Постанова № 124567125, 21.01.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

місто Чернігів

Справа №751/6543/24

Провадження №3/751/49/25

Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Ченцова С.М. , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , працює: Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, оператор котельні, особа з 2 групою інвалідності, РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 903251 від 18.07.2024 року, водій ОСОБА_1 18.07.2024 року о 20 год 00 хв, у м. Чернігові по вул. Незалежності, 10, керував транспортним засобом ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу «Драгер» та у лікарні у лікаря-нарколога відмовився.

Судом встановлено, що 18.07.2024 року о 20 год 00 хв, у м. Чернігові по вул. Незалежності, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Від проходження огляду на місці за допомогою приладу «Драгер» та у лікарні, у лікаря-нарколога відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він був тверезий, два рази продував, але нічого не показало. Працівники поліції викликали інший екіпаж і тоді він вже відмовився. Вони запропонували проїхати в лікарню, але він відповів що проходить лікування в онкології, тому бажає поїхати спочатку туди.

Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол, дослідивши докази у справі: відомості у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 903251 від 18.07.2024 року; відеозапис до протоколу серії ААД № 903251; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 18.07.2024 року; відомості у протоколі серії АА № 024212 про адміністративне затримання за ч. 1 ст. 130 КУпАП; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 18.07.2024 року; рапорт заступника командира роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП, ОСОБА_2 від 18.07.2024 року, який сумнівів у суду не викликає та розцінюється належним доказом, доходжу такого висновку.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 903251 від 18.07.2024 року, водій ОСОБА_1 , 18.07.2024 року о 20 год 00 хв, у м. Чернігові по вул. Незалежності, 10, керував транспортним засобом ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу «Драгер» та у лікарні у лікаря-нарколога відмовився (а.с.3).

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.

Із переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.5), працівниками поліції в складі екіпажу Вікінг-152 отримано виклик на службовий планшет про порушення Правил дорожнього руху автомобілем Приора, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого у п`яному стані ледь не збив пішохода. Автомобіль був зупинений по вул. Незалежності, 10 у м. Чернігові, який рухався у строну кругу, у порядку ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Нацональну поліцію України». Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , поліцейськими у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння або за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, або у медичному закладі. Водій спочатку погодився пройти тест на місці зупинки, проте згодом проходити тест на місці або у медичному закладі відмовився.

На відеозаписі чітко зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.

У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.07.2024 року (а.с.7).

Працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ознайомлено ОСОБА_1 , роз`яснено його права, проте останній відмовився від дачі будь-яких пояснень та підпису у протоколі. Водій був відсторонений від керування транспортним засобом.

Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним встановленої Законом відповідальності за скоєне.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оцінюючи досліджені судом докази, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суддя враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, його матеріальний стан; до адміністративної відповідальності протягом поточного року за ст. 130 КУпАП не притягувався; обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно статей 34, 35 КУпАП судом не встановлено, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП.

Відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладання адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно із ст. 307 даного кодексу, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 33 даного Закону передбачене право особи за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку або розстрочку виконання є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із статтею 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з 2 групою інвалідності, сума штрафу досить значна, що може суттєво вплинути на його фінансове становище, тому вважаю за доцільне розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, строком на десять місяців.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 23, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач коштів : ГУК у Черніг. обл /21081300; КОД ЄДРПОУ: 37972475; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок UA528999980313070149000025001; КБКД 21081300; Призначення платежу *; 21081300).

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплату штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, визначеного постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.01.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, строком на десять місяців, тобто до 01.11.2025 року, встановивши щомісячну суму виплати штрафу у розмірі 1700 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: С. М. Ченцова