення не надані, відомості щодо включення витрат на транспортування зазначеним маршрутом до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах; 5) надані до митного оформлення рахунки ТОВ «Керріленд Логістикс» від 26.08.2024 №CLL671/24, від 02.09.2024 №CLL671.1/24 містять відомості про термін оплати до 26.08.2024 та до 02.09.2024, але, всупереч положенням митного кодексу, документи щодо оплати послуг транспортування до митного оформлення не надано; 6) наданий декларантом прайс-лист від 17.06.2024 має суб`єктивний характер тобто, містить номенклатуру товарів, зазначених в інвойсі від 17.06.2024 №GZSS2024-005; 7) до митного контролю надано висновок експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати від 17.09.2024 №М-204/1 (далі- висновок експерта Дніпропетровської ТПП), зі змісту якого вбачається, що експертом проведено маркетинговий аналіз цінової інформації з таких джерел: alibaba.com, made-in-china.com. Проте, в висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 17.09.2024 №М-204/1 щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України, не надано відповідних додатків, які підтверджують джерела використаної цінової інформації, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені, зокрема, наданий до митного оформлення висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 17.09.2024 №М-204/1 надає інформацію щодо ринкової вартості товару, яка не є тотожною поняттю митною вартості товару, що підтверджується копією оспорюваного рішень про коригування митної вартості товарів, наявною у справі (а.с.19-21,60-64,73-74).

Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2024/000019/2 від 26.09.2024р., за яким митна вартість ввезеного товару скоригована митницею згідно ст.64 МК України а саме: митна вартість товару №1 скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості - 2-r , згідно з положеннями статті 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 16.09.2024 №24UA100100044705U0 (№UA100100/2024/044705) на рівні 4,2991 дол. США/кг.; митна вартість товару №2 скоригована митницею за резервним методом визначення митної вартості - 2-r , згідно з положеннями статті 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 17.07.2024 №24UA100430284883U1 (UA100430/2024/284883) на рівні 4,080 дол. США/кг, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.19-21,60-64,73-74).

Позивач не погоджується із вищевказаним оспорюваним рішенням відповідача, просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.

Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.

Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, а саме:

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими причинами, у зв`язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024р. видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару (а.с.19-21,60-64,73-74).

В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, зокрема, копій зовнішньоекономічного контракту №306/Н від 01.02.2024р.; прайс-листа від 17.06.2024р., специфікації №1 від 17.06.2024р.; комерційного рахунку від 17.06.24 № GZSS2024-005; коносаменту від 25.06.2024; банківської платіжної квитанції SWIFT від 07.08.2024; висновку експерта від 17.09.2024р. № М-204/1; транспортної накладної від 04.09.2024р.; рахунків на оплату від 26.08.2024р. №СLL671/24, від 02.09.24 № СLL671.1/24; платіжних інструкцій №3878 від 04.09.2024р., 1550 від 19.09.2024р.; довідки про транспортні витрати від 13.09.24 № СLL18866, вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом (а.с.7 зворот -11,13-18,35-37).

Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлення від митниці та оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024р., а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.

Отже, у зв`язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості ввезеного товару від 26.09.2024р. є протиправним, так як наведене оспорюване рішення суб`єкта владних повноважень не містить обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорюване рішення не містить причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.

Так, відповідачем, в оспорюваному рішенні, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) відповідно до положень пункту 6.1 зовнішньоекономічного контракту, покупець зобов`язується здійснити передоплату у розмірі 100% вартості товару протягом 90 календарних днів з дати рахунку. До митного оформлення надано swift-повідомлення на суму 13333,88 дол. США. Проте, вказаний документ не містить відміток (печаток) банку, які підтверджують фактичне виконання переказу коштів; 2) за результатом розгляду документів встановлено, що у якості виробника товару заявлена компанія ZHANJIANG SUNNY FOREIGN TRADE SERVICE CO., LTD. При цьому, відповідно до інформації відкритих інтернет-ресурсів вказана компанія надає спеціалізовані послуги малим та середнім підприємствам для розвитку зовнішньоторгового бізнесу, таким чином зазначені обставини викликають сумніви щодо заявленого статусу виробника компанії; 3) надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, всупереч Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів, а статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення, а також і не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару; 4) наданий до митного оформлення коносамент від 25.06.2024 № HS124061285 містить відомості про порт призначення Гданськ. При цьому, відповідно до наданих залізничних накладних, станцією відправлення є Глівіце. Згідно інформації відкритих ресурсів мережі Інтернет, відстань між Гданськ Глівіце - 536,3 км. Тобто, транспортні (перевізні) документи щодо переміщення вказаним маршрутом до митного оформлення не надані, відомості щодо включення витрат на транспортування зазначеним маршрутом до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах; 5) надані до митного оформлення рахунки ТОВ «Керріленд Логістикс» від 26.08.2024 №CLL671/24, від 02.09.2024 №CLL671.1/24 містять відомості про термін оплати до 26.08.2024 та до 02.09.2024, але, всупереч положенням митного кодексу, документи щодо оплати послуг транспортування до митного оформлення не надано; 6) наданий декларантом прайс-лист від 17.06.2024 має суб`єктивний характер тобто, містить номенклатуру товарів, зазначених в інвойсі від 17.06.2024 №GZSS2024-005; 7) до митного контролю надано висновок експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати від 17.09.2024 №М-204/1 (далі- висновок експерта Дніпропетровської ТПП), зі змісту якого вбачається, що експертом проведено маркетинговий аналіз цінової інформації з таких джерел: alibaba.com, made-in-china.com. Проте, в висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 17.09.2024 №М-204/1 щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України, не надано відповідних додатків, які підтверджують джерела використаної цінової інформації, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені, зокрема, наданий до митного оформлення висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 17.09.2024 №М-204/1 надає інформацію щодо ринкової вартості товару, яка не є тотожною поняттю митною вартості товару, що підтверджується копією оспорюваного рішень про коригування митної вартості товарів, наявною у справі (а.с.19-21,60-64,73-74).

Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД №24UA110050004099U5 від 17.09.2024р. (а.с.6-7,65-67), позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.

Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.

З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.

Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення в оспорюваному рішенні обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.

Судом відхиляються посилання відповідача в оспорюваному рішенні на те, що відповідно до положень пункту 6.1 зовнішньоекономічного контракту, покупець зобов`язується здійснити передоплату у розмірі 100% вартості товару протягом 90 календарних днів з дати рахунку. До митного оформлення надано swift-повідомлення на суму 13333,88 дол. США. Проте, вказаний документ не містить відміток (печаток) банку, які підтверджують фактичне виконання переказу коштів, оскільки, по-перше, копія банківської платіжної квитанції SWIFT від 07.08.2024 містить інформацію про статус платежу: Прийнято з ІД 741543 (а.с.11, 36-зворот); по-друге, митницею не зазначено, яким чином наведене впливає саме на числові значення формування митної вартості товарів.

Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача про те, що надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, всупереч Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів, а статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення, а також і не містять інформації, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару; 4) наданий до митного оформлення коносамент від 25.06.2024 № HS124061285 містить відомості про порт призначення Гданськ. При цьому, відповідно до наданих залізничних накладних, станцією відправлення є Глівіце. Згідно інформації відкритих ресурсів мережі Інтернет, відстань між Гданськ Глівіце - 536,3 км. Тобто, транспортні (перевізні) документи щодо переміщення вказаним маршрутом до митного оформлення не надані, відомості щодо включення витрат на транспортування зазначеним маршрутом до ціни наданих послуг, відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах; 5) надані до митного оформлення рахунки ТОВ «Керріленд Логістикс» від 26.08.2024 №CLL671/24, від 02.09.2024 №CLL671.1/24 містять відомості про термін оплати до 26.08.2024 та до 02.09.2024, але, всупереч положенням митного кодексу, документи щодо оплати послуг транспортування до митного оформлення не надано, оскільки наявні в матеріалах справи, подані митному органу рахунків на оплату від 26.08.2024р. №СLL671/24, від 02.09.24 № СLL671.1/24; платіжних інструкцій №3878 від 04.09.2024р., 1550 від 19.09.2024р. та довідки про транспортні витрати від 13.09.24 № СLL18866, місять всю необхідну інформацію щодо визначенням вартості перевезення вантажу до кордону з Україною та після кордону, та не містять розбіжностей (а.с.16 зворот 18 зворот).

При цьому, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Судом критично надається оцінка доводам відповідача в оспорюваному рішенні про те, що до митного контролю надано висновок експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати від 17.09.2024 №М-204/1 (далі- висновок експерта Дніпропетровської ТПП), зі змісту якого вбачається, що експертом проведено маркетинговий аналіз цінової інформації з таких джерел: alibaba.com, made-in-china.com. Проте, в висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 17.09.2024 №М-204/1 щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України, не надано відповідних додатків, які підтверджують джерела використаної цінової інформації, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені, зокрема, наданий до митного оформлення висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 17.09.2024 №М-204/1 надає інформацію щодо ринкової вартості товару, яка не є тотожною поняттю митною вартості товару, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» цілями та завданнями торгово-промислових палат зокрема є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Відповідно до статті 11 вищезазначеного закону торгово-промислові палати України мають право у тому числі проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

В силу Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227, Державна митна служба України не наділена повноваженнями перевіряти обґрунтованість експертних висновків Торгово-промислової палати України.

Згідно із приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" № 475/94 від 25.08.1994 року, встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених вище норм права слідує, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

Так, у зазначеному висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 15.04.2024 №M-90/1 проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, «Міжнародні стандарти оцінки» та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з Інтернету (а.с.11 зворот 12 зворот).

Крім того, Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 року у справі № 810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України"), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи».

Таким чином, відповідач маючи сумнів щодо змісту наданого позивачем експертного висновку, мав право звернутися до іншого суб`єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки. Крім того, відповідно до положень статті 327 Митного кодексу України відповідач мав право самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта, останній вважав сумнівним.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що наданий декларантом прайс-лист від 17.06.2024 має суб`єктивний характер тобто, містить номенклатуру товарів, зазначених в інвойсі від 17.06.2024 №GZSS2024-005, оскільки вказані недоліки не впливають саме на числові значення формування митної вартості товару.

Окрім того, судом враховується і те, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведеного оспорюваного рішення, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення про коригування митної вартості від 26.09.2024р. відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування наведених рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпровської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2602 грн. 61 коп. понесені позивачем згідно платіжної інструкції №3991 від 17.10.2024р. (а.с.33,40).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2024/000019/2 від 26.09.2024р. задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024р. №UA110000/2024/000019/2.

Стягнути з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, 22; код ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, буд. 48А; код ЄДРПОУ 43968660) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2602 грн. 61 коп. (дві тисячі шістсот дві грн. 61 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва